
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
04 серпня 2021 р. Справа № 120/5736/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку до Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення штрафу,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Вінницький зональний відділ Військової служби правопорядку з адміністративним позовом до Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в якому просить визнати протиправними дії та скасувати постанову про накладення штрафу від 19.05.2021 ВП №63352000.
Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконанні у Замостянському відділі державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) знаходиться виконавчий лист №120/1591/20-а виданий 23.09.2020 про зобов`язання Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, з урахуванням базового місяця січень 2008 року.
Разом із тим, позивач не має можливості виконати рішення суду в частині виплати індексації з підстав, що не залежать від його волі, у зв`язку з відсутністю коштів, оскільки вони не є власністю боржника та не знаходяться на його рахунках. Крім того, позивачем вживалися дії з виконання рішення суду шляхом направлення листа від 16.11.2020 №4066/фес із роз`ясненням заходів вжитих з метою виконання виконавчого провадження №63352000. Враховуючи наведене вважає, що підстави накладення на Вінницький зональний відділ Військової служби правопорядку штрафних санкцій відсутні, а тому позивач і звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 10.06.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення виявлених у ній недоліків.
Ухвалою від 25.06.2021 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, з врахуванням положень ст. 287 КАС України. Залучено до участі у справі ОСОБА_1 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та запропоновано подати письмові пояснення по суті спору. Витребувано у Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та зобов`язано надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №63352000. Також встановлено 3-денний строк для подання відзиву на позовну заяву.
14.07.2021 до суду від представника відповідача надійшла заява, в якій останній виклав свої заперечення проти задоволення позовних вимог. Також на виконання ухвали від 25.06.2021 відповідачем надано належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №63352000.
Інших заяв по суті до суду не надходило.
Відповідно до частини 4 статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив таке.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.06.2020 у справі №120/1591/20-а адміністративний позов задоволено частково.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії змінено шляхом доповнення мотивувальної частині рішення висновками викладеними в постанові, та в резолютивній частині шляхом зміни абзацу 3 резолютивної частини оскаржуваного рішення, а саме зазначено наступним чином: "Зобов`язати Вінницький зональний відділ Військової служби правопорядку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, з урахуванням базового місяця січень 2008 року."
Постановою державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 21.10.2020 відкрито виконавче провадження №63352000 щодо виконання виконавчого листа №120/1591/20-а від 23.09.2020, про зобов`язання Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, з урахуванням базового місяця січень 2008 року.
Пунктом 2 даної постанови, позивача повідомлено про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
19.05.2021 Головним державним виконавцем Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) винесено постанову про накладення штрафу у ВП №63352000 у сумі 5100 грн за невиконання вимог виконавчого документа.
Позивач зазначає, що вживав заходи задля виконання рішення суду та постанов відповідача, а саме подавав відповідні заявки на виділення коштів до розпорядника коштів другого рівня, однак кошти на дані цілі не виділені. Відтак, позивач вважає, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, у зв`язку з чим позивач вважає постанову про накладення штрафу від 19.05.2021 протиправною та просить її скасувати.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).
Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частина 1 стаття 3 Закону).
Згідно статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до частин 5, 6 статті 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно з частин 1, 2 статті 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються: вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, з аналізу вказаних норм слідує, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Вінницький зональний відділ Військової служби правопорядку у своїй діяльності керується наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України», вказівками забезпечуючого фінансового органу, Департаменту фінансів, Міністерства фінансів України тощо.
У відповідності до статті 51 Бюджетного Кодексу України керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення.
Так, згідно з листом тимчасово виконуючого обов`язки директора Департаменту фінансів МОУ від 30.12.2016 №248/3/9/1/1455, на виконання вимог Міністра оборони України щодо запровадження моніторингу за станом використання коштів за фондом оплати праці та чисельністю військовослужбовців, які отримують грошове забезпечення (заробітну плату), вимагається з 01.01.2017 забезпечити застосування нових щомісячних форм Заявки-розрахунку на кошти для виплати грошового забезпечення і підйомної допомоги військовослужбовцям та Заявки на кошти для виплати заробітної плати працівникам та за іншими видатками, які знаходяться і відданні Департаменту фінансів Міністерства оборони України.
Відповідно до пункту 2 заявку за формою надавати електронною поштою на електронні адреси в поточному місяці на поточний, окремо за кожним кодом програмної класифікації видатків таким чином, щоб забезпечити її надходження в Департамент фінансів:
від розпорядників коштів другого рівня до 12 числа;
від розпорядників коштів третього рівня з штатною чисельністю особового складу менше 500 військовослужбовців до 08 числа;
від розпорядників коштів третього рівня з штатною чисельністю особового складу більше 500 військовослужбовців до 10 числа.
Відповідно до пункту 3 заявки на кошти для виплати заробітної плати працівникам і за іншими видатками, які знаходяться у віданні Департаменту фінансів МОУ надавати електронною поштою і в сканованому вигляді на електронні адреси окремо за кодами програмної класифікації видатків у поточному місяці на наступний місяць таким чином, щоб забезпечити її надходження в Департамент фінансів:
від розпорядників другого рівня до 25 числа;
від розпорядників третього рівня до 20 числа.
Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України» наказано Першому заступнику Міністра оборони України, заступникам Міністра оборони України, заступнику Міністра оборони України з питань євроатлантичної інтеграції, заступнику Міністра оборони України керівнику апарату, начальнику Генерального штабу Головнокомандувачу Збройних Сил України, керівникам структурних підрозділів апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, командирам (начальникам) органів військового управління, військових частин, установ та організацій Збройних Сил України забезпечити реалізацію повноважень головного розпорядника бюджетних коштів згідно з Правилами організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України (далі Правила).
Згідно з пунктом 1.3. Правил розпорядника коштів третього рівня є командувачі (начальники) видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, територіальних квартирно- експлуатаційних управлінь, інших органів військового управління (крім військових комісаріатів), Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, які включені до мережі головного розпорядника коштів, - розпорядники коштів нижчого рівня (далі - розпорядники коштів другого рівня).
Первинні документи, розрахунки фондів оплати праці, заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати підписують посадові особи розпорядника коштів та посадові особи (командир та інша, визначена командиром, відповідальна посадова особа) військової частини, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні (п. 1.5. Правил).
Тобто, виплати здійснюються Вінницьким зональним відділом Військової служби правопорядку виключно за рахунок коштів Державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат позивач не має.
Так, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Так, в матеріалах справи наявні докази того, що позивачем вчинялися дії щодо виконання виконавчого листа №120/1591/20-а від 23.09.2020, а саме: додаткова заявка-розрахунок на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям на березень 2021 року, лютий 2021, грудень 2020; розрахунок потреби в коштах на виплату щомісячного грошового забезпечення на березень 2021 року, лютий 2021; розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців звільнених з військової служби на березень 2021 року, лютий 2021, грудень 2020; розрахунок потреби в коштах на виплати підйомної допомоги на березень 2021 року, лютий 2021; листи директору Департаменту фінансів МОУ від 19.03.2021, 10.02.2021, 09.12.2020.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем не було виплачено належні до виплати суми стягувачу у зв`язку з відсутністю державного асигнування.
Такі підстави не виконання судового рішення, на переконання суду, є поважними, оскільки грошові кошти у вигляді виплати індексації, яка належить стягувачу, не є власністю позивача, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
Крім того, суд зазначає, що невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення. Накладення штрафу у такому випадку не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Зазначена правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 30.06.2015 та 03.11.2015, 02.02.2016 (справи №№ 21-1044а15, 21-5099а15, 825/3715/14 відповідно), Верховним Судом, у постановах від 24.01.2018 (справа № 405/3663/13-а (К/9901/1598/18)), від 13.06.2018 (справа № 757/29541/14-а (К/9901/12146/18)) та в ухвалі від 16.07.2018 року (справа №811/1469/18 (Пз/9901/45/18)).
За таких обставин не можливо стверджувати про невиконання позивачем судового рішення, в частині фактичної виплати індексації, без поважних причин, що було правовою підставою для застосування штрафу, який передбачено ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження".
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно статті 1, 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути застосоване лише при умові, що судове рішення не виконане без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.
В даному ж випадку, позивач не мав та не має реальної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки кошти з Державного бюджету, на виплату належниих сум не виділялись, що, на переконання суду, є поважною причиною для не застосування штрафу за не виконання судового рішення.
За таких умов, дії відповідача стосовно накладення на позивача штрафу не узгоджуються із приписами норм Закону №1404 та визнаються судом як протиправні, а тому постанова про накладення штрафу від 19.05.2021 винесена у виконавчому провадженні № 63352000 є протиправною та підлягає скасуванню.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд зазначає про наступне.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що відшкодуванню підлягають судові витрати лише у випадку, коли задоволено позов особи, яка не є суб`єктом владних повноважень або судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи те, що позивачем є суб`єкт владних повноважень та відсутність витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експерти, підстави для відшкодування судового збору, на переконання суду, відсутні.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати дії головного державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) щодо винесення 19.05.2021 постанови про накладання штрафу на Вінницький зональний відділ Військової служби правопорядку у розмірі 5100 грн по виконавчому провадженню ВП№63352000 протиправними.
Визнати протиправною та скасувати постанову Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 19.05.2021 ВП№63352000 про накладення штрафу на Вінницький зональний відділ Військової служби правопорядку у розмірі 5100 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 287 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Вінницький зональний відділ Військової служби правопорядку (вул. Стрілецька, 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 24290095)
Замостянський відділ державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Соборна, 15А, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 34983238)
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Мультян Марина Бондівна
Судове рішення № 98882840, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 04.08.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/5736/21-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: