Рішення № 98882749, 03.08.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

03 серпня 2021 р. Справа №120/2011/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Вінницькій області

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-122895-52 від 12.11.2020 року на суму 35588,74 грн та зобов`язання ГУ ДПС у Вінницькій області скасувати запис в інтегрованій картці платника податку, заведеній на ОСОБА_1 щодо заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 04.12.2020 року отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати ЄСВ за номером №Ф-122895-52 від 12.11.2020 року на суму 35588,74 грн. Відтак, 13.12.2020 року позивачем було подано скаргу до ДПС України на зазначену вимогу щодо її скасування. 08.02.2021 року позивач отримала відповідь ДПС України від 18.01.2021 року, у якій відмовлено у скасуванні спірної Вимоги із зазначенням підстави відмови: «в Рішенні від 12.06.2019 року у справі №120/1144/19-а відсутнє зобов`язання Головного ДПС у Вінницькій області вчинити певні дії щодо коригування даних інтегрованої картки платника». З спірною вимогою позивач не погоджується з огляду на те, що вона працювала на посадах помічника юриста, юриста в ТОВ «Правнича фірма «Софія», а тому, роботодавець щомісяця сплачував за неї єдиний соціальний внесок. Своє право на зайняття адвокатською діяльністю позивач самостійно не реалізовує, тому вважає, що така діяльність не оподатковується.

Ухвалою від 17.03.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та звільнено позивача за подання даного позову від сплати судового збору на підставі ст. 133 КАС України, п. 1 ч. 1, ч.2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

20.05.2019 року за вх. № 26651відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він з позицією позивача не погоджується та вважає, що у задоволенні позовних вимог потрібно відмовити. Відзив мотивовано тим, що фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, є платниками єдиного соціального внеску. Вважає, що у разі якщо платником не отримано дохід/прибуток у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Сума єдиного внеску, в такому випадку, не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. За даними інформаційної системи податкових органів позивач має ознаку ОПФ - « 94» - фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю. Виходячи із вищезазначеного, позивачеві нараховано єдиний внесок по термінах сплати. А тому, за позивачем обліковується загальна заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 35588,74 грн, у зв`язку з чим було сформовано та направлено спірну вимогу №Ф-122895-52 від 12.11.2020 року. Твердження позивача, що роботодавець сплатив за неї, як за працівника єдиний соціальний внесок, не заслуговує на увагу і зазначає, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які є одночасно найманими працівниками (застрахованими особами), не звільняються від сплати єдиного внеску. Сплата єдиного внеску, в такому разі, не здійснюється подвійно, адже за позивача, яка працює найманим працівником у юридичної особи, єдиний внесок сплачує роботодавець (утримань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із заробітної плати законодавством не передбачено).

Дата ухвалення рішення обумовлена, в тому числі тим, що відповідно до наказу голови Вінницького окружного адміністративного суду № 068-в/к та № 069-в/к від 14.05.2021 року головуючий суддя Крапівницька Н.Л. перебувала у щорічній відпустці.

Дослідивши усі обставини справи, та надавши їм юридичну оцінку, заслухавши позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

На підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №15-25-16 від 27.09.2011 року позивачеві видано свідоцтво №4648 на зайняття адвокатською діяльністю.

З 27.04.2012 року за записом №4160 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС У Вінницькій області (Жмеринське управління).

З 01.08.2008 року до 30.09.2011 року позивач працювала в ПП «Правнича фірма «Софія», з 03.10.2011 року до 18.10.2019 року в ТОВ «Правнича фірма «Софія» на посаді помічника юриста та юриста.

Відповідно до Довідки, виданої Позивачу 05.03.2019 року за №05/03, ТОВ «Правнича фірма «Софія» повідомляє, що сплатила за Позивача як працівника, з 01 січня 2017 по 28 лютого 2019 року 21172,80 грн єдиного соціального внеску на суми нарахованої роботодавцем заробітної плати.

Довідкою від 02.03.2021 року за №020321 підтверджено, що ТОВ «Правнича фірма «Софія» - роботодавець сплатив за працівника - ОСОБА_1 єдиний соціальний внесок з 01.03.2019 року до 18.10.2019 року у розмірі 7979,40 грн .

27.04.2018 року позивачем направлено на адресу відповідача податкову декларацію про майновий стан та доходи, а також звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску. Згідно поданих документів, Позивач у 2017 році не мала доходу як особа, що проводить незалежну професійну діяльність. В 2018-2019 роках Позивач не отримувала доходу як особа, що провадить незалежну професійну діяльність. Позивач звільнилась із посади юриста, в червні 2020 року, у зв`язку із народженням дитини. Відтак, позивач зазначає, що не здійснює самостійної адвокатської діяльності.

Разом з тим, Жмеринським управлінням ГУ ДФС у Вінницькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-122895-52 У від 09.11.2018 року про сплату недоїмки із єдиного соціального внеску на суму 15819,54 грн та вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-122895-52 від 21.02.2019 року на суму 18276,72 грн з призначенням платежу, «погашення заборгованості з ЄСВ».

У подальшому позивач, оскаржила вищенаведені Вимоги до Вінницького окружного адміністративного суду. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.06.2019 року у справі №120/1144/19-а позов ОСОБА_1 до Жмеринського управління ГУ ДФС у Вінницькій області задоволено частково, визнано протиправними та скасовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-122895-52 від 09.11.2018 року про сплату недоїмки із єдиного соціального внеску на суму 15819,54 грн та №Ф-122895-52 від 21.02.2019 року на суму 18276,72 грн, винесені Жмеринським управлінням ГУ ДФС у Вінницькій області.

17.09.2019 року позивач отримала Вимогу про сплату заборгованості зі сплати ЄСВ за номером №Ф-122895-52 від 16.08.2019 року на суму 23785,08 грн.

27 вересня 2019 року вищенаведена вимога позивачем оскаржена до ДПС України, а копія скарги направлена до Головного управління ДПС Вінницької області.

У результаті розгляду ДПС України скаргу задоволено на підставі рішення суду від 12.06.2019 року. Крім того, позивач отримала заяву від ГУ ДПС Вінницької області від 04.10.2019 року відповідно до змісту якої: «ГУ ДПС України у Вінницькій області повідомляє, що на виконання вимог Рішення Вінницького окружного адміністративного суду №120/1144/19-а від 12.06.2019 року, враховуючи ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду №120/1144/19-а від 16.09.2019 року, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області 16.09.2019 року відкликано вимоги про сплату боргу (недоїмки) №122895-52 від 09.11.2018 року на суму 15819,54 грн та №122895-52 від 21.02.2019 року на суму 18276,72 грн.

Але, 04.12.2020 року позивачем отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати ЄСВ за номером №Ф-122895-52 від 12.11.2020 року на суму 35588,74 грн.

13.12.2020 року позивачем подано скарга до ДПС України на Вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати ЄСВ за номером №Ф-122895-52 від 12.11.2020 року із проханням її скасувати.

08.02.2021 року по пошті позивач отримала відповідь ДПС України від 18.01.2021 року про відмову у скасуванні Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-122895-52 від 12.11.2020 року із визначенням підстави відмови: «в Рішенні від 12.06.2019 року у справі №120/1144/19-а відсутнє зобов`язання ГУ ДПС у Вінницькій області вчинити певні дії щодо коригування даних інтегрованої картки платника».

Не погоджуючись з вказаними вимогами про сплату боргу (недоїмки), позивач звернулась до суду із даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону)

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п.4, 5 ч.1 ст.4 Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

За п.3 ч.1 ст.7 Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з ч.2 та 3 ст.9 Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи. Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Приписами п.2. п.1 ст.7 Закону передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Згідно п.4 ст.25 Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом, а його стягнення відповідно до ст.25 Закону здійснюють органи державної виконавчої служби України.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (далі - Інструкція №449).

Так, положеннями п.1 Розділу VI Інструкції №449 визначено, що до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції (абз.2 п.2 Розділу VI Інструкції №449).

Відповідно до п. 3 Розділу VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За визначенням підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно з п.63.1, 63.2 ст.63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

П.63.5 ст.63 ПК України визначено, що всі фізичні особи-платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Разом з тим, згідно з п.65.2 ст.65 ПК України облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, що передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України «Про адвокатуру» (далі - ЗУ «Про адвокатуру»).

Відповідно до ст.13 ЗУ «Про адвокатуру» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Системний аналіз наведених норм доводить, що платниками єдиного соціального внеску є самозайняті особи, зокрема адвокати. Разом з тим, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої роботи.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 05.11.2018 року у справі № 820/1538/17.

У випадку несвоєчасного нарахування та/або сплати платником сум єдиного внеску, він обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника.

З матеріалів справи видно, що позивач є самозайнятою особою. Водночас вона була офіційно працевлаштована у ТОВ «Правнича фірма «Софія». Роботодавець, згідно довідок від 05.03.2019 року за №05/03 та від 02.03.2021 року за №020321, регулярно нараховує та сплачує за позивача єдиний соціальний внесок в розмірі не менше мінімального. Даний факт також підтверджується звітністю про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017, 2018 роки, а також розрахунково-платіжними відомостями працівника за 2017-2018 роки. В червні 2020 року позивач звільнилась із посади юриста товариства.

Суд звертає увагу сторін, що ці обставини виключають обов`язок позивача по сплаті єдиного внеску як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, зокрема, у періоди, коли вона була найманим працівником, а не самозайнятою особою.

Оскільки, як вже зазначав суд вище, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності.

При цьому, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської прибуткової діяльності та факту зайнятості особи.

Не є підставою для сплати єдиного соціального внеску і перебування позивача на обліку в органах фіскальної служби, з огляду на те, що взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Кваліфікуючою ознакою для сплати єдиного соціального внеску самозайнятою особою є саме отримання такою особою доходу від такої діяльності. У зв`язку з цим суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивач повинна сплачувати єдиний соціальний внесок незалежно від отримання прибутку.

Позивач, будучи найманим працівником, не отримувала жодного доходу від безпосереднього зайняття адвокатською діяльність, що підтверджується податковими деклараціями за 2014 рік, 2017 рік, в яких зафіксовано відсутність прибутку позивача від зайняття адвокатською діяльністю. Вказані декларації, у встановленому законом порядку, направлялись до органів фіскальної служби та були отримані останнім, про що свідчать рекомендовані повідомлення, які повернулись позивачеві. Крім того, позивачем було підтверджено факт отримання доходів тільки від працевлаштування за основним місцем роботи ТОВ «Правнича фірма «Софія» та відсутність здійснення адвокатської діяльності поза основним місцем роботи.

Зважаючи на те, що позивач не провадив самостійної адвокатської діяльності та не отримував доходу від адвокатської діяльності, суд робить висновок про безпідставність прийняття оспорюваних вимог про сплату боргу (недоїмки).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростували б доводи позивача, відповідно спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-122895-52 від 12.11.2020 року на суму 35588,74 грн є протиправною.

Вирішуючи питання про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-122895-52 від 12.11.2020 року на суму 35588,74 грн, суд керується таким.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Враховуючи, те що позовні вимоги в частині визнання протиправною вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-122895-52 від 12.11.2020 року задоволено, то позовна вимога про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-122895-52 від 12.11.2020 року, також підлягає задоволенню, як похідна.

Щодо зобов`язання Головного управління ДПС у Вінницькій області скасувати запис в інтегрованій картці платника податку, заведеній на ОСОБА_1 щодо заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ).

Відповідно до постанови Верховного Суду у справі №826/9288/18 від 25.03.2020 року суд зробив висновок, що аналіз наведених положень Порядку №422 свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (справа №825/999/17) та від 26 лютого 2019 року (справа №805/4374/15-а).

На час спірних правовідносин, Порядок №422 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів №5 від 12.01.2021 року.

З метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, керуючись вимогами Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» і підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, наказом МФУ №5 затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 року за № 321/35943 (далі - Порядок №5).

Відповідно до п.3 Порядку №5, для забезпечення достовірності відображення облікових показників в ІКП структурними підрозділами за напрямами роботи здійснюється попередній та загальний контроль у терміни, встановлені цим Порядком.

Пунктом 5 Порядку №5 передбачено, що моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів.

Відповідно до п.3 розділу II Порядку №5, за наявності нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску або боргу (недоїмки) з єдиного внеску, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо зняття платника єдиного внеску з обліку до їх сплати (погашення) або списання такого боргу (недоїмки) у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до п.2 ч.3 розділу V Порядку №5, у разі скасування у встановлених законом випадках не в межах процедури адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску після його вручення платнику податків у підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, вноситься рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов`язки, про скасування податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, статус податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовано».

Відповідно до п.1 ч.4 розділу V Порядку 5, працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.

Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.

Отже, з аналізу вищенаведеного, слід дійти висновку, що податковий орган зобов`язаний привести у відповідність відомості в ІКП шляхом коригування даних у ІКП у разі прийняття рішення суду по суті.

З урахуванням наведеного, та з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу шляхом зобов`язання відповідача вчинити дії для проведення коригування даних (показників) інтегрованої картки шляхом виключення сум єдиного соціального внеску в розмірі 35588,74 грн в зв`язку з скасуванням вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-122895-52 від 12.11.2020 року у судовому порядку.

Такий спосіб захисту порушених прав та інтересів платника податків визнав адекватним та обґрунтованим Верховний Суд у постанові №816/2042/16 від 13.02.2018 року.

Відповідно до п.10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У спірному випадку обраний спосіб захисту відповідає діючому законодавству, а саме повноваженням податкового територіального органу на підставі затвердженого наказом МФУ за №5 Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 року за №321/35943.

Відповідно до положень ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із обставин, встановлених судом у цій справі, а також враховуючи те, що відповідачем не було доведено правомірності своїх дій у правовідносинах, з приводу яких подано позов, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Питання стягнення судових витрат відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, судом не вирішується, оскільки позивача судом звільнено від сплати судового збору на підставі ст. 133 КАС України, п. 1 ч. 1, ч.2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", а інших судових витрат не встановлено.

Керуючись ст. ст. 2, 241, 245, 246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Вінницькій області за № Ф-122895-52 від 12.11.2020 року на суму 35588,74 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області вчинити дії для проведення коригування даних (показників) інтегрованої картки ОСОБА_1 , шляхом виключення сум єдиного соціального внеску в розмірі 35588,74 грн в зв`язку із скасуванням вимоги про сплату боргу (недоїмки) за № Ф-122895-52 від 12.11.2020 року в судовому порядку.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 );

Відповідач - Головне управління ДПС у Вінницькій області (адреса: 21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, код за ЄДРПОУ-43142454).

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом

Суддя

Секретар