Рішення № 98882497, 09.08.2021, Станично-Луганський районний суд Луганської області

Справа № 430/815/21

Провадження № 2/430/186/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2021 року смт. Станиця Луганська

Станично-Луганський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Попової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Романової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника позивача адвоката Бірюкова Ігоря Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Станично-Луганської селищної військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та його представник адвокат Бірюков І.Ю. звернулися до суду з позовною заявою до Станично-Луганської селищної військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що позивач є онуком по лінії батька ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , родинні зв`язки підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 (батька позивача), свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 .. Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина у вигляді 1/3 житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; що складається з: А-1 - житловий будинок, а - веранда, а1 - відкрита веранда, Б - сарай, В – літня кухня, в – тамбур, Г - погріб, Д – літня кухня, Е – гараж, Ж – сарай, З – сарай, №1 - колодязь, №5 – ворота, №6 – огорожа, №7 – огорожа, №8 - огорожа. Позивач звернувся до приватного нотаріуса Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області Лінькової О.П. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте йому у видачі свідоцтва було відмовлено на підставі відсутності документів, що підтверджує право власності померлої ОСОБА_2 на 1/3 житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з тим, що позивач в досудовому порядку не має можливості вирішити даний спір, тому він вимушений звернутись до суду з даним позовом. В якому просить постановити рішення, яким визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на 1/3 житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; що складається з: А-1 - житловий будинок, а - веранда, а1 - відкрита веранда, Б - сарай, В – літня кухня, в – тамбур, Г - погріб, Д – літня кухня, Е – гараж, Ж – сарай, З – сарай, №1 - колодязь, №5 – ворота, №6 – огорожа, №7 – огорожа, №8 - огорожа.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явився, до початку розгляду справи надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача – Станично-Луганської селищної ради, у судове засідання не з`явився, до початку розгляду справи до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому частиною 2 статті 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив, що ОСОБА_1 відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Станично-Луганським РВ УМВС України в Луганській області 04.12.1995 року, народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , та з 19.12.1995 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , даний факт підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 13.07.1995 року.

ОСОБА_1 є онуком по лінії батька ОСОБА_2 , даний факт підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 (батька позивача), свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 ..

За життя ОСОБА_2 були втрачені документи, що підтверджують право власності на 1/3 житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , але відповідне право власності зареєстроване належним чином в ККП «Станично-луганське бюро технічної інвентарізації», в інформаційній довідці на об`єкт нерухомого майна від 12.02.2021 року вказано, що ОСОБА_2 є власником 1/3 житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договору дарування, що посвідчений виконкомом Валуйської сільської ради депутатів трудящихся 27.11.1968 року № 147.

Відповідно до копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.04.2021 року, винесеної приватним нотаріусом Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області Ліньковою О.П., ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину після померлої ОСОБА_2 було відмовлено, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадщину.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Отже, до спірних правовідносин щодо питань про прийняття спадщини слід застосовувати законодавство, що діяло на час відкриття спадщини, тобто Цивільний Кодекс 1963 року (далі -ЦК 1963 року).

За змістом статей 524, 548 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника. У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника ( спадкоємця ) вирішується в судовому порядку.

Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частинами 1, 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Після смерті бабусі позивача – ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована спадкова справа 12.04.2021 № 45/2021 приватним нотаріусом Ліньковою О.П.. Спадкова справа відкрита за заявою позивача ОСОБА_1 , через відсутність правовстановлюючих документів йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Суд також враховує, що окрім позивача з заявами про прийняття спадщини за законом до нотаріальної контори інші спадкоємці не звертались.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом права власності на спадкове майно зазначене ним у позовній заяві.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що даний спір виник виключно внаслідок дій позивача, яким судових витрат до відшкодування заявлено не було. Отже, стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача в даному випадку буде несправедливим.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника позивача адвоката Бірюкова Ігоря Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Станично-Луганської селищної військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заопвітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на 1/3 житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; що складається з: А-1 - житловий будинок, а - веранда, а1 - відкрита веранда, Б - сарай, В – літня кухня, в – тамбур, Г - погріб, Д – літня кухня, Е – гараж, Ж – сарай, З – сарай, №1 - колодязь, №5 – ворота, №6 – огорожа, №7 – огорожа, №8 - огорожа.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Станично-Луганський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Попова