Ухвала суду № 98882275, 10.08.2021, Кремінський районний суд Луганської області

УХВАЛА

10 серпня 2021 р. м. Кремінна Справа № 433/300/19

Провадження № 1-кп/414/42/2021

Кремінський районний суд Луганської області у складі колегії суддів:

головуючої судді Тесленко І.О.,

суддів Акулова Є.М., Костроби Ю.Ю.,

секретаря судового засідання Горбаньової Ю.М.,

за участю прокурора Боровкової Л.В.,

потерпілих ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника Шмуйлової І.М.,

перекладача Богомолової Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області кримінальне провадження №12018130590000205, внесене до ЄРДР 04 червня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Валуйки Бєлгородської області РФ, громадянина Росії, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України,

встановив:

10 серпня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання у вигліді заяви обвинуваченого ОСОБА_4 , про відвід суддів колегії Тесленко І.О., Акулова Є.М., Костроби Ю.Ю. Клопотання про відвід колегії суддів мотивоване тим, що колегією порушуються норми процесуального законодавства, внаслідок чого після зміни головуючого судді кримінальне провадження не розпачалося розглядатися спочатку. ОСОБА_4 звернув увагу на тиск окремих членів колегії на головуючого під час розгляд кримінального провадження, внаслідок чого порушується повнота та об?єктивність судового розгляду загалом та дослідження доказової бази зокрема. Розкриваючи цю підставу для відводу, ОСОБА_4 зазначив, що суддя Акулов Є.М. постійно його перериває, не дає змоги висловитися. Колегії суддів на думку ОСОБА_4 взагалі не цікава його думка. Судом не забезпечено своєчасного розгляду його клопотання про зміну запобіжного заходу. Також ОСОБА_4 посилався на особисту заінтересованість окремих членів колегії суддів у кінцевому рішенні суду. ОСОБА_4 вказує, що у двох суддів колегії відсутня самостійність та вони виконують доручення іншого з суддів колегії.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання про відвід колегії суддів відповідно до його письмового варіанту.

Захисник Шмуйлова І.М. клопотання підзахисного підтримала.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечувала, оскільки на її думку воно безпідставне. Стаття 75 КПК України передбачає виключний перелік підстав для відводу, жодна з яких обвинуваченим не зазначена.

Потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заперечували проти заяви про відвід колегії суддів.

Колегія суддів, вислухавши пояснення учасників провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.

Згідно змісту ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Як зазначено у заяві обвинуваченого ОСОБА_4 , колегією суддів порушено вимоги процесуального закону та Європейського законодавства, суд діє в інтересах сторони обвинувачення, яка в свою чергу безпідставно його звинувачує у вчиненні кримінального правопорушення, що свідчить про відсутність безсторонності при прийнятті рішень. Заявник посилається на матеріали справи та документи, що знаходяться у провадженні колегії суддів.

Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що долучені документи обвинуваченим ОСОБА_4 неодноразово досліджувалися в судовому засіданні та на підставі них суд виносив свої рішення. Обвинувачений наділений правом оскаржувати такі рішення та мав всі можливості для скористання правом оскарження, яке реалізовував завжди протягом судового розгляду, про що свідчать ухвали суду апеляційної інстанції.

Що стосується посилання обвинуваченого ОСОБА_4 на ту обставину, що судом порушено процедуру продовження строку запобіжного заходу за власною ініціативою, суд вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий. Отже, розгляд питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу є обов?язком суду та не є підставою для відводу колегії суддів, а може бути підставою для апеляційного оскарження такого рішення.

Доказів особистої зацікавленості окремих членів колегії у вирішенні зазначеної справи обвинуваченим ОСОБА_4 суду надано не було.

Статтею 371 КПК України визначений порядок ухвалення судових рішень, згідно якого у випадках, передбачених цим Кодексом, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання в журнал судового засідання. Відповідно до змісту ст. 375 КПК України судове рішення ухвалюється простою більшістю голосів суддів, що входять до складу суду. Якщо рішення ухвалюється в нарадчій кімнаті, відповідні питання вирішуються за результатами наради суддів шляхом голосування, від якого не має права утримуватися ніхто з суддів. Головуючий голосує останнім. У разі ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті його підписують усі судді. Таким чином, процесуальні рішення можуть ухвалюватися як у нарадчій кімнаті так і без виходу до неї у передбаченому законом порядку.

Відносно посилання обвинуваченого ОСОБА_4 щодо незабезпечення своєчасного розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Пунктом 20-5 Перехідних положень КПК України передбачено, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту. Питання про передачу на підставі абзацу п`ятого цього пункту клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для розгляду до іншого суду вирішується головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) за вмотивованим поданням місцевого суду (суду апеляційної інстанції) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, про що постановляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються. Оскільки клопотання про зміну запобіжного заходу не може розглядатися одноособово головуючим або членом колегії суддів, права обвинуваченого на своєчасний розгляд його клопотання порушено не було.

Статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження зокрема з таких підстав - умисне або внаслідок недбалості: порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу; безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Таким чином, з підстав, наведених у заяві про відвід колегії суддів, обвинувачений має право звернутися з відповідною скаргою до Вищої Ради Правосуддя та з його слів реалізував своє право, проте зазначені обставини не є підставою для відводу судді від розгляду кримінального провадження відповідно до вимог КПК України, оскільки не свідчать по сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі "Гаусшильдт проти Данії, Мироненко і Мартиненко проти України" зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи, при чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Гаусшильдт проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді при здійсненні правосуддя і доказів на підтвердження наявності підстав, передбачених ст. 75 КПК України, обвинуваченим суду не надано.

З огляду на зазначене, у задоволенні клопотання про відвід колегії судді необхідно відмовити у зв?язку з його необґрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 80 КПК України, колегія суддів

ухвалив:

відмовити у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід колегії суддів: головуючої судді Тесленко Ірини Олександрівни, суддів Акулова Євгена Миколайовича, Костроби Юрія Юрійовича від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 269 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя І.О. Тесленко

Судді Є.М. Акулов

Ю.Ю. Костроба