Ухвала суду № 98880230, 04.08.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

04 серпня 2021 року Справа № 915/8/21

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

від прокуратури: Бескровної І.І. - посв.№058890 від 21.12.2020,

від позивача: не з`явився,

від відповідача-1: Олефіра М.В. - договір №47 від 27.07.2017,

від відповідача-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Громадської організації “Спілка власників корів “Мілка” б/н від 10.04.2021 про залишення позову без розгляду у справі

за позовом: Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури

(54030, м.Миколаїв, вул.Спаська, буд.28),

в інтересах держави в особі: Баштанської міської ради

(56101, Миколаївська обл., м.Баштанка, вул.Героїв Небесної Сотні, буд.38;

ідент.код 04376469),

до відповідача-1: Громадської організації “Спілка власників корів “Мілка”

(56165, Миколаївська обл., Баштанський р-н, с.Явкине, вул.Грушевського, буд.38;

ідент.код 34362636),

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Пром Холдинг”

(02002, м.Київ, вул.Євгена Сверстюка, буд.17, офіс 316; ідент.код 42250686),

про: розірвання договору оренди землі, визнання договору суборенди земельних ділянок недійсним, зобов`язання повернути земельні ділянки у розпорядження територіальної громади,-

в с т а н о в и в:

Господарським судом Миколаївської області на стадії підготовчого провадження розглядається справа №915/8/21 за позовом Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Баштанської міської ради до Громадської організації «Спілка власників корів «Мілка» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Пром Холдинг» за такими вимогами:

1) розірвати договір оренди землі від 17.08.2007, укладений між Баштанською районною державною адміністрацією та Громадською організацією «Спілка власників корів «Мілка», стосовно земельних ділянок загальною площею 333 га з кадастровими номерами 4820686500:02:000:1115, 4820686500:02:000:1116, 4820686500:02:000:1117, 4820686500:02:000:1118, 4820686500:02:000:1119, зареєстрований Баштанським районним відділом Миколаївської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.02.2008 за №040800600249;

2) визнати недійсним договір суборенди землі, укладений 08.08.2018 між Громадською організацією «Спілка власників корів «Мілка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Пром Холдинг» щодо земельних ділянок загальною площею 333 га з кадастровими номерами 4820686500:02:000:1115, 4820686500:02:000:1116, 4820686500:02:000:1117, 4820686500:02:000:1118, 4820686500:02:000:1119, право суборенди на які зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.11.2018 за №№28825133, 28825197, 28825335, 28825749, 28826258;

3) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Пром Холдинг» (код ЄДРПОУ 42250686) повернути у розпорядження Баштанської міської ради земельні ділянки загальною площею 333 га, вартістю 7294308,31 грн, зокрема площею 21,4668 га з кадастровим номером 4820686500:02:000:1115, площею 207,7701 га з кадастровим номером 4820686500:02:000:1116, площею 18,8173 га з кадастровим номером 4820686500:02:000:1117, площею 12,0824 га з кадастровим номером 4820686500:02:000:1118, площею 68,7736 га з кадастровим номером 4820686500:02:000:1119.

12.04.2021 за вх.№5445/21 від відповідача Громадської організації «Спілка власників корів «Мілка» надійшло клопотання б/н від 10.04.2021 про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.2) ч.1 ст.226 ГПК України.

Вказане клопотання обґрунтоване відповідачем тим, що прокурором безпідставно при подані позову до суду не обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів територіальної громади в особі Баштанської міської ради у даній справі, а також не наведено обставин нездійснення Баштанською міською радою наданих їй повноважень у сфері земельного законодавства.

Відповідач вказує, що Баштанська міська рада наділена правом і має можливість самостійно вирішувати питання місцевого значення, у т.ч. й шляхом звернення до суду, а прокурором не зазначено жодних причин неможливості здійснення позивачем, який є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів в судовому порядку. Крім того, відповідач зазначає, що прокурором не наведено доказів того, що Баштанська міська рада не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду самостійно з відповідним позовом до відповідача.

Відповідач стверджує, що сама присутність прокурора на судовому процесі на стороні позивача ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, та створює відчуття нерівності у сторони відповідача.

Прокурор у запереченнях на клопотання відповідача Громадської організації “Спілка власників корів “Мілка”, які надійшли до суду 30.04.2021, вказує, що таке клопотання є безпідставним та не підлягає задоволенню, так як фактичне порушення інтересів держави за умови невжиття уповноваженим на захист її інтересів органом відповідних заходів щодо звернення до суду саме по собі ставить державу у невигідне становище порівняно з іншими учасниками процесу через неможливість реалізації права на звернення до суду за захистом порушеного права. Подання позову прокурором на захист інтересів держави за умов нездійснення чи неналежного здійснення такого захисту з боку відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави. У такому випадку прокурор виступає як єдиний можливий суб`єкт звернення до суду, забезпечуючи європейський принцип рівності сторін у процесі шляхом здійснення представництва інтересів держави у суді та усунення виниклої невигідності у становищі між сторонами правовідносин.

Прокурор зазначає, що органом, який на даний час розпоряджається земельними ділянками сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Баштанської об`єднаної територіальної громади та має здійснювати контроль за їх використанням, а отже, уповноваженим на захист інтересів держави, у тому числі шляхом звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсним договору суборенди, розірвання договору оренди та повернення ділянок у розпорядження територіальної громади, є Баштанська міська рада.

У той же час, незважаючи на тривалість та очевидність порушень законодавства при використанні земельної ділянки комунальної власності, а також обізнаність Баштанської міської ради про такі порушення протягом розумного строку, достатнього для належного реагування з листопада 2018 року, останньою не було вжито заходи до їх усунення та не пред`явлено позов до суду.

Відповідач у відповіді на заперечення прокурора на клопотання, яка надійшла до суду 06.05.2021, додатково вказує, що 24.11.2020 Миколаївська обласна прокуратура лише повідомила Баштанську міську раду про те, що підготовлено та буде подано позов до Господарського суду Миколаївської області про розірвання договору оренди землі, а через місяць прокурором вже було подано позов, водночас інших листів про усунення вищевказаних порушень та вимог про розірвання договору оренди землі на адресу Баштанської міської ради прокурором не направлялось, оскільки до позовної заяви докази не долучені.

07.06.2021 за супровідним листом від 04.06.2021 прокурором надано суду копії запитів в порядку ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» від 12.09.2019 та від 29.07.2020 адресованих Баштанському міському голові стосовно питання законності використання ГО «СВК «Мілка» земель сільськогосподарського призначення комунальної власності в межах території Явкинської сільради Баштанського району.

В судовому засіданні 04.08.2021 прокурор та представник відповідача підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на обґрунтування клопотання.

Розглянувши в судовому засіданні вказане клопотання, суд відмовляє в його задоволенні з наступних підстав.

Згідно ч.3 ст.4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Передумовою участі органів та осіб, передбачених ст.53 ГПК України, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені ст.53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

Відповідно до положень ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст.53 ГПК України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Так, Конституційним Судом України у рішенні від 08.04.1999 у справі №1-1/99 вказано, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Діючим законодавством передбачено випадок звернення прокурора до суду на захист інтересів держави, а саме внесення позову прокурором в інтересах відповідного органу, який має право та зобов`язаний здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом звернення до суду з позовами відповідної категорії, проте не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження.

В такому випадку вказаний орган набуває статус позивача та відповідне коло процесуальних прав, та з метою завчасного інформування позивача у справі про намір внесення позову до суду в його інтересах та забезпечення ефективної та повної реалізації прав та обов`язків сторони процесу частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» зобов`язано прокурора попередньо, до звернення до суду, повідомити про свій намір відповідного суб`єкта владних повноважень.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 визначено, що бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, суд приходить до висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Звертаючись із позовом до суду, прокурор обґрунтував підстави для представництва інтересів держави в особі Баштанської міської ради, зазначивши про наявність у вказаного органу повноважень на захист інтересів держави у сфері використання комунальних земель та невжиття ним необхідних заходів протягом розумного строку.

Так, згідно із ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок із земель комунальної власності у власність та користування громадянам та юридичним особам, а також здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства, тощо.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За такого, органом, який на даний час розпоряджається земельними ділянками сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Баштанської об`єднаної територіальної громади та має здійснювати контроль за їх використанням, а отже, уповноваженим на захист інтересів держави, у тому числі шляхом звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсним договору суборенди, розірвання договору оренди та повернення ділянок у розпорядження територіальної громади, є Баштанська міська рада.

Судом встановлено, що Прокуратурою Миколаївської області 12.09.2019 за вих.№05/2-913вих-19 (а.с.223) на адресу Баштанського міського голови скеровано запит, в якому викладені допущені порушення ГО «СВК «Мілка» під час користування орендованими земельними ділянками, з метою надання інформації про вжиті заходи щодо усунення порушень умов договору оренди землі, укладеного з ГО «СВК «Мілка», або причин невжиття відповідних заходів.

На такий запит Баштанська міська рада листами від 25.09.2019 за вих.№1567/02.02-6/12 (а.с.91) та від 05.11.2019 за вих.№К-99/02.03-10 (а.с.94) повідомила, що не володіє повною інформацією щодо розподілу, передачі в суборенду спірних земель, так як повний пакет документів не переданий їм як новим власникам. Після вивчення питання, встановлення та перевірки всіх фактів, указаних у листі прокуратури, міська рада зможе привести у відповідність всю документацію, у тому числі договори оренди.

Водночас, як вбачається з акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність (а.с.92,93) спірні земельні ділянки передані в комунальну власність 06.06.2018 та представник Баштанської міської ради приймав участь 02.11.2018, 20.03.2019 та 21.03.2019 у проведенні державним інспектором Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області перевірки дотримання вимог земельного законодавства та складання відповідних актів обстеження спірних земельних ділянок (а.с.34-43).

29.07.2020 Миколаївської обласною прокуратурою скеровано запит за вих.№05/2-689вих-20 до Баштанського міського голови (а.с.224), в якому також вказувалось на виявлені у червні 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру в Миколаївській області порушення земельного законодавства.

Враховуючи, що Баштанська міська рада була повідомлена прокуратурою про можливе порушення вимог земельного законодавства при використанні ГО «СВК «Мілка» переданих їй в оренду земель, однак, з листопада 2018 року не спростувала твердження прокуратури щодо необхідності захисту інтересів держави і територіальної громади, а в разі, якщо вважала, що порушення мали місце, - не вживала заходів до подання відповідного позову до суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у прокурора виникли підстави для вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів держави, які він вважає порушеними, шляхом подання до суду відповідного позову в інтересах держави в особі Баштанської міської ради. Про відповідний намір звернутись до суду з позовом прокуратурою повідомлено Баштанську міську раду листом від 24.11.2020 за вих.№15/1-385вих-20 (а.с.120,121).

До того ж, судом приймається до уваги, що за практикою Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ від 26.05.2009 у справі №3932/02 «Бацаніна проти Росії», від 15.01.2009 у справі №42454/02 «Менчинська проти Російської Федерації», від 08.11.2005 у справі №40663/98 «Asito v.Moldova») участь прокурора на боці однієї із сторін («відстоювання однієї точки зору перед судом декількома сторонами»), або навіть та обставина, що порушення справи було ініційовано прокурором, не обов`язково ставить іншу сторону у «завідомо невигідне становище» при викладенні своєї позиції по справі.

Підтримка, яка надається прокуратурою одній із сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (рішення у справах «Dombo Beheer B.V. v.The Netherlands» від 27.10.1993 та «Ankerl v.Switzerland» від 23.10.1996).

Фактичне порушення інтересів держави за умови невжиття уповноваженим на захист її інтересів органом відповідних заходів щодо звернення до суду саме по собі ставить державу у невигідне становище порівняно з іншими учасниками процесу через неможливість реалізації права на звернення до суду за захистом порушеного права.

Подання позову прокурором на захист інтересів держави за умов нездійснення чи неналежного здійснення такого захисту з боку відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави.

У такому випадку прокурор виступає як єдиний можливий суб`єкт звернення до суду, забезпечуючи європейський принцип рівності сторін у процесі шляхом здійснення представництва інтересів держави у суді та усунення виниклої невигідності у становищі між сторонами правовідносин (таку правову позицію висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18).

Керуючись ст.ст.42, 169, 226, 234, 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Громадської організації “Спілка власників корів “Мілка” б/н від 10.04.2021, - відмовити.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.В.Мавродієва