Рішення № 98880224, 04.08.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2021 справа № 914/1074/21

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Чорної І.Б., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАГОГАЗ ЗБУТ»

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства «Сокальська районна лікарня» Сокальської міської ради Львівської області

про: стягнення 482 198,78грн.,

Представники

позивача: Морганюк Ю.Є.

відповідача: ОСОБА_1 (присутня)

ВСТАНОВИВ:

22.04.2021р. до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАГОГАЗ ЗБУТ» до Комунального некомерційного підприємства Сокальської районної ради Львівської області «Сокальська центральна районна лікарня» про стягнення 482 198,78 грн.

27.04.2021р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, ухвалив: вищевказану позовну заяву залишити без руху; надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.

13.05.2021р. на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№11064/21.

14.05.2021р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 16.06.2021р.; явку представників сторін у підготовче засідання визнати обов`язковою; викликати представників сторін у підготовче засідання.

02.06.2021р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№13010/21.

У підготовче засідання 16.06.2021р. відповідач участь повноважного представника не забезпечив.

Протокольною ухвалою від 16.06.2021р. суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 30.06.2021р.

Крім того, ухвалою від 16.06.2021р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав відповідача у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду спору по суті.

У судове засідання 30.06.2021р. з`явився представник позивача, позовні вимоги підтримано. Відповідач участь повноважного представника у вищевказаному судовому засіданні не забезпечив.

Протокольною ухвалою від 30.06.2021р. судове засідання відкладено на 04.08.2021р.

Крім того, ухвалою від 30.06.2021р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав відповідача у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення судового засідання.

01.07.2021р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№15049/21.

У судове засідання 04.08.2021р. з розгляду спору по суті з`явився представник позивача. При цьому, у вищевказане судове засідання з розгляду спору по суті з`явилась ОСОБА_1 , котра, як доказ наявності у неї повноважень на представництво інтересів відповідача у цій справі, надала довіреність №2103/01- від 03.08.2021р.

Відповідно до ч.3 ст.56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Проте, документів, у яких би було визначено право Панасюк О.В. діяти від імені відповідача (статут, положення, посадова інструкція тощо) матеріали справи не містять, а отже у Панасюк О.В. відсутні повноваження на самопредставництво відповідача.

Позиції сторін у справі:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови договору постачання природного газу №73В від 02.03.2020р. в частині оплати за поставлений газ, у зв`язку з чим позивачем нараховано до стягнення з відповідача: 448 725,98 грн. основного боргу та 33 472,80 грн. штрафних санкцій.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема вказує на те, що Додатковою угодою №7 від 29.01.2021р. було обумовлено лише конкретний обсяг постачання і Комунальне некомерційне підприємство «Сокальська районна лікарня» Сокальської міської ради Львівської області не замовляло збільшення обсягів, та, відповідно, не укладало жодних інших додаткових угод, щодо збільшення суми Договору, було замовлено до постачання конкретний обсяг природного газу згідно вищезазначеної Додаткової угоди №7 від 29.01.2021р., вартість якого було сплачено Відповідачем в повному обсязі 18.03.2021 року в розмірі 127 757,04 грн. згідно Платіжних доручень №72 від 17.03.2021р.; №73 від 17.03.2021р.; №74 від 17.03.2021р.

За результатами дослідження наданих сторонами доказів та матеріалів справи, пояснень представника позивача, суд встановив наступне:

02.03.2020р. між ТзОВ «БЛАГОГАЗ ЗБУТ» (надалі - позивач) та КНП «Сокальською центральною районною лікарнею» (надалі - відповідач) було укладено Договір №73В (надалі - Договір) на постачання природного газу.

30.12.2020р. між Сторонами було укладено Додаткову угоду №6 на продовження строку дії договору в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі про закупівлі, укладеному в попередньому році на строк достатній для проведення тендерної процедури. Строк дії договору продовжено з 31.12.2020р. до 31.03.2021р.

29.01.2021р. між Сторонами було укладено Додаткову угоду №7, відповідно до якої очікувана сума договору на 2021р. становить 127 757,04 грн.

Позивач здійснював відповідачу поставку газу у січні - березні 2021р. на суму

581 026,65 грн.. що підтверджується:

-Актом приймання-передачі №РН-0000323 від 31.01.2021 року на обсяг 0,54716 тис.м.куб. всього на суму 4 543,62 грн.;

-Актом приймання-передачі №РН-0000230 від 31.01.2021 року на обсяг 10,68211 тис.м.куб. всього на суму 88 704,24 грн.;

-Актом приймання-передачі №РН-0000322 від 31.01.2021 року на обсяг 15,38500 тис. м.куб. всього на суму 127 757,04 грн.;

-Актом приймання-передачі №РН-0000497 від 28.02.2021 року на обсяг 27,99760 тис.м.куб. всього на суму 232 492,07 грн.;

-Актом приймання-передачі №РН-0000566 від 31.03.2021року на обсяг 15,35762 тис.м.куб. всього на суму 127529,68 грн.;

Позивач вказує, що дані обсяги природного газу були оплачені Відповідачем частково в розмірі 127757,04 грн. 18.03.2021р.

На початок 2021р. у Відповідача була наявна переплата в розмірі 4 543,62 грн., яка була зарахована Позивачем в рахунок погашення заборгованості по оплаті за поставлений природний газ в січні 2021р., таким чином заборгованість за поставлений природний газ склала 448 725,98 грн.

Крім того, позивачем надано Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 року по 12.04.2021р., який підписаний сторонами двосторонньо, в якому сальдо станом на 12.04.2021 року складає 482 198,78 грн.

Відповідно до п.4.2.,4.2.1. Договору, оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку:

4.2.1. Оплата вартості постачання газу здійснюється Споживачем не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі актів приймання-передачі природного газу, які надаються Постачальником.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений природний газ по Договору № 73В від 02.03.2021р.. за січень-березень 2021р. становить 448 725,98 грн.

21.10.2020р. між Сторонами було укладено Додаткову угоду №1, відповідно до якої п.2.7.,6.2.2. Договору було викладено у новій редакції.

Відповідно до п.2.7. Договору Обсяг відбору (споживання) газу Споживачем не повинен перевищувати підтверджений обсяг газу більше ніж на ±3% за обліковий період (добу, місяць).

Відповідно до п.6.2.2. Договору, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного Споживачем природного газу за добу споживання більше ніж на 3-5% відрізняється від замовленого обсягу газу (позитивний чи негативний небаланс від 3% до 5% включно), Споживач зобов`язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятись від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення.

Подобове споживання визначене на підставі даних Оператора ГТС, які відображені на електронній ІТ-платформі SАР, адже відповідно до ч.З розділу 1 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2496, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Відповідно до ч.5 розділу 1 Правил постачання природного газу Інформаційна платформа- це електронна платформа, функціонування та коригування якою забезпечується оператором ГТС, відтак показники подобового споживання, що відображені на ній є підставою для проведення розрахунків між учасниками ринку природного газу. Дані інформаційної платформи SАР вказані у розрахунку штрафних санкцій, у розділі факт після коригування

(тис.м.куб.).

Використовуючи вищенаведені дані та документи, за наслідками діяльності у грудні 2020 року та січні- березні 2021р., Позивачем були виявлені невідповідності між замовленими та фактично спожитими обсягами газу у розмірі 3-5 %.

Окрім того, для зручності споживачів газу було запроваджено на сайті постачальника http://www.blagogaz.com/ особистий кабінет для кожного споживача, де відповідач відкоригував споживання газу у грудні 2020 року та у лютому - березні 2021р.

Матеріали справи містять роздруківку такого коригування.

Фактичне споживання відповідача (помісячно) підтверджується:

-Актом приймання - передачі природного газу №РН-0003092 за грудень 2020р. в об`ємі 28,36900 тис.м. куб.;

-Актом приймання - передачі природного газу №РН-0000497 за лютий 2021р. в об`ємі 27,99760 тис.м.куб.;

-Актом приймання - передачі природного газу №РН-0000566 за березень 2021р. в об`ємі 15,35762 тис.м. куб.

У зв`язку, з вищенаведеним штраф за небаланс постачання природного газу у період грудень 2020р. та лютий - березень 2021р. становить: 29 572,68грн. (у грудні 2020р.- 15 039,26 грн.; у лютому 2021р.-9 263,70грн.; у березні 2021р.- 5 269,72 грн.)

Відповідно до п.3.3. Договору, ціна газу становить 4100,00 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 820,00 грн., всього з ПДВ - 4 920,00 грн. та включає у себе вартість доступу до потужностей Споживачем.

Розподіл потужності розраховується за тарифом, встановленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор). Станом 2020р. і на момент підписання Договору на постачання природного газу тариф становить за розподіл потужності однієї тисячі метрів кубічних: 157,19 грн. без ПДВ, окрім того ПДВ 20% -31,44грн. разом з ПДВ -188,63 грн.

Відповідно до п.6.2.4.Договору, у разі відхилення в сторону збільшення чи зменшення добового обсягу споживання газу в порівнянні з підтвердженим обсягом споживання, споживач зобов`язаний не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем постачання, на підставі відповідного рахунку Постачальника сплатити Постачальнику штраф в розмірі з розрахунку 188,63 грн. за кожну тисячу куб.м. природного газу, на котрі наявне відхилення порівняно із підтвердженими обсягами.

Таким чином заборгованість відповідача по штрафних санкціях (перебір замовлених потужностей ) становить : 3 900,12 грн. (у грудні 2020р. - 2 137, 40 грн., у лютому 2021р.- 1117,58грн.; у березні 2021р.- 645,14 грн.)

Підставою для плати штрафних санкцій (перевищення замовленої потужності та небаланс об`єму постачання природного газу) є рахунки на оплату, а саме: Рахунок- фактура №СФ-Ш-15-11 (за грудень 2020р.), Рахунок-фактура №СФ-Ш-00155 (за лютий 2021р.), Рахунок-фактура №СФ-Ш- 00166 (за березень 2021р.).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору на постачання природного газу.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ст. 552 ЦК України, сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Судом встановлено, що строк виконання обов`язку відповідача з оплати природного газу настав, проте, відповідач за поставлений позивачем природний газ розрахувався частково, у зв`язку з чим заборгованість відповідача складає 448 725,98 грн.

Наявність заборгованості підтверджена також актом звірки взаємних розрахунків станом на 12.04.2021р., який підписаний повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб.

Суд звертає увагу на те, що, відповідно до вимог чинного законодавства, акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, і сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Водночас, відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України, суд враховує наступну позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 05.03.2019р. у справі №910/1389/18: «…акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.».

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 448725,98 грн. є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами, а отже підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому, суд не приймає до уваги заперечення відповідача викладені у відзиві, оскільки вони носять формальний характер. Обсяги та вартість поставленого природного газу підтверджується доданими до позовної заяви доказами, а саме актами приймання - передачі природного газу за грудень 2020 року та лютий і березень 2021 року.

Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення 33 472,80 грн. штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що він є правильним, заявлений розмір сум відповідає вимогам законодавства та договору, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005р.).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, суд зауважує, що при наданні оцінки доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути 482 198,78 грн., з них: 448 725,98 грн. основної заборгованості за поставлений природний газ, 29 572,68 грн. штрафу за небаланс постачання природного газу, 3 900,12 грн. штрафу за перебір замовлених потужностей.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №11 від 14.04.2021р. на суму 7 232,98 грн.

Доказів понесення інших судових витрат, окрім сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору, станом на момент прийняття рішення позивачем суду не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги суд задоволив, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13,73-74,76-79,86,129,236,238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Сокальська районна лікарня» Сокальської міської ради Львівської області (місцезнаходження: Україна, 80001, Львівська обл., Сокальський р-н, місто Сокаль, ВУЛИЦЯ Я.МУДРОГО, будинок 26; ідентифікаційний код: 01997248) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАГОГАЗ ЗБУТ» (місцезнаходження: Україна, 79026, Львівська обл., місто Львів, вул.Стрийська, будинок 86-В, квартира 1; ідентифікаційний код: 41849377) суму основної заборгованості в розмірі 448 725,98 грн., 33 472,80 грн. штрафних санкцій та судовий збір в розмірі 7 232,98 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст рішення складено та підписано 10.08.2021 р.

Суддя М.Р. Король