Рішення № 98880169, 02.08.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2021 справа № 914/1505/21

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рона інжиніринг», м. Київ

до відповідача: Комунального підприємства «Екоустрій», с. Муроване, Пустомитівський район, Львівська область

про стягнення 80 012, 51 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники сторін:

від позивача: Когут С. Н. – представник;

від відповідача: не з`явився.

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/1505/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рона інжиніринг» до Комунального підприємства «Екоустрій» про стягнення 80 012, 51 грн за договором від 18.11.2019 № 237.

Ухвалою суду від 02.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 24.06.2021.

Ухвалою суду від 24.06.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 02.08.2021.

Представник позивача у судове засідання 02.08.2021 з`явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях

В судове засідання, яке відбулося 02.08.2021, представник відповідача не з`явився, однак в судовому засіданні 24.06.2021 позовні вимоги визнав в частині суми основного боргу, в решти позовних вимог просив відмовити. Крім того, подав заяву про розстрочку виконання рішення суду.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 02.08.2021 оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рона інжиніринг» (надалі позивач, виконавець) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Комунального підприємства «Екоустрій» (надалі відповідач, замовник) про стягнення 80 012, 51 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 18.11.2019 року між сторонами у справі укладено договір № 237 про надання послуг.

Згідно п. 1.1 договору, замовник доручив, а виконавець зобов`язався надати послуги: поточний ремонт та гідродинамічне очищення водонапірної башти с. Ямпіль.

29.11.2019 виконавець виконав взяте на себе зобов`язання, що передбачене умовами договору. Даний факт підтверджується актом за формою КБ-2в та довідкою за формою КБ-3 на загальну суму 65 004, 00 грн, які підписані та скріплені печатками сторін.

В порушення умов договору відповідач надані позивачем послуги не оплатив, в результаті чого у нього виникла заборгованість в розмірі 65 004, 00 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом в якому просить стягнути з відповідача, на підставі ст. 625 ЦК України, інфляційні втрати в розмірі 6 010, 89 грн, 3% річних в розмірі 2 628, 65 грн та на підставі п. 6.4 договору пеню в розмірі 6 368, 97 грн.

Позиція відповідача.

У поданому суду відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що основний борг визнає повністю. Щодо пені, інфляційних втрат та 3% річних просив суд відмовити, оскільки відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. Водночас, відповідач здійснює господарську діяльність з надання комунальних послуг населенню (послуги з централізованого водопостачання та водовідведення). Крім того, представником відповідача була подана заява про розстрочку виконання рішення суду, в якій останній просив суд розстрочити виконання рішення строком на шість місяців.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі укладено договір № 237 про надання послуг. Згідно п. 1.1 договору, замовник доручив, а виконавець зобов`язався надати послуги: поточний ремонт та гідродинамічне очищення водонапірної башти с. Ямпіль.

Пунктом 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що надані послуги за цим договором передаються виконавцем замовнику на підставі акту здачі-прийняття наданих послуг, який підписується обома сторонами. У цьому договорі під актом сторони розуміють акти складені за типовою формою КБ-2в та довідки складені за типовою формою КБ-3.

29.11.2019 виконавець виконав взяте на себе зобов`язання, що передбачене умовами договору. Даний факт підтверджується актом за формою КБ-2в та довідкою за формою КБ-3 на загальну суму 65 004, 00 грн, які підписані та скріплені печатками сторін. Відповідач підписав акт без зауважень.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 3.2. договору оплата здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання замовником та виконавцем актів здачі-прийняття наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Відповідно до п. 3.3 договору кінцевий термін оплати – не пізніше 31.12.2019 року.

Однак, в порушення умов договору відповідач не оплатив надані позивачем послуги в розмірі 65 004, 00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу в розмірі 65 004, 00 грн, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 6.4. договору, при несвоєчасній оплаті замовником вартості наданих послуг, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 6 368, 97 грн, інфляційні в сумі 6 010, 89 грн, 3% річних в сумі 2 628, 65 грн.

Судом перевірено розрахунок пені, інфляційних і 3% річних та встановлено, що такі нараховано правильно.

Щодо тверджень відповідача про відсутність підстав для стягнення пені, інфляційних і 3 % річних з посиланням на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», суд з такими не погоджується та зазначає наступне.

Відповідно підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Як встановлено судом, заборгованість відповідача виникла у зв`язку із неналежним виконанням умов договору про надання послуг з поточного ремонту та гідродинамічного очищення водонапірної башти с. Ямпіль, тобто, прострочення виконання зобов`язання відповідача виникло у зв`язку із невиконанням ним договору підряду, а не у зв`язку із наданням житлово-комунальних послуг.

Також слід зазначити, що вищевказана заборона на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) поширюється на споживачів житлово-комунальних послуг, а не на виконавців житлово-комунальних послуг, яким, відповідно до наданих у відзиві на позовну заяву пояснень, є відповідач.

Згідно з ч. 1 ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може надати відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Відповідно до частини 3 статті 331 ГПК України, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Всупереч зазначеному, відповідач не надав жодних доказів в підтвердження важкого фінансового становища чи інших доказів в обгрунтування обставин що ускладнюють виконання рішення суду або можуть бути підставою для зменшення розміру пені.

З огляду на вищенаведене, суд відхиляє заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду у даній справі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, відшкодування витрат позивача на оплату судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Екоустрій» (81121, с. Муроване Пустомитівського району Львівської області, вул. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 42498915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рона інжиніринг» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, код ЄДРПОУ 39070065) суму в розмірі 82 282, 51 грн, з них:

- 65 004, 00 грн – основного боргу;

- 6 368, 97 грн – пені;

- 6 010, 89 грн – інфляційних втрат;

- 2 628, 65 грн - 3% річних;

- 2 270, 00 грн - судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 09 серпня 2021 року.

Суддя П.Т. Манюк