Рішення № 98879586, 13.07.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/7296/20

Провадження № 2/183/1789/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2021 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання - Власко Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомосковської міської ради, Житлово-будівельного кооперативу "50-річчя СРСР" про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

30 грудня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Зазначив, що він є спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті матері, в установлений законом термін, з метою оформлення своїх спадкових прав, він звернувся до приватного нотаріуса Новомосковського міського нотаріального округу Шевченко Г. В., однак йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності спадкодавця на вищевказану квартиру.

У зв`язку з чим, він вимушений звернутись до суду та просить визнати за ним право власності на житлову квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 04 січня 2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі з призначенням підготовчого засідання, цією ж ухвалою суду було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мисика О. І. про витребування доказів (а.с. 20-21). Ухвалою суду від 26 травня 2021 року було закрито підготовче провадження у справі та її призначено до судового розгляду по суті (а.с. 62).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник Мисик О. І. не з`явились, проте останнім було подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги позивача підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідачів - Новомосковської міської ради та Житлово-будівельного кооперативу "50-річчя СРСР", у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник Новомосковської міської ради причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, тому суд вважає можливим провести розгляд справи за його відсутності. Відповідач ЖБК "50-річчя СРСР" подав заяву, у якій позовні вимоги визнав в повному обсязі, не заперечував проти їх задоволення, просив розглянути справу у відсутність його представника.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до переконання, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження, наданим суду у засвідченій позивачем копії (а.с. 9).

Відповідно до рішення загальних зборів членів ЖБК "50-річчя СРСР" від 24 вересня 1981 року, ОСОБА_2 було надано право на зайняття житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1 (а.с. 13-15).

Згідно з довідкою ЖБК "50-річчя СРСР" від 24 травня 2021 року, наданої суду у засвідченій позивачем копії, ОСОБА_2 , на момент смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) являлась членом Житлово-будівельного кооперативу "50-річчя СРСР" на АДРЕСА_2 , пайовий внесок за квартиру внесений повністю у 1995 році, борги за обслуговування кооперативу відсутні (а.с. 60).

Відповідно до розпорядження Новомосковського міського голови від 19 лютого 2016 року № 61-р "Про здійснення заходів з декомунізації у м. Новомосковську", перейменовано у м. Новомосковську, зокрема, вулицю Дзержинського на вулицю Кущівську (а.с. 12).

Як убачається з копії технічного паспорта на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) АДРЕСА_1 , складеного 04 серпня 2020 року, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 32,2 м2, житловою площею 16,8 м2, та в цілому складається з однієї кімнати площею 16,8 м2, коридору площею 5,2 м2, кухні площею 6,6 м2, санвузлу площею 2,7 м2, балкону площею 0,9 м2 (а.с. 10-11).

Разом з тим, відповідно до повідомлення наданого КП "Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради" № 257/20 від 15 серпня 2020 року, убачається, що станом на 29 грудня 2012 року правова документація на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , не виготовлялась, право власності на вказану квартиру в БТІ не зареєстроване (а.с. 39).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 10 лютого 2020 року Новомосковським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с. 7).

Відповідно до повідомлення Виконавчого комітету Новомосковської міської ради № 11/0/2-21 від 04 січня 2021 року, наданого на запит суду, установлено, що гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 15 грудня 1981 року по 31 березня 2020 року значилася зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , була знята з реєстрації місця проживання за вказаною адресою у зв`язку зі смертю за повідомленням Новомосковського РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області (вих. № 1235-692/1235/20 від 31 березня 2020 року) із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи та актового запису про смерть (а/з № 134 від 10 лютого 2020 року) (а.с. 30).

За життя ОСОБА_2 , заповіт на вищезазначене нерухоме майно не складала, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 28/2020, відкритої після її смерті та наданої на запит суду приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Шевченко Г. В. (а.с. 32-42).

Судом установлено, що 21 лютого 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Новомосковського міського нотаріального округу Шевченко Г. В. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті його матері ОСОБА_2 (а.с. 33).

Разом з тим, з метою оформлення своїх спадкових прав, 20 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Новомосковського міського нотаріального округу Шевченко Г. В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житлову квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , після спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємцю, що прийняв спадщину (а.с. 41).

Проте, постановою нотаріуса Новомосковського міського нотаріального округу Шевченко Г. В. від 20 серпня 2020 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності спадкодавця на вищевказану квартиру (а.с. 42).

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про власність" (в редакції, яка діяла на момент внесення на рахунок ЖБК "50-річчя СРСР" пайових внесків за спірну квартиру) член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Відповідно до п. 51 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи" № 9 від 18 вересня 1987 року, член житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд, продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом.

За змістом п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Верховним Судом України у листі "Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України, за II півріччя 2013 року" від 01 лютого 2014 року роз`яснено, що виникнення права власності на будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину. Аналогічна правова позиція зазначена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 3.1 листа "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13.

Згідно з п. 4 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України від 16 січня 2003 року № 435-ІV, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Після набрання чинності ЦК України від 16 січня 2003 року № 435-ІV, продовжувало існувати право власності спадкодавця на спірну квартиру.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 2 статті 1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частина 1 статті 1258 ЦК України встановлює, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Так, частиною 1 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Матеріали спадкової справи № 28/2020 після смерті ОСОБА_2 містять звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом (а.с. 33).

У зв`язку з тим, що матеріалами справи підтверджений факт належності на праві власності ОСОБА_2 нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка ще за життя виплатила повністю вартість зазначеної квартири на рахунок ЖБК "50-річчя СРСР", у зв`язку з чим набула право власності на неї, спадкоємцем за законом після її смерті є ОСОБА_1 , який прийняв спадщину, після її смерті, матеріали спадкової справи доказів наявності інших спадкоємців першої черги за законом, які звернулися протягом встановленого строку до нотаріуса з приводу прийняття спадщини не містять, доказів на підтвердження переходу права власності спадкового майна після смерті спадкодавця матеріали справи також не містять, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову і за позивачем належить визнати право власності на спадкову квартиру, в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новомосковської міської ради, Житлово-будівельного кооперативу "50-річчя СРСР" про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 32,2 м2, житловою площею 16,8 м2, та в цілому складається з однієї кімнати площею 16,8 м2, коридору площею 5,2 м2, кухні площею 6,6 м2, санвузлу площею 2,7 м2, балкону площею 0,9 м2, у порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

- відповідач: Новомосковська міська рада, код ЄДРПОУ 34359199, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 14;

- відповідач: Житлово-будівельний кооператив "50-річчя СРСР", код ЄДРПОУ 23077991, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Кущівська, 2.

Рішення суду складено і підписано 13 липня 2021 року.

Суддя Г.Є. Майна