Рішення № 98879544, 21.07.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.07.2021Справа № 910/14333/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТАЮР"

до Національного агентства з питань запобігання корупції

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційні технології та інформаційна безпека"

про визнання недійсним рішення про відхилення тендерної пропозиції та визнання недійсним рішення про визнання переможця процедури закупівлі

Представники учасників справи:

Від позивача: Маличкович К.І.;

Від відповідача: Зубарєва Н.В., Смірнова А.В.;

Від третьої особи: Скалецька І.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛТАЮР" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач, НАЗК) про:

- визнання недійсним рішення тендерного комітету Національного агентства з питань запобігання корупції, оформлене Протоколом розгляду тендерних пропозицій від 07.08.2020, в частині відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТАЮР" при проведенні відкритих торгів щодо закупівлі "Код згідно з ДК 021:2015 48820000-2 - Сервери (програмно-апаратна платформа для модернізованої інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування")", ідентифікатор закупівлі UA-2020-06-09-004784-b;

- визнання недійсним рішення тендерного комітету Національного агентства з питань запобігання корупції про визначення учасника ТОВ "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА" переможцем процедури закупівлі за предметом код згідно з ДК 021:2015:4882000-2 - Сервери (програмно-апаратна платформа для модернізованої інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування") та укладення з ним договору про закупівлю відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оформлене Протоколом засідання тендерного комітету № 118 від 10.09.2020.

Ухвалою суду від 24.09.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження в справі № 910/14333/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання 15.10.2020.

У зв`язку із перебуванням судді у відпустці, ухвалою суду від 13.10.2020 розгляд справи був призначений на 19.11.2020.

15.10.2020 Товариство звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, в якій просило суд зупинити дію Договору №95/20 про закупівлю товару від 22 вересня 2020 року, укладений між Національним агентством з питань запобігання та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА" до ухвалення рішення суду по справі № 910/14333/20.

Ухвалою суду від 13.11.2020 у задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено.

Крім того, 15.10.2020 Товариством до суду була подана заява про зміну предмета позову.

15.10.2020 відповідачем через відділ діловодства та документообігу було подане клопотання про закриття провадження в справі.

09.11.2020 позивачем до суду були подані письмові заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження в справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2020 клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження задоволено, провадження у справі № 910/14333/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТАЮР" до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання недійсним рішення про відхилення тендерної пропозиції та визнання недійсним рішення про визнання переможця процедури закупівлі закрито.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2020 скасовано, справу № 910/14333/20 направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи від 11.03.2021 справу № 910/14333/20 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.21 прийнято до розгляду справу № 910/14333/20 та призначено підготовче засідання у справі № 910/14333/20 на 14.04.21.

08.04.2021 засобами поштового зв`язку до Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

12.04.2021 засобами поштового зв`язку до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про витребування оригіналу електронного доказу.

12.04.2021 засобами поштового зв`язку до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову.

14.04.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли заперечення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.21, яку занесено до протоколу судового засідання, відмовлено у прийнятті заяви про зміну предмету позову та відкладено підготовче засідання по справі № 910/14333/20 на 26.05.21.

21.04.2021 засобами поштового зв`язку до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

29.04.2021 засобами поштового зв`язку до Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

21.05.2021 засобами поштового зв`язку до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли додаткові пояснення до клопотання про витребування оригіналу електронного доказу.

24.05.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач просив залучити до участі в огляді електронного доказу спеціаліста Управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації Національного агентства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання по справі № 910/14333/20 на 02.06.21 та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

01.06.21 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ТОВ "Інформаційні технології та інформаційна безпека".

Представник відповідача у підготовчому засіданні 02.06.21 подав клопотання про приєднання доказу до матеріалів справи.

Представник позивача у підготовчому засіданні 02.06.21 заявив усне клопотання про залишення без розгляду клопотання про витребування оригіналу електронного доказу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.21, яку занесено до протоколу судового засідання, залишено без розгляду клопотання про витребування оригіналу електронного доказу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.21 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційні технології та інформаційна безпека", залучено до участі в огляді електронного доказу спеціаліста Управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації Національного агентства при розгляді справи по суті і дослідженні даного доказу та відкладено підготовче засідання у справі № 910/14333/20 на 16.06.21.

15.06.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.21, яку занесено до протоколу судового засідання, поновлено строк відповідачу для подання доказів та долучено до матеріалів справи докази, подані до суду 15.06.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 05.07.2021.

17.06.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи надійшли пояснення третьої особи, в яких третя особа заперечила проти заявлених позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

01.07.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання у якому позивач просив суд не брати до уваги лист Red Hat Limited за вх. № 07/46002/21/20 від 07.06.2021, оскільки копію зазначеного доказу не було надіслано учасника справи.

У судовому засіданні 05.07.2021 судом було оглянуто електронний доказ, лист № 07/41932/20 від 30.07.2020 за допомогою спеціаліста Управління інформаційно - аналітичних систем та захисту інформації Національного агентства.

Представник позивача у судовому засіданні 05.07.2021 підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.07.2021 заперечив проти заявлених позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи у судовому засіданні 05.07.2021 надав пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2021, яку занесено до протоколу судового засідання оголошено перерву по розгляду справи на 21.07.2021.

20.07.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

У судовому засіданні 21.07.2021 представник позивача підтримав клопотання про витребування доказів.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.07.2021 заперечив проти задоволення клопотання про витребування доказів.

Судом у судовому засіданні 21.07.2021 залишено без розгляду клопотання представника позивача про витребування доказів у зв`язку з його необгрунтованістю та безпідставністю.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 21.07.2021 судом завершено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва прийшов до висновку про можливість ухвалення рішення у даній справі у відповідності до приписів ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2020 року Національне агентство з питань запобігання корупції оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів закупівлі «Код згідно з ДК 021:2015 48820000-2 - Сервери (програмно-апаратна платформа для модернізованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), ідентифікатор закупівлі UA -2020-06-09-004784-b.

Строк подання тендерних пропозицій встановлено до 10 липня 2020.

Вимоги до тендерних пропозицій учасників закупівлі було встановлено Національним агентством з питань запобігання корупції у Тендерній документації, затвердженій Рішенням тендерного комітету Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.06.2020, протоколом № 56.

10.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛТАЮР» подало Тендерну пропозицію для участі у процедурі відкритих торгів.

Згідно протоколу розгляду тендерних пропозицій від 07.08.2020 року, за рішенням тендерного комітету Національного агентства з питань запобігання корупції тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛТАЮР» було відхилено та не допущено до аукціону.

При розгляді тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛТАЮР» на відповідність вимогам тендерної документації, з урахуванням службової записки, поданої Управлінням інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації від 24.07.2020 № 73-01/11139/20, встановлено наступне.

У складі тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛТАЮР» - у параметрі «Програмна продукція віртуалізації у складі серверів аплікацій та баз даних» інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (розділ І) - зазначена програмна продукція «Пакет програмної продукції віртуалізації Red Hat Enterprise Linux with Smart Virtualization and Management, Standard».

Замовник у розділі I «Сервери аплікацій і баз даних - 6 шт» додатку 3 до тендерної документації «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» встановив таку технічну вимогу до параметру «Програмна продукція віртуалізації у складі серверів аплікацій та баз них»:

- «гіпервізор і гостьові віртуальні машини, розгорнуті за допомогою системи, повинні захищатися від мережевих атак вбудованими засобами»;

- «підтримка автоматичного балансування навантаження між серверами віртуалізації з урахуванням завантаження ОЗУ і процесорів».

Голова Тендерного комітету Боденко С.І. повідомив, що згідно з інформацією, зазначеною у листі Red Hat (виробника зазначеного програмного забезпечення) - вх. 07/41932/20 від 30.07.2020 такий функціонал FWaaS (гіпервізор і гостьові віртуальні машини, розгорнуті за допомогою системи, повинні захищатися від мережевих атак вбудованими засобами) і LBaaS (підтримка автоматичного балансування навантаження між серверами віртуалізації з урахуванням завантаження ОЗУ і процесорів) є в наявності тільки в підписці Red Hat Openstack Platform.

Відповідно до службової записки, поданої Управлінням інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації від 24.07.2020 № 73-01/11139/20, за рішенням тендерного комітету відповідача запропонована позивачем програмна продукція «Пакет програмної продукції віртуалізації Red Hat Enterprise Linux with Smart Virtualization and Management, Standard» не забезпечує виконання встановлених додатком 3 до тендерної документації «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі вимог.

Відповідно до абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідач відхилив тендерну пропозицію позивача із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель.

За доводами позивача, визначені тендерним комітетом Національного агентства з питань запобігання корупції підстави відхилення тендерної пропозиції позивача є необгрунтованими, з огляду на наступне:

- щодо виконання позивачем вимоги про те, що гіпервізор і гостьові віртуальні машини, розгорнуті за допомогою системи, повинні захищатися від мережевих атак вбудованими засобами.

Програмна продукція «Пакет програмної продукції віртуалізації Red Hat Enterprise Linux with Smart Virtualization and Management, Standard» запропонована позивачем містить підтримку платформи Red Hat Virtualization, що випливає з самої назви пакету програмної продукції (with Smart Virtualization).

В розділі «Безпека та забезпечення надійності» специфікації платформи Red Hat Virtualization зазначено:

«Наявні вбудовані технології безпечної віртуалізації (sVirt) та Linux - S -Enhanced Linux (SELinux), успадковані від Red Hat Enterprise, для забезпечення захисту та посилення гіпервізора від атак, спрямованих на хост або віртуальну машину (VM).»

Таким чином, у складі тендерної пропозиції позивач надав інформацію про програмну продукцію віртуалізації у складі серверів аплікацій та баз даних «Пакет програмної продукції віртуалізації Red Hat Enterprise Linux with Smart Virtualization and Management, Standard», яка містить вбудовані засоби для захисту гіпервізора і гостьових віртуальних машин, розгорнутих за допомогою системи, від мережевих атак, про що прямо зазначено на вебсайті виробника Red Hat.

- щодо виконання позивачем вимоги про підтримку автоматичного балансування навантаження між серверами віртуалізації з урахуванням завантаження ОЗУ і процесорів.

Програмна продукція «Пакет програмної продукції віртуалізації Red Hat Enterprise Linux with Smart Virtualization and Management, Standard» запропонована Позивачем,

Програмна продукція «Пакет програмної продукції віртуалізації Red Hat Enterprise Linux with Smart Virtualization and Management, Standard» запропонована позивачем містить підтримку платформи Red Hat Virtualization, що випливає з самої назви пакету програмної продукції (with Smart Virtualization).

В розділі «Управління навантаженням» специфікації платформи Red Hat Virtualization зазначено:

«Оптимізатор ресурсів автоматично врівноважує існуючі віртуальні машини в кластері».

Таким чином, у складі тендерної пропозиції позивач надав інформацію про програмну продукцію віртуалізації у складі серверів аплікацій та баз даних «Пакет програмної продукції віртуалізації Red Hat Enterprise Linux with Smart Virtualization and Management, Standard», яка підтримує автоматичне балансування навантаження між серверами віртуалізації з урахуванням завантаження ОЗУ і процесорів, про що прямо зазначено на офіційному вебсайті виробника Red Hat.

- щодо сумісності програмної продукції з платформою Red Hat Enterprise Linux з платформою Red Hat Virtualization.

Програмна продукція «Пакет програмної продукції віртуалізації Red Hat Enterprise Linux with Smart Virtualization and Management, Standard» містить підтримку платформи Red Hat Virtualization, яка у свою чергу повністю забезпечує виконання вимог, встановлених додатком 3 до Тендерної документації «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» до параметру «Програмна продукція віртуалізації у складі серверів аплікацій та баз даних»:

- «гіпервізор і гостьові віртуальні машини, розгорнуті за допомогою системи, повинні захищатися від мережевих атак вбудованими засобами»;

- «підтримка автоматичного балансування навантаження між серверами віртуалізації з урахуванням завантаження ОЗУ і процесорів», таким чином тендерна пропозиція позивача відповідає вимогам Тендерної документації, а рішення тендерного комітету відповідача про відхилення тендерної озиції позивача у зв`язку з її невідповідністю вищезазначеним вимогам Тендерної ментації, є необгрунтованим.

- щодо листа Red Hat Limited № 07/41932/20 від 30.07.2020, на який посилається відповідач як на підставі прийнятого рішення про відхилення тендерної пропозиції позивача.

За твердженнями позивача, лист Red Hat Limited № 07/41932/20 від 30.07.2020 не можна вважати належним доказом та брати до уваги судом, з огляду на те, що він не являється офіційним документом, оскільки повноваження адресанта жодним чином не підтверджені, а лист не містить підпису уповноваженої особи. Офіційною інформацією в даному випадку слід вважати інформацію, розміщену на офіційному вебсайті виробника Red Hat Limited.

Як зазначає позивач, навіть якщо приймати до уваги лист Red Hat Limited №07/41932/20 від 30.07.2020, відповідачем при прийнятті рішення по відхилення тендерної пропозиції позивача перекручено та вирвано з контексту наступну фразу: «Також хочемо наголосити, що функціонал FWaaS і LBaaS є в наявності тільки в підписці Red Hat Openstack Pratform.

Однак, як зазначає позивач, в Тендерній документації до зазначеної закупівлі, оприлюдненій на вебсайті публічних закупівель «Прозорро», не містилось вимоги щодо наявності у предметі закупівлі конкретно функціоналу FWaaS і LBaaS.

Додатком 3 до Тендерної документації «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі до параметру «Програмна продукція іртуалізації у складі серверів аплікацій та баз даних» встановлено наступні вимоги:

- «гіпервізор і гостьові віртуальні машини, розгорнуті за допомогою системи, івинні захищатися від мережевих атак вбудованими засобами»;

«підтримка автоматичного балансування навантаження між серверами ртуалізації з урахуванням завантаження ОЗУ і процесів».

Виробник вказує, що функціонал FWaaS і LBaaS є в наявності тільки в підписці Red Hat Openstack Pratform, однак, мова не йдеться про функції, підтримку яких вимагає відповідач в оприлюдненій Тендерній документації. Отже, тлумачення даного твердження відповідачем слід вважати некоректним, а рішення про відхилення тендерної пропозиції позивача необґрунтованим.

- щодо підстав визнання недійсним рішення тендерного комітету відповідача про відхилення тендерної пропозиції позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Проте, на думку позивача, відповідач не був об`єктивним під час прийняття рішення про відхилення дерної документації позивача, оскільки підстави для відхилення є необгрунтованими.

Про упереджене ставлення відповідача до позивача свідчить наявність декількох судових справ, ініційованих позивачем за наслідками протиправного використання відповідачем обладнання, яке належить позивачу, для функціонування Єдиного державного реєстру декларацій, та безпідставного звинувачення відповідачем позивача у вчиненні ним зловживань під час оренди обладнання для функціонування Єдиного державного реєстру декларацій.

Як на підставу відхилення тендерної пропозиції позивача відповідач послався на абз. 2 п. 2 ч. 2 ст. 31, а саме: «не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації».

Проте, за доводами позивача, тендерна пропозиція останнього повністю відповідає умовам технічної специфікації, на які посилається відповідач при ийнятті рішення про відхилення тендерної пропозиції.

- щодо підстав визнання недійсним рішення тендерного комітету відповідача про визначення переможця процедури закупівлі та укладення з ним договору про закупівлю.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 29 Закону, оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично. У разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини третьої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом.

Внаслідок неправомірного відхилення тендерної пропозиції позивача, останній був позбавлений свого права взяти участь в електронному аукціоні та вплинути на результати відкритих торгів, внаслідок чого рішення відповідача по визначення переможцем ТОВ «Інформаційні технології та інформаційна безпека» є незаконним та прийнятим з порушенням вимог Закону.

Як вказує позивач, рішення тендерного комітету відповідача про визначення учасника ТОВ «Інформаційні технології та інформаційна безпека» переможцем процедури купівлі за предметом код згідно з ДК 021:2015:4882000-2 - Сервери (програмно-апаратна платформа для модернізованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний держаний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування») та укладення з ним договору про закупівлю відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», оформлене протоколом засідання тендерного комітету № 118 від 10 вересня 2020 року, підлягає визнанню недійсним як таке, що прийнято з порушенням вимог встановлених Законом.

У зв`язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду за захистом свої прав та законних інтересів та просить суд :

- визнати недійсним рішення тендерного комітету Національного агентства з питань запобігання корупції, оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій від 07.08.2020, в частині відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТАЮР" при проведенні відкритих торгів щодо закупівлі "Код згідно з ДК 021:2015 48820000-2 - Сервери (програмно-апаратна платформа для модернізованої інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування")", ідентифікатор закупівлі UA-2020-06-09-004784-b;

- визнати недійсним рішення тендерного комітету Національного агентства з питань запобігання корупції про визначення учасника ТОВ "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА" переможцем процедури закупівлі за предметом код згідно з ДК 021:2015:4882000-2 - Сервери (програмно- апаратна платформа для модернізованої інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування") та укладення з ним договору про закупівлю відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оформлене протоколом засідання тендерного комітету № 118 від 10.09.2020.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти заявлених позовних вимог з наступних підстав:

- у тендерній документації визначено, що гіпервізор і гостьові віртуальні машини, розгорнуті за допомогою системи, повинні захищатися від мережевих атак вбудованими засобами (параметр «Програмна продукція віртуалізації у складі серверів аплікацій та баз даних» розділу I «Сервери аплікацій баз даних - 6 шт». Для захисту від мережевих атак має використовуватись міжмережевий екран (RireWall). Ця вимога може бути реалізована вбудованими засобами OpenVSwitch (OVS) та Neutron саме у підписці Red Hat Openstack Platform, і не може бути реалізована тими програмними засобами, які були надані у тендерній пропозиції ТОВ «Алтаюр».

У випадку використання хмарних технологій застосовується функціонал FWaaS («міжмережевий екран як послуга», англ. FireWall-as-a- Service).

Вказане підтверджується детальним аналізом функцій кожного з необхідних складових Red Hat Openstack Platform.

FWaaS - це функціонал Red Hat Openstack Platform, який працює на основі OpenVSwitch та LЗ-маршрутизації та таких самих груп і правил безпеки (англ, security groups), що дають змогу гнучко керувати властивостями необхідного рівня безпеки.

Передбачена тендерною документацією вимога реалізується засобами Octavia, Amphora і Neutron та OpenVSwitch (OVS), які вбудовані у Red Hat Openstack Platform, серед запропонованих учасниками версій Red Hat.

У тендерній документації міститься вимога щодо підтримки автоматичного балансування навантаження між серверами віртуалізації з урахуванням завантаження ОЗУ і процесорів» (параметр «Програмна продукція віртуалізації у складі серверів аплікацій та баз даних» розділу І «Сервери аплікацій баз даних - 6 шт.» Ця вимога тендерної документації може бути реалізована вбудованими у Red Hat Openstack Platform засобами Octavia, Amphora і Neutron.

Так, підтримка автоматичного балансування здійснюється завдяки вбудованому функціоналу балансування платформи Red Hat Openstack Platform LBaaS («балансування навантаження як послуга», англ. Load- balancing-as-a-Service). Це відбувається на основі компонентів Neutron і Octavia, що дає змогу виконувати функції балансування як послуги (LBaaS) на основі обраних політик та груп безпеки. Служба балансування навантаження OpenStack (Octavia) забезпечує реалізацію навантаження Balancing-as-a-Service (LBaaS) для інсталяцій гіпервізора на платформі Red Hat OpenStack. Використання Octavia передбачає розміщення служби Octavia на тих самих вузлах, що і сервер Networking АРІ. За замовчуванням служби балансування навантаження знаходяться на вузлах контролера.

Передбачені тендерною документацією вимоги можуть бути реалізовані лише певними засобами, які, зокрема, вбудовані у Red Hat Openstack Platform. А тому для функціонування системи, яку мало намір закупити Національне агентство було необхідно щоб тендерні пропозиції учасників закупівлі безпосередньо відповідали тендерній документації та не містили в собі значних відхилень. В протилежному випадку технічна підтримка виробника (розробника) програмної продукції віртуалізації у складі серверів аплікацій та баз даних не буде покривати функціонал, що не вбудований у готовий продукт.

Водночас у складі тендерної пропозиції ТОВ «АЛТАЮР» був включений пакет програмної продукції віртуалізації Red Hat Enterprise Linux with Smart Virtualization and Management, Standard.

Відповідно до службової записки Управління інформаційно- аналітичних систем захисту інформації від 24.07.2020 № 73-01/11139/20 вищевказана програмна продукція віртуалізації не забезпечує виконання встановлених тендерною документацією Національного агентства обов`язкових вимог, як:

- гіпервізор і гостьові віртуальні машини, розгорнуті за допомогою системи, повинні захищатися від мережевих атак вбудованими засобами;

- підтримка автоматичного балансування навантаження між серверами віртуалізації з урахуванням завантаження ОЗУ і процесорів.

Вказане безпосередньо підтверджується виробником програмного забезпечення (лист роз`яснення від 23.07.2020). А відтак отримана від позивача тендерна пропозиція не відповідає вимогам додатку 3 до тендерної документації Національного агентства «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.

З урахуванням зазначеного та для встановлення відповідності запропонованої учасником торгів тендерної пропозиції вимогам тендерної документації Національне агентство звернулося з листом від 29.07.2020 № 06-08/36628/20 безпосередньо до виробника запропонованих програмний продуктів - Red Hat Limited (redhat.com).

Так, згідно отриманого від Red Hat Limited (redhat.com) листа- роз`яснення вх. № 07/41932/20 від 30.07.2020 виконання таких вимог тендерної документації Національного агентства, як:

- гіпервізор і гостьові віртуальні машини, розгорнуті за допомогою системи, повинні захищатися від мережевих атак вбудованими засобами;

- підтримка автоматичного балансування навантаження між серверами віртуалізації з урахуванням завантаження ОЗУ і процесорів, можливо лише в підписці Red Hat Openstack Platform.

Проаналізувавши інформацію надану виробником програмного забезпечення Red Hat Limited, а також службову записку Управлінні інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації від 24.07.2020 №73-01/11139/20, тендерним комітетом було відхилено пропозицій ТОВ «АЛТАЮР», як таку, що не забезпечує виконання вимог, визначених у додатку 3 до тендерної документації «Інформація про необхідні технічні якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі».

Запропропонована позивачем програмна продукція віртуалізації Red Hat Enterprise Linux with Smart Virtualization and Management, Standard у складі серверів аплікацій та баз даних не містить вбудованого функціоналу, необхідного для реалізації вимог тендерної документації, а технічна підтримка виробника (розробника) програмної продукції віртуалізації у складі серверів аплікацій та баз даних, яка має бути надана у складі пропозиції не буде покривати функціонал, що не вбудований в готовий продукт, що узгоджується із абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якого замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель, у разі якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

- Щодо рішення постійно діючої адміністрації Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 02.09.2020 № 16534-р/пк-пз.

За результатом розгляду скарги від 12.08.2020 № UA-2020-06-09-004784- b.с2, постійно діюча адміністрація Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель прийняла рішення від 02.09.2020 № 16534-р/пк-пз, яким відмовила у задоволенні скарги ТОВ «Алтаюр» щодо порушення Національним агентством порядку проведення процедури закупівлі.

Із змісту вищевказаного рішення органу оскарження випливає, що пропозиція ТОВ «АЛТАЮР» була правомірно відхилена замовником з підстав, наведених у протоколі розгляду тендерних пропозицій.

Рішення постійно діючої адміністрації Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, не оскаржувалось та не скасовано в судовому порядку, а тому, за доводами відповідача, безпосередньо підтверджує правомірність дій Національного агентства пов`язаних із відхиленням тендерної пропозиції позивача.

Твердження позивача, що першочергово в тендерній документації до визначеної закупівлі, оприлюдненій на вебсайті публічних закупівель «Прозорро» не містилося вимоги щодо наявності у предмету закупівлі конкретного функціоналу FWaaS та LBaaS є безпідставними. Оскільки зазначений функціонал, який стосується безпеки та підтримки програмної продукції, відразу був зазначений у технічній документації відповідача, а саме FWaaS це - гіпервізор і гостьові віртуальні машини, розгорнуті за допомогою системи, які повинні захищатися від мережевих атак вбудованими засобами; a LBaaS це -підтримка автоматичного балансування навантаження між серверами віртуалізації з урахуванням завантаження ОЗУ і процесорів.

Більше того, з вказаного приводу Національне агентство на виконання вимог Постійно діючої колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 31.08.2020 № 20-29/02-13586-пз розмістило на веб-порталі Уповноваженого органу додаткові пояснення щодо розшифрування абревіатур, а також інформацію щодо того яких пунктів технічної документації вони стосуються.

- Крім того, не заслуговують на увагу доводи позивача з приводу того, що лист виробника програмного забезпечення Red Hat Limited (redhat.com) № 07/41932/20 від 30.07.2020 відповідно до п. 44 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» не являється офіційним документом, а відтак інформацію зазначену у вказаному листі не слід вважати юридично значимою.

Національне агентство звернулося до виробника програмного забезпечення Red Hat Limited із запитом у відповідності до ч. 15 ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі» з метою підтвердження наданої учасниками інформації та проведення якісного аналізу і розгляду тендерних пропозицій щодо закупівель, в якому попередньо просило направити копію листа з відповіддю на свою електронну скриньку, що не забороняється вимогами чинного законодавством.

Окрім того, Лист Red Hat Limited № 07/41932/20 від 30.07.2020 був взятий до уваги як належний доказ під час розгляду скарги ТОВ «Алтаюр» постійно діючою адміністрацією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

- Щодо підстав визнання недійсним рішення тендерного комітету Національного агентства про визначення переможця процедури закупівлі та укладення договору про закупівлю

Позивачем не надано суду жодного належного доказу в підтвердження незаконності рішення тендерного комітету Національного агентства про визначення переможця процедури закупівлі.

Рішення про відхилення тендерної документації позивача прийнято відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», що підтверджується рішенням постійно діючої адміністрації Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 02.09.2020 № 16534-р/пк-пз.

- Посилання позивача на те, що у ситуації, що виникла, до нього з боку відповідача був застосований дискримінаційний підхід при відхиленні його Тендерної пропозиції є безпідставними, оскільки відсутні ознаки, які підпадають під визначення дискримінації, що міститься у ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та не можуть вважатися дискримінацією дії державного органу або його посадових осіб, які безпосередньо узгоджуються з положеннями вимог закону.

Як зазначив відповідач, не заслуговують на увагу і посилання ТОВ «АЛТАЮР» на упереджене ставлення до нього, у зв`язку із наявністю у провадженні Господарського суду міста Києва декількох судових справ, ініційованих позивачем за наслідками використання Національним агентством обладнання, що належить ТОВ «АЛТАЮР», адже вказане не стосуються підстав виникнення спірних правовідносин та не доводять, що процедура закупівлі програмно - апаратної платформи для модернізованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» відбулася з порушення вимог закону.

Позивач у відповіді на відзив, заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву та зазначив наступне:

- засоби Octavia, Amphora і Neutron не були передбачені тендерною документацією, вимагалось лише наявність підтримки автоматичного балансування навантаження між серверами віртуалізації з урахуванням завантаження ОЗУ і процесорів;

- Лист № 07/41932/20 від 30.07.2020, на який посилається відповідач, не містить електронного підпису його автора - Lyudmyla Costello-Jones Partner Account Manager CIS - Ukraine, Belarus, Kazakhstan, Georgia, Azerbaijan United Kingdom, а отже, не має юридичної сили. Лист не може бути використаний як доказ у справі, оскільки не відповідає вимогам Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, що унеможливлює ідентифікацію відправника повідомлення, зміст такого документу не захищений від внесення правок та викривлення.

Крім того, Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що саме Lyudmyla Costello-Jones Partner Account Manager CIS - Ukraine, Belarus, Kazakhstan, Georgia, Azerbaijan United Kingdom є уповноваженим представником виробника Red Hat та має право надавати будь-які офіційні роз`яснення.

- наявність рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 02.09.2002 року №16534-р/пк/пз, не позбавляє права позивача на судовий захист порушеного права.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлено Законом України "Про публічні закупівлі".

Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; товари - продукція, об`єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов`язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Частиною 4 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

В статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Згідно ч. 1 та 3 ст. 13 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про публічні закупівлі" відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій.

Вимоги до тендерної документації визначено ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі". Вказаною статтею передбачено, що Тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав. У тендерній документації зазначаються такі відомості:1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.

У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису.

Згідно положень ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі, якщо: 1) учасник процедури закупівлі:

не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;

не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону;

не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;

не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;

не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;

визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;

2) тендерна пропозиція учасника:

не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;

викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;

є такою, строк дії якої закінчився;

3) переможець процедури закупівлі:

відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;

не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;

не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону;

не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.

У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов`язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п`ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.

З наведених правових норм вбачається виключний перелік підстав для відхилення замовником тендерної пропозиції учасника відкритих торгів.

Як встановлено судом, 09.06.2020 Національним агентством з питань запобігання корупції в електронній системі закупівель оголошено торги на закупівлю програмно - апаратної платформи для модернізованої інформаційно - телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держав або місцевого самоврядування» за кодом ДК 021:2015:48820000-2: Сервери, CPV: 48820000-2 та надано тендерну документацію на дану закупівлю.

07.08.2020 рішенням тендерного комітету, оформленим протоколом розгляду тендерних пропозицій відхилено тендерну пропозицію позивача з наступною аргументацією:

Тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Голова Тендерного комітету Боденко С. запропонував розглянути пропозицію учасника - ТОВ "АЛТАЮР" на відповідність вимогам тендерної документації з урахуванням службової записки, поданої Управлінням інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації від 24.07.2020 № 73-01/11139/20. При розгляді тендерної пропозиції ТОВ "АЛТАЮР" на відповідність вимогам тендерної документації з урахуванням службової записки поданої Управлінням інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації від 24.07.2020 № 73-01/11139/20 встановлено таке.

У складі тендерної пропозиції ТОВ "АЛТАЮР" - у параметрі "Програмна продукція віртуалізації у складі серверів аплікацій та баз даних" інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (розділ І) - зазначена програмна продукція "Пакет програмної продукції віртуалізації Red Hat Enterprise Linux with Smart Virtualization and Management, Standard". Водночас, Замовник у розділі І "Сервери аплікацій і баз даних - 6 шт" додатку 3 до тендерної документації "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі" встановив таку технічну вимогу до параметру "Програмна продукція віртуалізації у складі серверів аплікацій та баз даних": - гіпервізор і гостьові віртуальні машини, розгорнуті за допомогою системи, повинні захищатися від мережевих атак вбудованими засобами - підтримка автоматичного балансування навантаження між серверами віртуалізації з урахуванням завантаження ОЗУ і процесорів.

Голова Тендерного комітету Боденко С.І. повідомив, що згідно з інформацією, зазначеної у листі Red Hat (виробника зазначеного програмного забезпечення) - вх. 07/41932/20 від 30.07.2020 - такий функціонал FWaaS (гіпервізор і гостьові віртуальні машини, розгорнуті за допомогою системи, повинні захищатися від мережевих атак вбудованими засобами) і LBaaS (підтримка автоматичного балансування навантаження між серверами віртуалізації з урахуванням завантаження ОЗУ і процесорів) є в наявності тільки в підписці Red Hat Openstack Platform. Таким чином, та з урахуванням службової записки, поданої Управлінням інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації від 24.07.2020 № 73-01/11139/20, запропонована ТОВ "Алтаюр" програмна продукція "Пакет програмної продукції віртуалізації Red Hat Enterprise Linux with Smart Virtualization and Management, Standard" не забезпечує виконання встановлених додатком 3 до тендерної документації "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі" вимог. Відповідно до абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 31 ЗУ "Про публічні закупівлі", замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації".

Рішенням тендерного комітету, оформленого протоколом № 118 від 10.09.2020 визначено ТОВ "Інформаційні технології та інформаційна безпека" (остаточна пропозиція 35 639 410, 00 грн з ПДВ) переможцем процедури закупівлі за предметом код згідно з ДК 021:2015:4882000-2 - Сервери (програмно- апаратна платформа для модернізованої інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування") та укладення з ним договору про закупівлю відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

Позивач у позовній заяві зазначає, що надав інформацію про програмну продукцію віртуалізації у складі серверів аплікацій та баз даних «Пакет програмної продукції віртуалізації Red Hat Enterprise Linux with Smart Virtualization and Management, Standard», яка містить вбудовані засоби для захисту гіпервізора і гостьових віртуальних машин, розгорнутих за допомогою системи, від мережевих атак, про що прямо зазначено на вебсайті виробника Red Hat, проте відповідач незаконно відхилив тендерну пропозицію з посиланням на вимоги, які не були передбачені тендерною документацією, а саме вимоги щодо наявності у предметі закупівлі функціоналу FWaaS і LBaaS, у зв`язку з чим рішення тендерного комітету про відхилення тендерної пропозиції позивача підлягає визнанню недійсним.

Проте, суд вважає такі доводи позивача безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 розділу III Тендерної документації пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх установлення замовником), та завантаження файлів, зокрема, з інформацією про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (Додаток 3 до тендерної документації), а також іншими документами, передбаченими тендерною документацією.

Відповідно до пункту 6 розділу III Тендерної документації учасники процедури закупівлі повинні надати в складі тендерних пропозицій інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі (згідно з Додатком 3 до тендерної документації).

Додаток 3 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.

І. Сервери аплікацій і баз даних - 6 шт.

Програмна продукція віртуалізації у складі серверів аплікацій та баз даних.

(Програмна продукція віртуалізації для побудови гіперконвергеної інфраструктури для об`єднання обчислювальних, мережевих та ресурсів збереження даних в єдину систему у складі технологій ceph для об`єктного сховища, інструментів з автоматизованого керування на базі ansible, а також систем управління віртуальним середовищем та контейнерною віртуалізацією розроблених спільнотою розробників у відповідності з відкритими стандартами.).

(Система віртуалізації (далі "система") повинна бути комплексним інфраструктурним рішенням для віртуалізації серверів і робочих станцій, зокрема:

- гіпервізор і гостьові віртуальні машини, розгорнуті за допомогою системи, повинні захищатися від мережевих атак вбудованими засобами.

У складі ропозиції позивача містяться, зокрема:

- документ "Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі", у якому ТОВ "АЛТАЮР" зазначає інформацію, зокрема, про:

Сервери аплікацій і баз даних PowerEdge МХ740С - 2 шт.

Пакет програмної продукції віртуалізації Red Hat Enterprise Linux with Smart Virtualization and Management, Standard забезпечує можливість працездатності 14 (чотирнадцяти) дво-процесорних серверів, роботу 100 віртуальних машин замовника.

(Система віртуалізації (далі "система") є комплексним інфраструктурним рішенням для віртуалізації серверів і робочих станцій, зокрема:

- гіпервізор і гостьові віртуальні машини, розгорнуті за допомогою системи, захищаються від мережевих атак вбудованими засобами;

- підтримка автоматичного балансування навантаження між серверами віртуалізації з урахуванням завантаження ОЗУ і процесорів;

- таблиця відповідності технічних та якісних характеристик запропонованої до постачання продукції, у якій ТОВ "АЛТАЮР" зазначає інформацію, зокрема, про:

Сервери аплікацій і баз даних PowerEdge МХ740С - 2 шт.

Найменування, технічні характеристики товару, що пропонуються учасником у колонці "Відповідність (так/ні)" якої зазначено "так" щодо характеристики "Пакет програмної продукції віртуалізації Red Hat Enterprise Linux with Smart Virtualization and Management, Standard забезпечує можливість працездатності 14 (чотирнадцяти) дво- процесорних серверів, роботу 100 віртуальних машин замовника.

(Система віртуалізації (далі "система") є комплексним інфраструктурним рішенням для віртуалізації серверів і робочих станцій:

- гіпервізор і гостьові віртуальні машини, розгорнуті за допомогою системи, захищаються від мережевих атак вбудованими засобами;

- підтримка автоматичного балансування навантаження між серверами віртуалізації з урахуванням завантаження ОЗУ і процесорів".

Окрім того, законність дій відповідача підтверджується рішенням постійно діючої адміністрації Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 02.09.2020 № 16534-р/пк-пз, яким ТОВ «АЛТАЮР» відмовлено у задоволенні його скарги від 12.08.2020 № UA-2020-06-09-004784-b.c2 щодо порушення Національним агентством порядку проведення процедури закупівлі. Із змісту вищевказаного рішення органу оскарження випливає, що пропозиція TOB «АЛТАЮР» була правомірно відхилена замовником з підстав, наведених у протоколі розгляду тендерних пропозицій.

Разом з цим, суд зазначає, що рішення постійно діючої Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, не оскаржувалось та не скасовано в судовому порядку.

Судом досліджено у судовому засіданні та прийнято до уваги лист Red Hat Limited № 07/41932/20 від 30.07.2020, з огляду на наступне.

В листі Red Hat Limited № 07/41932/20 від 30.07.2020 вказано:

- гіпервізор і гостьові віртуальні машини, розгорнуті за допомогою системи, повинні захищатися від мережевих атак вбудованими засобами:

У Red Hat Openstack є в наявності вбудований Advanced Intrusion Detection (AIDE) + CADF.

- підтримка автоматичного балансування навантаження між серверами віртуалізації з урахуванням завантаження ОЗУ і процесорів, функціонал FWaaS і LBaaS є в наявності тільки в підписці Red Hat Openstack Platform.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог законодавства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (заява № 16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1998 та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії" від 09.06.1998).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Верховний Суд відзначає, що правило належності доказів обов`язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб`єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Відповідно до приписів статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно з частиною першою статті 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу (частина друга статті 96 ГПК України).

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина третя статті 96 ГПК України).

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу (частина четверта статті 96 ГПК України).

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина п`ята статті 96 ГПК України).

Враховуючи описані вимоги процесуального законодавства та здійснивши аналіз положень законодавства, зокрема, статей 73, 77, 91, 96 ГПК України, суд дійшов висновку, що учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ в таких формах: 1) оригінал; 2) електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; 3) паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України). Таким чином подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу.

До матеріалів справи відповідачем було долучено електронний лист - роз`яснення Red Hat Limited за вх. № 07/41932/20 від 30.07.2020, розміщений на матеріальному носії інформації компакт - дискe CD -R.

Крім того, судом також прийнято до уваги лист Red Hat Limited № 07/46002/21 від 07.06.2021 в якому зазначено наступну інформацію:

- 30.07.2020 Lyudmyla Costello Jones, що займає посаду Партнер менеджер СНГ та є офіційним представником Red Hat Limited з електронної адреси lcostell@redhat.com на електронну адресу Національного агентства info@nazk.gov.ua було направлено лист - відповідь на запит від 29.07.2020 № 06-08/36628/20.

- для підтвердження автентичності та достовірності листа - відповіді надсилаємо його копію.

Суд також зауважує, що у матеріалах справи наявна службова записка Управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації від 24.07.2020 №73-01/11139/20 з якої вбачається, що тендерна пропозиція ТОВ «Алтаюр» містить у складі Програмну продукцію Red Hat Enterprise Linux with Smart Virtualization and Management, Standard, яка не відповідає вимогам Додатку 3 до Тендерної Документації «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі».

Враховуючи вимоги Тендерної документації Національного агентства з питань запобігання корупції та інформацію, викладену у листі Red Hat Limited№ 07/41932/20 від 30.07.2020 та службовій записці Управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації від 24.07.2020 №73-01/11139/20, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог про визнання недійсним рішення тендерного комітету Національного агентства з питань запобігання корупції, оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій від 07.08.2020, в частині відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТАЮР" при проведенні відкритих торгів щодо закупівлі "Код згідно з ДК 021:2015 48820000-2 - Сервери (програмно-апаратна платформа для модернізованої інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування")", ідентифікатор закупівлі UA-2020-06-09-004784-b з підстав того, що відповідачем було правомірно відхилено тендерну пропозицію позивача, з урахуванням приписів Закону України «Про публічні закупівлі».

Приймаючи до уваги те, що судом встановлено, що відповідачем було правомірно прийнято рішення про відхилення тендерної пропозиції позивача, то позовна вимога про визнання недійсним рішення тендерного комітету Національного агентства з питань запобігання корупції про визначення учасника ТОВ "Інформаційні технології та інформаційна безпека" переможцем процедури закупівлі за предметом код згідно з ДК 021:2015:4882000-2 , оформлене протоколом засідання тендерного комітету № 118 від 10.09.2020 не підлягає задоволенню, з огляду на те, що позивачем не доведено, що його пропозиція була б найбільш економічно вигідна.

Судом встановлено, що 22.09.2020 між Національним агентством з питань запобігання корупції та ТОВ «Інформаційні технології та інформаційна безпека» укладено договір на закупівлю товару № 95/20 від 22.09.2020.

Разом з цим, суд зазначає, що позовна вимога про визнання недійсним рішення про визнання переможцем ТОВ «Інформаційні технології та інформаційна безпека» не призведе до відновлення порушеного права позивача.

Надаючи оцінку іншим доводам сторін судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. ) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen . ), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. ), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судові витрати у даній справі відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТАЮР" відмовити повністю.

2. Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Відповідно до ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Згідно з п.п.17.5 п.17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 09.08.2021.

Суддя М.Є.Літвінова