Ухвала суду № 98879165, 10.08.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/6894/21

Провадження №1-кс/205/1263/21

УХВАЛА

10 серпня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Басова Н.В., за участю секретаря судового засідання – Артьомова К.Ю., за участю прокурора Фетько К.О., захисника – адвоката Ільїна А.М., розглянувши матеріали клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Цибульник Р.В., погоджене із прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Фетько К.О. по кримінальному провадженню № 12021041690000696, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.08.2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

До Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло зазначене клопотання, в якому слідчий посилався на необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

У своєму клопотанні слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 09.08.2021 року близько 05 годин 05 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись поруч із зупинкою громадського транспорту по пр. Івана Мазепи, будинок 42 в м. Дніпро, де побачив раніше незнайому йому жінку на ім`я ОСОБА_2 , яка мала на собі прикраси з металу, біжутерію, що були одягнені на ній. У цей момент у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої. Реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, діючи умисно та переслідуючи корисливий мотив ОСОБА_1 , перебуваючи у вищевказаному місці та час, із застосуванням фізичної сили, своєю рукою, а саме долонею наніс удар у праве око ОСОБА_2 . Далі ОСОБА_1 голосом наказав ОСОБА_2 зняти сережки, котрі були одягнені на ній. Потерпіла зняла з себе сережки з металу сірого кольору та передала їх ОСОБА_1 . Після чого ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, своєю рукою зірвав з шиї потерпілої ланцюжок з металу жовтого кольору, на якому був кулон з камінням зеленого кольору. Утримуючи ланцюжок при собі, ОСОБА_1 почав наказувати голосом віддати йому обручки у кількості трьох штук, котрі були одягнені на руках ОСОБА_2 . На виконання вимоги потерпіла зняла з пальців рук обручки та передала їх ОСОБА_1 . Далі ОСОБА_1 із застосуванням фізичної сили, своїми ногами та руками почав наносити удари по обличчю потерпілої ОСОБА_2 , спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа зі зміщенням, параорбітальної гематоми правого ока (відповідно до консультаційного висновку спеціаліста № 409 КНП «МКЛ № 8» ДМР).

Після чого, ОСОБА_1 , утримуючи відкрито викрадене майно при собі, від місця скоєння злочину відійшов, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальний збиток на суму 3000 гривень 00 копійок.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_1 , які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, кваліфікуються за ч. 2 ст. 186 КК України.

09.08.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: у відкритому викраденні чужого майна, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання і просив його задовольнити, обґрунтовуючи свою позицію наявними у вказаному кримінальному провадженні ризиками, вказаними у клопотанні, заслухавши пояснення підозрюваного, який не заперечував проти задоволення клопотання, та захисника, який просив надати ОСОБА_1 нічний домашній арешт, допитавши в якості свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали клопотання та наглядового провадження, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Із матеріалів наглядового провадження вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні тяжкого злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 186 КК України, та карається позбавленням волі на строк до 6 років.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Зокрема у розумінні практики ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України, враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачене покарання до 6 років позбавлення волі, раніше не судимий, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку у лікаря-психіатра в ДОЗ КЗ «Центр медико-соціальної експертизи» ДОР, та перебуваючи на свободі може незаконно впливати на потерпілу, свідків та експертів у кримінальному провадженні, переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Таким чином, усі зазначені обставини, дають обґрунтовані підстави вважати недоцільним застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, оскільки це не зможе забезпечити недопущення ризиків для даного кримінального провадження, передбачених ст. 177 КПК України, а також, з урахуванням того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, пов`язаного із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає доцільним не визначати розмір застави у кримінальному провадженні для забезпечення виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 183-184, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, – задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24:00 год. 05 жовтня 2021 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Н.В. Басова