Ухвала суду № 98878959, 06.08.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5840/21

Провадження № 1-кп/204/546/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2021 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді Некрасова О.О.,

секретаря судового засідання: Хорхордіної О.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у приміщенні залу судових засідань обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021041680000196, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю: прокурора Чеботарьова О.І., потерпілої ОСОБА_2 , захисника Іванової В.М., обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

У підготовчому судовому засіданні прокурор Чеботарьов О.І. просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання вказав, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 закінчується 09.08.2021 року. В ході проведення досудового розслідування кримінального провадження, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 було обрано та в подальшому продовжено, у зв`язку з тим, що було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного, особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, за вчинення якого Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, офіційно не працевлаштований, постійного джерела прибутку не має, постійного місця проживання та реєстрації у м. Дніпрі не має, міцних соціальних зв`язків та родини не має, що дає підстави вважати, що обвинувачений, усвідомлюючи невідворотність покарання, з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин може переховуватися від суду. Також, з боку обвинуваченого, у зв`язку з вчиненням умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, може чинитися незаконний вплив на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки останньому відомі анкетні данні та місце мешкання, та зазначені особи на даний час не допитані в судовому засіданні. Враховуючи вищевикладене, вважає, що на теперішній час наявна необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, оскільки на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Застосування до обвинуваченого іншого, більш м`якого, ніж тримання під вартою, запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Також просить суд врахувати ту обставину, що обвинувачений не має постійного місця проживання, він проживає в гаражу, тому у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт слід відмовити.

Захисник Іванова В.М., яку підтримав обвинувачений ОСОБА_3 заперечували проти клопотання прокурора та просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки обвинувачений бажає піти додому.

Потерпіла ОСОБА_2 просить суд задовольнити клопотання прокурора.

Суд, вислухавши думки учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що дане кримінальне провадження підсудне Красногвардіському районному суду міста Дніпропетровська, підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, або повернення обвинувального акту - не встановлено, тому дане кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2021 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 7 липня 2021 року.

Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2021 року продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 09 серпня 2021 року.

Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Главою 18 КПК України передбачено вирішення питання про запобіжні заходи та затримання особи, зокрема згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За змістом положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені п.п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обсяг обвинувачення, у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, його підвищена суспільна небезпека та наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на досудовому слідстві стали підставою для застосування обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк застосування якого закінчується 09 серпня 2021 року.

Суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, обвинувачений офіційно не працевлаштований, постійного джерела прибутку не має, постійного місця проживання та реєстрації у м. Дніпрі не має, проживає у гаражі, міцних соціальних зв`язків та родини не має, враховуючи його вік, стан здоров`я, суд вважає, що ризики передбачені п. п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор, які слугували підставою для обрання та продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого, не змінилися та мають місце й в теперішній час, що вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів і продовження існування ризиків, а саме, що обвинувачений, намагаючись уникнути покарання, може переховуватись від суду, та незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки обвинуваченому відомі їхні анкетні дані, а також ані потерпіла, ані свідки у цьому кримінальному провадженні ще не допитані.

Тому, продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з цим, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/97 від 26 липня 2001 року.

Таким чином, суд вважає, що ризики, визначені прокурором, як підстава для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час продовжують існувати і саме такий запобіжний захід може їм запобігти.

Тому, на даний час продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

При цьому, судом розглянута можливість застосування не лише такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, а і всіх інших, більш м`яких, визначених ст. 176 КПК України, проте, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі і такий, як домашній арешт, який просила обрати захисник та обвинувачений, не забезпечать на даний час належного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Доводи захисника щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт були перевірені, але вони не є обґрунтованими, аби спростували неможливість на даний час продовження застосування запропонованого прокурором запобіжного заходу. Переконливих доводів щодо запобігання наявних ризиків не надано, а тому підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не вбачається, тому у задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.

При цьому, суд приходить до переконання, що строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 належить продовжити, згідно ст. 197 КПК України, строком на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.31,110,176-179, 183, 193, 194, 197, 314, 316, 331, 369, 371, 372,376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню № 12021041680000196, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у відкритому судовому засіданні на 15-00 годину 06 серпня 2021 року в залі судового засідання № 18 Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська за адресою: пр. Пушкіна, 77б, місто Дніпро.

Судовий розгляд по кримінальному провадженню здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання викликати учасників судового провадження, доставити обвинуваченого.

Згідно ст. 317 КПК України роз`яснити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 04 жовтня 2021 включно.

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», для виконання.

Ухвала, в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Некрасов