Ухвала суду № 98878459, 29.07.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/6048/13-ц

№ провадження 6/208/137/21

УХВАЛА

Іменем України

29 липня 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, в складі: Головуючого, судді – Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання – Грищенко О.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документу по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку поновлення строків пред`явлення виконавчого документу по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 12.12.2013 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області було винесено заочне рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML -303/103/2006 від 10.10.2006 р. – 105 704,14 грн. та судового збору 1057,04 грн.

На виконання було видано виконавчі листи, але в зв`язку з втратою просить видати дублікат виконавчого листа та поновити строк його пред`явлення.

Сторони в судове засідання не з`явились. Про дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином. Від заявника надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 12.12.2013 року заочним рішенням Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у справі № 208/6048/13-ц було задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ML -303/103/2006 від 10.10.2006 р. – 105 704,14 грн. та судового збору 1057,04 грн.

На виконання рішення було видано виконавчий лист № 208/6048/13 від 09.01.2015 р. про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML -303/103/2006 від 10.10.2006 р. – 105 704,14 грн. та судового збору 1057,04 грн. Виконавчий лист перебував на виконанні у Заводському відділ державної виконавчої служби м. Кам`янське ГТУЮ в Дніпропетровській області, але згідно довідки з виконавчої служби, виконавче провадження № 52672856 було передано до архіву, строк зберігання в архіві закінчився, виконавче провадження знищено 26.02.2021 р. Виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» було направлено на адресу ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Відповідно до п.1, 3 розділу XV Інструкції з організації примусового виконання рішень, за заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконавця відновленню підлягають: втрачене виконавче провадження або його матеріали. Виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачою дубліката виконавчого документа.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що заявником не доведено втрату виконавчого листа.

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Отже, з аналізу зазначеної норми, єдиною підставою для видачі дубліката виконавчого листа є втрата оригіналу виконавчого листа.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно дост.81 ч.1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписамист.124 Конституції Українисудове рішення, яким закінчився розгляд справи в суді, що набрало законної сили, є остаточним та підлягає виконанню на всій території України всіма посадовими, юридичними та фізичними особами.

У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (Ноrnsbу V. Gгеесе) від 19 березня 1997 року, зазначено, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

Зазначене конституційне положення кореспондується з частиною першою статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Приписами п.п. 17.4 п. 17Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Системний аналіз даної норми дає підстави дійти висновку про те, що видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили; перевірити чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин; чи пред`являв стягувач виконавчий лист до виконання; обставин втрати виконавчого документа, коли було виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується.

Під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого документа суд зобов`язаний з`ясувати, чи є він чинним та чи не було його скасовано, або чи виконано рішення повністю або частково, та чи не призведе видача дубліката виконавчого документа до отримання стягувачем неналежного стягнення; також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий документ. Якщо виконавчий документ був втрачений при пересилці, до заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документу повинно бути додано довідки органів зв`язку або державного виконавця.

В порушення зазначених вимог, до заяви про видачу дублікатів виконавчих документів у вищевказаній цивільній справі, заявником не додано жодного належного та допустимого доказу втрати означених виконавчих листів. Будь-які докази на підтвердження звернення заявника, до органу ДВС з приводу стану виконавчих проваджень, та місцезнаходження вищевказаних виконавчих документів, за якими він є стягувачем, та про наслідки таких звернень, заявником суду також не представлено.

За змістом ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення від 12 липня 2007 року у справі «Stankov v. Bulgaria»).

Оцінюючи процесуальну поведінку заявника, суд має виходити з того, чи відповідають його дії критеріям добросовісності у реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків, чи є поведінка сторони відповідальною та зваженою.

З наданих до суду ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в обґрунтування заявлених вимог документів, слідує, що поведінка стягувача таким критеріям не відповідає, оскільки після пред`явлення виконавчих листів до виконання, стягувач протягом тривалого проміжку часу, не реалізовував свої процесуальні права як сторони виконавчого провадження, передбачені ЗУ «Про виконавче провадження», будь-яких доказів оскарження дій чи бездіяльність державного виконавця не надано, натомість звернення до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку пред`явлення виконавчих документів до виконання, ініційоване ним лише у 2021 році.

За наведених обставин та наявних в матеріалах справи документів, суд не вбачає ознак поважності причин пропуску заявником строку для пред`явлення вищевказаних виконавчих документів до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно доч.ч.1,2ст.80ЦП К України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно доч.5ст.81ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 7 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна», звертаючись до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку на пред`явлення їх до виконання, не довів жодними належними та допустимими доказами обставин, що підтверджують заявлені ним вимоги, у зв`язку із чим суд не знаходить правових підстав для задоволення означеної заяви.

Крім того суд зазначає, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, наведеного у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Згідно відповіді Заводського ВДВС у м. Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) виконавчий лист було направлено стягувачу, але стягувачем не надано акту або будь якого підтвердження його втрати.

Таким чином, на підставі викладеного суд, не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості його втрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247, 258- 263, 433, п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документу по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складеного повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Похваліта С. М.