Ухвала суду № 98874264, 10.08.2021, Приморський районний суд м. Одеси

УХВАЛА

про залишення позову без руху

10.08.2021

м. Одеса

Справа № 420/3100/21

Провадження № 2-а/522/247/21

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Кріль Х.С.,

секретаря судового засідання – Насарая А.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача – Протченко Г.В.,

перекладача – Дроздова М.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання незаконним рішення про примусове видворення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває зазначена справа.

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо визнання незаконним рішення про примусове повернення встановлюється шестимісячний строк.

ОСОБА_1 оскаржує рішення № 59 Про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства, прийняте Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області 27 січня 2020 року.

До суду ОСОБА_1 звернувся лише 01 березня 2021 року.

Окремого клопотання про поновлення строку звернення до суду та визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду не подано. В прохальній частині позову заявник лише просить поновити такий строк, розуміючи, що такий пропущено. За змістом позову строк звернення до суду пропущено лише тому, що лише 22.01.2021 (тобто, майже через один рік) адвокатом заявника подано запит до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області з приводу того чи виносились будь-які рішення відносно громадянина Йорданії ОСОБА_1 . Так, із відповіді від 26.01.2021 на адвокатський запит йому стало відомо про оскаржуване рішення № 59 від 27 січня 2021 року.

Позов було подано до Одеського окружного адміністративного суду, який залишав позов без руху ухвалою від 09.03.2021, проте не з причин обгрунтування та підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.

При цьому, відкриваючи провадження у справі Одеський окружний адміністративний суд, поновив заявнику строк звернення до суду.

Проте судова юрисдикція - це компетенція судів здійснювати правосуддя в формі визначеного законом виду судочинства і щодо визначеного кола правовідносин. У зв`язку з цим, ухвалою від 12.04.2021 окружний адміністративний суд передав дану справу за предметною підсудністю для розгляду Приморському районному суду м. Одеси.

Отже, на час звернення позивача до суду та відкриття провадження (з поновленням строку звернення до суду) Одеським окружним адміністративним судом вказана адміністративна справа не відносилася до підсудності окружного адміністративного суду, тобто рішення про відкриття провадження у справі та поновлення строку звернення до суду ухвалено неповноважним судом.

За загальним правилом статті 122 КАС України перебіг процесуального строку починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначено статтею 123 КАС України. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, за змістом частини 4 наведеної статті, суд не позбавлений можливості навіть після відкриття провадження у справі вирішувати питання про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду (ч. 4 ст. 123 КАС України).

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Позивач посилається на те, що про порушення своїх прав він дізнався лише 26 січня 2021 року із відповіді на адвокатський запит щодо існування оскаржуваного рішення № 59 від 27 січня 2021 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 (за допомогою перекладача) пояснив, що знав про прийняття рішення щодо нього, про протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення міграційного законодавства. Проте його запевнили, що це питання для нього вирішиться позитивно. Тим більше, ним укладено шлюб з громадянкою України, а, отже, не передбачав, що його можуть примусово видворити за межі території України.

Пояснив, що знає лише англійську мову та рідну мову, російську - майже не знає. Разом з тим, ОСОБА_1 перебуває в Україні з 2014 року та звертався за наданням йому статусу біженця. Заявник, знаючи про те, що 27.01.2020 відносно нього міграційною службою було прийнято рішення, навіть, якщо припустити, що він не розумів змісту такого рішення, знав, що є нелегальним мігрантом, не пояснив суду, чому впродовж усього часу не виявив інтерес щодо цього рішення. Крім того, з 07.10.2020 користується правовою допомогою адвоката на підставі довіреності, а дружина, як він стверджує є громадянкою України. З цього можна зробити висновок, що він не був позбавлений допомоги.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

В аспекті спірних правовідносин та наданих безпосередньо в суді пояснень заявника, слід зазначити, що повідомлені ним обставини наразі не дають достатніх і переконливих підстав для визнання поважними підстав пропуску строку на звернення до суду та поновлення такого строку.

У зв`язку з цим, заявнику слід обгрунтувати об`єктивність перешкод дізнатись про оскаржуване рішення (де він був присутній під час його прийняття), чи причини, які об`єктивно перешкоджали цьому. З часу прийняття оскаржуваного рішення від 27.01.2020 до моменту звернення до суду (01.03.2021) пройшов один рік і майже 1 місяць.

З урахуванням наведеного та зважаючи на ненадання належних і допустимих доказів та пояснень на підтвердження неможливості реалізації свого права на звернення до суду із позовом у визначений процесуальним законом строк, позивачу слід навести у заяві про поновлення строку на звернення із позовом до суду об`єктивні доводи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись 123, 169, 171 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків, наведених в мотивувалій частині ухвали, протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позову буде залишений без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Х.С. Кріль