Ухвала суду № 98874207, 03.08.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

03.08.21

Справа №521/11400/21

Провадження № 2-а/521/154/21

УХВАЛА

Іменем України

03 серпня 2021 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м Одеси Роїк Д.Я., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса ) про визнання дій незаконними та закриття виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального правління Міністерства юстиції ( м. Одеса) в якій просить суд

1.визнати дії Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) незаконними;

2. зобов`язати Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) закрити виконавче провадження № 48185088 по виконанню виконавчого листа № 2-685/10, постанову вiд 05.03.2019р.на підставі Постанови ВСУ від 02 грудня 2020 року по справі №2-685/10, провадження № 61-15324св19;

3.скасувати арешт та обтяження з усього майна, накладеного відповідно до постанови від 30.05.2019р. про арешт коштів боржника по виконанню виконавчого провадження № 48185088 по виконанню виконавчого листа № 2-685/10 від 26.02.2010 року, двох постанов вiд 06.03.2019р. про арешт усього майна боржника по виконанню виконавчого провадження № 48185088 по виконанню виконавчого листа № 2-685/10 від 26.02.2010 року;

4.зобов`язати Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повернути усе вилучене у позивача майно.

Згідно ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.

Згідно ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, в позовній заяві не зазначено:

-відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

-зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

-зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Позивач просить суд зобов`язати Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області ПМУЮ ( м. Одеса) повернути усе вилучене у нього майно, проте в прохальній частині позовних вимог позивач не зазначає яке саме майно.

Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

В позовній заяві в обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що «… Відповідач заборонив йому виїзд за кордон…. Заборона на виїзд скасована судом.., Але І так само категорично відмовився виконувати це рішення суду….» проте доказів на підтвердження зазначеного до позовної заяви не додано.

Крім того, позовна заява не містить додатків зазначених позивачем, а саме: постанови про прийняття виконавчого провадження №48185088, постанови про арешт коштів боржника, дві постанови про арешт майна боржника ( п. 4.4.5.додатків відповідно).

Статтею 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Позивач не додав в повному обсязі належним чином засвідчених копій доказів.

Згідно ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Проте, всупереч приписів ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви не додано копії доданих до позовної заяви документів для відповідача.

У позовній заяві позивач, посилаючись на ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (далі – Закон України № 3674-VI), зазначає про його звільнення від сплати судового збору під час розгляду даної справи.

При цьому, позивач на підтвердження свого статусу – особи з інвалідністю ІІ групи надав довідку до акту огляду МСЕК № 897319 від 15.05.2018 року.

Пунктом 8 частини 1 статті 5 Закону України № 3674-VI передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Суд зазначає, що Законом України № 875-ХІІ від 21.03.1991 року "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі – Закон України № 875-ХІІ), встановлені основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, що гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Згідно ст. 3 Закону України № 875-ХІІ, інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я..

Згідно ч.3-4 ст.4 Закону України № 875-ХІІ, пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію "дитина з інвалідністю" (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату).

Особам з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", пільги надаються на підставі довідки, що безоплатно видається структурними підрозділами соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами міських рад за місцем проживання, в якій зазначаються прізвище, ім`я, по батькові, група та причина інвалідності, а також у відповідних випадках - основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату). Порядок видачі такої довідки та її форма затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Суд зазначає, що позивачем до матеріалів позову долучено копію довідки до акту огляду МСЕК, проте, у розумінні положень ст. 3 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" даний документ підтверджує інвалідність як міру втрати здоров`я, а не факт наявності пільг, пов`язаних з інвалідністю, що має бути підтверджено відповідним посвідченням, якого позивачем до позовної заяви не додано.

Таким чином, позивачем не підтверджено наявність у нього законних підстав для звільнення його від сплати судового збору під час розгляду даної справи на підставі пункт 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином позивачу необхідно надати до суду оригіналуплатіжного доручення про сплату судового збору, або належних та допустимих доказів належності заявника до категорій громадян, звільнених від сплати судового збору (копію посвідчення особи з інвалідністю), або доказів на підтвердження скрутного матеріального становища позивача та відповідного клопотання чи заяви позивача, про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Крім того, в позовній заяві позивач зазначає, що «… змушений подати заяви до поліції та прокуратура і зараз відкрито та розслідується зведене кримінальне провадження….; …Відповідач свідомо обмежив позивача в конституційних права що призвело до нанесення непомірної моральної шкоди, страждань та психічних розладів…;…Відповідач вже вилучає 20% від мінімальної пенсії позивача..; на даний момент у Відповідача не має ніяких претензій до кредитоотримувача …; відповідач надав вимогу звернутись до суду щодо скасування виконавчого провадження..; однак позивач не зазначає доказів на підтвердження вказаних обставин.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Зазначені недоліки необхідно усунути шляхом подання до суду належним чином оформленої заяви про усунення недоліків позовної заяви з відповідними додатками (документами) для суду та відповідно до кількості учасників справи.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст.2, 5, 79, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 287 КАС України, суддя –

УХВАЛИВ:

Залишити без руху адміністративний позов ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса ) про визнання дій незаконними та закриття виконавчого провадження.

Повідомити позивача про необхідність протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначені даним судовим рішенням недоліки, та роз`яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п.1 ч.4 ст.169 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Я. Роїк