Рішення № 98872868, 10.08.2021, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа 237/2188/21

Номер провадження 2-а/237/34/21

РІШЕННЯ

Іменем України

10.08.21 року м. Курахове Донецької області

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Сметаняка О.Я.,

за участю:

секретаря судового засідання Бурховецької К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Курахове адміністративний позов ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загіну імені Героя України полковника Євгена Пікуса Державної прикордонної служби України, начальника групи ВІПС (тип А) ВПС «Марківка» Луганського прикордонного загіну Державної прикордонної служби України, військова частина № 9938 Завалій Анатолія Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 23.06.2021 року звернувся до суду із позовом в якому просить скасувати постанову № 011611 від 16.06.2021 року винесену начальником ВІПС (тип А) ВПС «Марківка» Луганського прикордонного загіну лейтенантом Завалій А.В., про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 1700 грн. та закрити провадження по справи.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 16.06.2021 року начальником ВІПС (тип А) ВПС «Марківка» лейтенантом Завалій А.В., в пункті пропуску «Мілове Луганської області було складено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення пункту 3 Порядку в`їзду виїзду осіб та переміщення товарів, затвердженого Постановою КМУ № 815 від 17.07.2019 року у зв`язку із виїздом ним 15.06.2021 року приблизно о 14:00 год. з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації на напрямку Новоазовськ-Весело-Вознесенка. На підставі ч. 1 ст. 204-2 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляду штрафу у розмірі 1700 грн.

Зазначає, що його повернення до України через ОРДЛО зумовлено уникненням наслідків збройного конфлікту, необхідністю отримання належної медичної допомоги та соціального захисту.

Звернув увагу, що факт визнання особою вини у адміністративному правопорушенні та щирого каяття не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень про накладення на таку особу стягнення.

Зауважив, що відповідач не роз`яснив йому права, передбачені ст. 268 КУпАП, не надав можливості звернутися за правовою допомогою, не оголошував постанову, не з`ясував фактичних обставин справи, що за своєю суттю є порушенням прав позивача, а атож в матеріалах справи відсутні достовірні та достатні дані, що він порушив порядок в`їзду та виїзду з тимчасово окупованої території.

На підставі викладеного, позивач, вважає, що вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП є недоведеним, а постанова про накладення на нього адміністративного стягнення є необгрутованою, з підстав чого оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 25.06.2021 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 09.08.2021 року за клопотанням відповідача ухвалено розгляд позову проводити в режимі відеоконференції з Лисичанським міським судом Луганської області.

Позивач про час та місце судового розгляду повідомлений в установленому законом порядку, до судового засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов просив задовольнити (а.с. 8, 19, 29).

Відповідач Луганський прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України про час та місце судового засідання повторно повідомлений в установленому законом порядку, до судового засідання представника не направив (а.с. 20, 31).

У відзиві на позов позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючи на обставини того, що позивач під час державного кордону України з території Російської Федерації в ППР Мілове, пояснив, що 15.06.2021 року здійснив виїзд з тимчасово окупованої території України через тимчасово непрацюючий пункт пропуску на напрямку н.п. Новоазовськ (ТОТ) - н.п. Весело-Вознесенка (РФ), чим порушив Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій, визначених Постановою КМУ від 17.07.2019 року № 815.

Звернув увагу, що в матеріалах справи про адміністративні правопорушення наявний рапорт прикордонного наряду згідно з яким позивач порушив порядок виїзду з тимчасово окупованої території.

Наявні пояснення позивача, написані ним власноруч, в яких він підтверджує дані, викладені у постанові про накладення адміністративного стягнення.

Вважає, що пам`ятка про права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП підписана позивачем, його заява про відмову від правової допомоги свідчить про те, що він буде себе захищати самостійно (а.с. 31-34).

Відповідач Завалій А.В. про час та місце судового засідання повідомлений в установленому законом порядку, до судового засідання не з`явився, відзиву на позов не надав та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (а.с. 27).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази додані до матеріалів адміністративної справи встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Зі змісту оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 16.06.2021 року № 011611 слідує, що під час прикордонного контролю у пункті пропуску «Мілове» виявлено ОСОБА_1 , який відповідно до інформації наявної у базі даних Державної прикордонної служби України, 04.09.2020 року виїхав з контрольованої території України до тимчасово окупованої території України через КПВВ «Новотроїцьке», а 16.06.2021 року о 09:05 год. в`їхав на територію України з РФ через пункт пропуску «Мілове». Особою надано письмові пояснення, в яких він зазначив, що 15.06.2021 року близько 14:00 год. здійснив виїзд з тимчасово окупованої території України до РФ на напрямку н.п. «Новоазовськ» (ТОТ) - «Весело - Вознесенка» РФ в районі н.п. «Новоазовськ», що також підтверджується витягом з БД, відповідно до якого відсутня інформація про виїзд його з ТОТ через КПВВ. Своїми діями ОСОБА_1 , порушив вимоги пункту 3 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2019 року № 815, відповідно до якого в`їзд/виїзд осіб на ТОТ та з таких територій здійснюється виключно через визначені КПВВ, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. Вчинене правопорушення не оспорює, вину визнає.

Із вказаної постанови встановлено, що вона не містить посилань на роз`яснення позивачу її прав, передбачених ст. 268 КУпАП (а.с. 13).

Копією паспорту позивача, довідки РНОКПП встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 18.04.2007 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10-12).

Встановлено, що відзив на позов не містить доказів, на які відповідач посилається як на підставу заперечень (а.с. 31-34, 39-41).

Правомірність прийняття вищезазначеної постанови є спірним питанням у цій адміністративній справі

Відповідно до положень ст. ст. 73, 74 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 283 КАС України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Диспозицією ч. 1 ст. 204-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

З огляду на бланкетні положення вказаної норми, нормативним актом, що регулює дані правовідносини, зокрема, є Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018 року.

Із змісту ч. 1, 3 ст. 13 Закону № 2268-VIII, в`їзд осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзд осіб, переміщення товарів з таких територій здійснюються через контрольні пункти в`їзду-виїзду. Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 815 від 17.07.2019 року затверджено Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», який набрав чинності 28.11.2019 року.

За нормами зазначеної постанови КМУ № 815 із змінами в`їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти відповідно до вимог цього Порядку. Контрольні пункти функціонують без вихідних, цілодобово. Пропуск осіб, транспортних засобів та товарів через такі пункти здійснюється відповідно до режиму їх функціонування, встановленого Командувачем об`єднаних сил. Контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону. Рух автомобільного транспорту в межах контрольованої території від контрольних пунктів до лінії розмежування та у зворотному напрямку здійснюється лише дорожніми коридорами (автомобільними). Поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду переміщення через лінію розмежування осіб, транспортних засобів та товарів заборонено. Об`їзні шляхи навколо дорожніх коридорів (автомобільних та на залізничному транспорті) за рішенням Командувача об`єднаних сил ліквідуються (перекриваються).

За рішенням Командувача об`єднаних сил у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у випадках, передбачених законодавством, можуть встановлюватися додаткові обмеження та/або заборони переміщення осіб, не залучених до проведення таких заходів, транспортних засобів та товарів. Виконання законних вимог уповноважених службових осіб військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, яких залучено до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та які здійснюють контроль в`їзду/виїзду, є обов`язковим для всіх осіб, які в`їжджають на тимчасово окуповані території та виїжджають з таких територій.

Встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204 - 2 КУпАП за те, що 15.06.2021 року він близько 14:00 год. здійснив виїзд з тимчасово окупованої території України до РФ на напрямку н.п. «Новоазовськ» (ТОТ) - «Весело - Вознесенка» РФ в районі н.п. «Новоазовськ» (а.с. 13).

При цьому, спірна постанова ґрунтується на визнанні вини позивачем у виявленому правопорушенні.

За правилами частини 1 ст. 204-2 КУпАП, особа підлягає відповідальності виключно у разі порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, зокрема, у разі переміщення саме через лінію розмежування поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду.

При цьому суб`єктивний склад правопорушення передбаченого 204-2 КУпАП характеризується прямим умислом.

З огляду на бланкетні положення диспозиції ст. 204-2 КУпАП, за змістом пункту 3 вищезазначеного Порядку № 815, в`їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти відповідно до вимог цього Порядку. Поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду переміщення через лінію розмежування осіб, транспортних засобів та товарів заборонено.

Із матеріалів справи встановлено, що відповідачем у порушення вимог ч. 2, 5 ст. 77 КАС України не надано жодних належних та допустимих доказів того, що позивач ОСОБА_1 , порушуючи вимоги згаданого Порядку № 815 діяв із прямим умислом.

Також, відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено час, конкретне місце та обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 , не підтверджено правомірності дій з ухвалення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Оскаржувана постанова не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення ОСОБА_1 , оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення, а сам факт визнання особою вини та щирого розкаяння у адміністративному правопорушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень про накладення на таку особу стягнення за відсутності інших належних доказів, тому не звільняє посадову особу суб`єкта владних повноважень доводити правомірність прийнятого рішення.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем об`єктивних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ст. 251 КУпАП, не надано.

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, а оскаржувана постанова прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КупАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.

За таких обставин, в межах п. 3. ч. 3 ст. 286 КАС України суд вважає за необхідне прийняти рішення про скасування постанови суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Доводи відповідача про те, що позивачу роз`яснено його процесуальні права та він відмовився від надання йому правової допомоги не є слушними, так як відповідачем не спростовано обставини, які ставлять під сумнів правомірність притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Доводи відповідача про те, що рапортом Прикордонного наряду «Перевірка документів» встановлено, що ОСОБА_1 порушив порядок виїзду з тимчасово окупованої території не є тим однозначним доказом, що дає суду можливості дійти до висновку про винуватість безпосередньо ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Доводи відповідача про допит свідка, зокрема, особи, яка виявила вчинене позивачем правопорушення не заслуговують на увагу, так як зазначена відповідачем особа є зацікавленою, працює у прикордонній службі, а тому її пояснення не можуть бути визнані допустимим доказом у цій справі.

Щодо судового збору.

Враховуючи матеріали справи, згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 , підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 454 грн. сплачена позивачем за подання позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 204-2, 247, 251, 280, 283, 284, 288 КУпАП, ст. ст. 6, 8, 9, 139, 241-246, 255, 257-263, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загіну імені Героя України полковника Євгена Пікуса Державної прикордонної служби України, начальника групи ВІПС (тип А) ВПС «Марківка» Луганського прикордонного загіну Державної прикордонної служби України, військова частина № 9938 Завалій Анатолія Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю.

Скасувати постанову № 011611 від 16.06.2021 року про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Луганського прикордонного загіну імені Героя України полковника Євгена Пікуса Державної прикордонної служби України (місце знаходження за адресою: 93120, Луганська область, місто Лисичанськ, проспект Перемоги, 58, ВЧ 9938, ЄДРПОУ 14321736) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 454 гривні.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до ст. 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 10.08.2021 року.

Суддя О.Я. Сметаняк