Рішення № 98872699, 09.08.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

09.08.2021 227/35/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 серпня 2021 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Мацишин Л.С.,

за участю секретаря судового засідання: Михайловської Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року представник позивача звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, в обґрунтування якої посилався на те, що 27 квітня 2018 року між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладений Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, який розміщений на інтернет - сторінці банку www/osсhadbank.ua, до умов якого відповідач приєднався і погодився на одержання Кредиту та його умови. В результаті чого, банк встановив відповідачу відновлювальну кредитну лінію у розмірі 20000,00 грн. на строк дії платіжної картки. Процентна ставка є фіксованою і складає 38,00 відсотків річних за користування кредитними коштами на момент укладення цього Кредитного договору, та може бути змінена, в порядку та на умовах, визначених Договором, окрім випадку користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду. Кредитний договір діє до повного виконання Клієнтом всіх грошових зобов`язань за Кредитним договором. Перебіг строку кредитування починається з дати надання банком клієнту кредиту/встановлення кредитного ліміту.

Відповідач зазначені кошти отримав, проте умови встановлені договором не виконав, у зв`язку із чим станом на 15 грудня 2020 року загальна сума заборгованості становить 30648,02 грн., з яких: загальна сума основної заборгованості - 1778,96 грн.; загальна сума заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом - 7877,00 грн.; загальна сума заборгованості за РКО - 3258,20 грн.; загальна сума нарахованої пені - 3371,55 грн.; розмір 3% річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму простроченого кредиту - 770,40 грн.; розмір 3% річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму нарахованих та несплачених процентів - 386,80 грн.; сума втрат від інфляції на суму простроченого кредиту - 258,20 грн.; сума втрат від інфляції на суму нарахованих та несплачених процентів - 172,61 грн.

На підставі викладеного, просив стягнути на свою користь з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак звернувся до суду з заявою про розгляд справи без участі представника банку, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Із заявою про розгляд справи у відсутність відповідача та з повідомленням причин неявки до суду не звертався, відзив на позовну заяву до суду не надавав.

Згідно ч. ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ЦПК України. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив, що 26 травня 2014 року між ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ № 10020/0325 та ОСОБА_1 укладено договір № 861070 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки (а.с. 11-14), який було укладено на підставі анкети-заяви на відкриття рахунку фізичній особі та видачу платіжної картки (а.с. 10-11)

На виконання умов Договору № 861070, ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картку № НОМЕР_2 , що підтверджується розпискою про отримання платіжної картки та ПІН-коду. (а.с. 10)

27 квітня 2018 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), який укладено шляхом двохстороннього підписання заяви про приєднання № 447458521 до вищевказаного Договору та заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту) від 27 квітня 2018 року.

З вищевказаних документів вбачається, що шляхом підписання Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу, клієнт - ОСОБА_1 беззастережно приєднався до Договору в редакції, який на день підписання цієї Заяви був розміщений на офіційній інтернет-сторінці Банку: www.oschadbank.ua, та уклала з Банком Договір, складовою частиною якого є умови Договору банківського рахунку.

На підставі Заяви про приєднання Банк відкрив Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_3 в гривнях (п.п. 3.4.1. та 3.4.2. Договору комплексного банківського обслуговування) на умовах тарифного пакету «Мій комфорт», після чого Банк відкрив рахунок та надав Позичальнику картку типу VISA «Моя карта»..

Відповідно до заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту), ОСОБА_1 просив надати йому бажаний розмір кредиту на суму 20000 грн. (максимальний 250000 грн.) в строк 60 місяців з можливим продовженням на той самий строк (п. 6.3. блок 6. Умови Кредитування)

Згідно п. 6.4. Договору (блок 6. Умови Кредитування) відповідачу було надано кредит на споживчі потреби в національній валюті шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту) на Картковий рахунок № НОМЕР_3, у розмірі 20000, 00 грн. Процентна ставка за Кредитом складає 35 процентів річних за користування кредитними коштами, та 0,001 процентів річних за користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду (п.п. 6.6.1. - 6.6.2. (блок 6. Умови Кредитування).

Відповідно до п. 5.1 Заяви про приєднання, позичальник підтвердив своє письмове клопотання на отримання кредиту та усвідомлення того, що укладає договір в повному обсязі, з урахуванням всіх його складових частин, зокрема, договору банківського рахунку, кредитного договору.

Таким чином, між сторонами було підписано Заяву на встановлення відновлюваної кредитної лінії, якою позичальник ініціював одержання кредиту шляхом надання відновлювальної кредитної лінії на картковий рахунок № НОМЕР_3 з бажаним кредитним лімітом 20 000,00 грн., на строк дії картки, який встановлено по травень 2023 року (термін дії договору визначено в Таблиці визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки), з фіксованою процентною ставкою за кредитом у розмірі 35,00 процентів річних.

Отже, Заява про приєднання, Заява на встановлення відновлювальної кредитної лінії, паспорт споживчого кредиту та таблиця визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки підписані відповідачем, містять усі істотні умови договору: розмір кредиту, відсоткова ставка, термін дії договору, штрафні санкції та інші умови. Підписавши договір ОСОБА_1 тим самим підтвердив, що ознайомлений у письмовій формі з умовами надання кредиту, його особливостями, перевагами та недоліками, висловив свою безумовну згоду з усіма його істотними умовами.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 15 грудня 2020 року загальна сума заборгованості становить 30648,02 грн., з яких: загальна сума основної заборгованості - 17778,96 грн.; загальна сума заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом - 7877,00 грн.; загальна сума заборгованості за РКО - 32,50 грн.; загальна сума нарахованої пені - 33733,12 грн. (1976,97 грн. + 1396,15 грн.); розмір 3% річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму простроченого кредиту - 770,40 грн.; розмір 3% річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму нарахованих та несплачених процентів - 386,80 грн.; сума втрат від інфляції на суму простроченого кредиту - 258,20 грн.; сума втрат від інфляції на суму нарахованих та несплачених процентів - 172,61 грн. (а.с. 8-9)

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача 17778,96 грн. заборгованості за основним боргом (кредитором); 7877,00 грн. процентів за користування кредитом.

Що ж стосується стягнення 1976,97 грн. пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 1396,15 грн. пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, то суд зазначає про наступне:

Частиною 2 статті 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Крім того, згідно із ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669-VII, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

З 30 квітня 2018 року антитерористичну операцію переформатовано в операцію об`єднаних сил, при цьому вищевказані заходи залишаються чинними та діють на території відповідно до нижченаведеного Переліку.

Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р та від 02 грудня 2015 року №1275-р, м. Добропілля Донецької області віднесено до вказаного переліку.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно довідки відділу реєстрації Добропільської міської ради від 15 січня 2021 року, був зареєстрований у період з 23 березня 2012 року по 27 вересня 2012 року за адресою: АДРЕСА_1 , та був знятий з реєстрації на адресу: АДРЕСА_2 . (а.с. 21)

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що не підлягають стягненню з відповідача заборгованість за пенею за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) в розмірі 1976,97 грн.; пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в розмірі 1396,15 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення комісії у розмірі 32,50 грн., то суд виходить з наступного.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за комісією (а.с. 8, оборот), банком у період з 29 травня 2018 року по 26 вересня 2018 року за даним кредитним договором нараховувалась комісія, яка становила 32,50 грн.

Однак, як вбачається з Паспорту споживчого кредиту (Кредитної лінії на БПК), про ознайомлення з яким розписався відповідач, комісія за надання довідки виписки про поточний розмір заборгованості за споживчим кредитом, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, про платежі за договором споживчого кредитування - не тарифікується; комісійна винагорода вказана згідно з тарифами банку та комісія з РКО - не встановлено. Комісія за видачу готівкових кредитних коштів - 0%.

Крім того, відповідно до пунктів 6.6.4 та 6.8. Заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту, плата (комісійна винагорода) за обслуговування невикористаної частини встановленого кредиту - 0,00 процентів; комісійна винагорода за зняття готівкових коштів, наданих в кредит - 0,00 % від суми таких коштів.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

З урахуванням того, що умови даного договору не передбачають розміру комісійної винагороди, суд вважає дану вимогу позивача щодо стягнення з відповідача комісії у розмірі 32,50 грн. необґрунтованою та недоведеною.

Як наслідок, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення суми заборгованості по нарахованій комісії задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі наведеної норми, зважаючи на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування ним, позивачем нараховані та заявлені до стягнення 770,40 грн. - три проценти річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 386,80 грн. три проценти річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 258,20 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 172,61 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, які підтверджуються розрахунком заборгованості за основним боргом, процентами, комісією, пенею, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання станом на 15 грудня 2020 року. (а.с.8-9)

Вирішуючи питання щодо стягнення інфляційного нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, суд враховує роз`яснення, викладені у п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до яких за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання. При цьому слід ураховувати, що проценти на неустойку не нараховуються (частина друга статті 550 ЦК).

Аналізуючи наведені вище обставини, враховуючи відсутність відзиву з запереченнями проти позовних вимог, суд приходить до висновку про порушення інтересів позивача внаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, які підлягають до захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованості за Договором № 447458521 комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 27 квітня 2018 року та заявою на збільшення кредитної лінії, в розмірі 27243,97 грн., яка складається з наступного: 17778,96 грн. заборгованість за основним боргом (кредитором); 7877,00 грн. проценти за користування кредитом; 770,40 грн. три проценти річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 386,80 грн. три проценти річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 258,20 грн. втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 172,61 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись ст. 141 ЦПК України, та враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, суд вважає необхідним стягнути понесені судові витрати пропорційно до задоволеної частини вимог, зокрема, 1868,53 грн. судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 81, 141, 263, 273, 279, 280-284, 288 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 612, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (ЄДРПОУ 09351600, адреса місцезнаходження: майдан Конституції, буд 22, м. Харків, 61003,) за Договором № 447458521 комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 27 квітня 2018 року та заявою на збільшення кредитної лінії від 27 квітня 2018 року, що виникла станом на 15 грудня 2020 року, в розмірі 27243,97 грн. (двадцяти семи тисяч двохсот сорока трьох гривень 97 копійок), яка складається з наступного: 17778,96 грн. заборгованість за основним боргом (кредитором); 7877,00 грн. проценти за користування кредитом; 770,40 грн. три проценти річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 386,80 грн. три проценти річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 258,20 грн. втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 172,61 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судовий збір у розмірі 1868,53 грн. (однієї тисячі вісімсот шістдесяти восьми гривень 53 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду безпосередньо або через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Л.С.Мацишин

09.08.2021