Рішення № 98871109, 27.07.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/5976/21

Справа № 760/3519/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

27 липня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Фареник А.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 122 696, 00 гр.

Посилається в позові на те, що відповідач звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 20 червня 2012 року.

Кошти банку для погашення заборгованості за Кредитним договором відповідач не надавала.

26 лютого 2019 року між банком та відповідачем була підписана Додаткова угода, відповідно до якої банк здійснює анулювання частини заборгованості, якщо відповідач здійснить платіж в розмірі та строки, визначені п.1.5.1 Додаткової угоди.

Строк повернення кредиту вказаний в п.1.3 Додаткової угоди.

Відповідно до п.1.7 Додаткової угоди у разі порушення клієнтом термінів погашення кредиту, зазначених у п.1.5.2 понад 31 безперервно, терміном погашення кредиту є 31-1 день з моменту такого порушення. Всяз заборгованість по кредиту є простроченою.

При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України і укладений між ними договір є договором приєднання.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору станом на 29 грудня 2020 року утворилася заборгованість у розмірі 122 696, 02 гр., яка складається з:

- 2 845, 27 гр. - заборгованість за нарахованими відсотками;

- 119 850, 75 гр.- заборгованість за пенею.

Виходячи з цього, невиконання відповідачем умов договору, просить задовольнити позов.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 11 лютого 2021 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 15 лютого 2021 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками на адресу його реєстрації.

25 травня 2021 року на адресу суду повернувся конверт із копією ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви, який направлявся відповідачу.

В зв`язку з цим справа була призначена до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін

/ а. с. 28 /

Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.

На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористалася, відзив на позов не подала.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Позивач при зверненні до суду заявив про розгляд справи в відсутності представника банку.

Судова повістка, що направлялася на адресу відповідача, повернулася до суду без вручення в зв`язку з відсутністю адресата за зазначеною в позові адресою.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що 20 червня 2012 року між сторонами був укладений кредитний договір шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.

При підписанні Анкети-заяви відповідач підтвердила свою угоду на те, що вказана заява разом з Умовами та правилами надання банківських слуг та Тарифами банку, які викладені на зазначеному в заяві офіційному сайті банку є Договором про надання банківських послуг.

Згода відповідача підтверджена її власноручним підписом у Анкеті-заяві.

Зі змісту підписаних відповідачем Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що відповідач, як позивальник, виявила бажання оформити платіжну картку Кредитка «Універсальна».

26 лютого 2019 року між сторонами була підписана Додаткова угода, відповідно до якої банк здійснює прощення /анулювання/ частини заборгованості, пені та шрафу.

Відповідно до п.1.3 додаткової угоди сторони узгодили строк повернення кредиту до 25 серпня 2019 року відповідно до Графіку погашення, підписаного сторонами, а саме: щомісячними платежами в розмірі 3 462, 57 гр.

Пунктом 1.4 Додаткової угоди сторонами узгоджена процентна ставка за кредитом у розмірі 0, 01%.

Відповідно до п.1.6.1 Додаткової угоди в разі прострочення виконання клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених п.1.5.2 угоди та/або будь-якого із зобов`язань, передбачених договором, на 31 день, умова про прощення частини заборгованості, передбачена п.1.2, та умова про зміну відсоткової ставки, передбачена п.1.4 Угоди, не застосовується.

З матеріалів справи вбачається, що кредит відповідачем повернутий не був, умови кредитного договору та Додаткової угоди виконані не були.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору станом на 29 грудня 2020 року позивачем нарахована заборгованість, яка утворилася з 26 лютого 2019 року, у розмірі 122 696, 02 гр., а саме:

- 2 845, 27 гр. - заборгованість за нарахованими відсотками;

- 119 850, 75 гр.- пеня.

При цьому сума відсотків позивачем нарахована виходячи з розміру, узгодженого сторонами при укладенні Додаткової угоди, тобто 0. 01%.

З Розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем на виконання умов Додаткової угоди частково погашалися проценти.

При цьому, розмір процентів станом та момент укладення Додаткової угоди позивачем був нарахований у сумі 5 815, 16 гр.

За вирахуванням сплачених відповідачем сум протягом березня-травня 2019 року залишок процентв становить 2 845, 27 гр.

/ а.с.4 - 9 /

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

За змістом статей 633, 634 ЦК України другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові № 175/4576/14 від 17 липня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, умови договорів приєднання розробляються банком,а тому повинні бути зрозумілі усім споживачам, доведені до їх відома, а тому банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Звертаючись до суду, позивач лише посилається на ці Умови та Правила, однак до позову при зверненні до суду вони долучені не були.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За правилами ч.1ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

З цього випливає, що при укладенні кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як зазначено вище, договір між сторонами був укладений у формі Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

В її змісті процентна ставка за користування кредитом не зазначена і така графа самим бланком даного документа не передбачена .

Крім того, Анкета-заява не містить таких умов договору, як відповідальність позичальника, в тому числі в вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання.

/ а.с. 5 /

Відповідно до ч.1 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

З анкети-заяви відповідача, як позичальника, вбачається, що питання про розмір процентів при її підписанні відповідачем не узгоджувалося, як і не узгоджувалося питання відповідальності позичальника в разі порушення зобов`язання у вигляді неустойки (пені, штрафів).

З урахуванням цього, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача.

При вирішенні спору суд також враховує наступне.

Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частино 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не приступила до виконання умов Додаткової угоди від 26 лютого 2019 року.

З урахуванням цього позивач скористався пунктом 1.6.1 Додаткової угоди про незастосування п.1.4 договору про відсоткову ставку в розмірі 0, 01%, нарахувавши відповідачу до сплати проценти, розмір яких існував на момент укладення Додаткової угоди за вирахуванням сплаченої відповідачем суми.

Таким же чином позивач нарахував і пеню, яка станом на момент укладення Додаткової угоди становила 126 466, 35 гр.

З урахуванням того, що суд вище прийшов до висновку, що при укладенні кредитного договору в вигляді анкети-заяви питання про розмір процентів сторонами не узгоджувався, як і не узгоджувалося питання відповідальності в вигляді пені, питання в частині відсотків, узгоджене сторонами в Додатковій угоді, судом не може прийматися до уваги і не може бути підставою для стягнення з відповідача нарахованих процентів на підставі анкети-заяви.

Керуючись ст.ст. 3,6,15,16,207, 509, 526, 530, 549,551, 610, 632, 633, 634, 638, 1048,1054, 1056-1 ЦК України, Законом України « Про захист прав споживачів», ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л .А. Шереметьєва