Ухвала суду № 98870990, 05.08.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41831/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г.,

при секретарі судових засідань Ємець Д.О.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Рудніченка О.В.,

захисника підозрюваного - адвоката Савчака Я.О.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції Перегінця Олександра Юрійовича про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 12020000000000232 від 11.03.2020,-

В С Т А Н О В И В :

05.08.2021 старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України майор поліції Перегінець Олександр Юрійович, за погодженням з прокурором, звернулась до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12020000000000232 від 11.03.2020.

Мотивуючи подане клопотання слідчий вказує, що аідставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, а також наявність ризиків, які передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Посилаючись на викладене, характер вчинення кримінальних правопорушень, особу підозрюваного, а також те, що підозрюваний ОСОБА_1 систематично ухилявся від органу досудового розслідування і знаходився в розшуку, сторона обвинувачення вважає, що застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу ніж взяття під варту не забезпечить в повній мірі виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та не дасть змогу запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а також не дасть можливості органу досудового розслідування досягти завдань, передбачених ст. 2 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.

Захисники та підозрюваний в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, зазначили, що вказані ризики у клопотанні нічим не підтверджуються, підозра є необґрунтованою.

Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000232 від 11.03.2020 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч.ч. 2, 4 ст. 296, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 345, ч. 2. ст. 28 ч. 2 ст. 347 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 185 (чинної до 01.07.2020), ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 289, ч.ч. 1, 2 та 3 ст. 289, ч. 2 (чинної до 01.07.2020) та ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 347 КК України.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку і з підстав, передбачених ст. ст. 276, 277, 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 296 (чинної до 01.07.2020), ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 289 КК України.

Постановою першого заступника прокурора Харківської області від 27.03.2017 продовжено строк досудового розслідування до 4х місяців, тобто до 30.05.2017.

Постановою першого заступника прокурора Харківської області від 26.07.2017 продовжено строк досудового розслідування до 6 місяців, тобто до 26.09.2017.

Постановою прокурора відділу Офісу Генерального прокурора від 27.12.2019 обраховано строк об`єднаних кримінальних проваджень та встановлено, що 6-ти місячний строк досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12016220060003035 закінчується 06.02.2020.

Постановою першого заступника Генерального прокурора від 27.01.2020 продовжено строк досудового розслідування до 12 місяців, тобто до 06.08.2020.

Постановою прокурора відділу Офісу Генерального прокурора від 19.05.2021 обраховано строк об`єднаних кримінальних проваджень та встановлено, що 12-ти місячний строк досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12020000000000232 станом на 24.04.2021 закінчується 18.09.2021.

Проведеним досудовим розслідуванням установлено, що 20.01.2017 ОСОБА_1 , в порядку і з підстав, передбачених ст. ст. 276, 277, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 296 КК України, а саме в:

- умисному нанесенні 22.12.2016 приблизно о 21 год. 10 хв. за адресою: м. Харків, вул Ак. Павлова, 303, ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень;

- грубому порушенні ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та невстановленою слідством особою громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб із застосуванням предметів, спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень, а саме ножа, яке мало місце 22.12.2016 приблизно о 21 год. 30 хв. за адресою: м. Харків, вул Ак. Павлова, 303.

Вказане повідомлення про підозру відповідно до ч. 1 ст. 278, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 135 КПК України того ж дня вручено в.о. голови Старовірівської селищної ради Шевченківського району Харківської області.

Ураховуючи вказане, а також те, що під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_1 невідоме, останній не з`являється без поважних причин на виклики, будучи належним чином повідомленим про них, постановою слідчого слідчого управління ГУНП в Харківській області від 25.01.2017 підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в розшук.

У зв`язку з необхідністю проведення процесуальних дій, 14.02.2018 досудове розслідування відновлено, в порядку і з підстав, передбачених ст. ст. 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 296 КК України, а саме в:

- грубому порушенні ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та невстановленою слідством особою громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, яке мало місце 22.12.2016 приблизно о 21 год. 10 хв. за адресою: м. Харків, вул Ак. Павлова, 303;

- грубому порушенні ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та невстановленою слідством особою громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб із застосуванням предметів, спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень, а саме ножа, яке мало місце 22.12.2016 приблизно о 21 год. 30 хв. за адресою: м. Харків, вул Ак. Павлова, 303.

Вказане повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри відповідно до ч. 1 ст. 278, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 135 КПК України того ж дня вручено голові Старовірівської селищної ради Шевченківського району Харківської області. У подальшому, 24.02.2018 досудове розслідування зупинено з тих же підстав.

Згідно повідомлення начальника відділу Міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Харківській області від 15.03.2018, ОСОБА_1 станом на 15.03.2018 перебуває у міжнародному розшуку, інформація про розшук фігуранта внесена до обліків Генерального Секретаріату Інтерполу 29.06.2017.

Слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова (справа № 640/814/17) 12.04.2018 в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України застосовано стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківська установа виконання покарань (№ 27), без визначення застави.

Колегією суддів Апеляційного суду Харківської області (справа № 640/814/17) 26.04.2018 апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Савчака Я.О. залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12.04.2018 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишено без змін.

Окрім того встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та іншої невстановленої на даний час особи виник злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом незаконного заволодіння транспортними засобами «Преміум класу» з можливістю їх подальшого використання у власних потребах, повернення за грошову винагороду власникам або продаж автомобільних запчастин на станції технічного обслуговування автомобілів.

У подальшому, 24.04.2021, у зв`язку із встановленням місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_1 досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні відновлено та повідомлено ОСОБА_1 в порядку і з підстав передбачених ст. ст. 276, 277, 278, 279 КПК України про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України, а саме:

- незаконному заволодінні транспортним засобом марки «LEXUS RX 350» білого кольору, 2013 року випуску, н.з.т.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 , вчиненому за попередньою змовою з ОСОБА_1 та невстановленою на даний час особою, о 01 год. 32 хв. 20.03.2021 поблизу будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ;

- незаконному заволодінні транспортним засобом марки «Lexus RX350» білого кольору, 2017 року випуску, н.з.т.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_8 , вчиненому повторно за попередньою змовою з ОСОБА_1 та невстановленою на даний час особою, о 04 год. 31 хв. 20.03.2021 поблизу будинку 65-Г, розташованого за адресою: м. Харків, проспект Перемоги.

Того ж дня, ОСОБА_1 затримано в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова (справа № 640/814/17) від 12.04.2018.

Слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва стосовно підозрюваного ОСОБА_1 26.04.2021 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на термін до 16.06.2021, без визначення розміру застави.

Також, слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва стосовно підозрюваного ОСОБА_1 11.06.2021 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на термін до 09.08.2021 включно.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Положеннями ст.ст. 5, 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та продовження його дії.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінальних правопорушень є обґрунтованою, що дає підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

У вказаному кримінальному провадженні триває проведення призначених судових експертиз, без завершення яких не можливе встановлення фактів, які мають істотне значення для з`ясування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема:

- 3 автотоварознавчі експертизи, висновки яких підтвердять (визначать) розмір матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням, забезпечення проведення якої є обов`язком слідчого, передбаченим

п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України, що також впливає на кваліфікацію злочину по розміру збитків;

- експертиза холодної зброї, висновки якої підтвердять або спростують приналежність об`єкта дослідження, вилученого в ході проведення обшуків, до категорії холодна зброя, що має суттєве значення для правової кваліфікації дій підозрюваних та інших осіб, відносно яких вирішується питання щодо повідомлення про підозру;

- судова експертиза дослідження матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», висновки якої підтвердять або спростують приналежність об`єкта дослідження, вилученого в ході проведення обшуків, до категорії «Наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори», що має суттєве значення для правової кваліфікації дій підозрюваних та інших осіб, відносно яких вирішується питання щодо повідомлення про підозру;

- 14 молекулярно-генетичних експертиз, висновки яких підтвердять або спростують належність речей, які містять ДНК-профіль, виявлених та вилучених на місці вчинення злочину особам, яким вже повідомлено про підозру, а також тим, стосовно яких на даний час вирішується питання щодо достатності доказів для її повідомлення;

- належність речей, які містять ДНК-профіль, виявлених та вилучених на місці вчинення злочину особам, яким вже повідомлено про підозру, а також тим, стосовно яких на даний час вирішується питання щодо достатності доказів для її повідомлення;

- криміналістична експертиза звукозаписів, висновки якої підтвердять або спростують належність усного мовлення, зафіксованого на місці вчинення злочину особам, яким вже повідомлено про підозру, а також тим, стосовно яких на даний час вирішується питання щодо достатності доказів для її повідомлення.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із-більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у cm. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково - має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»

Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . запобіжного заходу або його зміни на менш м`який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки в повному обсязі не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України в сукупності з іншими обставинами., що давали можливість прийти до протилежного висновку.

Враховуючи наведені обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тяжкого злочину, його характер та значну суспільну небезпеку, а також те, що останній. може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також може незаконно впливати на свідків, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та з метою уникнення покарання переховуватися, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, то з метою запобігання вказаним ризикам об`єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак клопотання слід задовольнити.

Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, його стан здоров`я, соціальні зв`язки, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження, те, що на даній стадії досудового розслідування не можливо закінчити досудове розслідування, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання сторони обвинувачення, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Що стосується визначення ОСОБА_2 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, оскільки стороною захисту доведено наявність обставин, з якими законодацевь зумовлює застосування підстав для визначення застави.

Так, наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава, у 4 086 000 грн.., зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне покласти на нього відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утриматися від спілкування із іншими підозрюваними, свідками, потерпілими у кримінальному провадженні 12020000000000232 від 11.03.2020;

- носити електронний засіб контролю.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000232 від 11.03.2020, строк тримання під вартою до 17.09.2021 (включно).

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 4 086 000 грн., зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утриматися від спілкування із іншими підозрюваними, свідками, потерпілими у кримінальному провадженні 12020000000000232 від 11.03.2020;

- носити електронний засіб контролю.

Застава може бути внесена, як самими підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 17.09.2021 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 , та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваним ОСОБА_1 , він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Т.Г. Ільєва