Рішення № 98869965, 16.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року Справа № 160/7057/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу,-

ВСТАНОВИВ:

30.04.2021 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 12.11.2018 № Ф-1195-51У в сумі 15 819,54 грн.;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 13.05.2021 № Ф-1195-51У в сумі 5 211,36 грн.;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 12.02.2020 № Ф-1195-51-13-05/62У в сумі 8 262,54 грн., нараховані ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 2005 року, однак з 2015 року підприємницькою діяльністю не займалась. Разом з тим, ОСОБА_1 з 01.04.2016 по 31.03.2017 працювала у ТОВ «Геус-Груп», з 01.04.2017 по 31.12.2018 працювала у ТОВ «Військторг», з 01.01.2019 по 05.08.2020 працювала у ТОВ «Військсервіс Волонтер», з 21.08.2020 по 05.11.2020 працювала в ТОВ «АТБ-Маркет», з 18.11.2020 по теперішній час працює в ТОВ «АТБ-Маркет». За періоди роботи ОСОБА_1 підприємства нараховували, утримували та перераховували суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за позивача. З урахуванням викладеного, просить визнати протиправними та скасувати вимоги від 12.11.2018 № Ф-1195-51У, від 13.05.2021 № Ф-1195-51У та від 12.02.2020 № Ф-1195-51-13-05/62У, винесені Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області та Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 задоволено частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, з підстав невідповідності останньої вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.

На виконання вимог ухвали суду, 17.05.2021 позивачем були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 20.05.2021 відкрито провадження у справі № 160/7057/20 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

15.06.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що оскаржувані вимоги є правомірними, та такими, що винесені відповідно до вимог діючого законодавства, оскільки в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 виникла недоїмка. З огляду на що, підстави для скасування вимог від 12.11.2018 № Ф-1195-51У, від 13.05.2021 № Ф-1195-51У та від 12.02.2020 № Ф-1195-51-13-05/62У, відсутні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2021 замінено відповідача - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на відокремлений територіальний підрозділ на правах філії Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658).

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06.07.2005 ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець.

18.02.2021 позивачем було прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності.

Згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів в інтегрованій картці платника податків - ФОП ОСОБА_1 відображено не сплачені нарахування за 2018 - 2020 роки на загальну суму 32 181,00 грн.

Відповідачем на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів оформлено вимоги про сплату боргу (недоїмки): від 12.11.2018 № Ф-1195-51У на суму 15 819,54 грн., від 13.05.2021 № Ф-1195-51У на суму 5 211,36 грн. та від 12.02.2020 № Ф-1195-51-13-05/62У на суму 8 262,54 грн.

Позивач вважає вказані вимоги протиправними та такими, що не відповідають вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

При вирішенні спору суд виходить із того, що спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 6 Закону № 2464-VI, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI).

Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI).

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

При цьому, п.п. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 ПК України дано визначення поняттю «працівник» - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

З трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 вбачається, що вона з 01.04.2016 по 31.03.2017 працювала у ТОВ «Геус-Груп», з 01.04.2017 по 31.12.2018 працювала у ТОВ «Військторг», з 01.01.2019 по 05.08.2020 працювала у ТОВ «Військсервіс Волонтер», з 21.08.2020 по 05.11.2020 працювала в ТОВ «АТБ-Маркет», з 18.11.2020 по теперішній час працює в ТОВ «АТБ-Маркет».

Таким чином, підприємства, на яких працювала ОСОБА_1 , перераховувало суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за позивача.

Наведене правове врегулювання дає підстави для висновку, що, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи-підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

З огляду на предмет спору у даній справі та вищевикладені висновки, шляхом системного тлумачення наведених норм права, суд зазначає, що особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Зазначена правова позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 04.12.2019 по справі № 440/2149/19.

Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно сформував оскаржувані вимоги відповідно до яких ОСОБА_1 нарахований борг (недоїмка) з єдиного внеску.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, системного аналізу норм чинного законодавства України, суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 12.11.2018 № Ф-1195-51У в сумі 15 819,54 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 13.05.2021 № Ф-1195-51У в сумі 5 211,36 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 12.02.2020 № Ф-1195-51-13-05/62У в сумі 8 262,54 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 908,00 грн. судового збору за подання позову.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 362,00 грн. судового збору за подання двох заяв про забезпечення позову.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складений 16.07.2021 року.

Суддя А. Ю. Рищенко

уду