Вирок № 98869472, 09.08.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42481/20-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.08.2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Смик С.І.,

при секретарі - Стриж І.С.,

за участю прокурора - Хоменка А.В.,

захисника - адвоката - Вигулярного І.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у червні 2019 року в денний час доби, перебуваючи за адресою м. Київ, вул. Мілютенка, буд. 7-а, отримав пропозицію від невстановленої особи на ім`я « ОСОБА_2 », щодо підписання документів, що подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, за грошову винагороду у розмірі 500 грн., без подальшої участі ОСОБА_1 у господарській діяльності придбаного ним підприємства.

Перебуваючи у скрутному матеріальному становищі, ОСОБА_1 на вказану пропозицію погодився та надав невстановленій особі на ім`я « ОСОБА_2 » копії свого паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві від 05 грудня 2002 року та ідентифікаційного коду № НОМЕР_2 .

На підставі наданих ОСОБА_1 документів, невстановлена досудовим розслідуванням особа та за невстановлених обставин виготовила: акт приймання-передачі частки статутного (складеного) капіталу ТОВ «ТОТО УНІВЕРС» від 03.06.2019 року, рішення учасника №2 ТОВ «ТОТО УНІВЕРС» від 03.06.2019 року про внесення змін, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб у зв`язку зі зміною керівника, статут ТОВ «ТОТО УНІВЕРС» (код 42926059) від 03.06.2019 року, довіреність від імені ТОВ «ТОТО УНІВЕРС» в особі директора ОСОБА_1 від 04.06.2019 року, щодо уповноваження ОСОБА_3 провести державну реєстрацію змін до установчих документів вказаного підприємства.

Отримавши зазначену пропозицію, усвідомлюючи противоправний характер дій, направлений на внесення завідомо неправдивих відомостей у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, ОСОБА_1 , попередньо отримавши відомості про подальші дії від вказаної невстановленої особи на ім`я « ОСОБА_2 », 03.06.2019 року, в денний час доби прибув до станції метро «Печерська», за адресою б-р Лесі України, буд. 20/22, де зустрівся із останнім.

Заздалегідь усвідомлюючи про відсутність навиків і досвіду для виконання обов`язків службової особи та засновника підприємства, а також, не маючи навиків та наміру здійснювати таку діяльність, діючи з корисливих мотивів, що полягали в отриманні грошової винагороди, ОСОБА_1 , за вищевказаних обставин, засвідчив власним підписом завідомо неправдиві відомості у вищезазначених реєстраційних документах ТОВ «ТОТО УНІВЕРС», та у відповідності до ст. 67 Конституції України, розділу третього Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст.16, 47, 168 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), будучи уповноваженим виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції по керівництву вказаним підприємством, розпорядженню його майном та коштами, відповідальним за організацію та ведення бухгалтерського і податкового обліку, за повноту нарахування і своєчасність сплати до бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів), виступив учасником та директором ТОВ «ТОТО УНІВЕРС».

Під час підписання зазначених документів ОСОБА_1 розумів, що вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «ТОТО УНІВЕРС», однак діючи з корисливих мотивів, вчинив такі дії.

При цьому, ОСОБА_1 одночасно взяв на себе обов`язки передбачені ч. 6 ет.128 Господарського кодексу України, в частині ведення фінансово-господарської діяльності, організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, а також те, що не прийматиме жодної участі у подальшому веденні фінансово господарської діяльності ТОВ «ТОЮ УНІВЕРС».

Після підписання вказаних документів ОСОБА_1 передав їх вищевказаній невстановленій особі, з метою їх подальшого подання для проведення реєстрації зсфн до установчих документів юридичної особи ТОВ «ТОТО УНІВЕРС», отримавши за це грошову винагороду.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, оскільки 04.06.2019 року на підставі відписаних ОСОБА_1 реєстраційних документів та довіреності, проведено державну реєстрацію змін до відомостей ТОВ «ТОТО УНІВЕРС», шляхом перереєстрації юридичної особи, про що внесено запис в Єдиний державний реєстр за № 1 068 055067 40.

Дії ОСОБА_1 , які виразились у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 205-1 КК України.

29.09.2020 року між прокурором відділу Київської міської прокуратури Хоменком А.В., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. 468, 469, 472 КПК України, укладену угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою, прокурор та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 205-1 КК України, підозрюваний ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального проступку. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинений кримінальний проступок, а саме за ч. 1 ст. 205-1 КК України, у виді 1 року обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин.

Захисник - адвокат Вигулярний І.В. в підготовчому судовому засіданні проти затвердження угоди про визнання винуватості не заперечував.

Таким чином, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_1 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України.

ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, від якого потерпілих немає.

Суд, шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, вид покарання, яке буде до нього застосовано у разі затвердження угоди, цілком розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати по даній справі відсутні.

Питання речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

Затвердити угоду від 29.09.2020 року між прокурором відділу Київської міської прокуратури Хоменком А.В. та підозрюваним ОСОБА_1 про визнання винуватості.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_1 обраховувати з 09.08.2021 року.

Речові докази:

- документи, які постановою слідчого від 13.12.2019 року визнані речовими доказами та долучені до матеріалів досудового розслідування - залишити в матеріалах досудового розслідування.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Київського апеляційного суду, через Печерський районний суд м. Києва, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя С.І. Смик