Постанова № 98868448, 03.06.2021, Оболонський районний суд міста Києва

03.06.2021 Справа № 756/6648/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/6648/21

3/756/3947/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.06.2021 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Касьян А.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Туркменістану, посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

28.04.2021 до Оболонського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №213063, складений 17.04.2021 о 14:00 на вул. Маршала Тимошенка, 2к у м. Києві поліцейським роти №2 батальйону №4 полку №1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України капітаном поліції Зоцем С.І. стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зі змісту протоколу вбачається, що 17.04.2021 о 13:35 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки YAMAHA JOG SA36J (д.н.з. НОМЕР_2 ) по вул. Маршала Тимошенка, 2к у м. Києві з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, сповільненість ходи і мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку водій ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні було встановлено, що рівень володіння ОСОБА_1 українською мовою є нижче середнього рівня, при цьому, судом було роз`яснено останньому процесуальні права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі й про право користуватися юридичною допомогою адвоката та послугами перекладача, на що він повідомив, що довіряє суду та немає необхідності залучати захисника та перекладача, при цьому просив судовий розгляд проводити у присутності його товариша, котрий володіє як туркменською, так і українською мовою, тобто за посередництва останнього.

Так, ОСОБА_1 пояснив суду, що він не вживає алкогольних напоїв і наркотичних засобів чи речовин. На місці зупинки транспортного засобу він виконував всі вимоги працівників патрульної поліції, як він міг їх зрозуміти, однак через те, що він не розуміє українську мову досконало, якою спілкувалися поліцейські, за відсутності на місці складання протоколу про адмінінстративне правопорушення перекладача він не зрозумів, що саме від нього вимагали поліцейські, при цьому він повідомляв працівникам поліції, що він не розуміє українську мову досконало, а також про те, що не вживає ні алкоголь ні наркотиків, натомість працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення. Пізніше, коли знайомі пояснили йому, що саме від нього вимагали працівники поліції, він звернувся до закладу охорони здоров`я та пройшов швидкий тест на наявність в організмі наркотиків, на підтвердження чого надав довідку від 17.04.2021 Смарт Медікал Центр (ліцензія наказ МОЗ України від 29.06.2017 №728, ЄДРПОУ 41186484), результат огляду негативний.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.

Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. (далі - Правила дорожнього руху).

Так, пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За невиконання вимог зазначеного пункту передбачено адміністративну відповідальність за ст. 130 КУпАП.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбачених статтями 283, 284 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 цього Кодексу встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, відповідно до положень ст. 252 цього Кодексу орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа, яка притягається до кримінальної відповідальності має право щонайменше: бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд; якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, одержувати безоплатну допомогу перекладача (ст. 6 Конвенції).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах «Гурепка проти України (N2)»від 08.04.2010, «Лучанінов проти України»від 09.06.2011 про необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 згаданий суд зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положеннями ст. 268 КУпАП врегульовано те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед іншого, має право виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.

Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376 (далі - Інструкція №1376). Тобто, цим нормативно-правовим актом встановлено порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначено порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції №1376 у разі, якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача.

У судовому засіданні було досліджено відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського АА-00721 та було встановлено, що ОСОБА_1 взагалі не розуміє української мови, натомість інспектори патрульної поліції, спілкуючись із останнім виключно українською мовою, намагались пояснити йому, що він перебуває на території України та повинен знати українську мову, при цьому на неодноразові повідомлення ОСОБА_1 про нерозуміння мови, що по своїй суті в такій ситуації повинно було бути розціненим поліцейськими як клопотання про залучення перекладача, працівники патрульної поліції жодним чином не відреагували, а лише в грубій формі зазначили про те, що не знають, де шукати йому того перекладача. При цьому, зачитуючи протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не зазначили про право останнього користуватися послугами перекладача, а лише роз`яснили положення ст. 63 Конституції України та право користуватися послугами захисника під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, є достатні підстави вважати, що патрульним поліцейським, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, було допущено обмеження процесуальних прав ОСОБА_1 .

Зокрема, не було дотримано прямої вимоги пункту 12 Інструкції №1376 про залучення перекладача під час складення протоколу про адміністративне правопорушення та не було належним чином роз`яснено гарантовані права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

Водночас, порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і у спосіб, передбачений законодавством.

При цьому необхідно враховувати, що у даній справі протокол про адміністративне правопорушення ААБ №213063 від 17.04.2021 є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ, акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), тобто обов`язковий процесуальний документ, який займає ключове положення серед інших джерел (доказів) та на підставі якого особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності.

Однак, допущені порушення компетентною особою Національної поліції при складанні такого протоколу нівелюють його доказове значення у справі, а тому протокол серії ААБ №213063 від 17.04.2021, а тому у цій справі протокол не може бути джерелом доказів і бути покладеним в основу рішення суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Що стосується наданих в судовому засіданні документів на підтвердження проходження ОСОБА_1 огляду з метою спростування підозри перебування в стані наркотичного сп`яніння суд виходить з наступного. Відповідно до положень ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735, огляд водіїв транспортних засобів на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння проводять лікарі-наркологи відділення медичних оглядів на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння.

Слід зазначити, що згідно з наказом Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради від 27.05.2019 №563 «Про оптимізацію організації проведення медичних оглядів на стан сп`яніння в м. Києві» Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» визначена єдиним закладом охорони здоров`я, якому надається право в місті Києві на проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому інші заклади охорони здоров`я не мають законних підстав на проведення зазначених оглядів.

З огляду на викладене, ТОВ «Смарт Медікал Центр» не відноситься до вказаного передіку закладів охорони здоров`я, якому надано право на проведення огляду водіїв з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водночас, надана в судовому засіданні ОСОБА_1 довідка про проходження швидкого тесту на наявність в організмі наркотиків від 17.04.2021, виданої Смарт Медікал Центр (ліцензія наказ МОЗ України від 29.06.2017 №728, ЄДРПОУ 41186484), з негативним результатом за наслідками тестування на наявність у організмі вмісту 10 видів наркотиків (метамфетамін (MDMA), амфетамін, кокаїн, маріхуана, метамфетамін (MET), морфін, фенциклідин, бензодіазеліни, метадон, барбітурати), проходження якого підтверджується фіскальним чеком про сплату послуг за проходження такого такого тестування від 17.04.2021 (час проведення сплати - 16:47:26), свідчать про те, що ОСОБА_1 , будучи громадянином Туркменістану, та, не орієнтуючись у національному законодавстві України в достатньому обсязі, вжив всіх заходів, які він вважав необхідними та достатніми, як він це розумів, для спростування висунутого проти нього звинувачення.

Згідно зі ст. 19 Закону України від 29.06.2004 №1906-IV «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» від 14.03.2002 ЄСПЛ зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

У справі «Бербера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 ЄСПЛ встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Таким чином, на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, керуючись принципами презумпції невинуватості, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, суд вважає, що допущені патрульними поліцейськими порушення вищевказаних вимог законодавства України позбавило громадянина Туркменістану ОСОБА_1 права бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, що є істотним.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу правопорушення.

Керуючись ст. 19 Конституції України, статтями 7, 245, 247, 251-252, 255, 280, 283-285 КУпАП, суд -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва.

Суддя А.В. Касьян