Рішення № 98868417, 13.07.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5913/21

Провадження № 2/752/5667/21

РІШЕННЯ

Іменем України

13 липня 2021 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Слободянюк А.В.,

з участю секретаря - Медведєва К.І.,

розглянувши у приміщенні суду в м.Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Павелків Тетяна Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

У березні 2021 р. ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м.Києва з вищенаведеним позовом, в якому просить суд визнати виконавчий напис, вчинений 15.11.2019р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., реєстровий номер 7358, таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом вчинено наведений вище виконавчий напис, відповідно до якого ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором в сумі 55 846,63 грн.

Позивач зазначає, що постановою № 60799774 приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Павелків Т.Л. 05.12.2019р. відкрито виконавче провадження.

Позов обґрунтовано тим, що оспорюваний виконавчий напис є протиправним, таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню.

У позові зазначається, що нотаріусом не було перевірено безспірність вимог стягувача; письмової вимоги про усунення заборгованості не направлялось.

Договірні відносини з банком були припиненні у зв`язку виконанням сторонами своїх зобов`язань у 2013р.

Крім того, у виконавчому написі нотаріуса зазначено, що існує заборгованість за кредитним договором № 95444858 від 21.02.2012р., укладеним з ПАТ «Банк Руский Стандарт», проте, як вказує позивачка, не укладала жодного договору з даним банком.

Вважає, що приватним нотаріусом допущено порушення діючого законодавства, яким регулюється порядок вчинення нотаріальних дій, зокрема положення ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно положень ст.ст.274-279 ЦПК України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін підставі наданих доказів.

На момент розгляду справи відповідач не скористався своїм правом на подання письмового відзиву.

Від третьої особи, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. на виконання ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 05.03.2021 року надіслано копію виконавчого напису від 15.11.2019р. № 7358 разом з копіями документів, на підставі яких було видано виконавчий напис.

Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 05.03.2021р. відкрито провадження про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 05.03.2021р. заяву про забезпечення позову повернуту заявникові.

Дослідивши надані матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішенні спору, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, 20.02.2012р. між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк Руский Стандарт» оформлено кредитний договір у формі заяви № 95444858 на умовах надання та обслуговування кредитів Банку, сума кредиту - 3625,00 грн., ставка по кредитній лінії 45,00 грн., строк дії кредиту - 21.02.2013р. (а.с.11-13).

Матеріали справи містять копію рішення Лисичанського міського суд Луганської області від 23.03.2016р. (справа № 415/557/16-ц), з якого вбачається, позивачка ОСОБА_1 розірвала шлюб з ОСОБА_4 . У резолютивні частині даного рішення вказано дошлюбне прізвище позивачка - « ОСОБА_3 », однак судом було встановлено, що 29.03.2013р. одружилися ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого відділом ДРАЦС реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції у Луганській області актовий запис № 92. (а.с.15).

Відповідно до оспорюваного виконавчого напису, за заявою АТ «Банк Форвард», приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. 15.11.2019р. вчинено виконавчий напис реєстровий номер № 7358 про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 за кредитним договором № 95444858 від 21.02.2012р., укладеним між нею та ПАТ «Банк Руский Стандарт», правонаступником якої АТ «БАНК ФОРВАРД» в сумі 54 996,63 грн. (а.с.9).

За виконавчим написом, стягується заборгованості за період з 17.11.2017р. по 15.02.2018 р. сума повної заборгованості складає 54 996,63 грн., в тому числі:

- заборгованості за сумою кредиту становить 54 996,63 грн.;

- заборгованості за процентами - 00,00 грн.;

- плата за пропуск мінімальних платежів - 00,00.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» отримано плату із стягувача АТ «Банк Форвард» в розмірі 850,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача, а всього стягується - 55 846,63 грн.

На аркуші справи № 10 міститься лист від 21.05.2020р. приватного виконавця Т.Л.Павелків, адресований ОСОБА_1 , з якого вбачається, що у даного приватного виконавця перебуває виконавче провадження № 60799774 з примусового виконання виконавчого напису № 7358 від 15.11.2019р., виданого нотаріусом КМНО Незнайко Є.В. (а.с.10).

Спірний виконавчий напис вчинено на підставі положення постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, пункт 2 змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Виконавчий напис приватного нотаріуса вчинено 15.11.2019р., тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року.

На момент вчинення спірного виконавчого напису норма чинного законодавства про можливість вчинення виконавчих написів у безспірному порядку на підставі кредитних договорів, що не посвідчені нотаріально, була скасована.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595.

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з п.п. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 38 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19).

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Враховуючи наведене, вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, є безпідставними.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Нотаріус при вчиненні спірного напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

В прохальній частині позову ставиться питання про визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягненню судових витрат, які полягають у сплаті судового збору при зверненні до суду з позовом.

На підставі положень ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне в зв`язку із задоволенням позову щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору в сумі 908,00 грн.

Суд не вбачає підстав щодо стягнення з відповідача сплаченого судового збору в сумі 454,00 грн. за подачу заяви про забезпечення позову, оскільки ухвалою суду від 05.03.2012р. заяву про забезпечення позову повернуто.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст..12, 76,81,89, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Павелків Тетяна Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 15 листопада 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем, зареєстрований у реєстрі № 7358 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості за кредитним договором № 95444858 від 21 лютого 2012 року в розмірі 55 846,63 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Форвард» (ЄДРПОУ № 34186061, 01032, м.Київ, вул. Саксаганського, буд.105) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду безпосередньо або через Голосіївський районний суд м. Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.В.Слободянюк