Рішення № 98868396, 14.07.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5553/21

Провадження № 2/752/5556/21

РІШЕННЯ

Іменем України

14 липня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Слободянюк А.В.,

за участю секретаря - Медведєвої К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні Голосіївського районного суду в м. Києві цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2021р. Акціонерне товариство Комерційний банк (далі АТ КБ) «Приватбанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором, укладеного 10.08.2018 р. у формі анкети-заяви без номеру.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем підписана заява № б/н, за умовами якої відповідач мав намір отримати банківські послуги. При підписанні анкети-заяви останній підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає договір про надання банківських послуг, що укладений між сторонами.

Позивач посилається на те, що було відкрито кредитний рахунок, для користування яким він отримав кредитну картку та отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 200 000,00 грн.

Відповідач, отримавши кредитні кошти, не виконує зобов`язання за кредитним договором, утворилась заборгованість, яка станом на 31.05.2020р. становить 246 494,16 грн.

Позивач зазначає, що заборгованість складає 246 494,16 грн., з яких - 200 000,00 грн. заборгованість за кредитом; 46 494,16 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Позивач просить суд стягнути суму заборгованості - 246 494,16 грн. та судовий збір в сумі 3697,41 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 01.03.2021р. відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.86,87).

Відповідач про судовий розгляд повідомлявся шляхом надіслання повісток за зареєстрованим місцем проживання. До суду повернулися поштові конверти з рекомендованими повідомленнями без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім цього, на офіційному вебсайті суду розміщено оголошення про виклик відповідача до суду. Відзиву на позов та клопотання про відкладення розгляду справи відповідач не подавав.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із ч. 11 цієї статті, зокрема, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності з частиною 5 статті 279 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 10.08.2018р. звернувся до АТ КБ «ПриватБанк , підписавши анкету-заяву (а.с.13) б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до якої отримала кредит.

У Анкеті-заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та приєднується до Умов та Правил надання банківських послуг.

Дана Анкета-заява не містить відмітки, кредитного ліміту, процентів за користування кредитом, а також розмір та випадки застосування штрафів і пені.

Як вбачається з Анкети-заяви, підписаної відповідачем, він погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, виконувати їх зобов`язаннями та регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку. Проте, у вказаній заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді нарахування відсотків (а.с.13).

Згідно розрахунку банку, заборгованість за вищевказаним кредитним договором станом на 31.05.2020р. становить 246 494,16 грн., яка складається з:

- 200 000,00 грн. заборгованість за кредиту;

- 46 494,16 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом (а.с.5,6).

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Позивач з посиланням на положення ч. 1 ст. 634 ЦК України зазначає, що сторони керувалися при укладенні договору даною нормою, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

03.07.2019 року Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в аналогічній справі за позовом АТ «КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа № 342/180/17).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг «ПриватБанк», які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Отже, Витяг з Тарифів обслуговування преміальних кредитних карт, Умови та правил використання платіжних карток банку, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 07.02.2019 р. шляхом підписання заяви-анкети, а тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Зазначений правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07. 2019 р. (справа №342/180/17).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також - заборгованість за простроченими відсотками.

У Анкеті-заяві позичальника від 10.08.2018р. процентна ставка, пеня, комісії не зазначено.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 246 494,16 грн., яка складається з 200 000,00 грн. заборгованість за кредиту; 46 494,16 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову АТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , стягнувши з останнього заборгованості за тілом кредиту.

З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 31.05.2020 р. заборгованість за тілом кредиту становить 200 000,00 грн.

Наданий банком розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просить стягнути сплачений судовий збір в сумі 3697,41грн., що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету (а.с.82) квитанція від 25.01.2021р.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідності розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2021 р. становить 2270,00.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено 3697,41грн., сума судового збору відповідає 1,5 % від заявленої ціни позову 246 494,16 грн.

Оскільки в ході судового розгляду суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в сумі -200 000,00 грн., що становить 81,13% від заявленої позивачем суми - 246 494,16 грн. (200 000,00 х 100 : 246 494,16). Відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору, у відсотковому співвідношенні від розміру задоволеної частини позовних вимог в сумі 2999,70 грн. (3697,41грн. х 81,13% :100).

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст.141,178,247, 263-265,273, 279,ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний податковий номер - НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, 01001 м.Київ, вул.Грушевського,буд.1-д, МФО 305299, рахунок НОМЕР_2 ) заборгованість за тілом кредиту відповідно до Анкети-заяви без номера від 10 серпня 2018 року у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 коп. та судовий збір в сумі 2999 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 70 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду безпосередньо або через Голосіївський районний суд м. Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.В. Слободянюк