Постанова № 9886707, 10.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стиран В.В.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2010 року справа №2а-784/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Лях О.П.

суддів : Юрченко В.П., Горбенко К.П.

при секретарі Чурікова Я.О.

за участю :

представника позивача Яїцькова А.В.

представників відповідача Беспалової О.В., Шершнева С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Тоніка”

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 19 березня 2010 року

у адміністративній справі № 2а-784/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Тоніка”

до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.11.2009 року № 0001052320/0 та від 18.01.2010 року № 0001052320/1, якими визначено суму податкового зобовязання у розмірі 154048,50 гривень, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ „Тоніка”, звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.11.2009 року № 0001052320/0 та від 18.01.2010 року № 0001052320/1, якими визначено суму податкового зобовязання у розмірі 154048,50 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 11.09.2009 року по 22.10.2009 року ДПІ в м. Харцизьку проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Тоніка» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року. За результатами перевірки складено акт №2731/23-2/20395986 від 23.10.2009 року.

Актом встановлено порушення, в тому числі, п. п. 5.3.9 п. 5.3 п. п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - завищення валових витрат по рядку 04.13 Декларації «Інші витрати, крім визначених у 04.1 - 04.12», всього на суму 409642 гривень, в тому числі за 3 квартал 2008 року на суму 409642 гривень.

На підставі акту від 23.10.2009 року відповідачем сформовано податкове повідомлення-рішення №0001052320/0 від 09.11.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств» з урахуванням штрафних санкцій, всього у розмірі 154048,50 гривень.

Позивач стверджує, що вказане податкове повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки встановлення податковим органом завищення з боку ТОВ «Тоніка» валових витрат на суму 409641,53 гривень є наслідком помилки з боку посадових осіб відповідача, що полягає у не врахуванні низки платіжних документів з поточних рахунків ТОВ «Тоніка».

18.11.2009 року подано скаргу на вказане податкове повідомлення-рішення із додаванням платіжних доручень, які підтверджують відсутність завищення валових витрат.

За результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення, вказує позивач, податковим органом призначено позапланову виїзну перевірку, яка була проведена з 23.12.2009 року по 25.12.2009 року. За результатами повторної перевірки складено акт №3416/23-2/20395986 від 28.12.2009 року.

Позивач стверджує, що даним актом встановлено правомірність віднесення ТОВ «Тоніка» до валових витрат відсотків за кредитною угодою з АК ПІБ філії «Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області» №15-93/19-9612/06 від 16.11.2006 року.

Просив суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001052320/0 від 09.11.2009 року та від 18.01.2010 року № 0001052320/1, якими визначено суму податкового зобовязання у розмірі 154048,50 гривень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.03.2010 року у справі № 2а-784/10/0570 у задоволені позову відмовлено у повному обсязі.

ТОВ „Тоніка” подана апеляційна скарга, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, а саме : факт здійснення позивачем оплати відсотків за кредитною угодою у зв'язку із веденням господарської діяльності визнається відповідачем в акті № 3416/23-2/20395986 від 28.12.2009 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Тоніка» з питань правомірності визначення податкового зобовязання з податку на прибуток за період з 01.07.2008 по 30.06.2009 років». В даному акті зазначено : «надані до скарги та для проведення позапланової виїзної перевірки платіжні доручення, виписки банку підтверджують правомірність віднесення до складу валових витрат сплачених відсотків за кредитною угодою з АК ПІБ Філії «Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області» №15-93/19-9612/06 від 16.11.2006 року".

Зазначає, що кошти використовувались товариством у власній господарській діяльності, а тому, мали місце правові підстави для включення таких сум до складу валових витрат в розумінні п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Під час апеляційного розгляду справи представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представники відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечували.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та здійснюючи перегляд судового рішення першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «Тоника» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Харцизької міської ради 17 листопада 1993 року, включене до ЄДРПОУ за № 20395986 , перебуває на податковому обліку у відповідача.

З 11.09.2009 року по 22.10.2009 року відповідачем - ДПІ в м. Харцизьку - проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Тоніка» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року. За результатами перевірки складено акт №2731/23-2/20395986 від 23.10.2009 року.

Актом встановлено порушення, в тому числі, п. п. 5.3.9 п. 5.3 п. п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - завищення валових витрат по рядку 04.13 Декларації «Інші витрати, крім визначених у 04.1 - 04.12», всього на суму 409642 гривень, в тому числі за 3 квартал 2008 року на суму 409642 гривень.

На підставі акту від 23.10.2009 року відповідачем сформовано податкове повідомлення-рішення №0001052320/0 від 09.11.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств» з урахуванням штрафних санкцій, всього у розмірі 154048,50 гривень.

В основу повідомлень рішень, покладений акт від 29.10.2009 року № 2731/23-2/20395986 про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року.

Під час перевірки встановлене порушення підприємством вимог :

- 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94 - ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено відємне значення податку на прибуток підприємств, що підлягає оподаткуванню, на суму 507148 грн., в тому числі за півріччя 2009 року у сумі 507148 грн., та занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 102771 гривень, у т.ч. за 3 квартали 2008 року у сумі 102411 грн., за півріччя 2009 року у сумі 360 грн.

Як вбачається з оригіналу /копія залучена до матеріалів справи / кредитного договору, позивачем укладено кредитний договір про надання фінансового кредиту з Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком від 16.11.2006 року № 15-93/19-9612/06.

Відповідно до п. 1.3 договору кредит надавався із наступним цільовим призначенням будівництво та оснащення автомобільного центру (салон-магазин з СТО) за адресою: м. Донецьк, вул. Лівобережна; та інші виробничі потреби, звязані з поповненням обігових коштів.

Відповідно до п. 2.2 договору відсотки за користування кредитом 17 % річних.

Згідно платіжних доручень :

від 14.07.2008 року на суму 81928,31 грн.,

від 22.07.2008 року на суму 54618,87 грн.,

від 31.07.2008 року на суму 49156,98 грн.,

від 27.08.2008 року на суму 54618,87 грн.,

від 29.08.2008 року на суму 38233,21 грн.,

від 11.09.2008 року на суму 76466,42 грн.,

від 24.09.2008 року на суму 54618,87 грн.,

всього на суму 409641,53 гривень.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи встановлених судом.

В апеляційній скарзі позивач вказує тільки на порушення норм матеріального права судом першої інстанції, та зазначає, що зазначені кошти використані товариством за цільовим призначенням, тому воно мало законні підстави для включення їх до складу валових витрат в розумінні п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ”.

За результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку, яка була проведена з 23.12.2009 року по 25.12.2009 року. За результатами повторної перевірки складено акт №3416/23-2/20395986 від 28.12.2009 року.

Даним актом встановлено правомірність віднесення ТОВ «Тоніка» до валових витрат відсотків за кредитною угодою з АК ПІБ філії «Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області» №15-93/19-9612/06 від 16.11.2006 року.

З огляду на викладене колегія суддів вважає заслуговуючи ми уваги доводи апеляційної скарги про неправомірність дій відповідача при формуванні податкових повідомлень-рішень від 09.11.2009 року № 0001052320/0 та від 18.01.2010 року № 0001052320/1, якими визначено суму податкового зобовязання у розмірі 154048,50 гривень.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про систему оподаткування “ ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування “ на платників податку покладена відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та зборів і додержання законів про оподаткування.

Порядок визначення обєкту оподаткування, ставки та механізм сплати податку на прибуток встановлений Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств ”.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ” визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Відповідно до п. п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ” До складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені суми сплачені платником податку позивачем у справі на виконання умов господарського договору, укладеного ним під час ведення власної господарської діяльності.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність висновків про порушення позивачем податкового законодавства при декларуванні результатів господарських операцій відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до приписів частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, помилковим висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Тоніка” про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.11.2009 року № 0001052320/0 та від 18.01.2010 року № 0001052320/1, якими визначено суму податкового зобовязання у розмірі 154048,50 гривень.

Відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості та висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 195, ст. 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Тоніка” задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.03.2010 року у справі № 2а-784/10/0570 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Тоніка” до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.11.2009 року № 0001052320/0 та від 18.01.2010 року № 0001052320/1, якими визначено суму податкового зобовязання у розмірі 154048,50 гривень задовольнити.

Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у м. Харцизьку щодо складання податкових повідомлень - рішень від 09 листопада 2009 року № 0001052320/0, від 18 січня 2010 року № 0001052320/1.

Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Харцизьку : від 09 листопада 2009 року № 0001052320/0, від 18 січня 2010 року № 0001052320/1.

Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Постанова в повному обсязі складена 14.06.2010 року.

Головуючий:

Судді: