Рішення № 98866906, 06.08.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/2780/21

Провадження №2/442/798/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді: Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання: Антоненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватне акціонерне товариство „Страхова компанія АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ", - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, шкоди, заподіяної іншим ушкодженням здоров`я, -

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1 ,

від відповідача: не з`явилися

від третьої особи: не з`явилися

в с т а н о в и в :

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області звернувся ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 , у якому просить на підставі ст.ст. 22, 23, 386, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, ст.ст. 22 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти у сумі 139 349 грн 02 к., з яких: 119 268 грн 02 к. - майнова шкода; 20 000 грн - моральна шкода; 81 грн - шкода, заподіяна ушкодженням здоров`я.

В обґрунтування позову зазначає, що 19.12.2020 о 13 год. 52 хв. поза межами с. Колодруби Миколаївського району Львівської області відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі по тексту ДТП) за участю автомобілів PEUGEOT 308, д. н. з. НОМЕР_1 (надалі по тексту - „АВТО-1"), яким керував ОСОБА_1 (надалі по тексту - „Водій-1"), та VOLKSWAGEN 251, д. н. з. НОМЕР_2 (надалі по тексту - „АВТО-2"), яким керував ОСОБА_2 (надалі по тексту -„Водій-2"). Вказує, що Водій-2, керуючи АВТО-2, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 „Дати дорогу", внаслідок чого відбулось зіткнення з АВТО-1, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого автомобілі отримали механічних пошкоджень з матеріальними збитками. Після вчинення ДТП Водій-2 з`їхав з місця ДТП, до якого був причетний. Такими діями Водій-2 порушив вимоги знаку 2.1, п. 16.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП, а також порушив вимоги п. 2.10 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП. Вину Водія-2 у вчиненні вищевказаного ДТП та залишенні місця ДТП встановлено постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 21.01.2021 у справі № 447/3591/20, яка набрала законної сили. У результаті ДТП було пошкоджено належне станом на дату ДТП на праві приватної власності ОСОБА_1 АВТО-1. Вказує, що згідно зі звітом про оцінку автомобіля PEUGEOT 308, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеного 20.01.2021 суб`єктом оціночної діяльності (сертифікат № 652, виданий ФДМУ 19.08.2019) ОСОБА_3 за результатами здійсненої 19.12.2020 оцінки вартість відновлювального ремонту АВТО-1 становить 243 023 грн 02 к. Крім того, зазначає, що, враховуючи те, що з місця ДТП АВТО-1 довелось евакуювати, позивачем понесено збитки у розмірі 2 000 грн 00 к. (оплата вартості послуг евакуатора). Окрім наведеного, вказує, що у зв`язку з істотним пошкодженням АВТО-1, позивач був позбавлений можливості користуватись АВТО-1, а оскільки іншим транспортним засобом він не володіє, то був змушений пересуватись з використанням таксі, що спричинило понесення позивачем збитків у розмірі 4 645 грн 00 к. (витрат на послуги таксі), а тому загальна сума збитків становить 249 668 грн 02 к. Оскільки, на час вчинення ДТП цивільно-правову відповідальність власника АВТО- 2 було застраховано у ПрАТ „АСКО ДС", позивач звернувся до ПрАТ „АСКО ДС" з заявою про виплату страхового відшкодування, проте оскільки ліміт страхового відшкодування відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо АВТО-2 за шкоду, заподіяну майну, складає 130 000 грн 00 к., а франшиза 2 600 грн 00 к., то вищезазначена страхова компанія прийняла рішення перерахувати на поточний банківський рахунок позивача страхове відшкодування у розмірі 127 400 грн 00 к. Враховуючи те, що ПрАТ „АСК ДС" буде виплачено страхове відшкодування не в достатньому розмірі для повного відшкодування шкоди. Зазначає, що відповідачем 03.02.2021 перераховано на банківський рахунок позивача 3 000 грн 00 к., з яких 2 600 грн 00 к. підлягали зарахуванню в якості сплати передбаченої полісом цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу АВТО-2 франшизи. Інших дій для добровільного усунення завданої позивачу шкоди відповідач не вчиняє. Отже, станом на дату звернення до суду із цим позовом, наголошує, що до відшкодування відповідачем підлягають збитки у сумі 119 268 грн 02 к. Також зазначає, що зазнав душевних страждань у зв`язку з переживанням нервового потрясіння, позивач морально переживав через те, що у ДТП удар АВТО-2 прийшовся по правій частині АВТО-1, при цьому, саме з правої сторони АВТО-1 попереду сиділа дружина позивача, а позаду 1-річна дитини позивача, яку в подальшому разом із матір`ю, госпіталізували до Львова працівники екстреної медичної допомоги. Крім того, позивач морально переживав через те, що його власність (АВТО-1) було істотно пошкоджено, яке до даної ДТП було в ідеальному стані, а після ремонту його ринкова вартість суттєво знизиться, адже було значно пошкоджено кузов автомобіля, спрацювали подушки безпеки, позивач був позбавлений можливості користуватись АВТО-1, а оскільки іншим транспортним засобом він не володіє, то був змушений пересуватись з використанням таксі, що спричинило зміну звичного способу його життя, також, враховуючи викладене у позивача постійно виникає необхідність нераціональних витрат часу, залучення душевних зусиль на розв`язання даної проблеми, тобто завдає значних моральних страждань позивачу та його родині, позивач вимушений впродовж тривалого часу поновлювати порушені права, у тому числі звертатися до страхової компанії з проханням у добровільному порядку сплатити заподіяну шкоду, та вживати інших дій, пов`язаних із своєчасним отриманням відшкодування, а тому з урахуванням викладеного, а також враховуючи глибину і тривалість страждань, яких зазнав, вимоги справедливості, добросовісності та розумності, просить стягнути 20 000 грн 00 к. моральної шкоди. Також вказує, що внаслідок ДТП зазнав душевних страждань, втратив здоровий сон та вимушений періодично придбавати в аптеках заспокійливі засоби, а саме валеріану. Вказує, що вартість однієї упаковки валеріани становить 81 грн, саме таку суму позивач просить стягнути на свою користь з відповідача як шкоду, заподіяну ушкодженням здоров`я.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що справа не підсудна Дрогобицькому міськрайонному суду Львівської області, оскільки інше ушкодження здоров`я, про яке зазначено у ст. 28 ЦПК Україні, розуміється будь-яке загальне захворювання або пошкодження здоров`я, не пов`язане з каліцтвом. Водночас, позивачем не надано жодних об`єктивних доказів про заподіяння йому ушкодження здоров`я, а сам факт такого ушкодження презюмується тим, що він, нібито, приймав заспокійливі засоби (валеріану), що жодним чином не свідчить про спричинення шкоди його здоров`ю. Крім цього, зазначає, що у розділі позовної заяви „Щодо моральної шкоди" сам позивач стверджує, що жодної шкоди здоров`ю він не зазнав, оскільки його моральні переживання стосуються лише участі в ДТП, пошкодженні власного майна, переживаннях за дружину і дитину тощо. Жодної згадки про ушкодження здоров`я не вказано, тому що такого, на думку відповідача, не було. Також, вказує, що позивач не звертався до страхової компанії з вимогою про відшкодування йому шкоди здоров`ю чи виплат на лікування, оскільки такі (у розмірі 81 грн) були б відшкодовані страховою компанією. Вважає, що зазначення позивачем про заподіяння шкоди його здоров`ю вказано лише з мотивів подати позов до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області і не ґрунтується на жодних доказах, а тому просить скерувати справу до Миколаївського районного суду Львівської області. Також вказує, що з сумою, зазначеною позивачем до відшкодування - 119 268 грн 02 к. не погоджується з наступних підстав. У доданому до позовної заяви Звіту № 10217 про оцінку автомобіля Пежо 308 реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість відновлюваного ремонту автомобіля складає 243 023 грн 02 к. Саме цю суму взято позивачем для розрахунку. Проте при проведенні розрахунку не враховано, що вартість відновлюваного ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля становить 158 313 грн 73 к. Вказує, що саме цю суму слід було б брати до розрахунку відшкодування шкоди, оскільки пошкоджені в ДТП деталі автомобіля новими не були. Окрім того, зазначає, що позивачем до позовної заяви долучено скірншоти з мобільного телефону, які підтверджують лише факт вартості поїздки з однієї адреси до іншої, водія автомобіля, який здійснював поїздку. Жодних даних, що вказані поїздки здійснено саме позивачем, а не іншими особами, немає. Наголошує, що законодавством чітко визначено документи, які підтверджують факт оплати вартості послуг, серед яких немає скріншотів з телефону. А тому вказує, що вважає, що з нього на користь позивача підлягає стягненню 29 913 грн 73 к. Щодо розміру моральної шкоди, то вказує, що сума у розмірі 20 000 грн є занадто великою. Щодо відшкодування шкоди здоров`ю, то вказує, що вважає, що позивачу жодної шкоди здоров`ю спричинено не було, позивач не звертався до страхової компанії з вимогою відшкодувати такі збитки, проте він готовий відшкодувати 81 грн як вартість сотні таблеток валеріани. З огляду на викладене, у випадку не передання справи за підсудністю, просить позов у частині відшкодування матеріальної шкоди зменшити до 29 913 грн 73 к., на відшкодування моральної шкоди покладається на розсуд суду, шкоду здоров`ю не визнає, проте готовий відшкодувати суму 81 грн, оскільки вона пов`язана з моральною шкодою (переживаннями), тому просить включити її у моральну шкоду.

Позивач у відповіді на відзив вказав, що знос враховується виключно при розрахунку страхового відшкодування, а не при розрахунку сум, що підлягають сплаті заподіювачем шкоди. Зазначив, що докази оплати вартості послуг таксі оформлені у відповідності до вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та є документами, щ огпідтверджують вартість витрат позивача на послуги таксі. Просить врахувати, що у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечив, а визнав та підтвердив, що додані до позовної заяви документи підтверджують факт вартості поїздки з однієї адреси до іншої, водія і автмомобіля, який здійснив поїздку. Щодо доводів відповідача про неможливість ідентифікувати позивача, як споживача таких послуг, то вказав, що при вході у додатки компаній „BOLT" та „838" відбувалася верифікація особи позивача електронним підписом з одноразовим ідентифікатором., якими є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору, тобто комбінацією цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку позивач отримав у вигляді СМС-коду, надісланого на телефон. Щодо моральної шкоди позивач вказав, що доводи відповідача про те, що заявлена до стягнення сума є занадто велика, жодним чином не спростовують факту завдання відповідачем позивачу такої шкоди та наявності підстав для стягнення відповідної суми з відповідача. Щодо шкоди здоров`ю, то позивач вказав, що, не зважаючи на викладену у відзиві на позовну заяву готовність відповідача відшкодувати заявлену до стягнення суму у розмірі 81 грн 00 к., просить стягнути лише 41 грн 50 к. шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного осуду Львівської області від 06.08.2021 прийнято відмову ОСОБА_1 від частини позовних вимог, а саме про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 39 грн 50 к. шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я; закрито провадження у частині позовних вимог про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 39 грн 50 к. шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я.

Позивач в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є частково обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.12.2020 близько 13 год. 50 хв. на перехресті автодороги Т 14-16 та вул. Придністровська в с. Липиці Миколаївського району Львівської області водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Volkswagen - 251, д. н. з. НОМЕР_2 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 „Дати дорогу", внаслідок чого відбулось зіткнення із автомобілем PEUGEOT-308, д. н. з. НОМЕР_1 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого автомобілі отримали механічних пошкоджень з матеріальними збитками.

Крім цього, 19.12.2020 близько 13 год. 50 хв. на перехресті автодороги Т 14-16 та вул. Придністровська в с. Липиці Миколаївського району Львівської області водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Volkswagen - 251, д. н. з. НОМЕР_2 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 „Дати дорогу", внаслідок чого відбулось зіткнення із автомобілем PEUGEOT-308, д. н. з. НОМЕР_1 , який рухався по головній дорозі, після чого з`їхав з місця ДТП, до якого був причетний.

Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 21.01.2021 на підставі ст. 36 КУпАП ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 255 грн 00 к.; стягнуто зі ОСОБА_2 судовий збір в користь держави у розмірі 454 грн 00 к.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником транспортного засобу марки PEUGEOT моделі 308, д. н. з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 .

З Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/202240699 вбачається, що забезпеченим транспортним засобом є VOLKSWAGEN 251, д. н. з. НОМЕР_2 . Страховик: ПрАТ „СК „АСКО-ДС". Страхова сума на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю -260 000 грн, за шкоду, заподіяну майну -130 000 грн.

ОСОБА_1 21.01.2021 звернувся до ПрАТ „СК „АСКО-ДС" із заявою про страхове відшкодування за договором ОСЦПВВНТЗ, в якій просив відшкодувати шкоду за пошкодження транспортного засобу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Статтею 1 Закону України „Про страхування" передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до звіту № 10217 про оцінку автомобіля PEUGEOT 308, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартість відновлювального ремонту автомобіля PEUGEOT 308, реєстраційний номер НОМЕР_1 складає: 243 023 грн 02 к. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових PEUGEOT 308, реєстраційний номер НОМЕР_1 складає: 158 313 грн 73 к. Ринкова вартість автомобіля PEUGEOT 308, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить: ОСОБА_1 , - складає 507 416 грн 80 к.

З товарного чеку ФОП ОСОБА_4 від 19.12.2020 вбачається, що оплачено 2 000 грн за надані послуги перевезення автомобіля НОМЕР_1 .

У постанові від 02.11.2015 у справі № 6-691цс15 Верховний Суд України дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Вказаний висновок підтверджений Верховним Судом, зокрема і в постановах від 22.04.2021 у справі № 759/7787/18 (провадження № 61-10773св20), від 21.07.2021 у справі № 757/33065/18-ц (провадження № 61-691св21).

Отже, якщо сплачене страховиком відшкодування не покриває розмір збитків завданих потерпілому, останній має право пред`явити до винної особи вимогу про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Згідно з відповіддю ПрАТ „СК „АСКО-ДС" ОСОБА_1 , згідно його заяви про виплату страхового відшкодування а збиток, завданий майну внаслідок ДТП, що сталася 19 грудня 2021 року, за участю транспортних засобів VOLKSWAGEN 251, д. н. з. НОМЕР_2 , та PEUGEOT 308, д. н. з. НОМЕР_1 , прийнято рішення пр. виплату страхового відшкодування в розмірі 127 400 грн (за вирахуванням франшизи в розмірі 2 600 грн).

Відповідно до меморіального ордеру № 25497 від 21.04.2021 ПрАТ „СК „АСКО-ДС" сплачено ОСОБА_5 127 400 грн.

Окрім того, позивачем та відповідачем визнається той факт, що ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_5 3 000 грн.

Таким чином суд дійшов до висновку про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою та коштами, сплаченими відповідачем ((243 023 грн 02 к. (вартість відновлювального ремонту транспортного засобу) + 2 000 грн (вартість послуг транспортування пошкодженого т.з. позивача) - 127 400 грн (страхове відшкодування) - 3 000 грн (кошти ,відшкодовані відповідачем) = 114 623 (сто чотирнадцять тисяч шістсот двадцять три) грн 02 к.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача про те, що при проведенні розрахунку шкоди, завданої транспортному засобу PEUGEOT 308, д. н. з. НОМЕР_1 , слід брати за основу

вартість відновлюваного ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля, яка становить 158 313,73 грн, оскільки позивачем надано докази на підтвердження завданих йому збитків, у вигляді витрат, які він мусить зробити для відновлення свого майна (вартості відновлювального ремонту) у розмірі 243 023 грн 02 к., а відповідачем вказаний розмір збитків не спростовано.

Щодо стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 645 грн витрат на послуги таксі, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 ЦК України визначено вичерпний перелік матеріальних збитків, якими є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Суд зазначає, що витрати, пов`язані з оплатою таксі в приватних цілях, не є прямою шкодою за наслідками ДТП. Проте ця обставина враховується судом при визначенні розміру моральної шкоди, як затрачені позивачем зусилля для відновлення звичного ритму життя та комфорту.

Щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 41 грн 50 к. грн шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, то суд зазначає наступне.

З наданого суду копії чеку продажу від 19.12.2021 підтверджено придбання „ ОСОБА_3 " на загальну суму 41 грн 55 к.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 23 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.07.2018 по справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176 цс 18) у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

У поданій заяві страховику ОСОБА_1 не просив відшкодувати шкоду завдану ушкодженням здоров`ю, хоча у полісі обов`язкового страхування цивільо-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено сплату страхової суми за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю потерпілого.

За таких обставин, оскільки позивач не звертався до страховика з вимогою про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`ю, та не отримував його відмову у виплаті страхового відшкодування, а пред`явив відразу вимогу до особи, відповідальної за шкоду, то відсутні передбачені законом підстави для задоволення даної позовної вимоги.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 № 4 зі змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду від 25.05.2001 № 5 та від 27.02.2009 визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 № 4 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду № 5 від 25.05.2001) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У КНП „Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова" 19.12.2020 прибула ОСОБА_7 з діагнозом: забій м/м голови.

Окрім того, позивач 19.12.2020 придбав препарат „Валеріана".

Також позивачем надано докази на користування послугами таксі.

Враховуючи всі обставини справи, характер і обсяг фізичних і душевних страждань позивача ОСОБА_1 , який в момент зіткнення морально переживав за життя та здоров`я дружини та 1-річної доньки, оскільки під час ДТП удар прийшовся по правій частині транспортного засобу позивача, при цьому, саме з правої сторони транспортного засобу попереду сиділа дружина позивача, а позаду - 1-річна дитина позивача, яку в подальшому разом із матір`ю, госпіталізували до Львова працівники екстреної медичної допомоги. Крім того, позивач морально переживав через те, що його т.з. було істотно пошкоджено, позивач був позбавлений можливості користуватись власним т.з., та був змушений пересуватись з використанням таксі, що спричинило зміну звичного способу його життя, у позивача постійно виникає необхідність нераціональних витрат часу, залучення душевних зусиль на поновлення порушених прав, а тому з урахуванням викладеного, а також враховуючи глибину і тривалість страждань, яких зазнав позивач, вимоги справедливості, добросовісності та розумності, суд визначає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн.

Суд не бере до уваги нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_8 , оскільки такого порядку надання показань свідків цивільно-процесуальним законодавством не передбачено.

Зокрема, у ст.ст. 90-93 ЦПК встановлено спеціальний порядок допиту свідків, що передбачає їх виклик у судове засідання з наданням права задати їм питання усім учасникам справи.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 67 ЦПК свідок зобов`язаний з`явитися до суду за викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з`явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин.

У разі неможливості прибуття до суду та участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за викликом суду свідок зобов`язаний завчасно повідомити про це суд.

Надання показань свідків шляхом посвідчення нотаріусом не сприяє всебічному забезпеченню права учасників справи ставити питання свідкам стосовно обставин справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.05.2020 по справі № 200/17947/16-ц.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

З наданої суду копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_2 є особою з 2 групою інвалідності.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 5 Закону України „Про судовий збір" позивачу слід компенсувати витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1 196 грн 24 к. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 119 623 (сто дев`ятнадцять тисяч шістсот двадцять три) грн 02 к., з яких: 114 623 (сто чотирнадцять тисяч шістсот двадцять три) грн 02 к. - майнова шкода; 5 000 (п`ять тисяч) грн - моральна шкода.

У іншій частині позову - відмовити.

Судові витрати у розмірі 1 196 (одна тисяча сто дев`яносто шість) грн 24 к. компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватне акціонерне товариство „Страхова компанія АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ" (84205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Соборна, буд. 37; ідентифікаційний код: 13494943).

Повний текст судового рішення виготовлено 09.08.2021.

Суддя Ю.С. Кучаковський