Вирок № 98866866, 06.08.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2796/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.08.2021 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Береза П.Р.

з участю: прокурора Бедрій Г.І.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2

та захисників Пономаренко В.П., Колодій Л.Б.,

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження /внесене до ЄРДР за № 12021141050000354 від 18.03.2021 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, а саме 14.05.2015 Галицьким районним судом м.Львова за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді 5 років 3 місяці позбавлення волі, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Львова, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому, а саме 30.07.2020 Галицьким районним судом м.Львова за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17 тисяч гривень, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

в с т а н о в и в:

обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 18 березня 2021 року приблизно о 21 год. 20 хв., перебуваючи поблизу будинку №30, що по вул. Митрополита Ангеловича у м.Львові, за попередньою змовою в групі осіб, умисно, повторно, вчинили відкрите викрадення чужого майна ( грабіж) поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, під час якого ОСОБА_1 , застосовуючи до потерпілого ОСОБА_3 фізичне насильство, з метою подолання опору, схопив за руки та утримував останнього, в той час ОСОБА_2 обшукав та відкрито викрав з кишень верхнього одягу потерпілого мобільний телефон марки «ASUS» (ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ) вартістю 1000 гривень, мобільний телефон марки «Lenovo» (ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 ) вартістю 1000 гривень, з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_5 , вартістю 20 гривень, грошові кошти в сумі 300 гривень, а також забрав три рулони шпалер марки «Expromt» та пакет, в якому знаходився клей для шпалер марки «Quelyd», шпатель для шпалер марки «Tempo», насадки до шуруповерта «Phillips Bits 25mm» та шоколадний батончик «Snikers» загальною вартістю 506 гривень, які потерпілий мав при собі, після чого, розподіливши між собою награбоване, покинули місце події, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 2826 грн.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнали частково; пояснили, що не застосовували до потерпілого ОСОБА_3 фізичне насильство, а лише вчинили крадіжку, коли потерпілий спав на лавці, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що 18.03.2021 перебував в м.Львові по приватних справах і близько 19 год. знаходився на пл.Кропивницького, відпочивав у скверику на лавці, чекаючи електричку. Мав з собою шпалери, клей та інші будівельні матеріали, які купив в ТЦ «Епіцентр», грошові кошти в сумі приблизно 300 грн. До нього підійшов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яким він запропонував випити горілки, яку мав з собою. Після розпивання спиртного обвинувачені під видом надання йому допомоги взяли його попід руки, почали вести в інше місце. Коли один з них притримував, то в цей час інший обвинувачений обшукував кишені, він зрозумів , що його грабують. Намагався чинити опір, але не зміг, бо грабіжників було двоє. В кишенях він мав два мобільних телефони і гроші; буд матеріали були в пакеті. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відібрали проти його волі гроші, два мобільних телефони, шпалери та клей. Коли за ними почав хтось кричати, обвинувачені почали втікати, однак були затримані з викраденим. Матеріальна шкода відшкодована частково, гроші не повернули. Потерпілий настоює на своїх показаннях, переконливо вказує на обвинувачених, як на осіб які вчинили щодо нього відкрите викрадення майна; заперечує, що це була крадіжка, бо він бачив як з кишень його одягу витягають телефони, гроші. Визнає, що був випивший, однак, події пам`ятає. Щодо призначення покарання покладається на розсуд суду, до обвинувачених, яких до цього не знав не відноситься упереджено.

Суд надає віри показанням потерпілого ОСОБА_3 , які є об`єктивними, правдиво відображають обставини справи та узгоджуються із іншими дослідженими судом доказами.

Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, стверджується наступними дослідженими та перевіреними під час судового слідства доказами та показаннями свідків.

Так, в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 показали, що 18.03.2021 перебували на службі по охороні громадського порядку. Біля костелу Єлизавети помітили двох невідомих, які підійшли до особи, яка перебувала в стані сп`яніння. Взяли його попід руки та вели у вулицю, яка менше освітлювалась біля кінотеатру «Дзвін». ОСОБА_1 тримав потерпілого, а ОСОБА_2 в той час його обшукував. ОСОБА_2 витягнув з кишені потерпілого предмет, схожий на мобільний телефон, який передав ОСОБА_1 , інший предмет залишив у себе. Потерпілий розмахував руками і намагався чинити опір, однак не міг, бо грабіжників було двоє. Розмови між обвинуваченими і потерпілим свідки не чули, однак обидва обвинувачені постійно перебували в полі їх зору. Коли вони їх окрикнули,то ОСОБА_4 і ОСОБА_5 почали втікати;їх було затримано, викрадене вилучено. Свідки чітко вказали на обвинуваченого ОСОБА_1 , який утримував потерпілого та на ОСОБА_2 , який обшукував кишені потерпілого ОСОБА_3 . Потерпілий мав з собою пакет та шпалери, які були вилучені у обвинувачених.

Винуватість обвинувачених також стверджується, даними: витягу з ЄРДР від 18.03.2021 №12021141050000354; протоколу прийняття заяви ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення від 18.03.2021; рапорту оперуповноваженого ОСОБА_8, відповідно до якого під час патрулювання 18.03.2021 було затримано двох осіб, які вчинили грабіж; протоколу огляду місця події від 18.03.2021, в під час якого вилучено поліетиленовий пакет «Епіцентр», в якому знаходився клей для шпалер, шпатель та інші будівельні матеріали, 3 рулони шпалер.

-А також даними : протоколу затримання підозрюваного ОСОБА_2 від 18.03.2021 в ході якого у нього вилучено мобільний телефон марки «Асус», що належить потерпілому ОСОБА_3 ; протоколу затримання підозрюваного ОСОБА_1 від 18.03.2021 в ході якого у нього вилучено мобільний телефон марки «Леново» з сім - карткою мобільного оператора «Київстар», що неблажить потерпілому ОСОБА_3 ; протоколу огляду предмета від 30.03.2021 (диск, на якому міститься відеозапис з камер відеоспостереження за адресою: м.Львів, вул.Митрополита Андрея за 18.03.2021), а саме компакт-диску типу DVD-R, на якому міститься файл із записами із камер зовнішнього відеоспостереження за адресою: м.Львів, вул. Митрополита Андрея, на якому видно, як вулицею рухаються дві особи проте, після того, як до них наближаються працівники поліції, особи починають втікати. При цьому, один із чоловіків викидає пакет із рук та продовжує втікати. Проте, їм не вдається втекти, оскільки їх затримують працівники поліції; довідкою про вартість мобільних телефонів потерпілого.

В судовому засіданні суд безпосередньо дослідив відеозапис із камер відеонагляду, розташованих на будівлі за адресою м.Львів, вул.Митрополита Андрея, пересвідчився у відповідності відтворених на відеозапису обставин події вчиненого кримінального правопорушення встановленим обставинам справи.

Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинувачених та інші обставини зазначені у ст. 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України; обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання доказів недопустимими відсутні.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.

Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, суд вважає, що дослідженими в судовому засіданні доказами винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст.65 КК України суд, при призначенні покарання, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, та призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень. Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу винних.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Характеризуючи особу ОСОБА_1 , встановлено, що він раніше неодноразово судимий; не працював, суспільною-корисною працею не займався; характеристика формальна; на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Характеризуючи особу ОСОБА_2 встановлено, що він раніше судимий; не працював, суспільною-корисною працею не займався; на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченим слід призначити покарання, необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів - в межах санкцій статей особливої частини Кримінального кодексу України. Суд враховує особу обвинувачених, ставлення винних до вчиненого та наслідків злочину.

Вироком Галицького районного суду м.Львова від 07.04.2021 ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі.

Таким чином, при призначенні покарання ОСОБА_1 за даним вироком слід застосувати норму ч.4 ст.70 КК України та призначити йому остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Крім того, вироком Галицького районного суду м.Львова від 30.07.2020, ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф не сплачено.

Таким чином, при призначенні покарання ОСОБА_2 за вказаним вироком слід до покарання за новим вироком повністю приєднати покарання за вироком Галицького районного суду м.Львова від 30.07.2021, остаточно призначивши покарання у виді 5 років позбавлення волі та штрафу в розмірі 1000 нмдг, що становить 17 тис.грн. На підставі ч.3 ст.72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

Цивільні позови не заявлялись.

Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.349, ст.ст. 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового приєднання покарання, частково приєднати покарання за даним вироком до покарання за вироком Галицького районного суду м.Львова від 07.04.2021 та остаточно призначити покарання ОСОБА_1 покарання у виді 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою - залишити в силі до вступу вироку в законну силу.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання, а саме з 18.03.2021 року.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання за новим вироком повністю приєднати покарання за вироком Галицького районного суду м.Львова від 30.07.2021 та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 5 років позбавлення волі та штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 тис.грн.

На підставі ч.3 ст.72 КК України покарання ОСОБА_2 у виді штрафу виконувати самостійно.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою - залишити в силі до вступу вироку в законну силу.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання, а саме з 18.03.2021 року.

Речові докази:

1.мобільні телефони марки «Асус» та «Леново» з сім - карткою мобільного оператора «Київстар», 3 рулони шпалер, поліетиленовий пакет «Епіцентр», у якому знаходились будівельні товари - повернути потерпілому ОСОБА_3 .

2.DVD - R диск із записами з камер відеоспостереження за 18.03.2021 - залишити при матеріалах справи.

Скасувати арешт на тимчасово вилучене майно, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 26.03.2021 року.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Волоско І.Р.