Постанова № 9886418, 15.06.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2010 р. м. Чернівці Справа №2а-1977/10/2470

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ватаманюка Р.В.;

секретаря судового засідання Закієвої А.В.;

за участю:

представника позивача Писанчин О.В. (довіреність №01/08 від 31.12.2009 року).

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Чернівці доЧернівецького обласного державного об'єднання спиртової та лікеро - горілчаної промисловості про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

В поданому до суду 12.05.2010 року адміністративному позовіпозивач просив суд стягнути заборгованість по внесках на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання з відповідача на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Чернівці в сумі 6 981, 79 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в порушення п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” відповідач як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Проте, відповідач не сплачує страхові внески, що призвело до виникнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 6 981, 79 грн. (а.с. 3-5).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач, двічі належним чином повідомлений за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, представника всудове засідання повторно не направив, заяви про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Продержавну реєстрацію юридичнихосіб та фізичних осіб - підприємців" відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою внесеною до відповідного реєстру.

Таким чином відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе та доцільне розглянути справу без представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів, що відповідає ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом дослідженні письмові докази надані позивачем.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази надані позивачем та перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідач - Чернівецьке обласне державне об'єднання спиртової та лікеро - горілчаної промисловості 04.05.2001 року зареєстроване у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Чернівці як платник внесків на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 08.09.1999 року порушено справу № 3/380-295/6 про банкрутство боржника - Чернівецьке обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. (а.с. 14)

Згідно розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 1 квартал 2010 року від 19.04.2010 року за Чернівецьким обласним державним об'єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості рахується недоїмка по внесках на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у сумі 14 171, 11 грн. (11)

Зазначена заборгованість, яка рахується за Чернівецьким обласним державним об'єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, у сумі 14 171,11 грн., виникла під час проведення процедур банкрутства (поточна заборгованість), а тому спір підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Рішеннями господарського суду Чернівецької області від 29.09.2005року (справа №10/160) та від 01.02.2005 року (справа № 8/6) задоволено позови відділення Фонду про стягнення заборгованості зі страхових внесків на суму 7 189,32 грн. (а.с. 12).

Залишкова сума заборгованості зі страхових внесків до Фонду, яка утворилася з 01.07.2005 по 01.04.2010, станом 01.04.2010р. складає 6 981,79грн.

Приведене повністю підтверджується письмовими доказами як містяться в справі.

До вказаних правовідносин слід застосувати такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі - Закон № 1105).

Згідно із статтею 5 Закону № 1105 обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків є одним з основних принципів страхування.

Відповідно до статей 15, 16, 18 Закону № 1105 страхування від нещасного випадку здійснює Фонд - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням; управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців; безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція; робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення.

Пунктом 2 частини другої статті 45 Закону № 1105 передбачено обов'язок роботодавця як страхувальника своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до підпункту 4.12 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36, страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Відповідно до абзацу 6 та 24 статті 1, частини 5 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій поширюється на задоволення вимог конкурсних кредиторів за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також на задоволення вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань у порядку передбаченому частиною 10 статті 17 вказаного закону.

Згідно абзацу 6 та 24 статті 1, частини 6 статті 12 цього ж закону дія мораторію не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів та виплату (стягнення) заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди.

Таким чином виходячи з встановлених обставин, системного аналізу норм Закону що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що обставини на які посилається позивач доведені і позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав заперечень позову чи доказів сплати заборгованості.

Відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" від 21.01.93 N 7-93 позивач звільнений від сплати державного мита. Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому суд не стягує судові витрати з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Чернівецького обласного державного об'єднання спиртової та лікеро - горілчаної промисловості (вул. Гайдара, 1 Д, м. Чернівці, 58029, р/р 37170041000051, управління Державного казначейства у Чернівецькій області, МФО 856135, код 21444706) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Чернівці (вул. Хотинська, 6, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 00384682) заборгованість по внесках на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у сумі 6 981, 79 грн. (шість тисяч девятсот вісімдесят одна гривня сімдесят девять копійок ).

3.Копію постанови направити відповідачу.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Р.В. Ватаманюк