Єдиний державний реєстр судових рішень < для копії >
Справа № 2-а-2235/10/2270/7
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І.
при секретаріВасільєву С.В.
за участі:представника позивача Білюшова В.М.,
представників відповідача Федорчук В.В. і
Федоришина Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" <3-тя особа >до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області, <3-тя особа >про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000562301/1 від 21.09.2009 року і № 0000682301/2 від 02.12.2009 року, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовомв якому вказує, що відповідач провів перевірку і склав акт №1010/23/34863309 від 28.07.2009 року "Про результати виїздної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" 34863309 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року", яким зафіксовані порушення за які винесені податкові повідомлення - рішення №0000492301\0 від 10.08.2009 року і №0000502301\0 від 10.08.2009 року. Після оскарження цих рішень було змінено одне податкове повідомлення-рішення, тому оскаржуються податкові повідомлення - рішення №0000562301\1 від 21.09.2009 року та № 0000682301/2 від 02.12.2009 року. Позивач вважає, що оскаржувані повідомлення-рішення суперечать діючому законодавству та підлягають скасуванню.
Вважає акт перевірки не зрозумілим, не належно обгрунтованим і не чітким, що суперечить вимогам "Порядку оформлення результатів невиїздних документальних, виїздних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового валютного і іншого законодавства", затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327. При розрахунку "Транспортно-заготівельних витрат" (далі ТЗВ) відповідач використав дані, які не відповідають даним бухгалтерського обліку по рахунках: 20 "Запаси", 22 "Малоцінні швидкозношувані предмети", 281 "Товари". Відповідач при розрахунку ТЗВ скористався даними бухгалтерського обліку по рахунку 289 "Транспортно-заготівельні витрати" не враховуючи, що на цьому рахунку відображені витрати на збут, а саме транспортні витрати на доставку продукції згідно контракту з ПП "Зерноекспорт" №250608-ТЕП від 25.06.2008 року. В результаті порушення п. 5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а також методики розрахунку транспортно-заготівельних витрат, розрахована відповідачем сума заниження валового доходу за 2008 рік складає 9338113 гривень, а за 1 квартал 2009 року становить 2023657 гривень. Насправді з урахуванням вимог вищезгаданого закону в декларації за 2008 рік занижені валові доходи на 1110444, а в декларації за 1 квартал 2009 рік на 825002 гривень, але ці порушення не призводять до нарахування податку на прибуток у зв"язку із наявними збитками. Штрафна санкція нарахована з порушенням положень п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", адже у податковому повідомленні-рішенні №0000562301\1 від 21.09.2009 року не відображено донарахування податку на прибуток, тому штрафні санкції не повинні застосовуватись. В акті перевірки зроблено висновок про безпідставність включення до складу податкового кредиту 72587,47 гривень по отриманій від фізичної особи-підприємця податковій накладній №43 від 29.08.2007 року, але не ставиться під сумнів дійсність податкової накладної, проведеної господарської операції. Єдиною підставою цього висновку відповідач вважає факт декларування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 за серпень 2007 року податкових зобов"язань у розмірі 1246393 гривень замість 1295237 гривень, але це є проблемою податкового органу. Перевірка контрагентів щодо повноти декларування та сплати ними податків не належить до компетенції платників податків.
Просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000562301/1 від 21.09.2009 року і № 0000682301/2 від 02.12.2009 року.
У суді предстаник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на ті ж докази, що у позовній заяві і письмові пояснення надані суду. Додатково повідомив, що не може пояснити суду, чому податкова накладна №43 від 29.08.2007 року фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 на суму ПДВ 72587,47 гривень підписана ОСОБА_9
Предстаники відповідача позов не визнали, про що подали письмові заперечення №7516\10\10-015 від 31.05.2010 року та №6081\10\10-015 від 30.04.2010 року, які підтвердили у суді.
Актами: №1010/23/34863309 від 28.07.2009 року "Про результати виїздної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" 34863309 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року", №583\23\34863309 від 13.05.2008 року "Про результати виїздної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" 34863309 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.01.2004 року по 31.12.2007 року" і №1289\23\34863309 від 18.09.2009 року "Про результати виїздної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" 34863309 з питань дотримання податкового законодавства по податку на прибуток за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року" зафіксовано виявлені у позивача порушення податкового законодавства.
Податковим повідомленням-рішенням №0000562301/1 від 21.09.2009 року встановлено порушення п.п. 5.2.9 п.5.2, п.5.10 ст.5, ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і визначено зобов"язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 91990,8 гривень, а податковим повідомленням-рішенням № 0000682301/2 від 02.12.2009 року встановлено порушення п.п. 7.2.6, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.2, п.7.4, п.7.5 ст.7, п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" та визначено податкове зобов"язання за основним платежем у розмірі 72587 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями 36293,5 гривень.
Сторони не оспорюють факт підписання податкової накладної №43 від 29.08.2007 року фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 невідомою особою ОСОБА_9 і ведення позивачем бухгалтерського обліку у спосіб, який зафіксований в актах перевірок, факту перевезення і проведення оплати за договором доручення №250608-ТЕП на транспортне-експедиційне обслуговування від 25.06.2008 року, укладеного позивачем з ПП "Зерноекспорт"і законність проведення перевірок, тобто ці обставини визнаються сторонами, тому суд вважає, що згідно ч.3 ст.72 КАС України вони не потребують доказування, адже сторони проти цього не заперечують і в суду немає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Судом встановлено, що спірні правовідносини стосуються тільки визначення позивачу податкового зобов"язання по податковій накладній №43 від 29.08.2007 року фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 на суму ПДВ 72587,47 гривень і штрафній санкції у розмірі 36293,5 гривень та законність застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 91990,8 гривень, які податковий орган виявив по недоплаті (заниженні податкового зобов"язання) податку на прибуток за 1 півріччя і 9 місяців 2008 року, зважаючи на разрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів між даними бухгалтерського обліку позивача та результатом перевірки відповідача.
Із податкової накладної №43 від 29.08.2007 року вбачається, що платником є фізична особа-підприємець ОСОБА_8, сума ПДВ складає 72587,47 гривень, але підписана вона чомусь ОСОБА_9, чому суд дає критичну оцінку з урахуванням фактів: зняття підприємця з обліку платника ПДВ - 18.10.2007 року (довідка ДПІ у Жашківському районі Черкаської області, акти перевірок), тобто ця накладна виписана після зняття з обліку платника; не пояснення цих фактів у суді представником позивача; відображення цієї накладної в інших періодах - червень 2008 року і тому суд погоджується з відповідачем про безпідставність її включення до податкового кредиту, ураховуючи також наступне.
Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно з пунктом 9.8 статті 9 цього Закону реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.
Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів (обов"язкових платежів) за порушення податкового та іншого законодавства за результатами перевірки ТОВ "Суффле Агро Україна" (додаток до акту) за 2 квартал 2008 року сума недоплати-заниження по податку на прибуток становила 130152 гривень, за 3 квартал 2008 року - 67287 гривень, а сума штрафних санкцій складає 91990,8 гривень.
За висновком перевірки позивач в розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів неправильно визначив вибуття транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ), що призвело до завищення податку на прибуток у 1 кварталі 2008 року на 32852 гривень, заниження податку на прибуток у 1 півріччі 2008 року на 130152 гривень цього ж податку і заниження податку на прибуток за 9 місяців 2008 року у розмірі197438 гривень, а також завищення від"ємного значення оподаткування станом на 01.04.2009 року на 11056820 гривень. Факт невідповідності між даними бухгалтерського обліку позивача з розрахунком приросту (убутку) балансової вартості запасів - вибуття транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) зафіксований в акті №1289\23\34863309 від 18.09.2009 року "Про результати виїздної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" 34863309 з питань дотримання податкового законодавства по податку на прибуток за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року". Позивач часково погоджується з відповідачем про неправильність відображення у своєму обліку ТЗВ, адже навіть у позовній заяві (стор.4) вказує, що в декларації за 2008 рік ним занижені валові доходи на 1110444 гривень, в декларації за 1 квартал 2009 року занижені валові витрати на 825002 гривен, але вважає, що це не призводить до донарахування податку у зв"язку із наявними збитками. Суд погоджується з відповідачем, що позивач використовуючи субрахунок 289 відобразив на ньому транспортні витрати на доставку продукції згідно контракту з ПП "Зерноекспорт", який кореспондує з з 93 рахунком, тобто позивач правильно вів облік цієї операції, відповідно до вимог Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов"язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999 року.
Суд вважає, що договір доручення №250608-ТЕП на транспортне-експедиційне обслуговування від 25.06.2008 року укладений позивачем з ПП "Зерноекспорт" є по суті договором перевезення .
Згідно Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов"язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999 року на рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації. Відповідно до вимог цієї ж Інструкції на рахунку 93 "Витрати на збут" ведеться облік витрат, пов"язаних із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг.
Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до частин 1-2 ст.11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства. Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.
На думку суду використання податковим органом - відповідачем при перевірці даних бухгалтерського обліку позивача, повністю відповідає вимогам діючого законодавства і той правомірно використав ці дані при визначенні податкових зобов"язань по податку на прибуток.
Пунктом 5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Відповідно до п.11 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством.
Згідно п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Пунктом 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Відповідачем і судом встановлено, що позивач занизив свої податкові зобов"язання за 2 квартал і 9 місяців 2008 року по податку на прибуток, хоч за наслідками року був збитковим, тому суд вважає, що податковий орган правомірно до нього застосував штраф визначений ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень із значком (дробом) 3 на думку суду не змінюють правової природи первинного повідомлення, а лише встановлюють новий строк сплати, зазначений в раніше надісланих повідомленнях, тому на думку суду позивач підставно оскаржує податкові повідомлення-рішенння № 0000562301/1 від 21.09.2009 року і № 0000682301/2 від 02.12.2009 року.
Суд вважає, що відповідач не порушив Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений наказом ДПА від 10.08.2005 № 327, так як акти перевірок складені відповідачем з дотриманням вимог цього Порядку.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, суд вважає, що суб"єкт владних повноважень, який заперечує проти позову довів, що він діяв в межах Закону і повноважень, що підтверджено доказами, які перевірені судом, тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись Законами України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", «Про державну податкову службу в Україні», "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99,122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000562301/1 від 21.09.2009 року і № 0000682301/2 від 02.12.2009 року відмовити.
Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 14.06.2010 року.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
<виготовлено ><Дата виготовлення >
<чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >
Суддя< для копії >А.І. Петричкович
< для копії >< для копії >
Судове рішення № 9886337, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 11.06.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-2235/10/2270/7. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: