Рішення № 98863209, 09.08.2021, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/8675/18

Провадження № 2/367/1131/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Мерзлого Л.В.,

при секретарі судових засідань Кузнєцовій П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,-

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.

Згідно позовної заяви, позивач вказує про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 31.05.2002 зареєстрували шлюб. Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує про те, що сім`я проживала за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить позивачу на праві власності. Спільне життя з відповідачем не склалось, шлюбні відносини між сторонами фактично припинені. Зазначає, що з 08.03.2014 сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Дитина проживає разом з матір`ю, розвитком та виховання донька займається матір.

Просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю.

В судове засідання позивач не з`явилась, про місце, дату та час судового розгляду повідомлена належним чином. До суду від позивача надійшла заява, згідно якої просить розгляд справи проводити у її відсутність, позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату судового розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується зворотніми повідомленням про вручення поштової кореспонденції та оголошенням на сайті «Судова влада України», а тому суд вважає за можливе розглянути справу без його участі та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлені належним чином.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає заявлений позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків , встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 31.05.2002 зареєстрували шлюб, що стверджується копією свідоцтва про одруження.

Сім`я сторін розпалася. Подружні стосунки не підтримують, не ведеться спільне господарство. Шлюб носить формальний характер.

Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з матір`ю, яка займається вихованням дитини та створила всі необхідні умови для гармонійного розвитку дитини.

Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до ст.ст. 110-112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Згідно ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Оскільки, судом встановлено, що сторони остаточно припинили шлюбно-сімейні відносини через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на сімейне життя, приймаючи до уваги, що сім`я в розумінні ч. 2 ст. 3 СК України, фактично припинила своє існування і формальне збереження шлюбу сторін буде суперечить правам та інтересам подружжя, термін на примирення позитивного результату не дасть, то суд дійшов висновку про те, що вимога про розірвання шлюбу є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1, 2 і ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

За змістом ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Згідно ч.2 ст. 161 СК України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Місце проживання дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства", ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено, що визначення місця проживання дитини разом з матір`ю не суперечитиме інтересам дитини, враховуючи ставлення обох батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, вік дитини, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог в цій частині та визначення місця проживання дитини разом з матір`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Керуючись ст.ст. 76, 81, 84, 104, 110-115, 180, 184, 185 Сімейного кодексу України, ст.ст.12, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини- задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 31.05.2002 Відділом реєстрації актів громадянського стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №280.

Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою її проживання.

Копію заочного рішення суду направити сторонам для відома.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.В. Мерзлий