Ухвала суду № 98863032, 09.08.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №1005/7135/2012

Провадження №4с/359/34/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2021 року м.Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.

при секретарі Рожковій Ж.Р.

за участю

представника скаржника Четвертака К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані», заінтересовані особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову про повернення виконавчого документа стягувачу

ВСТАНОВИВ:

У червня 2021 року ТОВ «Файненс Компані» звернулося до суду зі скаргою, в якій просить: поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» строк на звернення зі скаргою на постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва Олександра В`ячеславовича від 07.04.2017 року у виконавчому провадженні №39308529, про повернення виконавчого листа №2/359/101/2013; визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва Олександра В`ячеславовича від 07.04.2017 року у виконавчому провадженні №39308529 про повернення виконавчого листа №2/359/101/2013; зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження №39308529 та продовжити дії щодо виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01.02.2013 року у справі № 1005/7135/2012 за виконавчим листом № 2/359/101/2013.

Представник заявника, зазначає, що заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01.02.2013 року у справі №1005/7135/2012 було задоволено позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 31 січня 2008 року № 1095-Ф звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: на земельну ділянку кадастровий номер: 322088400:03:001:0009, загальною площею 2,6204 га., розташована за адресою Київська область, Бориспільський район, територія Іванківської сільської ради, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства.

На виконання вищезазначеного судового рішення, 20.06.2013 року було видано виконавчий лист № 2/359/101/2013.

12.08.2013 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Валявським О.А., було відкрито виконавче провадження №39308529 за вказаним виконавчим листом.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.05.2021 року у справі №1005/7135/2012 було замінено стягувача у виконавчому листі № 2/359/101/2013 з Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані».

Набувши статусу стягувача у виконавчих листах, та у зв`язку з відсутністю відомостей щодо виконавчого провадження №39308529, ТОВ «Файненс Компані» звернулося до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з адвокатським запитом, щодо надання актуальних відомостей щодо виконавчого провадження № 39308529.

Листом від 01.06.2021 року № 20.1/В-7/39308126 Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надано відповідь на вищезазначений адвокатський запит із якого ТОВ «Файненс Компані» стало відомо, що постановою від 07.04.2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О.В. було повернуто виконавчий документ стягувачу у виконавчому провадженні №339308529.

ТОВ «Файненс Компані» не погоджується з оскаржуваною постановою, вважає останню протиправною та такою, що підлягає скасуванню в судовому порядку, у зв`язку з тим, що як вбачається із відповіді Департаменту ДВС від 01.06.2021 року, підставою для повернення виконавчого листа № 2/359/101/2013 державний виконавець Медведєв О.В., зазначив, що зверненню стягнення підлягає земельна ділянка з кадастровим номером 322088400:03:001:0009, загальною площею 2,6204 га., - цільове призначення якої - для ведення особистого селянськогого сподарства, але через невідповідність законодавства, зокрема Земельного кодексу України та ЗУ «Про виконавче провадження» відсутня можливість примусової реалізації майна, у зв`язку з чим виконавчий документ підлягає поверненню. Представник заявника вважає, що в результаті неправильного тлумачення норм матеріального права, виконавець вважав, що землі з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» не можуть бути відчужені, що стало підставою для протиправного повернення виконавчого листа № 2/359/101/2013 стягувачу, чим перешкодив у реалізації захисту прав та інтересів позивача (стягувача) у справі № 1005/7135/2012.

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав скаргу та просив її задовольнити у повному обсязі.

Представник відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У відзиві на скаргу просила відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі, посилаючись на те, що 07.04.2017 року державним виконавцем у відповідності до п.9 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокат Овсій Д.Ю. в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В запереченнях на скаргу зазначив, що ТОВ «Файненс Компані» не є правонаступником ПАТ «Омега Банк», оскільки ухвала Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.05.2021 року по справі №1005/7135/2012, якою було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» про заміну стягувача правонаступником -не набрало законної сили та оскаржується в Київському Апеляційному суді. Дії скаржника щодо звернення до відповідного органу ДВС у такому випадку є передчасними.

Боржник у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку.

Заслухавши думку представника скаржника, дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01.02.2013 року у справі №1005/7135/2012 було задоволено позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 31 січня 2008 року № 1095-Ф звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: на земельну ділянку кадастровий номер: 322088400:03:001:0009, загальною площею 2,6204 га., розташована за адресою Київська область, Бориспільський район, територія Іванківської сільської ради, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства ( а.с.12-16).

На виконання рішення суду 20.06.2013 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області було видано виконавчий документ.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.05.2021 року у справі № 1005/7135/2012 замінено стягувача у виконавчому листі № 2/359/101/2013 з Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» (а.с. 17).

Будь-яких доказів, що вказана ухвала скасована та не набрала законної сили , суду надано не було.

Листом від 01.06.2021 року № 20.1/В-7/39308126 Департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ТОВ « Файненс Компані» надано відповідь на адвокатський запит, що постановою від 31.12.2015 року головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О.В. було повернуто виконавчий документ стягувачу у виконавчому провадженні №39308529 (а.с.18-22).

Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.1 ст.448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Згідно ч.2 ст.449 ЦПК України, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судові рішення відповідно до статті 124 Конституції України є обов`язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст.6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, в межах якої виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина першастатті 18 ЦПК України).

У відповідності до п.9 ч.1ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Як вбачається із відповіді Департаменту ДВС від 01.06.2021 року, підставою для повернення виконавчого листа № 2/359/101/2013 державний виконавець Медведєв О.В., зазначив, що зверненню стягнення підлягає земельна ділянка з кадастровим номером 3220884000:03:001:0009, загальною площею 2,6204 га., - цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, але через невідповідність законодавства, зокрема Земельного кодексу України та ЗУ «Про виконавче провадження» відсутня можливість примусової реалізації майна, у зв`язку з чим виконавчий документ підлягає поверненню.

Так, п. 15 Розділу X Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови) чітко вказує, що не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Тобто будь-яке відчуження земельних ділянок з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства не допускається лише, в тому випадку, якщо такі земельні ділянки були виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства.

Наведене свідчить, що визначення поняття «землі сільськогосподарського призначення» насамперед пов`язано з використанням їх для такої цілі, як виробництво сільськогосподарської продукції, що зумовлено їх природними властивостями.

Стаття 22 ЗК України визначає види використання сільськогосподарських земель, які відповідають їх цільовому призначенню, та осіб, які мають право на отримання таких земель у власність та у користування.

Згідно ч.1 ст.23 ЗК України землі повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання. Пріоритетність правового режиму цих земель передбачає необхідність їх цільового використання.

Виходячи з вищезазначених норм, обмеження щодо відчуженням земельних ділянок не поширюється на право приватної власності на земельні ділянки іншого призначення (виду використання), які перебувають у власності громадян та юридичних осіб. Тому колегія суддів погоджується з висновками суду, що доводи позивачів наведені в позовних заявах не грунтуються на вимогах закону, оскільки містять хибні висновки про поширення мораторію на відчуження земельних ділянок позивачів, які відносяться до земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства і не являються земельними частками (паями).»

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.05.2021 року у справі №908/1550/19.

Таким чином, державний виконавець невірно розтлумачив норми Земельного кодексу України та безпідставно прийняв 07.04.2017 року постанову, якою повернув виконавчий лист № 2/359/101/2013 стягувачу, а отже не виконав своїх зобов`язань, покладених на нього Законом України «Про виконавче провадження», чим перешкодив у реалізації захисту прав та інтересів позивача (стягувача) у справі № 1005/7135/2012.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до частини 1 статті 41 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому судом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що скарга ТОВ « Файненс Компані» є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись п.1ч.1,ч.2ст.258,абз.2ч.6ст.259,ч.6ст.260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва Олександра В`ячеславовича від 07 квітня 2017 року у виконавчому провадженні №39308529 про повернення виконавчого листа №2/359/101/2013.

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження №39308529 з виконання виконавчого листа №2-359/101/2013, виданого Бориспільським міськрайонним судом, про звернення стягнення на земельну ділянку площею 2,6204 га з кадастровим номером 3220884000:03:001:0009 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Іванківської сільської ради Бориспільського району, шляхом продажу цього об`єкта нерухомого майна на прилюдних торгах в рахунок погашення боргу за кредитним договором №1095-Ф від 31 січня 2008 року в розмірі 3101701 долара США 8 центів, що за офіційним курсом НБУ був еквівалентний грошовим коштам в розмірі 24790351 гривні 65 копійок.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 09 серпня 2021 року.

Суддя С.С. Чирка