Рішення № 98862535, 04.08.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 140/4529/21

Провадження № 2-а/161/239/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2021 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Філюк Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Денисюка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №ВЛ 27/551/АВ/П/ПТ-ВЛ 242/551/АВ/ПТ/ПС від 15 квітня 2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сидун Олена Степанівна звернулась до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови від 15.04.2021 по справі про адміністративне правопорушення №ВЛ 27/551/АВ/П/ПТ-ВЛ 242/551/АВ/ПТ/ПС про притягнення ОСОБА_1 - директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГОС" до адміністративної відповідальності за порушення ст. 188-6 КУпАП. Ухвалою від 05 травня 2021 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови постановлено передати за підсудністю до Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Позов обґрунтовано тим, що постановою УправлінняДержпраці у Волинській області від 15.04.2021 року ОСОБА_1 - директора ТзОВ «Ігос» притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188 - 6 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з відсутністю підстав для притягнення до адміністративної відповідальності. Вважає, що інспектор притягнув його до відповідальності не маючи на те підстав. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається,що ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ст.188-6 КУпАП, оскільки не виконав законних вимог посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, а саме, не виконано припис про усунення виявлених порушень №ВЛ 27/551/АВ/П від 29 січня 2021 року. Вказує, що припис ОСОБА_1 виконано, однак не в строк визначений у приписі. Порушення строків усунення вимог припису мало місце з незалежних від нього причин - відсутність коштів на підприємстві та відсутність господарської діяльності через наявну теперішню складну фінансову ситуацію в Україні.

Враховуючи вищевикладене позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №ВЛ 27/551/АВ/П/ПТ-ВЛ 242/551/АВ/ПТ/ПС від 15 квітня 2021 року, про притягнення ОСОБА_1 - директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГОС" до адміністративної відповідальності за порушення ст. 188-6 КУпАП та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 червня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.

Позивач в судове засідання не з`явився, від його представника - адвоката Сидун О.С. надійшла заява про розгляд справ без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача Управління Держпраці у Волинській області, суб`єкт владних повноважень, у судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового розгляду, відзиву на позов не подавали.

Відповідно до ч. 4 ст.159КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно з ч. 6 ст.162КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку до наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено дослідженими по справі доказами, 29 січня 2021 року інспектором праці Мосійчук Т.Ю. винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ВЛ/27/551/АВ/П, за яким було зобов`язано ОСОБА_1 - директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГОС" усунути порушення, зокрема вимог ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», ч. 1 ст. 116 КЗпП України. У строк до 01.03.2021 письмово проінформувати про виконання вимог припису.

Встановлено, що 06 квітня 2021 року складено протокол про адміністративне правопорушення № ВЛ 27/551/АВ/П/ПТ-ВЛ 242/551/АВ/ПТ відносно директора ТзОВ "ІГОС" ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-6 КУпАП - невиконання законних вимог посадової особи Управління Держпраці у Волинській області по усуненню порушень, вказаних у приписі від 29 січня 2021 року № ВЛ/27/551/АВ/П.

Також встановлено, що 06 квітня 2021 року відносно позивача винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №ВЛ 27/551/АВ/П/ПТ-ВЛ 242/551/АВ/ПТ/ПС, відповідно до якої ОСОБА_1 - директор Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГОС" визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-6 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн.

Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.

Відповідно до норм ст. 188-6 КУпАП адміністративним правопорушенням є невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері праці (Кодекс законів про працю України, Закони України "Про оплату праці").

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у невиконанні законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу (формальний склад).

Суб`єкт адміністративного проступку - посадові особи.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Отже, невиконання посадовою особою законних вимог посадових осіб органу влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю створює об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-6 КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа в його вчинені, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем не оспорюється факт виявлених посадовими особами відповідача порушень директором ТзОВ «ІГОС» ОСОБА_1 вимог законодавства про працю при виплаті працівникам заробітної плати в робочі дні та при звільненні, однак що вимоги припису було виконано із затримкою в місячний строк з поважних причин.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем, ОСОБА_1 , будучи директором ТзОВ «ІГОС», не виконав припис інспектора праці від 29.01.2021 року, в строк виконання припису щодо усунення виявлених порушень законодавства про працю до 01.03.2021 року.

Позивач також вважає, що відповідач безпідставно прийняв оскаржувану постанову, оскільки невиконання вимог припису від 29.01.2021 року в строк до 01.03.2021 року була зумовлена відсутністю грошових коштів на підприємстві та відсутність господарської діяльності.

Разом з тим такі доводи позивача суд відхиляє, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч.1 ст.115 та ч. 1 ст. 116 КЗпП України Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата; при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності. Відсутність коштів на підприємстві не може бути підставою для порушення прав громадян.

Статтями 8 та 9 цього Кодексу встановлено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи із норм викладених у ст.77 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого 188-6 КУпАП, настає в разі невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу та тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Факт невиконання позивачем вимог припису відповідача від 29.01.2021 року в частині порушення ст.115, ст.116 КЗпП України, норм ст. 24 Закону України «Про оплату праці» в строк до 01 березня 2021 року підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не заперечується позивачем.

Враховуючи законодавчо закріплений обов`язок роботодавця виплачувати заробітну плату працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом, які були порушені позивачем, а також з огляду на права працівників на своєчасну одержану винагороду за працю, отже Управлінням правомірно, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення №ВЛ 27/551/АВ/П/ПТ-ВЛ 242/551/АВ/ПТ/ПС від 15 квітня 2021 року.

Беручи до уваги вищевказані положення законів та інших нормативно-правових актів, в той же час, проаналізувавши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що постанова, винесена головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Мосійчук Тетяною Юріївною по справі про адміністративне правопорушення №ВЛ 27/551/АВ/П/ПТ-ВЛ 242/551/АВ/ПТ/ПС від 15 квітня 2021 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень є законною та скасуванню не підлягає, притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулось у відповідності до чинного законодавства та підстави для скасування рішення суб`єкта владних повноважень відсутні.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право прийняти одне з передбачених ч. 3 ст. 286 КАС України рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №ВЛ 27/551/АВ/П/ПТ-ВЛ 242/551/АВ/ПТ/ПС від 15 квітня 2021 року.

Судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 454 гривень залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 5, 19,77, 205, 241-246, 255, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №ВЛ 27/551/АВ/П/ПТ-ВЛ 242/551/АВ/ПТ/ПС від 15 квітня 2021 року - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду Т.М.Філюк