Ухвала суду № 98860507, 15.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

15 липня 2021 року м. Київ№ 640/19195/19Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П., за участі секретаря судових засідань Баженовій А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Сумихімпром»доНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Акціонерне товариство «Укртрансгаз», Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз»проВизнання протиправною та нечинною постанови №2259 від 15.12.2016 р. та №3159 від 29.12.2015 р., зобов`язання вчинити дії,- за участі представників сторін:

від позивача: Пономаренко Т.І.,

від відповідача: Усачова А.І.,

від третьої особи: Болдін В.В.,

від третьої особи 2: не прибув

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та нечинною постанови №2259 від 15.12.2016 р. та №3159 від 29.12.2015 р., зобов`язання вчинити дії.

Згідно відмітки канцелярії суду вказана позовна заява надійшла до суду 08.10.2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2021 року №106 справу передано для повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, в зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Патратій О.В.

Згідно із витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2021 року, справу передано для розгляду судді Васильченко І.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2021 року адміністративну справу №640/19195/19 прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

Через Відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

В судовому засіданні представник позивача проти заявленого клопотання заперечив та просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування причин поважності строку звернення до суду із даним позовом зазначає, що позивач дізнався про відсутність повноважень НКРЕКП на прийняття спірних постанов лише після прийняття Конституційним судом України рішення від 13 червня 2019 року №5-р/2019 у справі №1-17/2018(5133/16). В наведеному рішенні Конституційний суд України встановив невідповідність Конституції України повноважень НКРЕКП щодо формування та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг, які надані їй Законом №1540. Відповідно, при розгляді питання про законність та обгрунтованість правових актів НКРЕКП щодо формування та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг (газопостачання), до яких належать і постанови від 29.12.2015 №3159 та від 15.12.2016 №2259, необхідно керуватися нормами Конституції України, як нормами прямої дії, які не наділяють Комісію повноваженнями в наведеній сфері. Враховуючи вищевикладене, до 13.06.2019 року ПАТ «Сумихімпром» не знало і не могло знати про відсутність повноважень НКРЕКП на прийняття спірних постанов від 29.12.2015 №3159 та від 15.12.2016 №2259. Таким чином, на думку позивача строк на оскарження спірних постанов до 13.11.2019 включно, а тому звернувшись із даним позовом 08.10.2019 строк звернення до суду не пропущено.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлене клопотання підтримав та просив його задовольнити. В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що визначені позивачем обставини причин пропуску строку звернення до суду не є поважними. Так, норми Закону України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» щодо повноважень Регулятора, зокрема, щодо формування та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг, Конституційним судом не оцінювалися та неконституційними не визнавалися. Отже, Конституційний суд України не встановлював «відсутність повноважень НКРЕКП», як зазначає позивач. Таким чином, посилання позивача на рішення Конституційного суду України від 13.06.2019 №5-р/2019 у справі №1-17/2018(5133/16) не може свідчити про момент, з якого позивач начебто дізнався про «відсутність повноважень НКРЕКП». Крім того, позивачем до позовної заяви було надано копії актів надання послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за жовтень 2017 року-квітень 2019 року, у яких відображено застосування до нього відповідного тарифу (що передбачено постановою №2259), а тому станом на жовтень 2017 рік позивач був обізнаний про застосування до нього оскаржуваної постанови.

Представник третьої особи АТ «Укртрансгаз» підтримав клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та просив його задовольнити з підстав викладених у письмових поясненнях.

Вирішуючи заявлене клопотання, а також питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України також встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому згідно частини 3 статті 123 КАС України в наведеній редакції, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Разом з тим, предметом розгляду даної справи є постанови НКРЕКП від 29.12.2015 № 3159 «Про встановлення загального тарифу на транспортування природного газу, тарифів на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами» (далі - Постанова № 3159), від 15.12.2016 № 2259 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 29 грудня 2015 року № 3159» (далі - Постанова № 2259).

Постанова № 3159 набрала чинність 01.01.2016, а Постанова № 2259 - 01.01.2017.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви було додано копії актів надання послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за жовтень 2017 - квітень 2019 року, у яких відображено застосування до нього відповідного тарифу у розмірі 192,1 грн за 1000 м3 (без ПДВ) (шо передбачено Постановою № 2259).

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до матеріалів справи позовна заява була подана до суду 08.10.2019, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заявлені з пропущенням шестимісячного строку на звернення до адміністративного суду, визначеного статтею 122 КАС України.

При цьому, судом також враховується, що статтею 123 КАС України встановлено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Тобто, процесуальний закон чітко вказує на те, що обов`язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, про що зазначається та підтверджується матеріалами, що до неї додаються.

При цьому, згідно зі статтею 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, постановою Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 813/998/18 зазначено:

«Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Небажання знати або незнання про порушення свого права через байдужість не може бути поважною причиною пропуску строку звернення до суду...»

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків».

При цьому, підставою для поновлення строку звернення до суду позивачем зазначено те, що ПАТ "Сумихімпром" дізналось про відсутність повноважень НКРЕКП на прийняття спірних постанов лише після прийняття Конституційним Судом України рішення від 13.06.2019р. № 5-р/2019у справі № 1-17/2018 (5133/16)».

Водночас, як було зазначено вище, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Отже, підстави, визначені позивачем для поновлення строку на звернення до суду, свідчать про те, що вчасне неподання позову до суду пов`язане виключно з волевиявленням позивача, та не є непереборною обставиною чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

Разом з тим, згідно з частиною другою статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

При цьому, статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» визначено, що Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідно до статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 №5-р/2019 у справі № 1-17/2018(5133/16) встановлено: «частина перша статті 1, пункт 2 частини першої статті 4, частина перша, абзаци перший, другий частини другої статті 5,абзаци другий, третій, четвертий, тридцять дев`ятий, сороковий частини третьої, частина шоста статті 8 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з 31 грудня 2019 року».

Водночас, норми Закону про НКРЕКП щодо повноважень регулятора, зокрема, щодо формування та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг, Конституційним судом не оцінювалися та неконституційними не визнавалися.

Отже, посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 5-р/2019 у справі № 1-17/2018(5133/16) є безпідставними та не можуть бути підставою для поновлення строку звернення до суду.

Таким чином, позивач звернувся до суду із значним пропуском строку звернення до суду. Враховуючи вищевказане у сукупності, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, для поновлення строку звернення до суду, а отже, враховуючи значний пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено інших причин поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду відповідно до вимог частини 3 статті 123 КАС України.

У взаємозв`язку з наведеним, слід зазначити, що відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. При цьому, як вже зазначалося, відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і якщо підстави, вказані ним у заяві про визнання причин пропуску строку звернення до суду, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Керуючись положеннями статей 122, 123, пункту 8 частини 1 статті 240, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

У Х В А Л И В:

1. Позовну Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" залишити без розгляду.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П.Васильченко