Рішення № 98860361, 09.08.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2021 року Чернігів Справа № 620/4944/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" (далі також – ТОВ "Чернігівгаз збут", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також – НКРЕКП, відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 09.12.2020 №2406 «Про накладення штрафу на ТОВ "Чернігівгаз збут" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу».

Позов обґрунтовано тим, що під час проведення відповідачем позапланової перевірки Ліцензійних умов провадження господарської діяльності позивача з постачання природного газу, встановлено порушення вимог пункту 1 глави 1 розділу ХІV- Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору, у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування, яке, на думку позивача, не відповідає дійсності. Зокрема вказує, що у ТОВ "Чернігівгаз збут" виникають зобов`язання як Ліцензіата та сторони лише за договором транспортування, укладеного між ТОВ та ТОВ «оператор ГТС України» від 18.12.2019 № 1910000218, а не Типовим договором, однак відповідачем вказані обставини не враховані.

18.05.2021 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Копія ухвали суду надіслана відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві та на електронну адресу відповідача.

Відзив на позовну заяву відповідачем не надано.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

У період з 09.11.2020 по 20.11.2020 НКРЕКП проведено позапланову виїзну перевірку дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та Ліцензійних умов з постачання природного газу.

За результатами перевірки складено Акт від 20.11.2020 року №453 (далі - Акт №453), відповідно до висновків якого встановлено порушення ТОВ "Чернігівгаз збут" пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов з постачання щодо тиснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави 1 розділу ХІV- Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору транспортування газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування (а.с.21-32).

Не погоджуючись з висновками Акту №453 позивачем направлено до НКРЕКП письмові заперечення від 26.11.2020 № 14704-Сл-12508-1120 (а.с.67-76).

НКРЕКП заперечення позивача не враховано, та 09.12.2020 прийнято постанову №2406, якою на позивача накладено штраф у розмірі 102000,00 гривень за порушення вимог законодавства та пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору в частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування (а.с.19-20).

Позивач вважає спірну постанову протиправною, тому звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справу суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст, 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон України № 877-V).

Згідно ст.1 Закону України № 877-V, державний нагляд (контроль) – діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та убезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 877-V, контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі - Закон України № 222-VIII) визначено, що орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або уповноважений законом державний колегіальний орган.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України № 222-VIII, орган ліцензування для цілей цього Закону за відповідним видом господарської діяльності здійснює контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов та за результатами перевірки приймає рішення.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення регулює Закон України № 1540-VIII.

Частиною 1 ст. 1 Закону України № 1540-VIII визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з ст. 3 Закону України № 1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання з етою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу /країни з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва анергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

Частинами 1 - 3 ст. 19 Закону України № 1540-VIII передбачено, що регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у херах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є: подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю; обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав; обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов; перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок; перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.

Аналогічні підстави для проведення позапланової невиїзної перевірки суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, з значені п. 4.1 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП № 428 від 14.06.2018 р. (далі за текстом -Порядок).

Даний перелік підстав для проведення позапланової невиїзної перевірки суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг є вичерпним.

Таким чином, Законом № 1540-VIII та Постановою № 428 чітко встановлені умови, при яких Регулятор проводить позапланові виїзні перевірки.

В обґрунтування до проекту постанови НКРЕКП від 13.10.2020 №1896 «Про проведення позапланових виїзних перевірок дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу суб`єктами господарювання» зазначено, що до НКРЕКП надійшло звернення ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 03.09.2020 № TOBBИX-20-10042 про здійснення заходу державного контролю щодо недотримання ТОВ "Чернігівгаз збут" пункту 2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 (далі - Ліцензійні умови), щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема: пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493; положень пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497.

Враховуючи вказані підстави, відповідно до п.2 ч. 7 ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор постановив провести позапланову виїзну перевірку.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України № 1540-VIII, за результатами перевірки : гадається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

В Акті №453 встановлено порушення ТОВ "Чернігівгаз збут" пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов з постачання щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування, а саме встановлено, що ТОВ "Чернігівгаз збут" здійснювало постачання природного газу без забезпечення своєчасної збалансованості свого портфоліо балансування, що призвело до -активного небалансу природного газу протягом серпня 2020 року на загальну суму 18006,426 тис.грн (з ПДВ), яка була оплачена ТОВ "Чернігівгаз збут" вчасно та в повному обсязі.

Проте з такими висновками суд не погоджується з огляду на таке.

Пунктом 1 глави 1 Розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).

Відповідно до термінів, що використовуються в Кодексі ГТС, зокрема:

- договір транспортування - договір, укладений між Оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким Оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує Оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги);

- небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації;

- балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;

- комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через -очку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації;

- портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу;

- плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу;

- розрахунковий період - газова доба (D) та/або газовий місяць (М), що складається з газових діб (D), в якій (якому) буде здійснюватися (здійснено) надання послуг транспортування -природного газу та відповідно до якої (якого) будуть здійснюватися певні процедури, -передбачені цим Кодексом, зокрема балансування обсягів природного газу, поданих та відібраних замовниками послуг транспортування природного газу в точках входу/виходу газотранспортної системи.

Як встановлено судом і зазначено в Акті перевірки, ТОВ «Чернігівгаз збут» укладено з "ПБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УКРТРАНСГАЗ» (далі - ПАТ «УКРТРАНСГАЗ») договір зберігання (закачування, відбору) природного газу від 10 травня 2018 року № 1805000331.

Згідно з інформацією, наданою Ліцензіатом, за вказаним договором Товариство протягом серпня 2020 року не здійснювало закачування/відбору природного газу з/до ПСГ та закупівлю/продаж газу в ПСГ ТОВ «Чернігівгаз збут» здійснювало придбання природного газу у віртуальній точці (далі ВТТ) за торговими сповіщеннями (далі-ТС) у 1 (одного) контрагента, а саме у ТОВ «ЄГАЗ».

За умовами Договору на транспортування природного газу, укладеного між Товариством та ТОВ «Оператор ТТС України» від 18.12.2019 № 1910000218 (далі - Договір) в редакції, що відповідає Типовому договору на транспортування, затвердженого постановою Регулятора від 30 вересня 2015 року №2497 (із внесеними змінами), Товариство, як Замовник має право замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям.

З матеріалів справи встановлено, що Товариство постачало природний газ в обсягах номінацій/реномінацій, що підтвердженого сторонами.

Пунктом 11.4 розділу XI Договору зазначено, що врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Пунктом 17 глави б розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор -газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.

Згідно з абз. 2 пункту 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку якщо сума подач -природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Пунктом 3 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного -азу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.

Відповідно до пункту 9.1 Договору, сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу.

Слід зазначити, що пунктом 9.3 розділу IX Типового договору передбачено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного -газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових -негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових -позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих гонів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.

Пунктом 18 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування -природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

31.08.2020 ТОВ «Оператор ГТС України» складено односторонній акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць серпень 2020 року № 08-2020-1910000218, відповідно до якого розмір плати за добовий небаланс природного газу за газовий місяць, що підлягає сплаті замовником, а саме ТОВ «Чернігівгаз збут» (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю .щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця) складає 18 006,426 тис. грн (з ПДВ).

Зазначений акт надано ТОВ «Оператор ГТС України» 14.09.2020.

Станом на 17.09.2020 року у ТОВ «Чернігівгаз збут» була переплата перед ТОВ «Оператор ГТС України» по договору транспортування природного газу від 18.12.2019 №1910000218 за послугу замовленої потужності (код послуги 1190000) в сумі 4100000,00 грн. Таким чином, частину переплати послуги замовленої потужності в сумі 4100000 грн. було зараховано ТОВ «Оператор ГТС України» в оплату за добовий небаланс за серпень 2020 року. Остаточний розрахунок Товариством за добовий небаланс природного газу за газовий місяць було здійснено 21.09.2020 на суму 13906426,44 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21.09.2020 №7136 з відміткою банку АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» «Проведено банком 21.09.2020».

Вищенаведені факти відображені в Акті та не заперечуються зі сторони ТОВ «Оператор ГТС України».

Таким чином, ТОВ «Чернігівгаз збут» врегульовані щодобові небаланси шляхом оформлення ТОВ «Оператор ГТС України» та направлення одностороннього акту врегулювання щодобових небалансів Товариства за газовий місяць серпень 2020 року, які своєчасно, належно та в повному обсязі сплачені.

Неможливість уникнути затрат на оплату добових небалансів також обумовлено тим, що у Товариства об`єктивно відсутні можливості в газову добу D збалансувати своє портфоліо, оскільки:

1. В газову добу D у Товариства так і у Оператора ГТС відсутня інформація про незбалансованість портфоліо Замовника послуг транспортування. Відповідно до пункту 1 глави 5 та пункту 1 глави 6 Розділу XII Кодексу ГТС Оператор газотранспортної системи не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 LJTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду газової доби (D+1) здійснює попередню алокацію подач/відборів природного газу та надає її кожному замовнику послуг транспортування природного газу за газову добу (D). Таким чином, попередні оперативні дані про небаланси стають відомими Замовнику тільки наступної газової доби (D+1), що виключає можливість збалансувати портфоліо в період газова доба (D).

2. Товариство, є постачальником природного газу для споживачів, обсяги споживання яких не вимірюються щодобово, тому при врегулюванні власного портфоліо опираються на інформацію, доведену Оператором ГТС (на підставі даних операторів ГРМ) щодо прогнозів відборів/споживання, яка надається у терміни визначені пунктами першим - другим глави другої Розділу XII Кодексу ГТС в газову добу (D-1) та (D). При цьому, прогнозні дані щодо планового споживання природного газу споживачами під час періоду газової доби D є відмінними від фактичних. Таким чином, розмір допустимого відхилення величини коригування розраховується Оператором ГТС на підставі даних попередньої алокації, що здійснюється в газову добу (D+1) відповідно та остаточної алокації, що здійснюється до 08 числа газового місяця (М+1). До цього часу на ринку газу не впроваджено функціонування торгової платформи (торгових площадок), відповідно, немає ліквідного ринку, відсутні дієві механізми для формування короткострокових стандартизованих продуктів та шляхи врегулювання небалансів в економічний спосіб.

Вищенаведене свідчить, що у позивача, як замовника послуг транспортування відсутня інформація в газову добу D щодо небалансів та відсутні інші дієві інструменти для врегулювання власного портфоліо.

При цьому позивачу, як замовнику послуг транспортування, у випадку -негативного/позитивного небалансу надається можливість збалансувати своє портфоліо газової доби D в тому числі за рахунок балансуючих дій оператора ГТС, а процес здійснення оператором ГТС таких балансуючих дій регламентований Регулятором, витікає із суті запровадженого з 01.03.2019 добового балансування і вважається послугою, що надається в рамках Договору.

Суд відхиляє доводи відповідача, що позивачем вчинено порушення положень Типового договору, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2-97 (далі - Типовий договір), в тому числі пункту 4.1 Типового договору, з огляду на таке.

Статтею 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлені загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання.

Майново - господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на -підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями (ч. 1 ст. 179 ГК України).

Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори ч. 2 ст. 179 ГК України).

Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (ч. 3 ст.179 ГК України).

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на підставі (ч. 4 ст. 179 ГК України), зокрема: типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Частиною 2 ст. 32 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

Статтею 184 ГК України передбачені особливості укладання господарських договорів на основі вільного волевиявлення сторін, примірних і типових договорів

Зокрема частиною 3 цієї статті передбачено, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, -передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або - типового договору.

Відповідно до ч.1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Відповідно до пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України» зобов`язаний, зокрема:

- дотримуватися вимог чинного Кодексу газотранспортної системи, а також виконувати умови укладених із замовниками договорів транспортування природного газу відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого НКРЕКП (підпункту 22);

- здійснювати діяльність з транспортування природного газу на підставі та умовах Типового договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом -газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами (підпункт 38 вимог).

Водночас відповідно до пп. 22 п. 2.1 Глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу ТОВ «Чернігівгаз збут» зобов`язаний здійснювати розрахунки із оператором газотранспортної системи за надані послуги — транспортування у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного -газу.

Враховуючи викладене, умови Типового договору не порушені, оскільки у ТОВ «Чернігівгаз збут» виникають зобов`язання, як Ліцензіата та сторони лише за договором транспортування, укладеного між Товариством та ТОВ «Оператор ГТС України» від 18.12.2019 № 1910000218, а не Типовим договором.

Наведені обставини свідчать про відсутність у діях позивача порушень пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов з постачання щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору, у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.

При цьому суд зазначає, що правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема, встановлення факту порушень.

Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги, а відповідачем, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не надано до матеріалів справи доказів, які б спростували такі твердження, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем без встановлення всіх обставин, які б свідчили про допущення з боку позивача порушень, визначених в акті перевірки Ліцензійних умов, а тому підлягає скасуванню.

Крім того, суд також звертає увагу, що відповідно до положень ч.4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Відповідачем до суду не подано відзив на адміністративний позов, тому суд кваліфікує такі дії відповідача саме як визнання позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, на користь позивача підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.12.2020 №2406.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" судовий збір в розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн), сплачений відповідно до платіжного доручення № 668 від 01.04.2021.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" вул.Любецька, 68,м.Чернігів,14021, код ЄДРПОУ 39576385.

Відповідач: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вул.Смоленська, 19,м.Київ,03057.

Повний текст рішення виготовлено 09 серпня 2021 року.

Суддя І.І. Соломко