Рішення № 98859319, 09.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2021 року № 520/9174/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про скасування наказу ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати дисциплінарне стягнення, а саме: дисциплінарне стягнення «сувора догана» від 26.04.2021 року, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні вимог п. 1. ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині неухильного дотримання Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції; пп. 1 п. 8 розділу II Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами НП України в запобіганні кримінальним правопорушенням. їх виявлені та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.07.2017 за №937/30805, у частині неналежного керування діями інших членів СОГ на місці проведення огляду місця події, ч. ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію» у частині не заборони стороннім особам доступу до місця події: ч. 6 ст. 237 КПК України в частині не заборони особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду; п. 2 пп. 1 ст. 104 КПК України в частині невнесення особи, присутньої під час слідчої дії до протоколу, яке застосувалось до позивача - слідчого СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, лейтенанта поліції ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вважає наказ Головного управління національної поліції в Харківській області № 327 від 26 квітня 2021 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області" в частині, де слідчого СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, лейтенанта поліції ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді «сувора догана», що на думку позивача, підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за даним позовом. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач, Головне управління Національної поліції в Харківській області, надало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

В обґрунтування своїх доводів відповідач надав копію матеріалів службового розслідування та зазначив, що в ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією ГУ НП у Харківській області встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку слідчим СВ Харківського РУП № З ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 , який 10.02.2021, будучи відповідальним за якість проведення огляду місця події, допустив на місце події судово-медичного експерта ХОБСМЕ № 2 ОСОБА_18, який не маючи на те правових підстав, прийняв участь у проведенні огляду трупу неповнолітнього ОСОБА_2 , та не вписав його до протоколу огляду місця події, тим самим порушив вимоги пп. 1 п. 8 розділу II Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами НП України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.07.2017 за № 937/30805, ч. 1 ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію» та ч. 6 ст. 237, ст. 104 КПК України. Обставини, що пом`якшують відповідальність лейтенанта поліції ОСОБА_1 є попередня бездоганна поведінка.

Оскільки в період з 09.07.2021 по 06.08.2021 суддя Кухар М.Д. знаходилась у щорічній відпустці, розгляд справи здійснюється в перший робочий день після відпустки.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що до ГУНП в Харківській області надійшов рапорт заступника начальника ГУНП в Харківській області - начальника слідчого управління полковника поліції Чижа С.А. від 15.02.2021 № 4011/119-24/01-2021 про те, що 10.02.2021 у процесі проведення огляду місця події та безпосередньо після його завершення у всесвітній мережі Інтернет та телеграм-каналах з`явились фото-, відео- зображення проведення зазначеного огляду та голови трупу неповнолітнього ОСОБА_2 , що є розголошенням службової інформації.

У зв`язку з цим, наказом ГУНП в Харківській області від 25.02.2021 № 395 призначено службове розслідування. Наказом ГУНП в Харківській області від 25.03.2021 № 671 строк проведення вказаного службового розслідування був продовжений до 25.04.2021.

За проведеним службовим розслідуванням 26 квітня 2021 року начальником ГУНП в Харківській області був затверджений висновок, відповідно до якого за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», в частині неухильного дотримання Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції; пп. 1 п. 8 розділу II Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами НП України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.07.2017 за № 937/30805, в частині неналежного керування діями інших членів СОГ на місці проведення огляду місця події, ч. 1 ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію», в частині не заборони стороннім особам доступу до місця події; ч. 6 ст. 237 КПК України в частині не заборони особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду, ст. 104 КПК України в частині невнесення особи, присутньої під час слідчої дії до протоколу, до лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слідчого СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, підлягає застосуванню дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

26.04.2021 в ГУНП в Харківській області за № 327 був виданий наказ, яким до лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слідчого СВ ХРУП № З ГУНП в Харківській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Позивач, вважаючи оскаржуваний наказ протиправним, звернувся з даним позовом до суду.

По суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015 року .

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Частиною 1 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п. 1 ).

Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Статтею 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно з ч. 1, ч. 15 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Згідно з ч.9 ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України (далі - Порядок №893).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: - надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; - подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; - ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; - подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; - брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; - користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень (пункт 3 розділу IV Порядку №893).

Факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення (пункт 17 розділу V Порядку №893).

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункти 1,2 розділу VІ Порядку №893).

Відповідно до пункту 1 розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Пункт 2 розділу VII Порядку №893 регламентує, що наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.

Як встановлено за матеріалами справи, до ГУНП в Харківській області надійшов рапорт заступника начальника ГУНП в Харківській області - начальника слідчого управління полковника поліції Чижа С.А. від 15.02.2021 № 4011/119-24/01-2021 про те, що 10.02.2021 у процесі проведення огляду місця події та безпосередньо після його завершення у всесвітній мережі Інтернет та телеграм-каналах з`явились фото-, відео- зображення проведення зазначеного огляду та голови трупу неповнолітнього ОСОБА_2 , що є розголошенням службової інформації.

У зв`язку з цим, наказом ГУНП в Харківській області від 25.02.2021 № 395 призначено службове розслідування.

Наказом ГУНП в Харківській області від 25.03.2021 № 671 строк проведення даного службового розслідування був продовжений до 25.04.2021.

Службовим розслідуванням встановлено, що 09.02.2021 до Харківського РУП № З ГУНП в Харківській області від громадянки ОСОБА_3 надійшла заява про те, що 08.02.2021 о 19.00 з місця мешкання пішов і не повернувся додому її неповнолітній син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дану заяву того ж пня зареєстровано до ЖЄО ХРУП № 3 за № 4574.

09.02.2021за даним фактом СВ ХРУП № 3 розпочато кримінальне провадження №12021220480000323 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України з додатковою відміткою до кваліфікації «зникнення безвісти».

10.02.2021о 15.23 до ХРУП № 3 від оператора служби « 102» надійшло повідомлення про те, що 10.02.2021 за адресою: вул. Ахсарова, м. Харків, під мостом виявлено труп неповнолітнього ОСОБА_2 . Дане повідомлення того ж дня зареєстровано до ЖЄО ХРУП № 3 за № 4758.

На місце події виїжджали: керівництво ГУНП в Харківській області, керівництво та СОГ Харківського РУП № 3, поліцейські СУ ГУНП в Харківській області та ювенальної превенції, СМЕ, використовувалась криміналістична лабораторія.

Відповідно до довідки СУ ГУНП в Харківській області від 22.03.2021 № 7011/119-24/02-2021, 10.02.2021 на відкритій ділянці місцевості під містком по вул. Ахсарова м.Харків був проведений огляд місця події за фактом виявлення трупа ОСОБА_2 . Огляд місця події проводився слідчим СВ ХРУП № З ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_1, до якого були залучені: судово-медичний експерт ХОБСМЕ ОСОБА_5 , старші спеціалісти- криміналісти СКЗ СВ ХРУП № 3 капітан поліції ОСОБА_6 та майор поліції ОСОБА_7 , старший спеціаліст-криміналіст ВКЗ СУ ГУНП в області майор поліції ОСОБА_8 , спеціаліст-криміналіст ВКЗ СУ капітан поліції ОСОБА_9 , начальник ВКЗ СУ підполковник поліції ОСОБА_10 та поліцейські відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в області: заступник начальника зазначеного відділу підполковник поліції ОСОБА_11 та старший слідчий підполковник поліції ОСОБА_12 .

Фото-, відео фіксація слідчої дії здійснювались спеціалістами- криміналістами ВКЗ СУ за допомогою технічних засобів, а саме: фотоапарат Nikon D3500, відеокамера Раnаsоnіс НСV-160 та квадрокоптер DJI Маvіс2 zoom, в кожному з яких запис здійснювався на окремий флеш-накопичувач. Після проведення огляду місця події спеціалістом-криміналістом ВКЗ СУ ГУНП в області було виготовлено фото таблицю, схему та інші матеріали роботи, які разом з носіями інформації долучені до протоколу огляду місця події, що перебуває в матеріалах кримінального провадження № 12021220480000323. Огляд місця події проводився у період час з 15.40 до 19.05 10.02.2021.

Дисциплінарною комісією у ході проведення службового розслідування встановлено, що у всесвітній мережі Інтернет на телеграм-каналі « ОСОБА_13 » (електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_2 ) о 19.09 10.02.2021 (через 4 хвилини після закінчення проведення огляду місця події) та о 20.11 10.02.2021 на телеграм-каналі «Солнцеликий Харьков» була розміщена фотографія волосистої частини голови неповнолітнього ОСОБА_2 під час проведення огляду даного трупу. Ознайомленням з фотознімком з`ясовано, що на ній зафіксовані тілесні ушкодження на потиличній частині голови неповнолітнього ОСОБА_2 та сліди рідини бурого кольору на внутрішній частини капюшону куртки, одягненої на трупові.

Крім цього, під час ознайомлення з даним фотознімком, дисциплінарна комісія з великою вірогідністю вважає, що вказана фотографія виготовлена за допомогою фотокамери мобільного телефону високої якості.

Згідно пояснень позивача, наданих під час службового розслідування, судом встановлено, що ОСОБА_1 10.02.2021 разом з начальником слідчого відділення СВ ХРУП № 3 ОСОБА_14 прибули до Олексїївського мосту в м. Харків та підійшли на місце події, де знаходився труп неповнолітнього ОСОБА_15 , якого розшукувала поліція, як безвісті зниклого. Даний труп був притрушений снігом. На вказаному місці події вже знаходилось керівництво ГУНП в Харківській області, ХРУП № 3 та Харківської місцевої прокуратури № 1, працівники ДСНС та прес-центру ГУНП в області. Старший спеціаліст-криміналіст СКЗ СВ ХРУП № 3 майор поліції ОСОБА_7 поліцейською стрічкою огороджував зазначене місце події. Від начальника СВ ХРУП № 3 ОСОБА_16 надійшов наказ про проведення йому огляду місця події за участю спеціалістів-криміналістів та судово-медичного експерта, яка прибула пізніше. У цей час на місце прибули поліцейські криміналістичної лабораторії СУ ГУНП в області разом із слідчим СУ ГУНП в області, які у подальшому слідчому ОСОБА_1 надавали усні рекомендації щодо проведення огляду місця події з криміналістичної точки зору. ОСОБА_1 весь час знаходився на місці події та о 15.40 розпочав складати протокол огляду місця події. Огляд трупу без судово- медичного експерта він не розпочинав. До трупу ніхто з присутніх не підходив. Приблизно у період часу з 17.30-18.00 на місце прибув судово-медичний експерт ОСОБА_17 , за безпосередньою участю якої розпочали огляд трупу. Поруч з нею перебував ОСОБА_1 , слідчий СУ та спеціалісти-криміналісти СУ. При початку огляду трупу Логвинова Антона керівництво ГУНП, ХРУП № 3 та органів місцевої прокуратури знаходились в безпосередній близькості до трупу. У цей час ОСОБА_5 попросила присутніх перевернути труп з положення «на животі» у положення «на спину». Один з громадян у медичних рукавичках, який прибув з останньою, підійшов до трупу та перевернув його. Вказаний громадянин йому невідомий, але не викликав у нього будь-якої підозри, оскільки зазначена особа прибула на місце події з судово-медичним експертом ОСОБА_5 . Приблизно 20- 30 осіб, серед яких знаходилися безпосередні його керівники, керівники ХРУП № З та прокуратури при перевернені трупу на спину підійшли до трупу та стали фотографувати. Заборонити вхід за захисну стрічку місця події вказаним особам та проконтролювати їх дії, ОСОБА_1 фізично не мав можливості. Останній продовжував записувати до протоколу огляду місця події всю необхідну інформацію. Громадянин у медичних рукавчиках, який допоміг перевернути труп, не був вписаний до протоколу огляду місця події, оскільки він не брав участь у його проведенні. Хто міг викласти фотографії з місця події в соціальні мережі Інтернету ОСОБА_1 невідомо.

Відповідно до пояснень, наданих в ході судового розслідування судово-медичного експерт ХОБСМЕ № 2 ОСОБА_18 10.02.2021 він, перебуваючи у пошуковій групі з пошуку безвісті зниклого неповнолітнього ОСОБА_2 , дізнався за допомогою месенджеру в мобільному телефоні про знайдення трупу останнього під Олексіївським мостом. Він з власної ініціативи прибув на місце події, де привітався із знайомими поліцейськими та очікував на приїзд чергового судово-медичного експерта. Через деякий час на місце події прибула судово-медичний експерт ОСОБА_5 та повідомила слідчого про її готовність до проведення огляду трупу. Слідчий, яким проводився огляд місця події у ОСОБА_19 документи, що засвідчують його особу не вимагав та до протоколу огляду місця події не вносив. Під час огляду трупу ОСОБА_18 надав практичну допомогу судово-медичному експерту ОСОБА_20 . На початку огляду трупу ОСОБА_2 знаходився у положенні животом на землі, при цьому труп був запорошений снігом. При проведенні огляду задньої області голови неповнолітнього ОСОБА_2 з трупу був знятий капюшон кофти. У цей час ОСОБА_18 стояв навколішки біля трупу, одягнутий в медичні рукавички та поліцейські разом з іншими цивільними особами, які перебували майже в притул до трупу почали фотографувати труп. ОСОБА_18 категорично заперечує факт фотозйомки трупу неповнолітнього ОСОБА_2 та розміщення даних фотографій у всесвітній мережі Інтернет та телеграм-каналах.

Дисциплінарною комісією встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку слідчим СВ Харківського РУП № З ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 , який 10.02.2021, будучи відповідатьним за якість проведення огляду місця події, допустив на місце події судово-медичного експерта ХОБСМЕ № 2 ОСОБА_18 , який не маючи на те правових підстав, прийняв участь у проведенні огляду трупу неповнолітнього ОСОБА_2 , та не вписав його до протоколу огляду місця події, тим самим порушив вимоги пп. 1 п. 8 розділу II Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами НП України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.07.2017 за № 937/30805, ч. 1 ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію» та ч. 6 ст. 237, ст. 104 КПК України.

Обставини, що пом`якшують відповідальність лейтенанта поліції ОСОБА_1 є попередня бездоганна поведінка.

У ході службового розслідування встановлено, що розміщена в мережі Інтернет фотографія волосистої частини голови неповнолітнього ОСОБА_2 до матеріалів кримінального провадження не має ніякого відношення та не фігурує у його фототаблицях. Вказане свідчить, що вона не відноситься до таємниці слідства та не є службовою інформацією.

Таким чином, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає в порушенні вимог п. 1. ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині неухильного дотримання Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції; пп. 1 п. 8 розділу II Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами НП України в запобіганні кримінальним правопорушенням. їх виявлені та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.07.2017 за №937/30805, у частині неналежного керування діями інших членів СОГ на місці проведення огляду місця події, ч. ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію» у частині не заборони стороннім особам доступу до місця події: ч. 6 ст. 237 КПК України в частині не заборони особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду; п. 2 пп. 1 ст. 104 КПК України в частині невнесення особи, присутньої під час слідчої дії до протоколу, яке застосувалось до позивача - слідчого СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, лейтенанта поліції ОСОБА_1.

Судом зазначається, що Наказом МВС України №575 від 07.07.2017 затверджена Інструкція з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні (далі - Інструкція №575).

Як зазначено в пункті 1 розділу І Інструкції №575 основним завданням взаємодії органів досудового розслідування Національної поліції України з іншими структурними підрозділами апарату центрального органу управління поліцією, міжрегіональними територіальними органами Національної поліції та їх територіальними (відокремленими) підрозділами, територіальними органами поліції та їх територіальними (відокремленими) підрозділами (далі - органи та підрозділи поліції) є запобігання кримінальним правопорушенням, їх виявлення та розслідування, притягнення до встановленої законодавством відповідальності осіб, які їх учинили, відшкодування завданої кримінальними правопорушеннями шкоди, відновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з пунктом 1 розділу І Інструкції №575 основними принципами взаємодії є:

1) швидке, повне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень;

2) самостійність слідчого в процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється;

3) оптимальне використання наявних можливостей органів досудового розслідування та оперативних підрозділів Національної поліції України у запобіганні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень;

4) дотримання загальних засад кримінального провадження;

5) забезпечення нерозголошення даних досудового розслідування.

Згідно з вимогами пп. 2 п. 10 розділу II Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами НП України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.07.2017 за № 937/30805, інспектор-криміналіст на місці події з використанням спеціальних знань та навичок, науково-технічних засобів і спеціального обладнання проводить вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складає плани і схеми, виготовляє графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей.

Згідно з вимогами пп. 1 п. 8 розділу II Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами НП України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.07.2017 за № 937/30805, слідчий на місці події керує діями інших членів СОГ та відповідає за якість проведення огляду місця події.

Відповідно до підпунктів 2 та 3 пункту 6 ІХ Інструкції №575, слідчий-криміналіст:

- за відсутності на місці події керівництва слідчого управління ГУНП є старшим СОГ; зобов`язаний організувати проведення огляду місця події; має право у визначеному законодавством порядку залучати додаткові сили та засоби органів і підрозділів поліції для проведення першочергових слідчих (розшукових) дій з урахуванням обставин учиненого кримінального правопорушення; надає відповідні рекомендації керівникам територіальних органів, підрозділів поліції, іншим працівникам поліції;

- керує діями інших слідчих під час огляду місця події; забезпечує обмін інформацією між членами СОГ; надає практичну та методологічну допомогу під час огляду місця події, контролює складання протоколу огляду та додатків до нього, а в разі необхідності самостійно проводить огляд місця події; надалі надає практичну допомогу при призначенні судових експертиз, а при здійсненні ним у складі СОГ досудового розслідування кримінальних правопорушень проти особи самостійно проводить найбільш складні слідчі (розшукові) дії, призначає судові експертизи;

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський уповноважений вимагати від особи (осіб) залишити визначене місце на певний строк або заборонити чи обмежити особам доступ до визначеної території або об`єктів, якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров`я людей, для збереження та слідів правопорушення.

Частиною 6 статті 237 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор має право заборонити будь-які особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Так, службовим розслідуванням встановлено, що позивачем - слідчим СВ Харківського РУП № З ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_1, який 10.02.2021, будучи відповідальним за якість проведення огляду місця події, допустив на місце події судово-медичного експерта ХОБСМЕ № 2 ОСОБА_18, який не маючи на те правових підстав, прийняв участь у проведенні огляду трупу неповнолітнього ОСОБА_2 , та не вписав його до протоколу огляду місця події, тим самим порушив вимоги пп. 1 п. 8 розділу II Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами НП України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.07.2017 за № 937/30805, ч. 1 ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію» та ч. 6 ст. 237, ст. 104 КПК України.

За таких обставин, позивачем вчинено дисциплінарний проступок, обставини якого було встановлено під час проведення службового розслідування.

26.04.2021 року наказом ГУНП в Харківській області № 327 до слідчого СВ Харківського РУП № З ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, що виразилося у порушенні вимог абзацу 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині порушення законодавства України та Присяги поліцейського (а.с. 4-6).

Позовна заяви не містить доводів, які б спростовували факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та висновків службового розслідування. Матеріалами службового розслідування повністю підтверджується факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни.

За таких осбставин суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування спірного наказу.

Позивачем в ході розгляду справи не доведено протиправності оскаржуваного наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області, як і не надано доказів, які б свідчили про відсутність вчинення ним дисциплінарного проступку.

При цьому, відповідачем доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного наказу належними доказами. Судом, в ході розгляду даної справи, протиправності вказаного рішення суб`єкта владних повноважень - не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м.Харків, 61002, код ЄДРПОУ40108599) про скасування наказу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 09 серпня 2021 року.

Суддя Кухар М.Д.