Рішення № 98859127, 28.07.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1959/21

28 липня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

представника відповідача Живчик В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 , підприємець) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі ГУ ДПС у Тернопільській області), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Тернопільській області від 23.03.2021 №00014160704 та № 000141190704.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на день подання позову позивач акта перевірки не отримав та дізнався про проведення перевірки лише після отримання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. На вимогу ОСОБА_1 акт перевірки не надано. Ним лише з`ясовано, що перевірка проводилася Головним управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДПС в Івано-Франківській області).

Підприємець вказує, що відповідачем порушено порядок призначення та проведення фактичної перевірки, він не був присутній при її проведенні, жодна особа акта перевірки не підписувала, даний акт позивачу не вручений та не надісланий поштовим зв`язком. Контролюючий орган позбавив позивача можливості надати заперечення на акт перевірки.

В оскаржуваних податкових повідомленнях-рішенням не зазначено підстави, не відображено обставини, які свідчать про порушення податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальні підтвердження.

Також позивач зазначає, що не був ознайомлених з підставами проведення перевірки.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено у справі судове засідання на 18.05.2021.

06.05.2021, у строк, встановлений судом, до суду надійшов відзив на позов (а.с.27-33). Відповідач у відзиві на позов його заперечує, зазначає, що з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, ревізорами ГУ ДПС в Івано-Франківській області було проведено фактичну перевірку об`єкта торгівлі, де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , закусочної ВК «Гук» за адресою: АДРЕСА_1.

Перевірка була проведена на підставі наказу ГУ ДПС в Івано-Франківській області №134 від 01.02.2021 «Про проведення фактичної перевірки» і здійснена на законних підставах, у встановленому законом порядку. У наказі про призначення фактичної перевірки визначено правові підстави для її проведення, чим спростовується аргументи щодо не зазначення контролюючим органом підстав для проведення перевірки. Положення статті 80 ПК України не покладають обов`язку на представників контролюючих органів пред`являти докази на підтвердження підстав для проведення фактичної перевірки.

Перед проведенням перевірки ревізорами ГУ ДПС в Івано-Франківській області пред`явлено бармену ОСОБА_2 наказ, направлення на перевірку та службові посвідчення, що підтверджується її підписом на примірниках документів контролюючого органу. Позивачем було допущено працівників податкового органу до проведення перевірки, перевірка розпочалась.

Посадовими особами ГУ ДПС в Івано-Франківській області на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України проведена контрольна розрахункова операція.

За результатами перевірки встановлено наступні порушення: проведення розрахункової операції на неповну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО); видача розрахункового документа встановленого зразка на неповну суму покупки; проведення розрахункової операції через РРО для підакцизних товарів без використання режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а саме: 03.02.2021 о 15:26 год. реалізовано 150 г горілки «Неміроф оригінальна» по ціні 25 грн за 50 г без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД; порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а саме: не відображення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у Книзі обліку доходів і витрат. Вартість товарів отриманих для реалізації становить 60740,00 грн; не забезпечено подачу до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв`язку, електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці РРО або пам`яті модемів, що до них приєднані; використання праці найманих працівників без укладення трудової угоди, а саме: офіціант ОСОБА_3 здійснює трудову діяльність з 19.01.2021 без укладення трудової угоди з ФОП ОСОБА_1 .

З огляду на встановлені порушення, до позивача застосовано штрафні санкції згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями. Відповідач просить в позові відмовити повністю.

28.05.2021 до суду надійшли додаткові пояснення позивача, у яких звернута увага на таке (а.с.62-69). До позивача не надходило у будь-якій формі (усній чи письмовій) вимоги від контролюючого органу надати документи на товар (документи, які б підтверджували походження товарів та їх облік), надати первинні документи або регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, та інші документи, обов`язок надання яких для перевірки встановлений ПК України. Зокрема, в акті № 173 від 12.02.2021 контролюючий орган зазначив, що позивачем не надано переліку документів необхідних для проведення перевірки. Серед такого переліку не було конкретно вказано документів на товар, що перелічений у додатку № 3 до акта перевірки.

Позивач був позбавлений можливості надати до контролюючого органу первинні документи бухгалтерського обліку, документи на товар (накладні, квитанції про придбання товару, тощо), оскільки дізнався про проведення даної перевірки лише після отримання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а також подати заперечення на акт перевірки.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняті поза межами встановленого пунктом 86.8 статті 86 ПК України строку.

Також позивач зазначає, що форма Книги обліку доходів не передбачає ведення обліку товарних запасів, оскільки жодною графою Книги не передбачено внесення платником таких відомостей (даних). Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не визначає обов`язкове ведення складського обліку для фізичних осіб-підприємців, відтак, наявність первинних документів та фіскальних чеків підтверджує наявність, оприбуткування та реалізацію товару, а отже і наявність обліку. Ані зазначений Закон, ані Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 (зі змінами) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 751/4044, не поширюються на таку категорію суб`єктів господарювання як фізичні особи-підприємці, а тому ведення обліку товарних запасів з використанням Стандарту 9 «Запаси» може здійснюватися фізичною особою-підприємцем виключно за власним бажанням.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі Закон №265) встановлює, зокрема, для фізичних осіб - підприємців (які не є платниками єдиного податку), які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, обов`язок ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. При цьому, Закон чітко передбачає для цих осіб здійснення продажу лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Водночас, даною нормою не встановлено та не визначено порядку такого обліку, а міститься лише посилання щодо здійснення відповідного обліку товарних запасів в порядку, встановленому законодавством.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту реалізації позивачем товару, перелік якого міститься у додатку 3 до акта, що виключає наявність у підприємця обов`язку щодо здійснення обліку такого товару в Книзі обліку доходів та витрат. При цьому, статтею 20 Закону № 265 передбачена відповідальність за реалізацію не облікованих товарів, а не за їх надлишок чи нестачу. Штрафна санкція застосовується виключно за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Факту наявності реалізації необлікованого товару податковим органом не зафіксовано.

Позивач зазначає, що враховуючи недоведеність податковим органом фактів реалізації не облікованого товару, а також не проведення податковим органом інвентаризації, можна зробити висновок щодо безпідставності застосування штрафних (фінансових) санкцій, застосованих згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до наказу ДПА України від 12.08.2008 №534, яким затверджені Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (далі - Методичні рекомендації) перед проведенням перевірки у матеріально відповідальної особи береться розписка щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), включення у товарні звіти всіх видаткових і прибуткових документів на цінності. Розписка є невід`ємною частиною відомості.

Дана розписка позивачем не була підписана, її підписано працівником підприємця, яка працювала барменом та належним чином не розуміла тексту даної розписки, оскільки з документами, що вказані у даній розписці ніколи не працювала, не аналізувала, не могла належним чином розуміти сутність таких документів, жодного відношення до бухгалтерських та інших документів позивача не мала.

В акті перевірки не зазначено, на які саме алкогольні напої не надані накладні, а зазначено перелік товарів та їх загальна сума 60740 грн, відомості заповнені некоректно, не вказано виробників товару, марки товару, не зазначені штрих коди чи інші ознаки, за якими можна ідентифікувати товар, конкретно визначити вид товару, його вартість, ціни на дані товари є в декілька разів вищими від реальних ринкових цін. Фактична кількість запасів станом на момент проведення перевірки складає 15796,12 грн.

Також позивач зазначає, що здійснює діяльність у барі, орендуючи частину приміщення (площею 35 кв.м), в якому знаходиться ресторан та готель, що належать ФОП ОСОБА_4 . Кому саме належать товари зазначені у відомостях даної перевірки контролюючим органом при проведенні перевірки не перевірялось і не досліджувалось. Відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили, що даний товар належить саме позивачу, а не ФОП ОСОБА_4 .

Форму відомості з переліком товарно-матеріальних цінностей, що не обліковані підприємцем, запроваджено Методичними рекомендаціями. Складена під час проведення фактичної перевірки відомість (додаток до акта), якою визначено надлишок товарно-матеріальних цінностей не містить значень усіх рядків, зокрема тих, що мають враховуватися під час визначення залишку запасів станом на день перевірки за даними бухгалтерського обліку. Позивач вказує, що неможливо встановити перелік документів, які досліджувалися відповідачем під час перевірки та перевірити правильність обчислення залишків запасів, що має значення для визначення правомірності обчислення надлишку товарно-матеріальних цінностей на день перевірки.

Окрім того, у документах перевірки не вказано періоду, за який дана перевірка мала би проводитись.

У додаткових поясненнях на таку мотивацію позивача (поданих до суду 08.06.2021, а.с.102-106, 116-120), представник відповідача зазначила, що відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються у бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, а відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

ГУ ДПС в Івано-Франківській області 03.02.2021 було вручено ОСОБА_2 як особі, що фактично здійснює розрахункові операції, відповідна вимога з зазначенням переліку документів, необхідних для перевірки. Перед проведенням перевірки ревізорами ГУ ДПС в Івано-Франківській області було пред`явлено бармену ОСОБА_2 наказ, направлення на перевірку та службові посвідчення, що підтверджується її підписом на примірниках документів контролюючого органу, платника повідомлено у встановленому порядку про проведення перевірки шляхом вручення наказу та пред`явлення направлень та службових посвідчень ревізорів.

Щодо неотримання платником примірнику акта перевірки, то інспекторами ГУ ДПС в Івано-Франківській області складено акт про те, що після ознайомлення зі змістом акта фактичної перевірки, особа, що фактично проводить розрахункові операції, ОСОБА_2 (бармен закусочної ВК «Гук») відмовилась від його підпису та отримання примірника.

Також представник зазначила, що пункт 12 статті 3 Закону №265 зобов`язує суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Згідно з пунктом 177.10 статті 177 ПК України, фізичні особи - підприємці зобов`язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Таким чином, норми чинного законодавства покладають на платника податків обов`язок щодо ведення обліку товарних запасів, дозволяючи йому на власний вибір обрати форму такого обліку. Разом з тим, на законодавчому рівні передбачений обов`язок платника мати первинні документи щодо походження товару: видаткові накладні, транспортні документи, платіжні доручення тощо.

Стосовно дотримання чи недотримання Методичних рекомендацій, то відповідач зазначила, що у долученій до відзиву Відомості відповідальною особою - ОСОБА_2 здійснено підпис у нижньому кутку відомості біля наступного тексту: «До початку проведення перевірки повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) всі видаткові і прибуткові документи на цінності включені у товарні звіти, здані в бухгалтерію. Всі цінності, які надійшли на мою відповідальність, оприбутковано, а ті, які вибули, списано на видаток. Залишки на момент проведення перевірки за даними мого звіту становлять 60740 грн».

Стосовно посилань позивача, що товари, які перелічені у додатку до акта перевірки належать іншій особі ОСОБА_4 , то представник відповідача повідомила, що відповідно до інформації щодо ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка міститься у інформаційній системі «Податковий блок. Облік платників податків», а саме: розділ «Реєстраційні дані», останній зареєстрований як фізична особа-підприємець та обрав 2 групу платника єдиного податку.

Пунктом 291.5 статті 291 ПК України передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов`язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Також представник відповідача звертає увагу, що позивач, спростовуючи факти того, що товари, зазначені у відомостях, належать ОСОБА_1 , вибірково надає до пояснень документи, в яких відображені дані товарно-матеріальні цінності (вино Rivani, пиво Amstel, пиво Heineken), які ніби-то він придбавав.

Представник відповідача просила у позові відмовити.

Ухвалою суду від 18.05.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладався до 01.06.2021 через неявку представника відповідача, за його клопотанням.

Ухвалою суду від 01.06.2021 задоволено клопотання ГУ ДПС у Тернопільській області та допущено заміну відповідача ГУ ДПС у Тернопільській області на правонаступника Головне управління ДПС у Тернопільській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Ухвалою суду від 01.06.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, оголошено перерву у розгляді справи до 09.06.2021 у зв`язку з поданням представником позивача письмових пояснень в обгрунтування позову та наданням можливості відповідачу їх спростувати та подати письмові заперечення, витребувано в учасників справи додаткові докази.

Ухвалою суду від 09.06.2021 постановлено судовий розгляд цієї справи проводити за правилами загального позовного провадження суддею одноособово, судове засідання для розгляду справи по суті замінено підготовчим засіданням, продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів. У підготовчому засіданні оголошувалася перерва до 23.06.2021.

Ухвалою суду від 23.06.2021 закрито підготовче провадження у цій справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 09.07.2021, зобов`язано учасників справи подати у судове засідання оригінали документів, долучених до заяв по суті справи, для огляду; у судове засідання викликано свідків: ОСОБА_2 , головних державних ревізорів-інспекторів ГУ ДПС в Івано-Франківській області Клим`юка Ігоря Ярославивича та ОСОБА_5 . Зобов`язано позивача забезпечити явку свідка ОСОБА_2 , відповідача - явку свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

У судове засідання по розгляду справи по суті 09.07.2021 та 28.07.2021 позивач, його представник не прибули, проте позивач подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності його представника, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

Відтак, розгляд справи 09.07.2021 та 28.07.2021 проводився за відсутності позивача та його представника.

У судових засіданнях, які відбувалися у цій справі, у тому числі у підготовчому засіданні представник позивача зазначав, що підприємець перебуває на загальній системі оподаткування, здійснює діяльність в закусочній ВК «Гук». Про проведення фактичної перевірки не знав, працівник ОСОБА_2 не повідомляла його про такі обставини. Книга обліку доходів і витрат ним велася, проте окрема документація була втрачена 13.05.2021. Під час проведення перевірки Книга обліку доходів і витрат знаходилася у бухгалтера. На запитання суду чи має підприємець у штаті посаду бухгалтера, надав відповідь, що немає, проте такі послуги придбаває за цивільно-правовою угодою. ОСОБА_2 була некомпетентною надавати пояснення під час перевірки.

Представник відповідача надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві, додаткових поясненнях, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 09.07.2021 допитано свідка ОСОБА_5 , який проводив фактичну перевірку, про обставини, що є предметом доказування у цій справі.

У розгляді справи 09.07.2021 оголошено перерву до 28.07.2021, повторно викликано свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_6 .

У судове засідання 28.07.2021 свідки повторно не прибули. З огляду на такі обставини суд не вбачав підстав для відкладення розгляду справи через повторне неприбуття свідків, справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів, поданих учасниками справи, у тому числі показів свідка, яких суд допитав у судовому засіданні 09.07.2021.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність у приміщенні, площею 35 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яке використовує на підставі договору оренди нерухомого майна від 02.01.2019. Це приміщення входить до об`єкту нерухомого майна готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з рестораном, де здійснює підприємницьку діяльність орендодавець ФОП ОСОБА_4 .

ФОП ОСОБА_1 використовує загальну систему оподаткування, має ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями з 26.01.2021 по 26.01.2022, про що зазначено в акті перевірки від 15.02.2021.

03.02.2021 на підставі наказу ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 01.02.2021 №134, направлень на перевірку від 01.02.2021 № 147, № 148 працівниками ГУ ДПС в Івано-Франківській області ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , у господарській одиниці закусочній «ВК Гук», що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівникам та відповідно до підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80 статті 80 ПК України проведено фактичну перевірку.

Як вбачається зі змісту розписки ОСОБА_2 (бармена) на направленні на перевірку, їй 03.02.2021 перевіряючими були пред`явлені службові посвідчення та направлення на проведення перевірки та вручено копію наказу від 01.02.2021 №134 на проведення фактичної перевірки (а.с.36-37).

За результатами перевірки складено акт, зареєстрований в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб`єкта господарювання, 19.02.2021 за №716/09/18/880/ НОМЕР_2 , та зареєстрований в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб`єкта господарювання 22.02.2021 №697/19/00/0704/ НОМЕР_3 фактичної перевірки (а.с. 38-39).

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- проведення розрахункової операції на неповну суму покупки через РРО;

- видача розрахункового документа встановленого зразка на неповну суму покупки;

- проведення розрахункової операції через РРО для підакцизних товарів без використання режиму попереднього програмування коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД, а саме: 03.02.2021 о 15:26 год. реалізовано 150 г горілки «Неміроф оригінальна» по ціні 25 грн за 50 г без зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД;

- порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. Здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а саме: не відображення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у Книзі обліку доходів і витрат. Вартість товарів отриманих для реалізації становить 60740,00 грн;

- не забезпечено подачу до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв`язку, електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці РРО або пам`яті модемів, що до них приєднані;

- використання праці найманих працівників без укладення трудової угоди, а саме: офіціант ОСОБА_3 здійснює трудову діяльність з 19.01.2021 без укладення трудової угоди з ФОП ОСОБА_1 .

У висновку акта перевірки зазначено про порушення пунктів 1, 2, 7, 11, 12 cтатті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг із змінами та доповненнями», пункту 177.10 статті 177 ПК України, статей 21-24 Кодексу законів України про працю.

Акт перевірки підписати та отримати ОСОБА_2 відмовилася, що зафіксовано в акті фактичної перевірки (а.с.39 зворот).

За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС у Тернопільській області 23.03.2021 прийняті, серед інших, такі податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій (які оскаржуються у цій справі):

№00014160704, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 121 480 грн за порушення пункту 12 статті 3 Закону №265, а саме: не забезпечення ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації в загальній сумі 60 740,00 грн,

№00014190704, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 5100 грн за порушення пункту 11 статті 3 Закону №265, а саме: розрахункову операцію проведено через реєстратор розрахункових операцій та/або через програмний реєстратор розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (а.с.8-9).

Штрафна санкція згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №00014160704 застосована за порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 20 Закону №265, а згідно з податковим повідомленням-рішенням №00014190704 - пунктом 7 статті 17 цього ж Закону (а.с.40).

Податкові повідомлення-рішення позивач в адміністративному порядку не оскаржував.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 02.04.2021 №00015810901, позивач 14.04.2021, у строк, визначений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 1 ПК України цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею статті 19-1 ПК України визначено функції контролюючих органів, зокрема:

19-1.1.4. здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;

19-1.1.16. здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Контролюючі органи відповідно до статті 20 ПК України мають право:

20.1.10. здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;

20.1.11. проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів;

20.1.14. у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів;

20.1.19. застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;

20.1.46. під час проведення перевірки та розгляду результатів перевірки отримувати письмові пояснення від посадових (службових) осіб з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документальне підтвердження, у тому числі щодо здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації;

20.1.48. здійснювати інші повноваження, передбачені законом.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Отже, ГУ ДПС в Івано-Франківській області як контролюючий орган має повноваження на здійснення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання норм законодавства з питань обігу підакцизних товарів.

Порядок проведення фактичних перевірок регламентує стаття 80 ПК України, відповідно до якої фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності підстав, визначених у підпунктах 80.2.1 - 80.2.7.

Зі змісту наказу ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 01.02.2021 №134 «Про проведення фактичної перевірки» слідує, що він прийнятий на підставі пунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Згідно з пунктом 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема, з таких підстав:

80.2.2 у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.5 у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Як свідчить правова конструкція підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, в ньому поєднано дві окремі підстави для призначення проведення фактичної перевірки: першою підставою є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; другою (самостійною, незалежною від першої) підставою є здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Отже, норма підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 19-1 ПК України та статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» покладені на відповідача.

Щодо мотивів позивача про порушення порядку призначення перевірки, то суд зауважує, що наведення у наказі на проведення фактичної перевірки лише правових підстав, зокрема вказівка на норми підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України є достатньою, щоб вважати правомірним такий наказ. При цьому судом проаналізована і судова практика Верховного Суду з даного питання.

Так, у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №810/1394/16, від 05.11.2018 у справі №803/988/17, від 05.11.2018 у справі №803/988/17, від 07.11.2019 у справі №140/391/19, від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, викладена правова позиція, що контролюючий орган має право на призначення фактичної перевірки на підставі здійснення контролюючим органом функцій (відповідно до положень статті 19-1 ПК України), визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та рішення керівника контролюючого органу, та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Натомість, у постановах Верховного Суду від 02.09.2020 у справі №821/1828/16, від 09.09.2020 у справі №640/21536/19, від 22.09.2020 у справі №520/1304/2020, від 19.11.2020 у справі №160/7971/19, від 17.12.2020 у справі №520/12028/18, висловлена протилежна позиція, що недостатньо лише повноважень контролюючого органу, але і необхідне отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Разом з тим, вже 21.01.2021 Верховним Судом прийнято постанову у справі №460/1239/19 в якій вказано, що не зазначення підстави в наказі на проведення перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом.

В постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №805/3809/16-а (пункти 37-38) підтверджено позицію, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/96463864).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Повноважень суду для відходу від правових висновків Верховного Суду, діючий КАС України та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить.

Оскільки у різних постановах Верховного Суду викладені суперечливі правові висновки з цього питання, то суд виходить з позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

За таких обставин, суд зобов`язаний врахувати правові висновки, викладені у більш пізніших постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 460/1239/19 та від 22.04.2021 у справі №805/3809/16-а, згідно з якими у наказі достатньо посилання лише на правову норму та достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Враховуючи викладене, суд не вбачає протиправних дій контролюючого органу у призначенні та проведенні фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , наказ на проведення фактичної перевірки відповідає вимогам ПК України.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Судом встановлено, що направлення на проведення фактичної перевірки, копія наказу про проведення перевірки, службові посвідчення осіб, які проводили перевірку, були пред`явлені безпосередньо особі, яка здійснювала розрахункові операції, бармену ОСОБА_2 . Такі обставини підтверджуються відповідною розпискою ОСОБА_2 на направленнях на проведення фактичної перевірки. Відтак, відповідачем дотримано порядок проведення фактичної перевірки, визначений наведеними вище положеннями ПК України, мотивації позивача у цій частині спростована наведеними судом доказами.

Перевіряючи доводи сторін по суті виявлених перевіркою порушень та застосованих штрафних санкцій, суд зазначає норми Податкового кодексу України, які містять правове регулювання спірних питань, зокрема, ведення податкового обліку підприємцем, надання документів для перевірки.

Пункт 44.1 статті 44: Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пункт 44.3 статті 44: Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Пункт 44.6 статті 44: У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пункт 86.7 статті 86: У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Пункт 85.2 статті 85: Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пункт 177.10 статті 177: Фізичні особи - підприємці зобов`язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет. Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» містить такі положення, що стосуються спірних правовідносин (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

Стаття 2 Закону: Книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Пункт 11 статті 3 Закону: Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості (редакція Закону №265 зі змінами внесеними Законом України № 128-IX від 20.09.2019, чинними з 01.08.2020).

Пункт 12 статті 3 Закону: Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

Стаття 15 Закону: Контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Пункт 7 статті 17 Закону: За порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Стаття 20 Закону: До суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено таке.

Стаття 1 Закону: Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частина перша статті 9 Закону: Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону: Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481 затверджено форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за № 1686/24218, яким встановлені такі положення.

Пункт 1 Наказу: Відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу ІV Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Пункт 2 Наказу: Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді.

Пункт 3 Наказу: У разі обрання самозайнятою особою ведення Книги у паперовому вигляді:

1) самозайнята особа зобов`язана подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник Книги, на титульному аркуші якої зазначаються: прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), податкова адреса, номер та дата свідоцтва про право на здійснення незалежної професійної діяльності (за наявності);

2) книга прошнурована, пронумерована, безоплатно реєструється в контролюючому органі. Книга засвідчується підписом керівника або заступника контролюючого органу та скріплюється печаткою;

3) записи у Книзі виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом нового запису, який засвідчується підписом самозайнятої особи;

4) у разі необхідності реєстрації нової Книги протягом податкового (звітного) періоду записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у самозайнятої особи.

Пункт 6 Наказу: Самозайняті особи заносять до Книги відомості в такому порядку: 1) у графі 1 зазначається дата запису; 2) у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг); 3) у графі 3 вказується сума повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) та/або повернутої передплати; 4) графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3); 5) у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов`язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг; 6) у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов`язані з отриманням доходу за підсумками дня; 7) у графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці; 8) у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв`язку, орендних та комунальних платежів тощо; 9) у графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави зробити висновки, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Платник податків у разі ненадання документів під час проведення перевірки не позбавлений права надання таких і після завершення такої перевірки, які мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Протягом десяти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні. У разі якщо до закінчення перевірки або у зазначений вище термін платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують відповідні показники, вважається, що такі документи у платника податків відсутні.

Фізичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування не зобов`язані вести обліку товарних запасів. Натомість фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які перебувають на загальній системі оподаткування, відповідно до вимог пункту 12 статті 3 Закону №265 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зобов`язані вести облік товарних запасів у порядку, визначеному чинним законодавством. Змінами внесеними до Закону №265 Законом України № 128-IX від 20.09.2019 (чинними з 01.08.2020) даний пункт 12 статті 3 Закону №265 викладено в новій редакції, де визначено обов`язок суб`єкта господарювання надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку, зокрема Книги обліку доходів і витрат, є накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

При цьому Книга обліку доходів і витрат - це документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівкових коштів, товарів (послуг). Фізичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, які перебувають на загальній системі оподаткування зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат.

До суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі передбачену статтею 20 Закону №265, а за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості - фінансова санкція у розмірі визначеному пунктом 7 статті 17 Закону № 265.

Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлені обставини щодо відсутності документів, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Судом встановлено, що під час проведення фактичної перевірки (термін перевірки встановлювався відповідно до статті 82 ПК України, тобто 10 робочих днів) 03.02.2021 ОСОБА_2 , працівнику позивача, було вказано на необхідність надання для перевірки документів щодо обліку товарних запасів, реалізація яких здійснюється в господарській одиниці.

Проте для перевірки такі документи не надані. З акта перевірки вбачається, що Книга обліку доходів та витрат під час перевірки не пред`явлена (пункт 2.2.10 акта), такі обставини підтвердив свідок ОСОБА_5 .

03.02.2021 ОСОБА_2 вручено вимогу про надання документів ФОП ОСОБА_1 (а.с.44). Зі змісту такої вимоги слідує, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області у зв`язку з проведенням фактичної перевірки закусочної ВК «Гук», відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пункту 85.2 статті 85 ПК України зобов`язувало підприємця надати документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності, серед іншого, Книгу обліку доходів і витрат, накладні на товар, що знаходиться в реалізації. Вказані документи надати до перевірки АДРЕСА_2 (місцезнаходження ГУ ДПС в Івано-Франківській області) не пізніше 10:00 05.02.2021 (а.с.44).

З показів свідка ОСОБА_5 вбачається, що до ГУ ДПС в Івано-Франківській області жодних документів у визначений контролюючим органом строк не було подано підприємцем. Такі документи не було подано і на дату завершення фактичної перевірки 12.02.2021 до контролюючого органу, а також такі документи були відсутні за місцем здійснення діяльності. 12.02.2021 інспектори були присутні у господарській одиниці, фактичну перевірку, якої розпочали 03.02.2021. Так, з акту перевірки від 12.02.2021 та показів свідка ОСОБА_5 вбачається, що інспектори у цей день прибули до господарської одиниці, де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , проте документи для проведення фактичної перевірки в частині обліку товарних запасів, реалізація яких здійснюється в господарській одиниці, не надані знову. Такі факти підтверджуються також актом №173 від 12.02.2021 про ненадання документів для проведення фактичної перевірки, складеним державними інспекторами ГУ ДПС в Івано-Франківській області Клим`юком І.Я. та ОСОБА_5 (а.с.45).

Наведені обставини спростовують обґрунтування позивача про те, що до нього не надходило у будь-які формі (усній чи письмовій) вимоги надати документи на товар (документи, які б підтверджували походження товарів та їх облік), такої вимоги безпосередньо підприємцю не пред`явлено. При цьому суд зауважує, що особливістю фактичної перевірки відповідно до статті 80 ПК України є те, що вона проводиться за участю або платнику податків, або його уповноваженого представника, або за участю осіб, які фактично проводять розрахункові операції. Вручення вимоги про необхідність надання підприємцем документів його працівнику, бармену ОСОБА_2 , уповноваженій на здійснення розрахункових операцій, вважається належним врученням такої вимоги уповноваженій особі суб`єкта господарювання під час проведення фактичної перевірки. У письмових поясненнях, наданих ГУ ДПС в Івано-Франківській області 03.02.2021, ОСОБА_2 підтвердила, що до її обов`язків входить реалізація алкогольних на безалкогольних напоїв (а.с.43). Відтак, заперечення позивача в тій частині, що йому не було відомо про цю вимогу, суд оцінює критично.

Контролюючим органом вимога про надання документів оформлена письмово, належним чином вручена уповноваженій особі суб`єкта господарювання, проте не виконана останнім. В силу положень пункту 44.6 статті 44 ПК України через ненадання платником податків до закінчення фактичної перевірки документів щодо обліку товарних запасів, реалізація яких здійснювалася у господарській одиниці, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час проведення перевірки.

Також судом встановлено, що 12.02.2021 посадовими особами контролюючого органу складено акт № 174 від 12.02.2021 про відмову від підпису та отримання другого примірника акта фактичної перевірки, яким зафіксована відмова ОСОБА_2 , бармена Закусочної ВК «Гук», що належить ФОП ОСОБА_1 ,від підпису акта та отримання другого примірника (а.с.46). В цей же день складено акт №175 про неможливість підписання та вручення акта перевірки від 12.02.2021 ОСОБА_7 (який 03.02.2021 проводив контрольну розрахункову операцію до початку перевірки платника податків) через його відсутність (а.с. 47).

З огляду на це акт перевірки було направлено ФОП ОСОБА_1 поштовим зв`язком рекомендованим листом з повідомленням про вручення, поштове відправлення №7601867859313 (а.с.147-148). Вказана поштова кореспонденція направлена позивачу за адресою: АДРЕСА_3 , за адресою місця проживання фізичної особи - підприємця, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.11).

У свою чергу з інформації згенерованої на сайті АТ "Укрпошта" за штриховим ідентифікатором поштового відправлення 7601867859313 вбачається, що таке відправлення не вручене одержувачу з інших причин 18.02.2021, та по закінченню одного місяця, визначеного Правилами надання послуг поштового зв`язку, повернулося до відправника та вручене відправнику 22.03.2021 (а.с.149).

Також такі обставини підтверджуються копіями конверта та долученої до нього довідки оператора поштового зв`язку про повернення поштового відправлення «за закінченням терміну зберігання» з проставленням календарного штемпеля 18.03.202 (а.с.154-185).

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пункт 42.5 статті 45 ПК України встановлює, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Наведені положення податкового законодавства та встановлені судом обставини справи щодо направлення платнику податків ГУ ДПС в Івано-Франківській області акта фактичної перевірки та його невручення платнику з інших причин, дають підстави стверджувати, що такий акт вважається врученим позивачу 18.03.2021. Мотивація підприємця щодо ненаправлення йому акта перевірки є безпідставною.

Одним з додатків до акта перевірки, який підтверджує факт встановленого контролюючим органом правопорушення, є Відомість про результати перевірки щодо повноти, оприбуткування, реалізації та фактичних залишків станом на 03.02.2021 при перевірці господарської одиниці Закусочна ВК «Гук» (а.с.49-50). Така Відомість містить інформацію про найменування окремих груп товарів, їх одиницю виміру, залишок запасів на 03.02.2021, фактичні залишки запасів, виявлені під час проведення перевірки станом на 03.02.2021 та результат перевірки. За результатами такої Відомості контролюючим органом встановлено фактичні залишки запасів, виявлені під час проведення перевірки на суму 60740,00 грн. Правильність записів такої відомості стверджується підписами інспекторів контролюючого органу та бармена ОСОБА_2 . Будь-які зауваження щодо найменування, кількості, ціни тощо з боку бармена ОСОБА_2 у цій відомості відсутні, а також у письмових поясненнях вона не висловила заперечень про те, що така продукція не належить до реалізації, бо не є власністю ФОП ОСОБА_1 .

З цих підстав суд критично оцінює пояснення позивача, що частина алкогольних напоїв (7 найменувань, 20 пляшок) належали ФОП ОСОБА_4 (суб`єкту господарювання, в якого позивач орендує приміщення), який дану продукцію зберігав в шафі в цьому ж приміщенні для власного споживання. А також суд звертає увагу, що з показів свідка ОСОБА_5 вбачається, що до Відомості включена лише алкогольна продукція, яка розміщувалася на вітрині і бар-стійці, містила цінники та була включена для реалізації у меню закладу.

Перевіряючи мотивацію позивача про те, що інформація Відомості є недостовірною суд з`ясував такі обставини.

З показань свідка ОСОБА_5 слідує, що оскільки будь-яких документів для перевірки щодо товарних запасів в місці реалізації товарів не було надано, то відповідні графи з 4 по 17 Відомості не заповнялися і не могли бути заповнені, оскільки стосуються саме інформації про надходження запасів за первинними документами. До Відомості у графу щодо фактичних залишків включені ті алкогольні напої, які знаходилися на вітрині та на барній стійці. Будь-які підсобні приміщення, складські, допоміжні не оглядалися, не перевірялися. На вітрині знаходився один-дві пляшки кожного виду (асортименту) товару, решта на барній стійці. Огляд, перерахунок кількості пляшок алкогольних напоїв здійснювався у присутності працівників підприємця, будь-яких зауважень щодо кількості чи ціни алкогольних напоїв внесених до Відомості такі особи не висловлювали, підписали відповідну відомість та надали письмові пояснення, у яких відсутня будь-яка інформація, на яку вказує у письмових поясненнях позивач (щодо кількості, ціни алкогольних напоїв, належності їх іншій особі).

Також свідок ОСОБА_5 дав показання про те, що ціна алкогольних напоїв до Відомості вносилася з цінників на пляшках та з меню закладу.

Протягом розгляду справи у суді позивачем надавалися нові й нові документи, а так само і пояснення щодо відсутності факту порушення. Так позивач стверджує, що ціна вказана у Відомості (додатку 3 до акта фактичної перевірки) є завищеною. З`ясовуючи ці обставини суд перевірив ціну алкогольного напою, який був придбаний при здійсненні контрольної розрахункової операції. Так, відповідно до фіскального чеку від 03.02.2021 виданого за контрольною розрахунковою операцію вказана ціна за 0,150 л горілки «Неміроф Оригінальна» 75,00 грн, ціна за 1 л - 500,00 грн (а.с.51). У Відомості про результати перевірки щодо повноти, оприбуткування, реалізації та фактичних залишків станом на 03.02.2021 зазначено найменування горілки «Неміроф» 0,5 л за ціною 250,00 грн, що відповідає інформації з фіскального чека за контрольною розрахунковою операцією від 03.02.2021. Натомість ФОП ОСОБА_8 надає свій прайс-лист (а.с.109), у якому вказує ціну горілки «Неміроф» 0,5 л - 100,00 грн, що не відповідає ціні фіскального чека, різниця в 150,00 грн. А тому наданий підприємцем прайс-лист не спростовує цін товару, зазначеного у Відомості (додатку 3 до акта фактичної перевірки), бо містить неправдиві відомості.

Також позивач надає відомість залишку запасів, у яких вказує ринкову ціну алкогольних напоїв, зокрема ціна горілки «Неміроф» вказана 89,90 грн, а загалом ринкову ціну алкогольних напоїв у місці реалізації на суму 15796,12 грн, проти 60740,00 грн, зазначених контролюючим органом. У поясненнях позивач вказує, що фактична кількість запасів станом на момент проведення фактичної перевірки є іншої та складає саме суму 15796,12 грн.

Суд звертає увагу, що положення статті 20 Закону №265 визначають, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, а не за ринковими цінами, тому мотивація позивача в цій частині є безпідставною.

Щодо відсутності на момент проведення фактичної перевірки Книги обліку доходів і витрат за місцем проведення перевірки, то такі обставини не заперечує позивач. Також на момент проведення перевірки були відсутні первинні документи на придбання алкогольних напоїв, що є підставою для внесення відомостей до Книги обліку доходів і витрат. Такі обставини підтвердив допитаний у судовому засіданні свідок державний інспектор ГУ ДПС в Івано-Франківській області Чернюк О.О. та не спростовані позивачем, його представником.

Надані до цієї адміністративної справи позивачем такі докази як копія Книги обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_1 , розпочата ним з 01.01.2021, накладні та рахунки на товар (а.с.85-96, 110-114), оригінали яких оглянуто у судовому засіданні 28.07.2021, суд оцінює критично, так як вони не були подані контролюючому органу ні під час фактичної перевірки, ні на його письмову вимогу, ні після закінчення перевірки у порядку та строки, встановлені пунктом 44.6 статті 44, пунктом 86.7 статті 86 ПК України, а тому у розумінні цих норм вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час проведення перевірки.

Також дана Книга обліку доходів і витрат, в порушення пункт 3 наказу Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481 не зареєстрована в контролюючому органі. При цьому реєстрація Книги засвідчується підписом керівника або заступника контролюючого органу та скріплюється печаткою. За інформацією представника відповідача Книга обліку доходів і витрат реєструвалася підприємцем лише один раз 30.11.2018 за №18191803138 (а.с.183).

Також у Книзі обліку доходів і витрат у графі 5 не вказані реквізити первинних документів (накладних, видаткових накладних), що підтверджують понесені підприємцем витрати. Тобто зі змісту вказаної Книги неможливо встановити, що позивачем придбавалися підакцизні товари, щодо яких у акті наявний висновок про відсутність їх обліку за місцем реалізації та відповідно були понесені витрати на їх придбання, вказане також підтверджує факт відсутності обліку товару у відповідності до вимог законодавства.

Таким чином ні Книга обліку доходів і витрат, ні інші документи на придбання товару (в більшості це фіскальні чеки з ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна»), які надані лише суду та фактично не надавались під час перевірки, не можуть бути прийняті в якості належних доказів ведення позивачем обліку товарів за місцем їх реалізації.

Визначальним у даній справі є те, підприємець має вести облік товарних запасів у Книзі обліку доходів і витрат, і з метою перевірки такого обліку, а також товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за місцем реалізації мають бути наявні також і первинні документи. Судом на підставі належних і допустимих доказів встановлено як відсутність обліку товарно-матеріальних цінностей, так і відсутність первинних документів в місці продажу на момент проведення фактичної перевірки. Позивачем не спростовано встановлене порушення щодо здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а контролюючим органом доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 23.03.2021 № 00014160704, яким до позивача на підставі статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 121480 грн.

Такі висновки суду узгоджуються з правовими висновками, викладеними Верховним Судом при розгляді справ у подібних правовідносинах щодо застосування норм права, зокрема у постановах від 23.10.2020 у справі № 816/2932/15, від 12.03.2020 у справі №808/2540/16, від 23.07.2020 у справі №809/786/16.

Щодо іншого податкового повідомлення-рішення, яке оскаржується у цій справі, №00014190704, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 5100 грн за порушення пункту 11 статті 3 Закону №265, а саме: розрахункову операцію проведено через реєстратор розрахункових операцій та/або через програмний реєстратор розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, то стосовно самого факту порушення підприємець не навів жодних аргументів у позові на його спростування. Доданим до матеріалів перевірки фіскальним чеком від 03.02.2021 беззаперечно вбачається відсутність стосовно реалізованого підакцизного товару горілки «Неміроф оригінальна» зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (а.с.51). Відтак, контролюючим органом правомірно і підставно визначено відповідальність підприємця за даним порушенням у вигляду штрафу у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 5100 грн.

Щодо мотивів позивача про позбавлення його права на надання заперечень на акт перевірки, то такі є надуманими, оскільки акт фактичної перевірки вручався і його працівнику, і надсилався поштовим зв`язком, відмова отримати акт у першому випадку та неможливість вручення поштової кореспонденції у другому випадку свідчить про те, що податковим органом дотримано вимоги податкового законодавства, і ознайомлення та отримання акта фактичної перевірки та подання заперечення залежало виключно від підприємця.

Щодо несвоєчасне прийняття податкових повідомлень-рішень, то такі судом не беруться до уваги, оскільки акт фактичної перевірки, як зазначено вище, отримано підприємцем у розумінні положень ПК України 18.03.2021, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті 23.03.2021, тобто у строк, встановлений пунктом 86.8 ПК України, який визначає, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже, встановлені судом обставини справи на підставі належних та допустимих доказів підтверджують факти допущених порушень та підставність застосування до суб`єкта господарювання фінансових санкцій, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано.

Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність свої рішень.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, в позові слід відмовити.

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення відповідачами судових витрат, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_4 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Тернопільській області (вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код відокремленого структурного підрозділу юридичної особи 44143637).

Повний текст рішення складено та підписано 06 серпня 2021 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.