Рішення № 98858613, 30.07.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 липня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/5328/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (надалі - позивач, Управління) звернулось до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), у якому позивач просив стягнути з відповідача капіталізовані платежі у розмірі 379439,37 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у позивача на обліку перебуває потерпілий внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2 , з яким 16.06.2015 стався нещасний випадок під час перебування в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 . Позивач продовжує виплачувати постраждалому страхові виплати. З огляду на припинення відповідачем підприємницької діяльності, сума платежів, які підлягають капіталізації у позивача для розрахунку з потерпілим становить 379439,37 грн, що підтверджено розрахунком потреби в капіталізації коштів. 12.02.2021 відповідачу надіслано розрахунок потреби в капіталізації та вимогу №372-10 про сплату капіталізованих платежів, проте, до теперішнього часу зазначена сума на розрахунковий рахунок позивача не надходила. Враховуючи те, що за приписами чинного законодавства у випадку ліквідації страхувальників фінансування витрат позивача здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідача суму капіталізованих платежів у розмірі 379439,37 грн.

2. Позиція відповідача.

Поштове відправлення разом з копією ухвали суду від 31.05.2021 про відкриття провадження у цій справі, надіслане відповідачу на поштову адресу, повернулось до суду неврученим з огляду на відсутність адресата /а.с. 47/.

Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, копія ухвали від 31.05.2021 про відкриття провадження у цій справі вважається врученою відповідачу 10.06.2021.

Відзив на позов у строк, визначений частиною першою статті 261 КАС України, відповідачем не надано.

За змістом частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

А відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників.

У судові засідання 29.06.2021, 14.07.2021 та 28.07.2021 позивач та його представник не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

При цьому судове засідання 29.06.2021 відкладено за клопотанням представника позивача з огляду на його зайнятість в іншому засіданні, судове засідання 14.07.2021 відкладено з огляду на неявку до суду відповідача та його представника без наявності на те поважних причин.

У судове засідання 28.07.2021 позивач та його представник втретє не з`явились.

Клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи з огляду на його зайнятість в іншому судовому засіданні судом залишене без задоволення, оскільки відповідно до пункту 2 частини третьої статті 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

За таких обставин, суд, зважаючи на те, що позивач та його представник втретє не з`явились до суду, визнав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та його представника.

Розгляд справи завершено у порядку письмового провадження на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обставини справи

ОСОБА_1 у період з 21.09.1995 по 13.06.2018 був зареєстрований як фізична особа - підприємець /а.с. 12/.

16.06.2015 з найманим працівником ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 стався нещасний випадок внаслідок наїзду транспортних засобів на потерпілого, про що складено акт №1 форми Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом /а.с. 13-16/.

За змістом акта від 29.10.2015 форми Н-5 проведення розслідування нещасного випадку, що стався 16.06.2015 о 13:00 /а.с. 17-19/, нещасний випадок з водієм ОСОБА_2 визнано таким, що пов`язаний з виробництвом, внаслідок виконання потерпілим трудових обов`язків за режимом роботи підприємства ФОП ОСОБА_1

14.01.2016 Лубенською міжрайонною МСЕК ОСОБА_2 з 13.06.2016 установлена третя група інвалідності зі втратою професійної працездатності 30%, що підтверджено залученою до матеріалів справи копією виписки із акта огляду МСЕК /а.с. 20/.

11.01.2018 ОСОБА_2 повторно встановлено третю групу інвалідності безтерміново, про що свідчить копія виписки до акта огляду МСЕК /а.с. 23/ .

Постановою Відділення у Гребінківському районі Відділення виконавчої дирекції Фонду у Гребінківському районі Полтавської області від 04.01.2016 №1622/227/1 потерпілого ОСОБА_2 з 16.06.2015 взято на облік, зареєстровано страховий випадок "трудове каліцтво", призначено потерпілому страхові виплати /а.с. 27/.

Постановою Відділення у Гребінківському районі Відділення виконавчої дирекції Фонду у Гребінківському районі Полтавської області від 15.02.2016 №1622/227/227.1/7 зареєстровано страховий випадок "трудове каліцтво", призначено потерпілому страхові виплати з 13.01.2016 у зв`язку з інвалідністю /а.с. 28/.

Постановою Управління від 20.04.2020 №1613/227/227.1/17 призначено потерпілому ОСОБА_2 перераховану щомісячну страхову виплату у розмірі 1118,88 грн з 01.03.2020 безстроково /а.с. 29/.

З огляду на припинення ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності Управлінням складено розрахунок потреби в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим на виробництві та разом з вимогою від 12.02.2021 №372-10 надіслано відповідачу й отримано останнім 16.02.2021 /а.с. 30-33/.

08.04.2021 відповідач звернувся до Управління із заявою від 06.04.2021, у якій просив надати детальний розрахунок потреби в капіталізації коштів /а.с. 34/.

Листом від 23.04.2021 вих.№1056-10 позивач роз`яснив ОСОБА_1 порядок обчислення суми капіталізованих платежів.

Посилаючись на несплату відповідачем суми капіталізованих платежів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини першої, другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 51 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Згідно з частиною другою статті 1205 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV).

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: обов`язковість страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Статтею 18 Закону №1105-XIV передбачено, що страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

У силу статей 4, 12 Закону №1105-XIV Фонд соціального страхування від нещасних випадків - це некомерційна самоврядна організація, яка проводить збір та акумулювання страхових внесків і фінансується за рахунок страхових внесків страхувальників - роботодавців (юридичних та фізичних осіб).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 11 Закону №1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №986 (надалі - Порядок №986), пунктом 1 якого передбачено, що відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам.

Пунктом 3 Порядку №986 передбачено, що капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

Згідно з пунктом 4 Порядку №986 капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу таким чином: 1) щомісячні страхові виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності; 2) витрати на догляд за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 3) витрати на забезпечення потерпілого автомобілем безоплатно чи на пільгових умовах, організацію та оплату навчання водінню автомобіля, а також на виплату компенсації на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 4) витрати на санаторно-курортне лікування - із розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки: для осіб з інвалідністю I групи - щороку, для інших осіб з інвалідністю - не рідше одного разу на три роки.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі спір стосується наявності підстав для стягнення з відповідача капіталізованих платежів у розмірі 379439,37 грн.

Виходячи з наведених вище положень чинного законодавства капіталізація платежів для задоволення вимог по зобов`язаннях, що виникли у результаті заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, проводиться відповідно до Порядку №986, і здійснюється по кожній особі з виплатою заборгованості за минулі роки і необхідності виплат майбутніх платежів.

При цьому вимоги статті 11 Закону №1105-XIV та Порядку №986 щодо капіталізації платежів поширюються на всі випадки ліквідації юридичних осіб та припинення діяльності фізичних осіб-підприємців.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.05.2020 у справі №809/1738/17 (провадження №11-945апп19) та Верховним Судом у постановах від 18.06.2020 у справі №820/2837/17, від 04.03.2021 у справі №808/535/17.

Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, і саме із внесенням до Єдиного державного реєстру відповідного запису у ОСОБА_1 виникли зобов`язання перед Управлінням щодо сплати капіталізованих платежів, розрахованих відносно потерпілого ОСОБА_2 .

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 02.11.2020 у справі №1940/1440/18 та від 04.03.2021 у справі №808/535/17.

За змістом частин першої - третьої статті 17 Закону №1105-XIV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку. Строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується. Спори щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем відзив на позов, доказів, що свідчили б про добровільну сплату капіталізованих платежів на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача, суду не надано.

Із заявами, клопотаннями про продовження строку для подання відзиву на позов чи його поновлення відповідач до суду не звертався.

Докази оскарження розрахунку капіталізованих платежів та/або рішень про визнання страхового випадку з ОСОБА_2 , призначення йому страхових виплат тощо відповідачем також не надані.

Разом з тим, наявність у відповідача обов`язку зі сплати капіталізованих платежів у розмірі 379439,37 грн підтверджено зібраними у справі письмовими доказами у їх сукупності.

Виходячи з того, що підприємницьку діяльність відповідачем припинено 13.06.2018, зазначену вище суму капіталізованих платежів належить стягнути з ОСОБА_1 .

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відповідні витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (код ЄДРПОУ 41319427; вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36011) капіталізовані платежі у розмірі 379439,37 грн (триста сімдесят дев`ять тисяч чотириста тридцять дев`ять гривень тридцять сім копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Кукоба