Рішення № 98857345, 09.08.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 серпня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2831/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним рішення відповідача в незарахуванні сум заробітку з 01.07.1995 року по 29.02.1996 згідно архівної довідки №934 від 07.06.2006, виданої виконавчим комітетом Стаханівської міської ради Луганської області, при обчисленні розміру пенсії позивача;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахування та виплату пенсії за віком позивача з врахуванням архівної довідки №934 від 07.06.2006, виданої виконавчим комітетом Стаханівської міської ради Луганської області, починаючи з 19.01.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України в місті Лисичанську з 03.10.2017 та отримував пенсію по ІІ групі інвалідності з 03.10.2017 по 18.01.2021.

19.01.2019 позивач звернувся до відповідача за перерахунком на пенсію за віком, що було зроблено відповідачем.

14.04.2021 позивач звернувся через веб-портал Пенсійного фонду України (реєстраційний №ВЕБ-12113-Ф-С-21-035629) до відповідача щодо надання інформації стосовно врахування до його пенсійного стажу отриману зарплатню в період роботи у Акціонерному Банку «ІНКО» з червня 1995 року по лютий 1996 року включно, згідно наданої довідки виконавчого комітету Стахановської міської ради Луганської області №934, яка є в матеріалах пенсійної справи позивача.

На звернення позивача було отримано від УПФУ в місті Лисичанську листа №99-94/Л-07/8-1211/21 від 26.04.2021, в якому відповідач роз`яснив по прийнятому рішенню щодо періоду заробітку з 01.07.1995 по 29.02.1996, який зарахований при обчисленні розміру пенсії значенням "0" в зв`язку' з тим, що зарахування сум заробітку, які зазначені в довідці за № 934 від 07.06.2006, котра видана виконавчим комітетом Стаханівської міської ради Луганської області, порушує вимогу статті 40 Закону, а саме, довідка про заробітну плату не підтверджується первинними документами, у зв`язку з чим не можливо провести документальну перевірку зазначених сум заробітку.

Вважає, що рішення відповідача по не зарахуванню періоду заробітку позивача з 01.07.1995 по 29.02.1996 під час його працевлаштування до Стахановської філії Акціонерного Банку «ІНКО» порушує права позивача в обчисленні пенсії, розмір якої відповіде отриманим сумам заробітку які вказані в архівній довідці за № 934 від 07.06.2006.

Ухвалою суду від 07.06.2021 позовну заяву залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 09.08.2021 замінено відповідача у справі - управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області позовних вимог не визнало про що 30.06.2021 надало відзив на позовну заяву (а.с. 35-38), у якому заперечувало проти позовних вимог.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в управлінні. З 03.10.2017 по 18.01.2021 отримував пенсію по 2 групі інвалідності.

19.01.2021 позивач особисто звернувся за перерахунком на пенсію за віком, відповідний перерахунок було здійснено і позивач отримує пенсію за віком з 19.01.2021.

Статтею 8 Закону №1058 визначено право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи громадянами України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсій страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 40 Закону № 1058, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Загальний стаж роботи позивача складає 39 років 08 місяців 15 днів, в тому числі робота за Списком №1-3 роки 14 днів.

Заробітну плату для обчислення пенсії розраховано відповідно до вимог статті 40 Закону за період роботи з 01.03.1991 по 29.02.1996 (за 60 місяців) та за період страхового стажу починаючи 01.07.2000 по 31.12.2019. Індивідуальний коефіцієнт заробітку - 1,81868. Середньомісячний заробіток склав -16584,20 грн. Розмір пенсії позивача з 19.01.2021 року складає 8880,84 грн.

Період заробітку з 01.07.1995 по 29.02.1996 зарахований при обчисленні розміру пенсії значенням "0" в зв`язку з тим, що зарахування сум заробітку, які зазначені в довідці за № 934 від 07.06.2006, яка видана виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області порушує вимогу статті 40 Закону, а саме довідка про заробітну плату не підтверджується первинними документами, та не можливо провести документальну перевірку зазначених сум заробітку.

Згідно пункту 2.7. Порядку 22-1, до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 2.1 Порядку 22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Надана позивачем довідка № 934 від 07.06.2006, видана виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області не відповідає вимогам Порядку 22-1.

З приводу вимоги про зобов`язання Управління здійснити перерахунок пенсії позивача, відповідач, з посиланням на правову позицію, викладену Верховним судом у постанові від 10 квітня 2018 року по справі №348/2160/15-а зазначив, що суд, а тим більш позивач, не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам.

Вважає, що управління діяло на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України, законами та підзаконними нормативними актами, а законних підстав для задоволення позовних вимог немає.

Сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с. 42).

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджено копіями паспорту громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (а.с. 16-18, 19), є особою з інвалідністю 2 групи (а.с. 15).

Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, з 03.10.2017 по 18.01.2021 отримував пенсію по інвалідності, з 19.01.2021 отримує пенсію за віком, що не заперечується сторонами.

14.04.2021 позивач через веб-портал Пенсійного фонду України звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати інформацію щодо врахування до його пенсійного стажу заробітної плати в період роботи в Акціонерному товаристві Банк «ІНКО» з червня 1995 по лютий 1996 року, згідно наданої довідки виконавчого комітету Стахановської міської ради Луганської області № 934 (а.с. 3).

У відповідь на вказане звернення, відповідач листом від 26.04.2021 № 99-94/Л-07/8-1211/21 повідомив, що період заробітку з 01.07.1995 по 29.02.1996 зарахований при обчисленні розміру пенсії значенням «0» у зв`язку з тим, що зарахування сум заробітку, які зазначені в довідці № 934 від 07.06.2006, яка видана виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області порушує вимогу статті 40 Закону № 1058, а саме: довідка про заробітну плату не підтверджується первинними документами, у зв`язку з чим не можливо провести документальну перевірку зазначених сум заробітку (а.с. 5).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивач, як застрахована особа, має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Як передбачено ст. 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров`я.

Статтею 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачений порядок визначення розміру пенсії за віком.

Частиною 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Крім того, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Пунктом 2.1 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи: 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).

Згідно з абз. 1, 2 пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

З аналізу вищезазначеного суд приходить висновку, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що Законом України "Про пенсійне забезпечення" передбачено зарахування періоду роботи на умовах трудового договору на підприємствах незалежно від форм власності та господарювання до загального трудового стажу особи.

Згідно з ст. 62 Закону "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення особі пенсії за віком з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року, є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням пенсії. Тобто, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати та її складові за даними, що містяться у розрахунковому листі особи за відповідний період.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 17 березня 2015 року у справі № 21-11а15, від 15 грудня 2015 року у справі№ 2-а/576/29/14, та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 358/1179/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 686/6278/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 2а-6873/11.

При цьому, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами, також у випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Судом встановлено, що відповідно до архівної довідки, виданої виконавчим комітетом Стаханівської міської ради від 07.06.2006 № 934 у відомостях із нарахування заробітної плати працівникам Акціонерного банка «Інко» зазначений ОСОБА_1 (а.с. 4).

Відповідач, після огляду вказаної довідки, дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам Порядку 22-1 та порушує вимогу статті 40 Закону № 1058, а саме не підтверджується первинними документами та не можливо провести документальну перевірку зазначених сум заробітку.

Що стосується відмови в урахуванні довідки про заробітну плату № 934 від 07.06.2006 через відсутність первинної документації, на підставі якої складено довідку, а також всіх необхідних реквізитів, суд зазначає, що Порядком № 22-1 для особи, яка звертається за перерахунком пенсії, не встановлений обов`язок подання таких первинних документів.

Навпаки пунктом 4.2 Порядку № 22-1 визначено право органу, що призначає пенсію вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Суд також враховує, що ні Порядком №22-1, ні іншим нормативним документом не визначено вичерпного переліку тих первинних документів, якими повинна підтверджуватись довідка про заробітну плату для обчислення пенсії, а також не передбачено порядок підтвердження довідки про заробіток первинними документами, якщо відомості про заробітну плату відсутні в архівній установі.

Крім того, варто зазначити, що відповідачем не надано жодного доказу, що відомості, які містяться в спірній архівній довідці, є такими, що не відповідають дійсності чи зроблені з порушенням закону.

На переконання суду право особи на пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від існування конкретного документу, оскільки збереження таких відомостей не може контролюватися пенсіонером, а значить на нього не може покладатись відповідальність за їх відсутність.

Суд зауважує, що перерахунок пенсії за умови надання позивачем підтверджуючих документів не ставиться в залежність від наявності можливості у пенсійного органу здійснити перевірку відомостей цих документів на підприємстві, а тим більше це не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення за умови не визнання вказаної довідки недійною.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України).

Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України «Права, свободи та обов`язки людини і громадянина». Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

У п. 54 Рішення ЄСПЛ у справі «Пічкур проти України» ЄСПЛ також зазначив про порушення статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зі свого боку позивач вчинив всі необхідні для перерахунку розміру пенсії дії, а відтак, не може нести тягар відповідальності за формування роботодавцем відповідних первинних документів та можливості проведення пенсійним органом документальної перевірки зазначених сум заробітку.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що надані позивачем архівна довідка виконавчого комітету Стахановської міської ради Луганської області від 07.06.2021 № 934, відповідає вимогам Порядку № 22-1 та положенням ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Верховний Суд України у постанові від 24.11.2015 по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто, бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 54398764).

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У даному випадку, суд вважає, що достатнім та ефективним способом захисту порушеного права буде визнання протиправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганського області щодо неврахування при перерахунку пенсії архівної довідки про заробітну плату від 07.06.2006 № 934, виданої виконавчим комітетом Стаханівської міської ради Луганської області, та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з врахуванням архівної довідки, виданої виконавчим комітетом Стаханівської міської ради Луганської області від 07.06.2006 № 934, починаючи з 19.01.2021.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з обранням належного способу захисту порушеного права.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується судом, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місце знаходження: 93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, б. 9) про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганського області щодо неврахування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 архівної довідки про заробітну плату від 07.06.2006 № 934, виданої виконавчим комітетом Стаханівської міської ради Луганської області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням архівної довідки, виданої виконавчим комітетом Стаханівської міської ради Луганської області від 07.06.2006 № 934, починаючи з 19.01.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Тихонов