Рішення № 98856962, 29.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2021 року № 320/3580/21

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лапія С.М.,

за участі: секретаря судового засідання - Кушнеревич А. В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Коваль Р.О.,

представника відповідача - Литовченко В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України , Дисциплінарної комісії приватних виконавців про визнання протиправним та скасування рішення від 05.03.2021 та наказу від 11.06.2021 №2037/7, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся приватний виконавець виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 05.03.2021, оформлене протоколом, в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на чотири місяці;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 11.06.2021 № 2037/7, яким введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 05.03.2021 про притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на чотири місяці;

- зобов`язати Міністерство юстиції України вилучити з Єдиного реєстру приватних виконавців України запис про притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на чотири місяці на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 05.03.2021, оформленого протоколом № 55 та введеного в дію наказом Міністерства юстиції України від 11.06.2021 № 2037/7.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано всіх обставин справи, що стосуються дисциплінарного проступку, не надано належної оцінки його поясненням.

Також зазначив, що у його діях не було складу дисциплінарного проступку.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що 21.12.2020 до Міністерства юстиції України надійшла скарга Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на дії приватного виконавця.

У скарзі АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» зазначено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 перебував виконавчий лист Печерського районного суду м. Києва від 05.10.2012 № 2-655/12 про стягнення з ОСОБА_2 на погашення заборгованості у розмірі 228599, 11 дол. США шляхом звернення стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Постановою від 23.10.2018 відкрито виконавче провадження та присвоєно номер АСВП 57499196.

Електронні торги з реалізації зазначеної квартири відбулися 16.08.2019. Банком кошти від реалізації квартири отримано.

У подальшому постановою Київського апеляційного суду від 11.11.2020 № 2-655/12 визнано дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва ОСОБА_1 щодо передачі на реалізацію ДП «СЕТАМ» квартири АДРЕСА_1 , неправомірними.

У зв`язку з викладеним АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» просило розглянути скаргу на дії приватного виконавця та прийняти відповідне рішення.

Листом від 23.12.2020 №02/01.15.1/1020 Міністерство юстиції України надіслано позивачу запит на надання пояснень та копій документів по виконавчому провадженні №57499196 для проведення позапланової невиїзної перевірки його діяльності.

Позивачем 04.01.2020 на вказаний запит надано пояснення, у яких зазначено про рішення судів, якими встановлені обставини, що виключають поширення ч.1 ст.1 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів у іноземній валюті». Звернуто увагу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 09.04.2015 у справі №757/33524/14-ц про виселення та зняття з реєстраційного обліку з об`єкта нерухомого майна особи, яка є боржником у ВП №57499196.

За результатами поведеної позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача Управлінням забезпечення примусового виконання рішень в Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) складено довідку про результати проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києві ОСОБА_1 від 20.01.2021.

Перевіркою встановлено, що 23.10.2018 приватним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 57499196 з примусового виконання виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва від 05.10.2012 № 2-655/12 про: в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 65/08 від 18.04.2008 у розмірі 228599 доларів США 11 центів, що за курсом НБУ станом на 10.02.2012 складає 1 826 484,03 грн, звернення стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 на правах власності, шляхом реалізації вказаного майна за початковою ціною 1 010 000,00 грн.

При здійсненні зазначеного виконавчого провадження приватним виконавцем 29.05.2019 проведено опис та арешт майна боржника, а саме: квартири АДРЕСА_1 та в цей же день скеровано до Державного підприємства «СЕТАМ» заявку про реалізацію описаного та арештованого вищевказаного майна боржника.

Відповідно до протоколу № 426192 торги з реалізації зазначеної квартири відбулися 16.08.2019. Номер лоту 363812.

При цьому під час проведення перевірки встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 11.11.2020 у справі № 2-655/12 ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14.11.2019 скасовано і прийнято нову постанову, якою скаргу ОСОБА_3 на дії приватного виконавця у виконавчому провадженні № 57499196 з примусового виконання виконавчого листа про передачу квартири на реалізацію державному підприємству «СЕТАМ» задоволено.

Визнано дії приватного виконавця щодо передачі на реалізацію державному підприємству «СЕТАМ» квартири АДРЕСА_1 неправомірними.

У мотивувальній частині постанови Київський апеляційний суд зазначив, що Печерський районний суд м. Києва безпідставно вказав, що предмет іпотеки, квартира АДРЕСА_1 , не є єдиним майном (житлом) боржника, оскільки згідно з повідомленням КП Павлоградське міське БТІ за боржником на праві власності зареєстрована 1/3 частина квартири за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку, що на квартиру АДРЕСА_1 не поширюється мораторій відповідно по положення Закону.

У зазначеному рішенні суду встановлено, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 19.11.2019 право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_3 було припинено 12.07.2013.

Одночасно встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 та придбана за кошти, надані за кредитним договором № 65/08-Ж від 18.04.2008, має площу 57 кв. метрів та є предметом договору іпотеки, яким забезпечено виконання зобов`язань ОСОБА_3 за кредитним договором, валютою (дол. США).

У свою чергу, квартира АДРЕСА_1 використовується ОСОБА_3 та її неповнолітнім сином як місце постійного проживання.

Зазначене доводами приватного виконавця не спростовано.

На підставі вказаної довідки Міністерством юстиції України сформовано подання про притягнення приватного виконавця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності від 19.02.2021 №6283-33-21 у зв`язку з порушенням ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів у іноземній валюті».

За результатами розгляду подання Дисциплінарною комісією приватних виконавців 05.03.2021 вирішено притягнути приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 4 місяці (протокол від 05.03.2021 № 55).

Наказом Міністерства юстиції України від 11.06.2021 № 2037/7 зазначене рішення введено в дію.

Позивач, не погоджуючись з рішенням Дисциплінарної комісієї приватних виконавців від 05.03.2021 № 55 та наказом Міністерства юстиції України від 11.06.2021 № 2037/7, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» (в тексті - Закон), Законом України «Про органи та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» (по рішенню - Закон 1403-VII), «Порядком проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців» (за текстом - Порядок), «Інструкцією з організації примусового виконання рішень», та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст.ст. 1, 3-5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Законом України «Про органи та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» визначаються основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Відповідно до ст. 34 Закону 1403-VII контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Позапланові перевірки проводяться на підставі: 1) заяви приватного виконавця про проведення перевірки; 2) письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця; 3) неподання приватним виконавцем у встановлені строки звітності чи іншої інформації та/або подання недостовірної інформації.

Під час проведення позапланових перевірок з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення таких перевірок. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом.

За місцем проведення перевірки поділяються на виїзні та невиїзні.

У разі проведення позапланової невиїзної перевірки Міністерство юстиції України надсилає приватному виконавцю письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений у запиті строк, який має бути достатнім для підготовки відповіді та копій документів, але не менше 10 календарних днів, приватний виконавець надає Міністерству юстиції України вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.

У разі виявлення під час здійснення перевірок ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Механізм здійснення Міністерством юстиції України перевірок діяльності у тому числі приватних виконавців, визначає «Порядок проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців».

В силу п.п. 2, 4 розд. І Порядку організація та проведення перевірок покладаються на структурний підрозділ Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - структурний підрозділ Міністерства).

Перевірки діяльності приватного виконавця здійснюються шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Позапланова перевірка діяльності приватного виконавця проводиться з підстав, визначених частиною третьою статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», та/або у разі надходження від Дисциплінарної комісії приватних виконавців скарги на діяльність приватного виконавця, яка була подана до цієї комісії.

Пунктами 19, 26-31 розділу ІІІ Порядку передбачено, що позапланові перевірки діяльності приватного виконавця поділяються на виїзні та невиїзні.

Позапланові невиїзні перевірки діяльності приватного виконавця проводяться на підставі письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця чи у разі надходження від Дисциплінарної комісії приватних виконавців скарги на діяльність приватного виконавця, яка була подана до цієї комісії, ухвалення Дисциплінарною комісією приватних виконавців рішення про відхилення подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та спрямування матеріалів для повторної перевірки діяльності приватного виконавця.

Під час проведення позапланових перевірок діяльності приватного виконавця з`ясовуються лише ті питання, потреба перевірки яких стала підставою для здійснення таких перевірок.

Позапланова невиїзна перевірка діяльності приватного виконавця проводиться шляхом витребування від приватного виконавця потрібних документів та відомостей у межах предмета звернення та надання висновку щодо відповідності рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вимогам законодавства, який викладається в довідці за результатами такої перевірки.

Позапланова невиїзна перевірка проводиться управлінням, яке входить до складу структурного підрозділу Міністерства та до повноважень якого належить забезпечення контролю за діяльністю приватних виконавців (далі - Управління контролю), або Управлінням забезпечення примусового виконання рішень, яке визначає керівник структурного підрозділу Міністерства (крім Управління забезпечення примусового виконання рішень, що перебуває в межах виконавчого округу приватного виконавця).

Про проведення позапланової невиїзної перевірки приватному виконавцю надсилається письмовий запит. У запиті зазначаються строк для надання вмотивованої відповіді приватним виконавцем щодо фактів, викладених у зверненні, який не може бути менше десяти календарних днів, перелік копій документів, які потрібно надати для проведення перевірки.

Під час проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця використовуються інформація та копії документів, надані приватним виконавцем, відомості автоматизованої системи виконавчого провадження, інша інформація та документи, які стосуються предмета звернення.

Якщо під час позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виникла потреба в одержанні від приватного виконавця додаткової інформації або копій документів у межах предмета звернення, структурний підрозділ Міністерства (Управління забезпечення примусового виконання рішень) може надіслати приватному виконавцю повторний письмовий запит. Запит має містити обґрунтування потреби одержання додаткової інформації та/або копій документів та строк, у який приватний виконавець має надати таку інформацію та/або документи.

Позапланова невиїзна перевірка діяльності приватного виконавця має бути проведена не пізніше ніж через тридцять робочих днів із дня надходження до структурного підрозділу Міністерства звернення (скарги) учасника виконавчого провадження.

У відповідності до розд. IV Порядку у разі виявлення під час здійснення планових та позапланових перевірок діяльності приватного виконавця ознак дисциплінарного проступку, визначених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», структурний підрозділ Міністерства вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Подання спрямовується до Дисциплінарної комісії приватних виконавців протягом двох місяців із дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше ніж за два роки з дня його вчинення.

У поданні зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові приватного виконавця, виконавчий округ, у якому приватний виконавець здійснює діяльність, номер посвідчення приватного виконавця; вид перевірки, під час якої виявлено порушення, та підстави її проведення; реквізити довідки, складеної за результатами перевірки; зміст виявлених порушень із посиланням на відповідні норми нормативно-правових актів; наслідки, до яких призвели (або можуть призвести) порушення приватним виконавцем вимог законодавства (за наявності); відомості про застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень (вид дисциплінарного стягнення, реквізити наказу Міністерства юстиції України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення).

У поданні не зазначаються відомості про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, якщо з дати видання наказу Міністерства юстиції України про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення минув один рік.

Дисциплінарним проступком приватного виконавця є: 1) факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця; 2) порушення правил професійної етики приватного виконавця; 3) розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 4) невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків; 5) невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з`їзду приватних виконавців України.

Статтею 40 Закону 1403-VII встановлено, що дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності:

1) зобов`язана запросити на засідання приватного виконавця та заслухати його пояснення з питань, що стали підставою для внесення подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності;

2) має право запросити на засідання учасника виконавчого провадження, скарга якого стала підставою для перевірки діяльності приватного виконавця та внесення подання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності, для надання додаткових пояснень по суті скарги;

3) має право запросити на засідання та заслухати думку представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших осіб за їхньою згодою.

Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, приймає одне з таких рішень:

1) задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення;

2) відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця;

3) відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

За ст. 41 Закону 1403-VII за вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) догана; 3) зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців; 4) припинення діяльності приватного виконавця.

Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Міністерства юстиції України.

Про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення робиться запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

Рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.

Посилання позивача, що ним при проведенні виконавчих дій у ВП 57499196 не було порушено вимоги ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів у іноземній валюті», оскільки на час вчинення виконавчих дій рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09.04.2015 у справі № 757/33524/14-ц ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було виселено з спірної квартири та знято з реєстрації, а також те, що гр. ОСОБА_3 мала у власності інше житло, суд оцінює критично.

Так, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , площею 57, 00 кв м, придбана ОСОБА_3 за кошти, надані за кредитним договором та є предметом іпотеки, яким забезпечено виконання зобов`язань за кредитним договором, валютою, якого є долар США.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 19.11.2019 право власності ОСОБА_3 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 припинено 12.07.2013, отже, на час продажу спірної квартири гр. ОСОБА_3 іншого житла не мала.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів у іноземній валюті» (на час спірних правовідносин) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Виходячи з викладеного, спірна квартира підпадала під дію ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів у іноземній валюті», а отже, відповідач вірно дійшов висновку про порушення позивачем вимог зазначеного закону.

Крім того, постановою Київського апеляційного суду від 11.11.2020 у справі № 2-655/12 визнано дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 щодо передачі на реалізацію Держаному підприємству «СЕТАМ» квартири АДРЕСА_1 неправомірними.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, оскаржувані наказ та рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення, було прийнято відповідно до положень Закону 1403-VІІІ та Положення № 3791/5, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи..

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Проте, позивачем не було доведено суду обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводів відповідача.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Також суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

На переконання суду питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 21, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 264, 265, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 04 серпня 2021 р.