Рішення № 98856883, 06.08.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2021 року № П/320/771/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Електротех» до Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради про визнання незаконними рішень,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Електротех» (09113, Київська обл., м. Біла Церква, пров. Будівельників, 4, приміщення 37) звернулось Київського окружного адміністративного суду з позовом (в редакції від 12.02.2020) до Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради (09117, Київська обл., м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 75, приміщення 134), в якому просить суд визнати незаконним рішення контролюючого органу від 10.12.2019 про відмову у розташуванні об`єкта зовнішньої реклами.

У якості підстави позову позивач зазначив, що ПП «Електротех» було застосовано принцип мовчазної згоди, адже відповіді на заяву підприємства про розміщення об`єкту зовнішньої реклами у встановлені законодавством строки не було надано. Позивач вважає, що підстави відмови у розміщенні об`єкта зовнішньої реклами, у відповідача були відсутні, адже рекламний об`єкт відповідав вимогами ст. 16 Закону України «Про рекламу».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

16 березня 2020 року до суду від Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити, з урахуванням того, що для задоволення заяви позивача про надання дозволу на розміщення об`єкту зовнішньо реклами (біг борд) не було законних підстав, оскільки відповідно до висновків, які надійшли після погоджувальної процедури, Управлінням були сформовані пропозиції та подання до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради. Так, виконавчий комітет Білоцерківської міської ради прийняв рішення № 878 від 10.12.2019, яким відмовив позивачу у наданні дозволу на розміщення об`єкту зовнішньої реклами на підставі висновків та листів погоджувальних служб (патрульної поліції, Департаменту ЖКХ, ТОВ «Білоцерківвода», ПАТ «Київоблгаз). Щодо посилання позивача на можливість застосування принципу мовчазної згоди, відповідач вказує на те, що застосування такого принципу не повинно використовуватись для легалізації розміщення об`єкта зовнішньої реклами, яке суперечить вимогам законодавства (а.с. 67-73).

20 березня 2020 року до суду від ПП «Електротех» надійшли заперечення на відзив, у яких наголошено на безпідставності наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву доводів та аргументів, адже приписи Закону України «Про рекламу» визначають вичерпний перелік правил та заборон для розташування об`єктів зовнішньої реклами, а наведені відповідачем у рішенні підстави, у цій статті не містяться. (а.с. 95-97)

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 листопада 2019 року Приватним підприємством «Електротех» було подано до Управління адміністративних послуг при Білоцерківській міській раді заяву про надання дозволу на розміщення об`єкту зовнішньої реклами (спеціальна металева конструкція з двома рекламними щитами типу «біг-борд» розміром 3,0м х 6,0м, загальною рекламною площею 36 кв.м.,) за адресою Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, в районі будинку № 214.

До заяв були додані: фотокартка місця, на якому планується розташування рекламних засобів; конструктивні рішення по виготовленню рекламного щита БИП.00.000; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Подані заявником документи були прийняті відповідальним працівником Центру надання адміністративних послуг при Білоцерківській міській раді за номером реєстрації 5758 від 08.11.2019.

13 листопада 2019 року Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради направлено листи за № № 15/1297-Р, 15/1287-Р, 15/1286-Р, 15/1284-Р до Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради, ТОВ «Білоцерківвода», батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква УПП в Київській області ДПП, Білоцерківської філії ПАТ «Київоблгаз» для отримання погоджень на розміщення об`єкту зовнішньої реклами ПП «Електротех» у місті Біла Церква за вищевказаною адресою.

Одночасно, листом № 15/1282-Р від 13.11.2019, відповідач поставив до відома позивача про проведення процедури погодження розміщення об`єкту зовнішньої реклами, після якої буде винесено на розгляд виконавчого комітету Білоцерківської міської ради відповідні проекти рішень. Даним листом також повідомлено позивача про те, що відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про адміністративні послуги», у разі надання адміністративної послуги суб`єктом надання адміністративних послуг, який діє на засадах колегіальності, рішення про надання адміністративної послуги або про відмову в її наданні приймається у строк, визначений частиною першою або другою цієї статті, а в разі неможливості прийняття зазначеного рішення у такий строк - на першому засіданні (слуханні) після закінчення цього строку.

Так, за результатами проведених експертиз, обстежень, інших технічних заходів отримані наступні листи:

- лист від батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква УПП в Київській області ДПП № 10302/41/40/1/01-2019 від 20.11.2019, яким надано висновок про не погодження встановлення вказаної рекламної конструкції у зв`язку з тим, що рекламна конструкція буде обмежувати видимість дорожнього знаку 2.3 «Головна дорога», а також з огляду на відсутність вертикальної дорожньої розмітки на опорі;

- лист Департаменту житлово-комунального господарства БМР № 2325 від 18.11.2019, яким надано висновок про не погодження встановлення вказаної рекламної конструкції у зв`язку з не відповідністю місця розташування вимогам п. 3.7.1 ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» (рекламоносії повинні розміщуватися за межами тротуарів або узбіч на відстані не менше ніж 2 м від них, але не ближче ніж 10 м від краю проїзної частини вулиць і доріг);

- лист ТОВ «Білоцерківвода» № 01-04/23-3698 від 18.11.2019, яким надано висновок про не погодження встановлення вказаної рекламної конструкції у зв`язку з тим, що місцерозташування її планується в санітарно-захисній зоні централізованих мереж водопостачання та водовідведення, які знаходяться на балансі ТОВ «Білоцерківвода»;

- лист Білоцерківського відділення ПАТ «Київоблгаз» № 810-Сп-17819-1119 від 22.11.2019, яким проінформовано, що рекламна конструкція за адресою Київська область, м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, в районі будинку № 218 знаходиться в охоронній зоні газопроводу середнього тиску, чим порушує вимоги Додатку 1 до Державних будівельних норм Б.2.-12-2019. (а.с. 85-89)

Відповідно до висновків, які надійшли після погоджувальної процедури, Управлінням містобудування та архітектури БМР на виконання п. 19 Типових правил, були сформовані пропозиції та подання № 15/1302-Р від 18.11.2019 до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради.

Надалі, керуючись пунктом 5 статті 4 і Закону України «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності», виконавчий комітет Білоцерківської міської ради прийняв рішення № 878 від 10.12.2019, яким відмовлено ПП «Електротех» у наданні дозволу на розміщення об`єкту зовнішньої реклами на підставі висновків та листів погоджувальних служб.

У свою чергу, на підставі рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 10.12.2019, Управління містобудування та архітектури листом № 15/1374-Р від 17.12.2019 року проінформувало позивача про відмову у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами за адресою Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, в районі будинку 214.

Не погоджуючись з рішенням від 10.12.2019, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, ПП «Електротех», звернулось до суду з даним позовом.

При вирішенні даного спору, суд виходить з наступного.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначаються та регулюються Законом України «Про рекламу».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу», зовнішня реклама це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною першою статті 16 Закону України «Про рекламу» визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Правовідносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, врегульовані Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (надалі по тексту - Типові правила).

Пунктами 2, 3, 6 Типових правил (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що дозвіл - це документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до Типових правил.

Таким чином, умовою для розміщення зовнішньої реклами у м. Білій Церкві, є наявність відповідного дозволу, наданого виконавчим органом Білоцерківської міської ради розповсюджувачу реклами.

На виконання вимог пункту 3 Типових правил, Білоцерківською міською радою Київської області було прийнято рішення «Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами на території м. Біла Церква» від 01 березня 2012 року № 524-21-VI (далі по тексту - Порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Біла Церква).

Згідно з п. 5 Типових правил, для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління.

На виконання вимог пункту 5 Типових правил, Білоцерківською міською радою Київської області було прийнято рішення «Про робочий орган з розміщення зовнішньої реклами в місті Біла Церква» від 22 грудня 2016 року № 417-22-VII, яким функції робочого органу з розміщення зовнішньої реклами було покладено на Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області.

03 листопада 2016 року рішенням Білоцерківської міської ради № 333-18-VІІ затверджено Положення про Управління містобудування та архітектури.

Згідно з пунктами 2.6 та 3.18 Положення про Управління містобудування та архітектури, одним із основних завдань Управління є забезпечення на території міста розміщення об`єктів зовнішньої реклами. Управління містобудування та архітектури виконує обов`язки робочого органу Білоцерківської міської ради з розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до п. 6 Типових правил, до повноважень робочого органу, зокрема, належать: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу; внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу чи про відмову у його наданні; видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради.

Робочий орган здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

При цьому, пунктами 9, 10, 16, 19, 20, 23, 24, 26 Типових правил, визначений порядок надання суб`єктам господарювання дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Так, для одержання дозволу заявник подає робочому органу заяву, до якої додаються фотокартка або комп`ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу, та ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням. За наявності документів, передбачених пунктом 9 цих Правил, відомості про заяву у той же день вносяться робочим органом до внутрішнього реєстру заяв та дозволів на розміщення зовнішньої реклами (журналу), який ведеться у довільній формі.

Робочий орган протягом двох робочих днів з дня реєстрації заяви перевіряє місце розташування рекламного засобу, зазначене у заяві, на предмет надання на заявлене місце зареєстрованого в установленому порядку дозволу.

Строк видачі дозволу або надання письмового повідомлення про відмову у його видачі становить 10 робочих днів.

Видача дозволу погоджується робочим органом з власником місця або уповноваженим ним органом (особою), а також з: Мінкультури - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам`ятках національного значення, в межах зон охорони цих пам`яток, історичних ареалів населених місць; органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам`ятках місцевого значення, а також в межах зон охорони цих пам`яток; утримувачем інженерних комунікацій - у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій; Укравтодором або власниками автомобільних доріг та Національною поліцією - у разі розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг. Перелік органів та осіб, з якими погоджується видача дозволу, є вичерпним.

Дії щодо отримання зазначених погоджень вчиняються робочим органом без залучення заявника протягом строку, встановленого для отримання дозволу.

Для здійснення погодження робочий орган не пізніше дня, що настає за днем одержання документів від заявника, надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах першому - п`ятому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.

За результатами дозвільної (погоджувальної) процедури органи, зазначені в абзацах першому - п`ятому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді надсилаються робочому органу.

У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах першому - п`ятому цього пункту, протягом встановленого строку погоджень вважається, що видачу дозволу погоджено.

Робочий орган протягом не більш як двох робочих днів з дати одержання від органів та осіб, з якими погоджується видача дозволу, подає виконавчому органу ради пропозиції та проект відповідного рішення.

Виконавчий орган ради протягом одного робочого дня з дати одержання зазначених пропозицій приймає рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні.

Відповідно до приписів частини 5 статті 4 і Закону України «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності», підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якими є: подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

За переконанням суду, саме на етапі розгляду заяви розповсюджувача зовнішньої реклами, робочий орган має перевірити достатність поданих документів, їх відповідність вимогам законодавства та обґрунтованість заявлених вимог, а за результатами такої перевірки, здійснити підготовку пропозицій і проекту відповідного рішення виконавчого органу місцевої ради або повернути документи заявникові.

Матеріалами справи підтверджується, що за результатами проведених експертиз, обстежень, інших технічних умов отримані наступні листи:

- лист від батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква УПП в Київській області ДПП № 10302/41/40/1/01-2019 від 20.11.2019, яким надано висновок про не погодження встановлення вказаної рекламної конструкції у зв`язку з тим, що рекламна конструкція буде обмежувати видимість дорожнього знаку 2.3 «Головна дорога», а також з огляду на відсутність вертикальної дорожньої розмітки на опорі;

- лист Департаменту житлово-комунального господарства БМР № 2325 від 18.11.2019, яким надано висновок про не погодження встановлення вказаної рекламної конструкції у зв`язку з не відповідністю місця розташування вимогам п. 3.7.1 ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» (рекламоносії повинні розміщуватися за межами тротуарів або узбіч на відстані не менше ніж 2 м від них, але не ближче ніж 10 м від краю проїзної частини вулиць і доріг);

- лист ТОВ «Білоцерківвода» № 01-04/23-3698 від 18.11.2019, яким надано висновок про не погодження встановлення вказаної рекламної конструкції у зв`язку з тим, що місцерозташування її планується в санітарно-захисній зоні централізованих мереж водопостачання та водовідведення, які знаходяться на балансі ТОВ «Білоцерківвода»;

- лист Білоцерківського відділення ПАТ «Київоблгаз» № 810-Сп-17819-1119 від 22.11.2019, яким проінформовано, що рекламна конструкція за адресою Київська область, м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, в районі будинку № 218 знаходиться в охоронній зоні газопроводу середнього тиску, чим порушує вимоги Додатку 1 до Державних будівельних норм Б.2.-12-2019. (а.с. 85-89)

Відповідно до висновків, які надійшли після погоджувальної процедури, Управлінням містобудування та архітектури БМР на виконання п. 19 Типових правил, були сформовані пропозиції та подання № 15/1302-Р від 18.11.2019 до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради.

Надалі, керуючись пунктом 5 статті 4 і Закону України «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності», виконавчий комітет Білоцерківської міської ради прийняв рішення № 878 від 10.12.2019, яким відмовлено ПП «Електротех» у наданні дозволу на розміщення об`єкту зовнішньої реклами на підставі висновків та листів погоджувальних служб.

У свою чергу, на підставі рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 10.12.2019, Управління містобудування та архітектури листом № 15/1374-Р від 17.12.2019 року проінформувало позивача про відмову у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами за адресою Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, в районі будинку 214.

Суд зазначає, що розміщення носіїв реклами на пам`ятках архітектури, в межах їх охоронних зон, а також поряд з автомобільними шляхами, залізничними переїздами та елементами їх інфраструктури; на шляхах прокладання інженерних комунікацій, має ряд законодавчих обмежень, що викликані особливим правовим статусом цих об`єктів, умовами їх експлуатації та обслуговування, міркуваннями безпеки, які регулюються різними нормативно-правовими актами, правилами, ДБН тощо та не всі перелічені в одному акті, що регулює вказані правовідносини.

Пунктом 2.4 Порядку розміщення зовнішньої реклами на території м. Біла Церква передбачено, що дозвіл погоджується з власником місця розташування рекламного засобу (з особою в повному господарському віданні чи оперативному управлінні, якого перебуває таке місце) або уповноваженим ним (нею) органом (особою) і Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради.

На вимогу Робочого органу дозвіл погоджується з: Державтоінспекцією - у разі розміщення зовнішньої реклами на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування; уповноваженим органом у галузі охорони пам`яток історії та культури: сектором по охороні пам`яток містобудування та архітектури при Управлінні Містобудування та архітектури виконавчого комітету Білоцерківської міської ради - у випадках розміщення зовнішньої реклами на пам`ятках історії та архітектури місцевого значення, в межах охоронних зон таких пам`яток; Київським обласним управлінням містобудування та архітектури - у випадках розміщення зовнішньої реклами на пам`ятках історії та архітектури національного значення, в межах охоронних зон таких пам`яток і в межах охоронної зони дендропарку "Олександрія" Національної академії наук України - об`єкта природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; утримувачем інженерних комунікацій - у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій.

Зазначені в абзацах 1, 3-7 цього пункту органи та особи погоджують дозвіл протягом п`яти робочих днів з дати звернення заявника.

Перелік органів та осіб, з якими погоджується дозвіл, є вичерпним. Погодження дійсне протягом строку дії дозволу.

У разі відмови у погодженні дозволу органами (особами), зазначеними в абзацах 1, 3-5 цього пункту, заявникові надсилається вмотивоване повідомлення за підписом уповноваженої особи підприємства, установи та організації. Відмова у погодженні дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.

У той же час, ч. 4 ст. 10 Закону України «Про адміністративні послуги» зазначено, що у разі надання адміністративної послуги суб`єктом надання адміністративних послуг, який діє на засадах колегіальності, рішення про надання адміністративної послуги або про відмову в її наданні приймається у строк, визначений частиною першою або другою цієї статті, а в разі неможливості прийняття зазначеного рішення у такий строк - на першому засіданні (слуханні) після закінчення цього строку.

Водночас, правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначені Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (надалі - Закон України № 2806-IV, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно положень ст. 1 Закону України № 2806-IV, документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності; дозвільна (погоджувальна) процедура - сукупність дій, що здійснюються адміністраторами та дозвільними органами під час проведення погодження (розгляду), оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру.

Частинами 1-2 ст. 2 Закону України № 2806-IV, дія цього Закону поширюється на дозвільні органи, адміністраторів, уповноважений орган та суб`єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність.

Дія цього Закону не поширюється на відносини у сфері ліцензування господарської діяльності (крім відносин щодо видачі документів дозвільного характеру, необхідних для отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності), охорони державного кордону, державної митної справи, державного експортного контролю, державного регулювання ринків фінансових послуг, охорони державної таємниці (провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею), захисту економічної конкуренції, на відносини щодо сертифікації оператора системи передачі відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», а також на дозвільну систему, що поширюється на операції зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими матеріалами і речовинами, сильнодіючими отруйними речовинами, дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії, дозвільну діяльність у сфері цивільної авіації, у сфері телебачення і радіомовлення.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов`язані із загальним документом на ввезення та загальним ветеринарним документом на ввезення, які передбачені Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин».

Так, Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», регламентовано вичерпний перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, зокрема, згідно положень п. 63 Додатку 1 до вказаного Закону, до документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності відноситься дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

Отже, за відсутністю законодавчого визначення про непоширення вимог Закону України № 2806-IV на правовідносини з видачі (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами та віднесення законом такого дозволу до документів дозвільного характеру, слід констатувати поширення дії Закону України № 2806-IV на спірні правовідносини, а тому, оформлення дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами є дозвільною процедурою у розумінні ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», відтак, на дану процедуру поширюються норми зазначеного закону.

Частиною 5 ст. 41 Закону України № 2806-IV передбачено, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру. Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Суд зазначає, що під час розгляду заяв підприємства позивача та візуального огляду фотокарток місця розташування об`єктів зовнішньої реклами, за наслідком отримання листів непогодження від БПП в м. Білій Церкві, Департаменту ЖКХ, ТОВ «Білоцерківвода», філії «Київоблгаз», робочим органом встановлено, що рекламний засіб буде обмежувати видимість дорожнього знаку, невідповідністю місця розташування вимогам п. 3.7.1 ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» (рекламоносії повинні розміщуватися за межами тротуарів або узбіч на відстані не менше ніж 2 м від них, але не ближче ніж 10 м від краю проїзної частини вулиць і доріг), місцерозташування її планується в санітарно-захисній зоні централізованих мереж водопостачання та водовідведення, які знаходяться на балансі ТОВ «Білоцерківвода»; рекламна конструкція знаходиться в охоронній зоні газопроводу середнього тиску, чим порушує вимоги Додатку 1 до Державних будівельних норм Б.2.-12-2019.

Так, Управління містобудування та архітектури, як робочий орган, не наділене повноваженнями надання правової оцінки висновкам погоджувальних служб. В той же час, робочим органом не може бути проігноровано наявність негативного висновку щодо погодження місця розташування об`єкту зовнішньої реклами.

Таким чином, керуючись п. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності», робочим органом підготовлені подання до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про відмову позивачу у наданні дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами на підставі висновків та листів погоджувальних служб, внаслідок чого було прийнято оскаржуване рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що відмовляючи у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами, суб`єкт владних повноважень правомірно виходив з того, що відповідно до п. 16, 41, 43 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», оскільки розміщення рекламної конструкції не відповідає вимогам законодавства та може створювати перешкоди в зазначеній місцевості.

У частині доводів сторони позивача на можливість застосування до спірних правовідносин принципу мовчазної згоди, суд зазначає про безпідставність з боку позивача застосування принципу мовчазної згоди, оскільки жодних підстав для такого у підприємства не було.

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 04.06.2019 (справа № 826/10179/16), вже вирішував питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, й у цьому судовому рішенні, входячи з аналізу статей 1, 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», висловив правову позицію, згідно з якою, юридичний факт, який полягає у бездіяльності дозвільного органу, стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб`єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди. Тобто, виникнення у суб`єкта господарювання права на застосування принципу мовчазної згоди настає при наявності системи таких умов: 1) суб`єктом господарювання подані всі визначені законом документи для отримання дозволу, що підтверджується копією заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття; 2) суб`єктом господарювання документи подані за встановленою законодавством процедурою (у встановлений строк, до відповідного суб`єкта владних повноважень, у відповідній формі тощо); 3) подані суб`єктом господарювання документи відповідають вимогам законодавства; 4) закінчення строку розгляду поданих документі - 10 робочих днів від дня подання заяви; 5) відсутність/несвоєчасність відповіді суб`єкта владних повноважень по суті поданої заяви.

Принцип мовчазної згоди не означає, що таке право є абсолютним і набувається у будь-якому випадку, коли у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано та не направлено.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.04.2018 №806/1000/17 «мовчазна згода», як правило, виявляється у бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Крім того, закріплені у законодавстві гарантії прав суб`єктів приватного права (зокрема, процесуальні строки, можливість застосування принципу мовчазної згоди тощо), не повинні використовуватися для легалізації триваючого правопорушення або здійснення незаконної діяльності.

Дослідивши обставини даної конкретної справи, суд не вбачає підстав для можливості застосування до спірних правовідносин принципу мовчазної згоди, позаяк, робочим органом за результатами розгляду поданої позивачем заяви вчинялись конкретні та необхідні дії для погодження можливості надання дозволу на розміщення об`єкту зовнішньої реклами, надано відповідь, зі змісту якої вбачається обґрунтована відмова у наданні дозволу на розміщення рекламної конструкції, а тому, цей орган в конкретному випадку, не допустив бездіяльності стосовно розгляду відповідної заяви. Наведене, на думку суду, спростовує доводи позивача щодо необхідності застосування принципу мовчазної згоди у контексті даних правовідносин.

Умовою розгляду та прийняття виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради відповідного рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні, є надіслання йому управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради пропозицій з проектом відповідного рішення. Тобто, саме рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області породжує для позивача наслідки у вигляді відмови в наданні дозволу на розміщення об`єкту зовнішньої реклами.

Крім того суд наголошує на тому, що оскаржуване позивачем рішення від 10.12.2019 № 878, було прийнято виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області (а.с. 18) (ЄДРПОУ 04055009), водночас, позовні вимоги заявлено до Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради (ЄДРПОУ 25300275), з огляду на що, суд перевіряє в межах даного спору лише дії відповідача щодо розгляду заяви позивача, здійснення відповідних погоджень на розміщення від БПП у м. Біла Церква УПП в Київській області, Департаменту ЖКХ, ТОВ «Білоцерківвода», ПАТ «Київоблгаз» та направлення подання міському голові від 18.11.2019 про розгляд заяви ПП «Електротех» щодо надання дозволу на розміщення об`єкта зовнішньої реклами по вул. Сквирське шосе, в районі будинку № 214.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цьому, позивач не довів суду обґрунтованості своїх вимог, а наявні матеріали справи містять достатні докази та підтвердження правомірності дій відповідача у межах предмета спору.

Дослідивши наявні у справі докази, а також проаналізувавши наведені вище законодавчі норми, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Електротех» до Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради про визнання незаконними рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

повний текст рішення складено 06.08.2021

Суддя Панченко Н.Д.