Ухвала суду № 98856880, 09.08.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"09" серпня 2021 р. справа № 300/3931/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши матеріали

позовної заяви Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області

до товариства з обмеженою відповідальністю «ГТР-А»

про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 5083,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області (надалі також позивач) 03.08.2021 звернулося в суд з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ГТР-А» (надалі також відповідач) про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 5083,00 грн.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також – КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи судом встановлено відсутність документу, підтверджуючого сплату судового збору за подання даної позовної заяви.

Згідно із частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі статями 1 та 2 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (надалі, також Закон №3674-VI), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-IX, встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2021 року у розмірі 2270 грн.

Зі змісту позову суддею встановлено, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру.

Законом України "Про судовий збір" встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 зазначеного Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання даного позову до суду становить 2270 грн.

За таких обставин позовна заява не відповідає вимогам частини 3 статті 161 КАС України.

Окрім цього, відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У позовній заяві позивачем поважність пропуску строку звернення до суду обґрунтовується тим, що несплата штрафних санкцій є триваючим порушенням, а тому відповідно до позиції Верховного Суду України викладеній в постанові від 25 березня 2008 року в справі 21-2343во07 строк звернення до суду в таких справах не застосовується. Також позивач вказує на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» впроваджений карантин, а тому враховуючи активну участь позивача в заходах протидії коронавірусній інфекції просить суд поновити строк звернення до суду.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII почали діяти процесуальні закони в новій редакції, в тому числі й Кодекс адміністративного судочинства України.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України, в чинній редакції, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що ні цим кодексом, ні іншим нормативно-правовим актом не встановлено інших строків звернення до суду з вимогою про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 5083,00 грн. Таким чином наведена позивачем правова позиція Верховного Суду України в постанові від 25 березня 2008 року в справі 21-2343во07 не узгоджується із чинним процесуальним законом, який в чинній редакцій був прийнятий значно пізніше.

Окрім цього, сформульована у наведених позивачем рішеннях Верховного Суду України правова позицію якраз підтверджує наявність відповідного строку притягнення до відповідальності публічно-правового характеру, зокрема, накладення фінансових санкцій, тобто застосування до відповідача штрафу за порушення законодавства про рекламу є фінансовою санкцією, а не примусовими заходами організаційно-праового характеру, а тому не звільняє позивача від обов`язку дотримання визначених КАС України строків звернення до суду в даній категорії спорів.

Щодо посилання на дію карантину, то відповідно до пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Проте, до матеріалів справи не долученого жодного доказу, підтверджуючого пропуск строку звернення до суду, які зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Таким чином, доводи позивача в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду є недостатніми для його поновлення. Зазначене також є недоліком позовної заяви та підлягає усуненню.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі наведеного, керуючись статями 161, 169, 171, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ГТР-А» про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 5083,00 грн, залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом долучення:

- документу про сплату судового збору за подання даної позовної заяви у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок;

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

У разі неможливості долучення певних доказів, повідомити про причини неможливості подання таких доказів.

Роз`яснити, що в разі бездіяльності щодо усунення недоліків у вище зазначений строк, позовна заява буде повернена позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.