Ухвала суду № 98855685, 06.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

06 серпня 2021 р. Справа №200/8354/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3), в якому просить:

- визнати неправомірним рішення відповідача від 16 лютого 2021 року (без номеру) про відмову в призначенні пенсії та скасувати його;

- зобов`язати відповідача з урахуванням висновків суду по справі повторно розглянути заяву від 11.02.2021 про призначення пенсії, із зарахуванням: до спеціального (пільгового) страхового стажу за списком № 1, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоду з 03.08.2016 по 31.12.2020; до страхового (загального) стажу періодів з 01.07.2018 по 31.07.2018, з 01.08.2019 по 31.12.2019;

- зобов`язати відповідача під час повторного розгляду заяви про призначення пенсії від 11.02.2021 застосувати віковий ценз 45 років передбачений п. “а” ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції яка була чинна до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року № 213-VIII утримавшись від застосування вікового цензу 50 років передбаченого частиною 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII.

Позовні вимоги вмотивовані протиправністю прийнятого відповідачем рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав недосягнення позивачем на час звернення із заявою про призначення пенсії пенсійного віку - 50 років, що встановлений ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. За змістом викладеного в позові після ухвалення 23.01.2020 Конституційним Судом України рішення №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.б ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції, чинній до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 №213-VIII.

Ухвалою суду від 12.07.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, постановив про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розгладнувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.291 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглядає типову справу, має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідній зразковій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2020 відкрито провадження у зразковій адміністративній справі №360/3611/20 за позовом до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправним і скасування рішення.

Згідно з текстом зазначеної ухвали, зразкова справа відкрита за матеріалами типових справ з такими ознаками:

- позивачі є особами, які після ухвалення 23.01.2020 Конституційним Судом України рішення №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) звернулись за призначенням пенсії згідно зі статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 №213-VІІІ, оскільки вказані норми із зазначеними змінами визнані неконституційними;

- відповідачами є один і той самий суб`єкт владних повноважень - територіальні органи Пенсійного фонду України, уповноважені на вирішення питання про призначення пенсії;

- спірні відносини стосуються набуття права на призначення пенсії на пільгових умовах позивачами, що досягли пенсійного віку, визначеного статтею 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення”, у редакції чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення”, після набрання чинності Законом України” від 03.10.2017 №2148-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”;

- позивачами у цих справах заявлено аналогічні позовні вимоги (визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача щодо призначення пенсії статтею 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення”, в редакції чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення”.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку, що справа №200/8354/21 також має ознаки типової справи, визначені ухвалою Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №360/3611/20.

При вирішенні питання щодо необхідності зупинення провадження у даній типовій справі суд виходить із того, зокрема, що відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Одним із способів практичного втілення вказаної Конституційної норми є забезпечення ефективного судового захисту прав, свобод та інтересів особи шляхом досягнення єдності судової практики.

Наведене відповідає положенням п.4 ч.4 ст.17 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, яким передбачено, що єдність системи судоустрою забезпечується, в тому числі єдністю судової практики.

Згідно ч.1 ст.36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Кодексом адміністративного судочинства України запроваджено інститут типової справи, який за своєю суттю є, крім іншого, інструментом формування єдиної судової практики.

Суд зауважує, що ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного судочинства України визначена обов`язковість врахуванням судами при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, правових висновків Верховного Суду, наведених у такому рішенні.

Як вказала Консультативна рада європейських суддів, однакове та уніфіковане застосування закону обумовлює загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність (пункт 1 Висновку №20 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо ролі судів у забезпеченні єдності застосування закону від 10 листопада 2017 року).

У свою чергу, Венеціанська комісія зауважила, що у системі забезпечення незалежності суддів вищі суди забезпечують єдність судової практики на всій території країни через свої рішення по окремих справах (пункт 71 Доповіді Венеціанської комісії Європейські стандарти в сфері судочинства систематичний огляд (Висновок від 3 жовтня 2008 року № CDL-JD (2008)002). Незалежність у структурі судової системи; Доповідь Венеціанської комісії щодо незалежності судової системи: незалежність суду (Висновок від 16 березня 2010 року №CDL-AD (2010)004).

До цього ж, суд на підставі ч.2 ст.6 цього Кодексу вважає за необхідне врахувати позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішення "Зубац проти Хорватії" (Zubac v. Croatia), №40160/12, пункт 123), згідно з якою забезпечуючи юридичну визначеність суд гарантує дотримання принципу ефективного здійснення правосуддя.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 28 січня 2020 року у справі №120/2479/19-а, від 30 липня 2020 року у справі №320/2310/19.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі.

Станом на теперішній час відсутні відомості про набрання законної сили рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду за результатами розгляду справи №360/3611/20.

Відтак, з метою забезпечення ефективності та передбачуваності судової практики у спірних правовідносинах, зважаючи, що справа має ознаки типової адміністративної справи, що розглядається Верховним Судом як зразкова справа, а правові висновки Верховного Суду у такій справі є обов`язковими для врахування судами при розгляді відповідних типових справ, провадження у цій типовій справі №200/8354/21 має бути зупинено до набрання законної сили рішенням Верховним Судом за наслідком розгляду зразкової справи №360/3611/20.

Згідно з ч.4 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.

Керуючись ст.ст. 236, 241-243, 248, 256, 291, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Зупинити провадження у справі №200/8354/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - до набрання законної сили рішенням Верховного Суду за наслідком розгляду зразкової справи №360/3611/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Загацька Т.В.