Рішення № 98855072, 02.08.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4634/21

Провадження 2/522/5992/21 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючої судді - Ковтун Ю.І.,

за участі секретаря - Лахматової С.В.,

представника позивача - адвоката Бондар О.В.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Широкоборода С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_1 ), яка подана адвокатом Хархан Оксаною Володимирівною (адреса 65009, м.Одеса, вул. Говорова, 18, оф. 8) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_2 ), третя особа Орган опіки та піклування Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (код ЄДРПОУ 05582159, місцезнаходження: 65496, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 27), в якому просить визначити місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 908 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що від шлюбу, який було розірвано рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 24.07.2017 у сторін є донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу позивачка разом з дитиною проживають за адресою: АДРЕСА_1 . В квартирі, яка належить на праві власності позивачу, є всі необхідні меблі та побутова техніка, дитина забезпечена всім необхідним. Дитина навчається у ОНВК «Надія» «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів дошкільний заклад № 275». Батько дитини проживає окремо за адресою: АДРЕСА_2 . Вважає, що визначення місця проживання дитини з позивачем відповідає інтересам дитини.

Ухвалою суду від 02 квітня 2021 року відкрито провадження по справі та призначено вказану справу до розгляду у порядку загального провадження.

Ухвалою суду від 30 червня 2021 року закрито підготовче засідання по справі та справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що відповідач не заперечував щодо проживання дитини разом з матір`ю. Дитина проживала та зараз проживає разом з матір`ю, а відповідачем була надана заява про надання дозволу на реєстрацію дитини за місцем реєстрації матері. Вважає, що визначення місця проживання дитини за місцем фактичного проживання позивача є протиправним.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду лист, відповідно до якого просить розглянути справу без участі представника з врахуванням висновку органу опіки та піклування.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 , що видано 13.04.2016 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є: батько ОСОБА_1 та мати ОСОБА_2 (а.с.13).

Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 24.07.2017 було розірвано шлюб, зареєстрований 24.07.2015 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . В рішенні суду зазначено, що після розірвання шлюбу прізвище відповідачу змінити на дошлюбне « ОСОБА_5 » (а.с.12).

Відповідно до судового наказу від 06.07.2020 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи від дня пред`явлення заяви до суду, тобто з 06.03.2020 року і до досягнення донькою повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .(а.с. 20)

Місце проживання ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується витягом з Єдиного державного демографічного реєстру № 5114-1062632-2017 від 23.11.2017 та довідкою Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради №Ч4-157219-ф/л від 07.08.2020 (а.с.10, 14).

Відповідно до довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради № Ч4-157260-ф/л від 07.08.2020 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Місце проживання не зареєстроване (а.с. 15).

Відповідно до декларації № 0001-9К5А-4900 від 17.09.2020, що укладена з лікарем ОСОБА_6 КНП «Дитяча міська поліклініка № 6» Одеської міської ради місце фактичного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначено: АДРЕСА_5 (а.с.17).

Згідно з листом лікаря КНП «Дитяча міська поліклініка № 6» Одеської міської ради Волостних О.О. від 29.07.2020 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Відвідування дитиною поліклініки відбувається тільки у супроводі матері ОСОБА_2 , батька ОСОБА_1 не бачив та дитиною він не цікавився (а.с.18).

Відповідно до листа ОНВК «Надія» «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів дошкільний заклад № 275» № 01-26/345 від 18.08.2020 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається у ОНВК «Надія». Дитина проживає з матір`ю ОСОБА_2 , яка створила всі умови для виховання, навчання, розвитку та утримання дитини. Батько дитини ОСОБА_1 ніколи не приводив дитину до дитсадка, не цікавився її вихованням, навчанням, здоров`ям, духовним розвитком та її потребами (а.с. 19).

Як вбачається з заяви від 15.03.2021, яка засвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Осінцевою В.М. та зареєстрована в реєстрі за № 298 ОСОБА_1 надав згоду на реєстрацію за місцем перебування та постійне проживання його малолітній дочці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 48).

Заявою від 01.07.2021, яка засвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Осінцевою В.М. та зареєстрована в реєстрі за № 968 ОСОБА_1 надав згоду на реєстрацію за місцем перебування та постійне проживання його малолітній дочці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з висновком органу опіки та піклування Таїровської селищної ради від 19.05.2021 року вважають за доцільне визначити місце проживання малолітньою дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 57).

При вирішенні спору суд керується положеннями Конституції України, Конвенції про права дитини, Сімейного кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», а також іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Стаття 9 Конвенції про права дитини зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

При розгляді справ щодо визначення місця проживання дитини, насамперед, суди мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частиною першою статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, чи розірвано шлюб і чи проживають вони разом чи окремо.

Відповідно до статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до висновку Органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини від 19.05.2021 року, доцільним є визначення місця проживання ОСОБА_3 з матір`ю.

У контексті першочергового врахування інтересів дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які переважають над інтересами батьків, з огляду на не установлення судом обставин, які б свідчили, що проживання дитини з матір`ю може їй зашкодити, що не заперечується і самим відповідачем, суд дійшов висновку, що місцем проживання дитини сторін у цій справі слід визначити разом з позивачкою.

Разом з тим, позивачка просила суд визначити місце проживання дитини за конкретною адресою: АДРЕСА_1 , що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

При вирішенні питання про визначення місця проживання малолітньої дитини за Сімейним кодексом України поняття місця проживання має інший зміст. Місцем проживання дитини є не конкретний населений пункт із вказівкою на будинок, квартиру, таким місцем відповідно до статті 161 Сімейного кодексу України є місце проживання одного із батьків, баби, діда або інших родичів, яке останні мають право вільно обирати, змінювати.

На переконання суду визначення місця проживання дитини за конкретною адресою суперечить також і статті 33 Конституції України та статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», за якими кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання на її території.

З огляду на викладене, підстави для визначення конкретної адреси проживання дитини сторін відсутні, оскільки суд відповідно до статті 161 Сімейного кодексу України вирішує лише питання про те з ким з батьків буде проживати малолітня дитина.

За таких обставин, вимоги позивача є частково обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині визначення проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки понесені останньою судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 19, 141, 161 СК України, ст. 29 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263 - 265, 354, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визначення місця проживання дитини, задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м.Одеси протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю.І. Ковтун