Рішення № 98854763, 04.08.2021, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/656/21

Провадження № 2/503/355/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Вороненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Вдовиченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних щодо предмета спору: орган опіки та піклування Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,

встановив:

Позивач подала до суду вище вказаний позов посилаючись на ті обставини, що відповідач ОСОБА_2 є матір`ю малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, відповідач ОСОБА_2 з 2018 року ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків у відношенні зазначених малолітніх дітей, їх вихованням та доглядом не займається, не піклується про них, не забезпечує матеріально, веде аморальний спосіб життя. Заочним рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 25.04.2019 року у справі № 503/2361/18 малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було відібрано у ОСОБА_5 та ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , повторно виданим Кодимським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). На даний час діти проживають з позивачем ОСОБА_1 , яка є їх бабою та знаходяться її на повному утриманні. У зв`язку з чим позивач пред`явив до відповідача відповідний позов шляхом подання до суду позовної заяви, в якій просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання зазначених вище малолітніх дітей у розмірі 1/3 частини усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову.

10.06.2021 року ухвалою суду (а.с.30-31) у даній справі відкрито провадження та призначено проведення розгляду в порядку загального позовного провадження.

24.06.2021 року ухвалою суду (а.с.66-67) у даній справі закрито підготовче провадження щодо позбавлення батьківських прав та призначено її розгляд по суті та витребувано від органу опіки та піклування Кодимської міської ради Одеської області письмовий висновок щодо розв`язання спору у даній справі.

29.07.2021 року органом опіки та піклування Кодимської міської ради Подільського району Одеської області на виконання ухвали суду було надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце судового засідання була своєчасно повідомлена належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-5 ст. 128 ЦПК України. При цьому, позивач подала на адресу суду письмову заяву від 24.06.2021 року (а.с.64) про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що підтримує заявлені позовні вимоги та не заперечує проти заочного розгляду справи. Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце судового засідання була своєчасно повідомлена належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-5, 8 п.4 та ч.11 ст. 128 ЦПК України.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Кодимської міської ради Подільського району Одеської області не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання орган опіки та піклування був своєчасно повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-5 ст. 128 ЦПК України. Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, відповідачем не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.

Відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є батьками малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 повторно видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кодимського районного управління юстиції в Одеській області 16.10.2015 року, актовий запис № 70 від 16.08.2007 року (а.с.7), та копія свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кодимського районного управління юстиції в Одеській області 08.11.2013 року, актовий запис № 258 (а.с.7).

Заочним рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 25.04.2019 року у справі № 503/2361/18 малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було відібрано у ОСОБА_5 та ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав, із передачею малолітніх органу опіки та піклування Кодимської районної державної адміністрації Одеської області.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 (а.с.10) повторно виданим Кодимським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають з позивачем ОСОБА_1 , яка є їх бабою та здійснює над ними опіку, що підтверджується змістом характеристики від 01.04.2021 року (а.с.19) та актом обстеження матеріально-побутових умов від 01.04.2021 року (а.с.20), згідно якого умови для проживання та розвитку дітей задовільні.

Висновком органу опіки та піклування, затвердженим рішенням виконавчого комітету Кодимської міської ради від 28.07.2021 року № 151, позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано доцільним, про що свідчать копії відповідного висновку та рішення (а.с.80-81).

У відповідності до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III, сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно ч.2 і 5 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

А частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Схожі за своєю суттю принципи закріплені у пунктах 6-7 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, відповідно яких дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто відповідає за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить насамперед на її батьках.

В свою чергу, згідно до пункту 2 ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Згідно до абзацу другого пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року № 3, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Свідченням втрати відповідачем інтересу до своїх малолітніх дітей є її ігнорування судових засідань, незважаючи на належне повідомлення про час його проведення, та не подання до суду будь-яких заперечень проти позбавлення батьківських прав, які за змістом п.58 рішення Європейського Суду з прав людини, прийнятого у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, могли б бути свідченням її інтересу до своїх дітей.

У відповідності до ч.1 ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років..

Крім того, згідно до положень ч.4-5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до ч.4 ст. 164 СК України, під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно вимог ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обставини справи свідчать про небажання відповідача займатися вихованням своїх дітей та її самоусунення від виконання батьківських обов`язків щодо своїх дітей. Доказів щодо спростування таких обставин в матеріалах справи немає.

Частиною 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятою 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року і підписаною Українською РСР 21 лютого 1990 року, ратифікованою постановою Верховної Ради УРСР 27 лютого 1991 року № 789-XII передбачено, що батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Ураховуючи встановлені судом фактичні обставини суд приходить до висновку про наявність підстав позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відповідач ОСОБА_2 , як мати, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, долею дітей не цікавиться та про них не піклується.

Крім того відповідно до ч.2 та першого речення ч.3 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ч.1 і 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У ч.1 ст. 51 Конституції України та ст.180 СК України закріплено обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Частиною 3 ст. 181 СК України, передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З досліджених у судовому засіданні належних та допустимих доказів судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не надає допомоги на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , хоча зобов`язана утримувати їх до досягнення ними повноліття і позбавлення її батьківських прав по відношенню до них, не звільняє її від цього обов`язку.

Ураховуючи зазначені вимоги закону, встановлені обставини та виходячи з засад справедливості та захисту прав неповнолітніх дітей, беручи до уваги вимоги ч.2 ст.182 СК України, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_2 необхідно стягувати аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову - 21.05.2021 року і до досягнення ними повноліття.

Приймаючи до уваги, що ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 10.06.2021 року позивачу ОСОБА_1 , при пред`явленні позову було відстрочено сплату судового збору, то на виконання вимог ст. 141 ЦПК України та ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в загальному розмірі 1016 грн, тобто 908 грн за позовною вимогою немайнового характеру про позбавлення батьківських прав та 908 грн за позовною вимогою майнового характеру про стягнення аліментів.

Керуючись ст. 223, 258, 259, 264, 265, 280 ЦПК України, ст. 19, 150, 164, 165, 166, 180-182, 191 СК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; до ОСОБА_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий; третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних щодо предмета спору: орган опіки та піклування Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, місцезнаходження: місцезнаходження: Одеська область, Подільський район, м. Кодима, вул. Соборна, 88; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04527342; про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.05.2021 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 , а в подальшому стягувати аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в дохід держави судовий збір в загальному розмірі 1016 (сто шістнадцять) грн. 00 коп.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили, згідно вимог ч.6 ст. 164 СК України, надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Кодимський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Кодимським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Д.В. Вороненко