Постанова № 98854407, 09.08.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/3348/21

Номер провадження 2-а/489/110/21

Рішення

Іменем України

09 серпня 2021 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Касьяненко Д. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до інспектора роти № 1 Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Гарастюка Дениса Максимовича (далі - відповідач-1) та Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач-2) про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження,

встановив

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вважає, що ним правила ПДР порушені не були, при складанні постанови відповідач 1 допустив грубі порушення та не дослідив усі обставини справи, у зв`язку з чим постанова є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю. В обґрунтування позову посилається на те, що відповідачем-1 не було забезпечено йому право на захист, оскільки не було відкладено розгляд справи за клопотанням позивача на іншу дату. Крім того, дорожній знак 3.29 ПДР України був встановлений з порушенням вимог до його встановлення, оскільки додатково встановлений разом з ним дорожній знак 1.20.2 ПДР України (звуження дороги), який не відповідав дійсним обставинам у вказаній дорожній обстановці.

Представник відповідача-2 подав відзив на позов, у якому зазначив, що позивач був зупинений працівником поліції у зв`язку з перевищенням встановленої швидкості руху більш як на 20 км/год, яка була зафіксована приладом TruCam.

Дослідивши докази у справі, судом встановлено такі обставини та відповідні правовідносини.

20.05.2021 посадовою особою відповідача було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4232982, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відповідно до змісту зазначеної постанови, позивач, керуючи транспортним засобом "FORD FUSION", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 84 км/год, чим перевищив встановлену швидкість на 34 км/год в зоні дії дорожнього знаку 3.29, швидкість вимірювалась приладом TruCam 000666, чим порушив п. 12.9.б ПДР України.

Пунктом 12.9.б ПДР України, зокрема, визначено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31.

Натомість п. 12.10. ПДР України передбачено, що обмеження дозволеної швидкості руху можуть вводитися тимчасово і постійно. При цьому разом із знаками обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 обов`язково додатково встановлюються відповідні дорожні знаки, які попереджають про характер небезпеки та/або наближення до відповідного об`єкта. У разі коли дорожні знаки обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 встановлені з порушенням визначених цими Правилами вимог щодо їх введення чи з порушенням вимог національних стандартів або залишені після усунення обставин, за яких їх було встановлено, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.

Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, окрім іншого, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

З тверджень позивача, які підтверджуються наданими ним до позову фотозображеннями обстановки місця події, вбачається, що оскаржувана постанова винесена з порушеннями вимог законодавства, оскільки на час керування ним транспортним засобом на ділянці дороги, де був встановлений дорожній знак 3.29 обмеження максимальної швидкості руху 50 км/годину, порушення вимог якого інкримінується позивачу, не мало місце звуження дороги, про що попереджав розміщений під ним дорожній знак 1.5.2 ПДР України.

Вказані твердження про незгоду позивача з інкримінованим йому правопорушенням підтверджується також відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, які були надані відповідачем разом із відзивом до позову, з якого слідує, що при розгляді відповідачем-1 справи про адміністративне правопорушення відносно позивача за порушення швидкості руху останній зазначав поліцейському про те, що не порушував вимог знаку 3.29 ПДР України обмеження максимальної швидкості руху 50 км/год, оскільки встановлений під ним додатковий дорожній знак «звуження дороги», який конкретизує дію дорожнього знаку 3.29, не діяв, проте поліцейський на вказані пояснення уваги не звертав та виніс оскаржувану постанову.

Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт перевищення позивачем встановленої дорожнім знаком 3.29 ПДР України максимальної швидкості руху більш як на двадцять км/год, відповідачами до суду не було надано, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що факт скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП в даній дорожній обстановці, є недоведеним.

Крім того з наданого відповідачем-2 відеозапису (файл 20210520205221002788) вбачається, що під час розгляду на місці справи про адміністративне правопорушення позивач заявив клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та час у зв`язку з необхідністю йому залучити для участі у справі спеціаліста у галузі права (адвоката, захисника), у відповідь на що відповідач-1 відмовив у задоволенні вказаного клопотання без належного обґрунтування свого рішення, пропонуючи позивачеві в телефонному режимі користуватися послугами захисника, при цьому незважаючи на твердження позивача про відсутність у нього телефонного зв`язку із захисником та необхідністю попередньо підготуватися до розгляду вказаної справи.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Із ч. 1 ст. 271 КУпАП слідує, що у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

Проте судом було встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивач виявив бажання скористатись правовою допомогою, про що заявив відповідачу-1 відповідне клопотання. Однак, інспектором не було вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є самостійною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що відповідачі не довели правомірність прийнятої інспектором поліції постанови у справі про адміністративне правопорушення, а за такого позовні вимоги про скасування постанови серії ЕАН № 4232982 від 20.05.2021 є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню. Позов в частині закриття провадження задоволенню не підлягає, оскільки це питання не віднесено до компетенції суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

У зв`язку з викладеним, з Департаменту патрульної поліції підлягають стягненню в якості відшкодування судових витрат судовий збір та банківська комісія за сплату судового збору, оскільки Управління патрульної поліції не має статусу юридичної особи, а є структурним підрозділом Департаменту.

Керуючись ст. ст. 241 - 246, 286 КАС України суд

вирішив

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ЕАН № 4232982 від 20.05.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. в якості відшкодування сплаченого судового збору.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 комісію по сплаті судового збору в розмірі 10 (десять) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Суддя В. В. Кокорєв