Рішення № 98854125, 04.08.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/6561/21

Провадження № 2/127/1156/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2021 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Антонюка В.В.

при секретарі Горденко Г.О.,

за участі: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 , Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Місто" про відшкодування матеріальної шкоди (збитку), завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 , Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Місто» про відшкодування матеріальної шкоди (збитку), завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 керуючи трамваєм «Mirage Be 4/6», інвентаризаційний номер 309, 03 серпня 2020 року о 09 год. 30 хв., у м. Вінниці по вул. Соборна, 46, не обрала безпечної швидкості руху, не дотрималася безпечної дистанції, внаслідок чого допустила зіткнення з транспортним засобом марки (моделі) «VOLVO XC 90», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , що в свою чергу інерційно допустив зіткнення із автомобілем «RENAULT LOGAN», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення підтверджується постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.09.2020 р. у справі № 127/18936/20, що набрала законної сили 29.09.2020 р.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №102Е-08/20 вартість матеріального збитку, заподіяного внаслідок пошкодження автомобіля VOLVO XC90, р/н НОМЕР_1 , становить 422 292, 58 грн.

В подальшому, 06.11.2020 р. ПАТ «Страхова компанія «Місто» було здійснено страхове відшкодування на користь позивача у розмірі 94 922,77 грн.

Позивач зазначає, що коштів відшкодованих ПАТ «Страхова компанія «Місто» для повного відновлювального ремонту не вистачає, добровільно відповідач відшкодовувати збитки відмовився, через що у нього виникла об`єктивна необхідність звернутись із позовом до суду про захист свого порушеного права та враховуючи сплачене страхове відшкодування в сумі 94 922,77 грн., позиввач вимагає сплатити йому розмір не відшкодованої різниці між вартістю виконаних робіт, необхідних для відновлення автомобіля і сумою страхового відшкодування, а саме суму, що становить 327 369, 81 грн.

В зв`язку з викладеним, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою та просить стягнути з відповідача різницю між отриманими страховими виплатами та визначеною у Висновку експертного автотоварознавчого дослідження №102Е-08/20,суми коштів у розмірі 327 369, 81 грн., 2800,00 грн. витрат на проведення експертного дослідження та 3273,70 грн. витрат на судовий збір.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.03.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за загальними правилами позовного провадження, надано можливість сторонам надати заяви по суті справи та призначено до підготовчого засідання.

07.04.2021 року на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просить відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі. Відзив мотивований, тим що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а тому слід з`ясувати винність осіб у зазначеній ДТП.

Також відповідач вказує, що факт притягнення до адміністративної відповідальності водія відповідача ОСОБА_4 в межах адміністративної справи №127/18936/20 в контексті ч. 5 ст. 82 ЦПК України не є приюдиційним та не може розглядатись судом, як до обов`язкового виконання, оскільки постанова в справі про адміністративне правопорушення не може розглядатись, як факт встановлення вини та протиправної поведінки.

Відповідач вказує, що його не було запрошено до участі у адміністративній справі, через що його права було порушено.

Крім цього, відповідач вказує, що при розгляді цієї справи суд зобов`язаний встановити винну особу за спричинення ДТП не зважаючи на Постанову у справі №127/18936/20. Окрім, цього відповідач, вважає, що саме по собі притягнення до адміністративної відповідальності одного із учасників ДТП не виключає порушення правил дорожнього руху іншим учасником, та не може бути виправдане бездіяльністю службових осіб патрульної поліції.

За таких обставин КП «ВТК» стверджує, що ДТП відбулось з причини порушення правил дорожнього руху позивачем під час керування ним належним йому транспортним засобом д.н.з. НОМЕР_1 ., через що просить суд відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог.

13.04.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача, з доказами про направлення сторонам по справі примірника відповіді на відзив, у якому ОСОБА_3 наводить обґрунтування на його думку про хибність та безпідставність викладених у відзиві обставин зокрема виходячи з того, що відповідач в порушення вимог ЦПК України подав відзив, а саме не відправив його копій сторонам по справі, через що суд не може прийняти його до уваги.

Також вказує, що згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що позивачем і було зроблено, а саме до пред`явлення позову до суду виготовлено Висновок експертного автотоварознавчого дослідження. Також позивач зазначав, що в разі непогодження з ним відповідач вправі звернутись до суду з клопотання про призначення судової експертизи, а так як відповідач не скористався своїм правом, то і посилання на її недійсність є безпідставними.

Позивач також звертає увагу суду, що згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України серед інших Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно, якої ухвалено Постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та вчиненні вони цією особою. Тотожну позицію висловив і Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2019 року у справі №234/16272/15-ц. в зв`язку з чим позивач просив суд задовольнити позовні вимоги та не приймати до уваги не обґрунтований та поданий з порушенням норм процесуального права Відзив.

Не погоджуючись з вказаними обставинами КП «Вінницька транспортна компанія» 14 червня 2021 року пред`явила до суду Додаткові пояснення, обґрунтовуючи свою позицію, тим що водії легкових транспортних засобів порушили правила дорожнього руху, через що сталась ДТП і в цьому винен позивач.

Ухвалою суду 06.05.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі за обставин, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив, просив суд їх задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 до судового засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась судом у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомила. Заяв та клопотань до суду не надала.

Представник ПАТ «Страхова компанія «Місто» до судового засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку. До суду направлено заяву про розгляд справи без їх участі.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про задоволення вимог позовної заяви з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.08.2020 р. о 09 год. 30 хв. ОСОБА_4 керуючи трамваєм «Mirage Be 4/6», інвентарний номер НОМЕР_3 , який належить Комунальному підприємству "Вінницька транспортна компанія", у м. Вінниці по вул. Соборна, 46, не обрала безпечної швидкості руху, не дотрималася безпечної дистанції, внаслідок чого допустила зіткнення із транспортним засобом марки (моделі) «VOLVO XC90», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , що в свою чергу інерційно допустив зіткнення із автомобілем «RENAULT LOGAN», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

На місці ДТП працівниками патрульної поліції складено адміністративні матеріали відносно кермувальниці трамваю - ОСОБА_4 , які в подальшому передано до суду задля вирішення питання притягнення її до адміністративної відповідальності.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.09.2020 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні зазначеної ДТП і притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 29.09.2020 року.

Що стосується, доводів відповідача про необізнаність про розгляд адміністративної справи судом, то в судовому засіданні представником КП "Вінницька транспортна компанія" було зазначено, що їх працівники прибули до місця ДТП на протязі 5-7 хвили, де і було з`ясовано про складення протоколу відносно кермувальниці трамваю, крім цього представником було вказано, що працівниками не наголошувалось про її невинуватість та не складалось інших адміністративних матеріалів відносно осіб, які стали учасниками дорожньо -транспортної пригоди. Дана обставина також вбачається з відсутності на офіційному сайті Судової влади України адміністративних справ про притягнення до відповідальності інших учасників вказаної ДТП.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Слід зауважити, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої винесено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, це судове рішення є обов`язковим для суду в частині з`ясування питань чи мали місце такі дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи даний позов, який випливає зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі перевіряти обставини ДТП, обговорювати вину особи і робити висновки про відповідальність осіб, причетних до ДТП, а може лише вирішувати питання про розмір відшкодування. На що також звернув увагу Верховний Суд України та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі №234/16272/15-ц.

Крім цього, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, викладені у письмових заявах по суті справи та усних пояснення пов`язаних з встановленням вини позивача та інших осіб, оскільки згідно постанови Вінницького міського суду Вінницької області винна особа у вказаній ДТП вже встановлена і понесла передбачену Законом відповідальність, а як передбачено вимогами позовної заяви об`єктом даної справи є стягнення шкоди відповідно до встановленої вини у адміністративній справі рішення у якій є обов`язковим для виконання на території України і зокрема судом.

Під час розгляду справи по суді представник відповідача неодноразово зазначав, що їм було відомо про притягнення їх працівника до адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, а також вказував, що за великого об`єму юридичної роботи вони пропустили можливість залучити себе до участі у вказаній адміністративній справі, але при цьому представником не надано до суду жодного доказу, що відповідач намагався поновити строки чи оскаржити дану постанову в адміністративній справі, що свідчить про визнанням КП «Вінницька транспортна компанія» вини їх працівника у скоєному ДТП.

Також представник відповідача не зміг надати суду відомостей про вчинені дії КП «Вінницька транспортна компанія», як доказ захисту їх прав.

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 є власником автомобіля марки «VOLVO XC90», р/н НОМЕР_1 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, копію якого було додано позивачем до матеріалів справи.

Власником трамваю «Mirage Be 4/6», інвентарний номер 309 є КП «Вінницька транспортна компанія», що підтверджується їхньою відповіддю на адвокатський запит, який доданий до матеріалів справи, а також жодних заперечень, щодо встановлення даного факту представником відповідача не надавалось.

Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження №102Е-08/20, вартість матеріального збитку, заподіяного внаслідок пошкодження автомобіля VOLVO XC90, р/н НОМЕР_1 , становить 422 292,58 грн.

Суд критично ставиться до пояснень представника відповідача про недійсність Висновку експерта, зважаючи на те, що згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що Позивачем і було зроблено, а саме до пред`явлення позову до суду виготовлено Висновок експертного автотоварознавчого дослідження. Також Позивач зазначав, що в разі непогодження з ним відповідач вправі звернутись до суду з клопотання про призначення судової експертизи, а так як відповідач не скористався своїм правом, то і посилання на її недійсність є безпідставними.

Відповідно до п. 6 ст. 13 Закону України «Про судову експертизу» судові експерти мають право проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб.

Згідно з п. 1.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Мінюсту від 08.10.1998 р. №53/5, за дорученням юридичних і фізичних осіб виконуються експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються у письмових висновках експертних досліджень згідно з чинним законодавством України.

Тобто, сторона по справі має право безперешкодно замовити експертне дослідження, а в разі непогодження з ним інша сторона безперешкодно може заявити судову експертизу та повідомити експерта про кримінальну відповідальність для перевірки належності виготовлення експертного висновку, але у вказаній справі представнимом відповідача лише зазначалось про її недопустимість в зв`язку з непопередженням експертів про кримінальну відповідальність, але при цьому такої дії не вимагаються Законом України «Про судову експертизу». Так як вказане дослідження не є висновком експерта, а є Висновком дослідженням, то доводи представника відповідача не приймаються судом до уваги.

Крім того, судом встановлено, що 27.10.2020 р. позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Місто», де було застраховано трамвай, із заявою про виплату страхового відшкодування шкоди.

У подальшому, 06.11.2020 р. ПАТ «Страхова компанія «Місто» було здійснено страхове відшкодування на користь позивача у розмірі 94 922,77 грн. в зв`язку з чим було проведено розрахунок різниці вартості відновлювального ремонту, який склав 327 369, 81 грн.

Позивач звертався до відповідача в усному порядку із проханням проведення добровільного розрахунку за завдану шкоду, що в судовому засіданні визнав представник відповідача,однак добровільно вказану вимогу відповідач не виконав.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Так постановою Вінницького міського суду Вінницької області по справі №127/18936/20, яка набрала законної сили 29 вересня 2020 року кермувальницю трамваю ОСОБА_4 було визнано винною у вчинення ДТП за участю позивача по справі.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи викладене вище, позивач правомірно звернувся до КП «Вінницька транспортна компанія» за відшкодуванням шкоди завданої їх працівником під час виконання посадових обов`язків.

Згідно ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

В силу ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи те, що вартість матеріального збитку, завданого позивачу, як власнику автомобіля «VOLVO XC90», р/н НОМЕР_1 (згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №102Е-08/20 від 27.08.2020 р.), складає 422 292, 58 грн. в тому числі ПДВ, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача Комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія» на користь позивача ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в розмірі 327 369, 81 грн. (за виключенням частини виплаченого третьою особою страхового відшкодування в розмірі 92 922,77 грн.), зважаючи, що експертне дослідження є належним і допустимим доказом, який містить опис дослідження, обґрунтування висновку, а також тим що відповідач не надав обґрунтованих та об`єктивних доказів про його недійсність, а також ним не надано до суду об`єктивного розрахунку завданої шкоди, що повторно свідчить про недоведеність заперечень КП «Вінницька транспортна компанія».

Суд критично відноситься до позиції відповідача про солідарне відшкодування шкоди згідно ст. 1188 ЦК України, оскільки у дані справі Постановою суду встановлено, що винною у ДТП є кермувальниця трамваю, інші власники транспортних засобів є потерпілими, через що завдану шкоду має відшкодовувати сторона, яка її завдала.

Відповідно до ст.ст. 141, 137 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 3273 грн. 70 коп. судового збору та 2800,00 грн. витрат за проведення експертного дослідження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1166, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,ст.ст. 13, 77-79, 89, 141, 137, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 , Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Місто" про відшкодування матеріальної шкоди (збитку), завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути із Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" на користь ОСОБА_3 завдану матеріальну шкоду (збитки) в розмірі 327 369 (триста двадцять сім тисяч триста шістдесят дев`ять) гривень 81 копійку.

Стягнути із Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" на користь ОСОБА_3 2 800 грн. у відшкодування витрат за експертні послуги та судовий збір в сумі 3 273,70 грн.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 09.08.2021 року.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Комунальне підприємство "Вінницька транспортна компанія", код ЄДРПОУ 03327925, адреса місця знаходження: 21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе,29.

Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Місто", код ЄДРПОУ 33295475, адреса місця знаходження: 21050, м. Вінниця, вул. Хлібна, буд. 25.

Суддя: