Ухвала суду № 98853806, 03.08.2021, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/295/2021

130/1907/21

У Х В А Л А

03.08.2021 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Порощука П.П.,

секретаря судових засідань Маліщук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.307 та ч.2 ст.307 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020130000153 від 29.06.2021,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Озерського Е.Е.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченої адвоката Кірюшина А.А.,

В С Т А Н О В И В :

В підготовчому судовому засіданні прокурор Озерський Е.Е. висловив думку про необхідність призначення кримінального провадження до судового розгляду, в яке викликати учасників судового провадження. Зазначив, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає. Також заявив клопотання про виклик в судове засідання свідків згідно реєстру.

Обвинувачена ОСОБА_1 її захисник Кирюшин А.А, не заперечували щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду та виклику свідків.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_1 адвокат Кірюшин А.А. подав до суду клопотання про заміну запобіжного заходу його підзахисній, котре обґрунтував наступним чином, а саме що однією з підстав обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 є вчинення останньою тяжких злочинів, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України. Проте, така підстава у жодному випадку не може бути визнана обґрунтованою виходячи із наступного.

Стала практика Європейського суду з прав людини, яка згідно Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, визначає, що обгрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, є неправомірним. Саме такий висновок ЄСПЛ було зроблено у рішеннях а саме за скаргою № 37466/04 від 20 травня 2010 року по справі «Москаленко проти України». Зокрема у пункті 36 останнього зазначено, що «...органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався... Однак Суд неодноразово встановлював, що сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою...».

Слід звернути увагу суду на те, що обвинувачена ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, проживає з сином, донькою та п`ятьма онуками за однією і тією ж адресою вже тривалий час, страждає на гіпертонію, позитивно характеризуються, жодних даних про її можливий вплив на свідків або інших учасників кримінального провадження матеріали досудового розслідування не містять.

Окрім цього, найбільш вагомими факторами при оцінці ризику переховування є дані про особистість обвинуваченого, адже саме за їх сукупного аналізу можна скласти уявлення про те, наскільки вагомою є вірогідність недобросовісної поведінки особи.

Матеріали досудового розслідування кримінального провадження жодного доказу, який би доводив ризики визначенні у ст.177 КПК України не містять.

Проте, незважаючи на відсутність таких доказів обвинувачена дотепер перебуває під вартою.

Як зазначалось раніше ОСОБА_1 має виключно позитивні характеристики, постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, є раніше не судимою, що може свідчити лише про відсутність у неї деліктної поведінки, схильності до вчинення злочинів та ухилення від органу досудового розслідування та суду.

Також, у даному кримінальному провадженні усі необхідні слідчі дії проведено, а саме проведено обшук, допитані свідки, проведено відповідні експертизи тощо та досудове розслідування завершено, а обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні направлено до суду.

Отже на даний час у обвинуваченої навіть при наявності у неї такого бажання відсутня реальна можливість якимось чином знищити, пошкодити або спотворити речові докази, заховати їх тощо. Теж саме можна сказати і про вплив на свідків у зв`язку із тим, що вказані особи вже допитані органом досудового слідства.

Окрім цього одних припущень сторони обвинувачення щодо наявності певних ризиків, зокрема здійснення тиску на свідків, ухилення від органу досудового розслідування, недостатньо для винесення судом рішення про обрання запобіжного заходу, кожен конкретний ризик має бути доведений та обґрунтований доказами його існування, з наданням копій матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Натомість стороною обвинувачення жодного доказу, яким обґрунтовуються ризики вказані у клопотанні слідчому судді не надано. При цьому слідчим суддею відсутність таких доказів враховано не було.

У даній справі ухвалою слідчого судді обвинуваченій ОСОБА_1 було визначено заставу в розмірі 136 200 гри.

Проте, при обранні запобіжного заходу не було взято до уваги гой факт, що ОСОБА_1 не мас постійного доходу, будь-якої нерухомості, цінностей тощо, розмір застави саме у такій сумі жодним чином не вмотивовано, а стороною обвинувачення не зроблено посилання на жодні доречні або достатні підстави, пов`язані із майновим становищем особи

Очевидним є той факт, що таку вочевидь необґрунтовано велику сума застави, яку ОСОБА_1 , та/або члени її родини не в змозі сплатити, визначено формально з метою утримання підозрюваної під вартою без фактичного надання останній скористатись своїм право на внесення застави як альтернативного запобіжного заходу.

На підставі викладеного, адвокат Кірюшин А.А. просить суд, змінити обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід з тримання під вартою па цілодобовий домашній арешт за місцем її проживання АДРЕСА_1 ; у разі незгоди суду із вимогами викладеному у п. 1 - визначити як альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 23 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 52 210 гри.

Крім того, адвокат Кірюшин А.А. категорично заперечував з приводу клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_1 .

Прокурор Озерський Е.Е. заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 днів, оскільки 06.08.2021 спливає строк застосування запобіжного заходу а попередньо визначені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зникли та продовжують існувати. Застосування до обвинуваченої іншого більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам. Заперечував з приводу задоволення клопотання адвоката Кірюшина А.А. щодо заміни запобіжного заходу та визначення запобіжного заходу.

Обвинувачена ОСОБА_1 з підтримала клопотання свого захисника, та заперечувала з приводу задоволення клопотання прокурора.

В підготовчому судовому засіданні встановлено таке.

Підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч.3 ст.314 КПК України не встановлені. Перешкоди для призначення судового розгляду відсутні.

Дане кримінальне провадження підсудне Жмеринському міськрайонному суду Вінницької області.

Не існує підстав для закриття провадження на підставі п.п.4-8 ч.1 або ч.2 ст. 284 КПК України. Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, а тому підстави для його повернення відсутні.

Підстав для проведення закритого судового засідання не вбачається.

Відсутні клопотання сторін кримінального провадження про витребування певних речей чи документів. Цивільний позов не заявлено.

З врахуванням думки учасників судового провадження, колегія суддів вважає за можливе призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні.

Вирішуючи клопотання адвоката та прокурора відповідно до вимог ч. 3 ст. 315, ч. 3 ст. 331 КПК України про заміну запобіжного заходу та продовження тримання обвинуваченої під вартою, суд враховує таке.

Раніше обраний відносно обвинуваченої ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 09.06.2021, запобіжний захід у виді тримання під вартою, закінчується 07.08.2021, однак для забезпечення виконання обвинуваченими своїх процесуальних обов`язків та запобігання наявним ризикам, які продовжують існувати, цей захід підлягає продовженню.

При цьому, суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи (наявність обґрунтованої підозри на якій ґрунтується арешт), вимоги ст. 178 КПК України, зокрема особу обвинувачену ОСОБА_1 , її стан здоров`я, вік, характер та обсяг висунутого звинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою, її майновий стан, відсутність у обвинуваченої постійного місця роботи, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками, на які вказано прокурором, та які обґрунтовано не спростовані стороною захисту.

Зокрема, обвинувачена ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні ряду тяжких злочинів, санкція яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, а тому наявні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_1 досить вірогідно може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема впливати на свідків, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а відтак їй слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Суд вирішує питання про продовження строків тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до приписів ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

За таких обставин суд не вбачає достовірних підстав для можливості застосування щодо обвинуваченої ОСОБА_1 інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобіганню ризиків та виконанню останньою процесуальних обов`язків, також з врахуванням того, що на час розгляду кримінального провадження обвинуваченою та її захисником не надано доказів, які б могли свідчити про можливість застосування до неї іншого запобіжного заходу, зокрема у вигляді домашнього арешту, а тому визначає, що застосування запобіжного заходу щодо нього у виді тримання під вартою слід продовжити на 60 днів, тобто до 01.10.2021 включно.

Крім того, суд також не вбачає для підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу застави, тому як дане питання судом вирішено при обрані запобіжного заходу. Що ж стосується питання зменшення розміру застави, про котре адвокат Кірушин А.А. зазначав у судовому засіданні, суд вважає що сума застави саме у розмірі 136200 гривень являється відповідною, з врахуванням тяжкості вчинених злочинів.

Продовжуючи обвинуваченому строк тримання під вартою, колегія суддів вважає, що такий винятковий захід в цьому випадку є виправданим, оскільки в наявності більш вагомий суспільний інтерес у виді права на справедливий судовий розгляд, а також унеможливлення переховування обвинуваченої від суду, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалюють над принципом поваги до свободи особистості. Також суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 314-315, 331, 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.307 та ч.2 ст.307 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області на 11 годин 00 хвилин 12.08.2021 року.

В судове засідання викликати прокурора, обвинувачену, захисника, свідків згідно матеріалів реєстру.

Клопотання прокурора Жмеринської окружної прокуратури Озерського Е.Е, задоволити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований щодо обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 днів, тобто до 01.10.2021 року включно.

У задоволенні клопотання сторони захисту щодо зміни обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 23 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 52210 грн., відмовити.

Повний текст ухвали буде проголошений 05.08.2021 о 15.00 год.

На ухвалу суду в частині продовження запобіжного заходу протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга, до Вінницького апеляційного суду, що не перешкоджає судовому розгляду.

Головуючий Порощук П.П.