Постанова № 9885284, 01.06.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2010 р. справа № 2а-10614/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Галатіної О.О.

при секретаріМичак О.С.

за участю:

представника позивача - Коровіна П.О.

представника відповідача - Рибалка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним актів ненормативного характеру,

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду звернулося Державне підприємство «Добропіллявугілля» з адміністративним позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними актів ненормативного характеру.

В обґрунтування позову позивач вказав, що 12.04.2010 р. представниками відповідача було проведено документальну невиїзну перевірку Державне підприємство «Добропіллявугілля» (Відокремлений підрозділ «Шахта Новодонецька») з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань з земельного податку (акт № 49/15-0-26319466).

На підставі цього акту були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення № 0000221550/0 від 16.04.2010 року про зобовязання сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 183,63 грн. за затримку на 88 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 918,15 грн. з земельного податку, № 0000221550/0 від 16.04.2010 року про зобовязання сплатити штраф у розмірі 50% в сумі 69,53 грн. за затримку на 92 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 139,06 грн. з земельного податку, № 00002011550/0 від 16.04.2010 року про зобовязання сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 48,36 грн. за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 483,60 грн., з земельного податку, № 0000191550/0 від 16.04.2010 року про зобовязання сплатити штраф у розмірі 50% в сумі 15751,47 гр. за затримку на 1005 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 31502,92 грн. з земельного податку.

Позивач вважає, що зазначені спірні рішення є нечинними з огляду на те, що відповідач не мав права на зміну призначення платежу. Тому, просив суд визнати їх недійсними.

Представник позивача в судовому засіданні на задоволенні позову наполягав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував зазначивши, що податкові органи на підставі діючого законодавства здійснюють зарахування податкових платежів на погашення податкового боргу. Бажання платника податків спрямовувати кошти на сплату поточних надходжень суперечить законодавчо встановленій черговості зарахування таких платежів. Тому, просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та наданих заперечень, встановив наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність своїх дій з огляду на таке.

Позивач, Державне підприємство «Добропіллявугілля» (код ЄДРПОУ 32186934), є юридичною особою, зареєстрований виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області. Позивач має структурні підрозділи до яких зокрема відноситься і Відокремлений підрозділ «Шахта «Новодонецька».

Відповідно до акту від 12.04.2010 р. № 49/15-0-26319466 про результати проведення невиїзної документальної перевірки Відокремленого підрозділу «Шахта «Новодонецька» Державного підприємства «Добропіллявугілля» за період з 30.06.2006 року по 25.03.2010 року з питання своєчасної сплати узгоджених податкових зобовязань з земельного податку за період з 30.06.2006 року по 25.03.2010 р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині несвоєчасного погашення податкового зобовязання з земельного податку; ст. 17 Закону України «Про плату за землю» щодо несвоєчасної сплати суми узгодженого податкового зобовязання з земельного податку у розмірі 33043,73 грн., в т.ч.: до 30 днів у сумі 483,60 грн.; від 30 до 90 днів 918,15 грн.; більше 90 днів 31641,98 грн.

16.04.2010 р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення за № 0000221550/0, згідно з яким, відповідачем на підставі зазначеного акту перевірки та пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 88 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 918,15 грн., позивача було зобовязано сплатити штраф у розмірі 20 % в сумі 183,63 грн.

16.04.2010 р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення за №0000221550/0, згідно з яким, відповідачем на підставі зазначеного акту перевірки та пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 92 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 139,06 грн., позивача було зобовязано сплатити штраф у розмірі 50 % в сумі 69,53 грн.

16.04.2010 р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення за № 0000201550/0, згідно з яким, відповідачем на підставі зазначеного акту перевірки та пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 483,60 грн., позивача було зобовязано сплатити штраф у розмірі 10 % в сумі 48,36 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, згідно з яким у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що перевищує 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 зазначеного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Вимоги пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 передбачають, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно п. 6.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до п. 1.9 абз. 1 ст. 1 зазначеного Закону, податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктами 4.2 та 4.3 ст. 4 Закону передбачено, що якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом. Обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.

Як визначено п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідач в акті перевірки зазначив, що позивач несвоєчасно сплачував узгоджені податкові зобовязання.

Суд не погоджується з зазначеною позицією відповідача з наступних підстав.

Як передбачено нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», сплата податкового зобовязання чи погашення податкового боргу здійснюється чи платником податків самостійно, чи податковим органом.

Крім того,нормами зазначеного Закону не встановлено право чи обовязок саме податкового органу змінювати податкові зобовязання в рахунок сплати яких платник податку спрямував кошти.

При огляді в судовому засіданні наявних в матеріалах справи платіжних доручень ДП «Добропіллявугілля», судом встановлено, наступне.

Платіжним дорученням № 80 від 31.10.2008 р. позивачем сплачено земельний податок в сумі 2324,58 грн. за вересень 2008 року.

Платіжним дорученням № 642 від 30.12.2008 р. позивачем сплачено земельний податок в сумі 2324,58 грн. за жовтень 2008 року.

Платіжним дорученням № 643 від 30 грудня 2008 року позивачем сплачено земельний податок в сумі 2324,58 грн. за листопад 2008 р.

Платіжним дорученням № 296 від 11 березня 2009 року позивачем сплачено штрафні санкцій з земельного податку в сумі 1003,38 грн. за грудень 2008 року січень 2009 року.

Платіжним дорученням № 276 від 04 березня 2009 року позивачем сплачено земельний податок в сумі 2677,93 грн. за січень 2009 року.

Платіжним дорученням № 295 від 11 березня 2009 року позивачем сплачено земельний податок в сумі 2677,93 грн. за грудень 2008. року.

Платіжним дорученням № 275 від 04 березня 2009 року позивачем сплачено земельний податок в сумі 192,86 грн. за січень 2009 року.

Платіжним дорученням № 293 від 11 березня 2009 року позивачем сплачено земельний податок в сумі 203,69 грн. за грудень 2008.року.

Платіжним дорученням № 296 від 11 березня 2009 року позивачем сплачено штрафні санкції з податку на землю в сумі 1003,38 грн. за грудень 2008 року січень 2009 року.

Платіжним дорученням № 1703 від 19 листопада 2009 року позивачем сплачено земельний податок у сумі 192,76 грн. за жовтень 2009 року.

Платіжним дорученням № 1393 від 17 вересня 2009 року позивачем сплачено земельний податок в сумі 192,76 грн. за серпень 2009 року.

Платіжним дорученням № 1566 від 21 жовтня 2009 року позивачем сплачено земельний податок в сумі 192,76 грн. за вересень 2009 року.

Платіжним дорученням № 1101 від 31 липня 2009 року позивачем сплачено земельний податок в сумі 193,48 грн. за червень 2009 року.

Платіжним дорученням № 1307 від 28 серпня 2009 року позивачем сплачено земельний податок в сумі 192,76 грн. за липень 2009 року.

Платіжним дорученням № 298 від 22 березня 2010 року позивачем сплачено земельний податок в сумі 2677,92 грн. в сумі березень 2009 року.

Платіжним дорученням № 55 від 29 січня 2010 року позивачем сплачено земельний податок в сумі 2677,92 грн. за грудень 2009 року.

Платіжним дорученням № 143 від 24 лютого 2010 року за позивачем сплачено земельний податок в сумі 2835,92 грн. за січень 2010 року.

Платіжним дорученням № 1702 від 19 листопада 2009 року позивачем сплачено земельний податок в сумі 2677,92 грн. за жовтень 2009 року.

Платіжним дорученням № 1848 від 18 грудня 2009 року позивачем сплачено земельний податок в сумі 2677,92 грн. за листопад 2009 року.

Платіжним дорученням № 1394 від 17 вересня 2009 року позивачем сплачено земельний податок в сумі 2677,92 грн. за серпень 2009 року.

Платіжним дорученням № 1565 від 21 жовтня 2009 року позивачем сплачено земельний податок у сумі 2677,92 грн. за вересень 2009 року.

Платіжним дорученням № 1100 від 31 липня 2009 року позивачем сплачено земельний податок у сумі 2677,92 грн. за червень 2009 року.

Платіжним дорученням № 1306 від 28 серпня 2009 року позивачем сплачено земельний податок у сумі 2677,92 грн. за липень 2009 року.

Платіжним дорученням № 347 від 26 березня 2009 року позивачем сплачено земельний податок у сумі 2677,92 грн. за лютий 2009 року.

Але, відповідач спрямував кошти в розрахунки земельного податку № 802 від 02.02.2009 року, № 105 від 26.01.2006 року, № 816 від 29.01.2007 року, № 317 від 31.01.2008 року.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобовязаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обовязок нею взагалі не визначений.

У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу (у даному випадку органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.

Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування.

Суд зазначає, що відповідач помилково зарахував сплату позивачем поточних платежів з акцизного збору в рахунок сплати земельного податку за розрахунками № 802 від 02.02.2009 року, № 105 від 26.01.2006 року, № 816 від 29.01.2007 року, № 317 від 31.01.2008 року.

Враховуючи наведене, застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням рішенням є безпідставним, внаслідок чого спірні податкові повідомлення рішення підлягає визнанню недійсними.

З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позовні вимоги Державного підприємства «Добропіллявугілля» в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити позов Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними актів ненормативного характеру.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000221550/0 від 16.04.2010 року на суму 183,63 грн., № 0000221550/0 від 16.04.2010 року на суму 69.53 грн., № 00002011550/0 від 16.04.2010 року на суму 48,36 грн., № 0000191550/0 від 16 квітня 2010 року на суму 15751,47 грн., прийняті Олександрівським відділенням Добропільської обєднаної державної податкової інспекції.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) гривні 40 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 1 червня 2009 року.

Повний текст постанови складений 6 червня 2009 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Галатіна О.О.