Постанова № 9885225, 01.06.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2010 р. справа № 2а-9814/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13год 00хв

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Тарасенка І.М.

при секретаріКушек Н.А.

за участю представника позивача Шумської К.М., діє за дов. від 28.05.2010 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Марїнському районі Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю «Марїнський райсількомунгосп» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Марїнському районі Донецької області звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Марїнський райсількомунгосп» про стягнення податкового боргу з податку з фізичних осіб у розмірі 17062,20 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач має податковий борг з пені по податку з доходів фізичних осіб станом на 15.03.2010 року в сумі 17062,20 грн., який сформувався за актом перевірки за несвоєчасне, неповне перерахування податку з доходів фізичних осіб нарахованого з рахунку 120% річної ставки НБУ за порушення ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-IV.Відповідач суму боргу не сплатив. Просив стягнути з відповідача зазначену суму боргу.

Представник позивача в судовому засідання позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не зявився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про причини неявки у судове засідання суду не повідомив.

За таких обставин та на підставі ст. 128 КАС України, суд вважає неявку відповідача безпідставною та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача та на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач Державна податкова інспекція у Марїнському районі Донецької області є субєктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані їй Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Марїнський райсількомунгосп» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Марїнської районної державної адміністрації Донецької області 29.10.1999 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.21) включене до ЄДРПОУ. Перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Марїнському районі Донецької області, що підтверджується Довідкою про взяття на облік (а.с.19).

За результатами проведеної податковим органом перевірки повноти сплати і своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, складено акт № 341/17-0/01354929

Відповідно п.п. «в» п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді, зокрема, доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій, з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах.

Відповідно п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платником податку є, серед інших, резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Відповідно до пп.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно п.п. 4.2.13 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема, інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 цієї статті.

Облік фінансових результатів від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами у вигляді інвестиційного прибутку ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат (п.п. 9.6.1 п. 9.6 ст. 9 Закону) у порядку, наведеному у п.п. 9.6.2 9.6.8 п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відповідно п.п. 9.6.2 п. 9.6. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу.

Відповідно п.п. 4.3.18 п. 4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.

Відповідно до підпункту «в» п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платники податку зобов'язані: подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим; на вимогу податкового органу та у межах його компетенції, визначеної законодавством, пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкового кредиту, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації з цього податку.

Відповідно до пп. 20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону №889 у разі коли податковий агент або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобовязання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обовязків погашення такої суми податкових зобовязань або податкового боргу.

Згідно з пп.16.4.1 п.16.4 ст.16 Закону №2181 пеня нараховується на суму податкового боргу із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючого на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобовязань, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Марїнському районі Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю «Марїнський райсількомунгосп» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Марїнський райсількомунгосп» (вул. Ватутіна,1а, м. Красногорівка, Донецька область,83630; ЄДРПОУ 01354929) на користь Красногорівського місцевого бюджету (р/р 33212800700295, код платежу 14010100, банк одержувача ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016) пеню у розмірі 17062 (сімнадцять тисяч шістдесят дві) грн. 20 коп.

Постанова прийнята і підписана у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 01 червня 2010 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складений 04 червня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає чинності після закінчення цього строку.

Постанова виготовлена в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Тарасенко І.М.