Постанова № 98852003, 04.08.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2908/21

Провадження № 3/0203/2006/2021

ПОСТАНОВА

04 серпня 2021 р. Кіровський районний суд

м. Дніпропетровська

в складі:

головуючого - судді Підберезного Г.А.

при секретарі – Свириденка І.С.

за участю представника Дніпропетровської митниці - Красіна І.Л.

представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – Ляша С.В.

розглянувши матеріали, що надійшли з Дніпровської митниці про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уповноважена на роботу з митницею ТОВ «РУШ», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 472 Митного кодексу України -

В С Т А Н О В И В:

23.07.2021 до суду надійшла адміністративна справа стосовно ОСОБА_1 з поданням, згідно якого 18.04.2021 року в зоні діяльності Одеської митниці Держмитслужби морським транспортом із Китаю, відповідно до зовнішньоекономічного договору від 02.11.2017 № 021117 укладеного між Guangdong Chigo Heating end Ventilation Equipment Co. Ltd. та TOB «РУШ» на адресу ТОВ «РУШ» згідно коносаменту від 11.03.2021 № COSU6293059140, інвойсу від 02.03.2021 № CG-HVL2100470, пакувального листа від 02.03.2021 у контейнерах №№ CSNU7107665, OOCU8139138 на підставі CMR від 16.04.2021 №№ 402751 та 402752, вантажними автомобілями р/н НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та р/н НОМЕР_3 / НОМЕР_4 було переміщено товар «Установки для кондиціонування повітря- спліт-системи в розібраному вигляді з 3-х частин (зовнішній блок, внутрішній блок, декоративна панель внутрішнього блоку), без вмісту озоноруйнуючих речовин, в комплекті з пультами ДК: - арт. CCR-36HR1-C/COU- 36HSR1 - С спліт-система касетного кондиціонера, кондиціювання повітря і обігрів, потужність: обігрів - 3,6 кВт/ охолодження 3,8 кВт, 220-240В/1Ф/50 Гц - 130 к-ктів. Не містить у своєму складі радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання. Призначений для роботи з хладагентом R410A, який не входить у склад обладнання» у кількості 130 комплектів, вагою нетто 12 675 кг, загальною вартістю 76 440 доларів США., які у подальшому 20.04.2021 на підставі попередньої митної декларації від 16.04.2021 №UA110000000/2021/911500 було доставлено в зону діяльності Дніпровської митниці Держмитслужби.

20.04.2021 ОСОБА_1 подала до ВМО №2 митного поста «Дніпро» електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ, зареєстровану за № UA110140/2021/004032 та задекларувала у режимі імпорт вказаний вище товар.

У період часу з 21.04.2021 по 23.04.2021 співробітники митниці у присутності ОСОБА_1 , провели повний митний огляд задекларованих товарів, в результаті якого встановлено наявність маркувальних табличок на зовнішніх блоках установок для кондиціонування повітря із зазначенням типу та кількості хладогента «refrigerant charge R410A/2300g». Також проведено перевірку наявності та типу хладогента вказаного на маркувальних табличках в зазначених установках для кондиціонування повітря арт. CCR-36HR1-C/COU-36HSR1. Перевірка наявності та типу хладогента проводилась з використанням технічних засобів митного контролю, а саме аналізатору хладогентів ULTIMA ID PRO model RI-700H (серійний номер RA0048852, інвентарний номер 101430001), в результаті якої встановлено, що у 130 зовнішніх блоках установок для кондиціонування повітря арт. CCR-36HR1-C/COU-36HSR1 наявний хладогент типу R410A=100.0 % . Хладогент R410A складається з дифторметана R32" (ГФВ-32) та пентафторетана R125 (ГФВ-125).

Відповідно до додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2020 №1329 «Про затвердження переліків товарів, експорт імпорт яких підлягає ліцензуванню та квот на 2021 рік» дифторметан (ГФВ-32) та пентафторетан (ГФВ-125) віднесено до контрольованих речовин (озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів), експорт яких та імпорт підлягає ліцензуванню. Відповідно до додатку 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2020 №1329 імпорт установок для кондиціонування повітря з кодом згідно УКТЗЕД 8415, що містять озоноруйнівні речовини та фторозані парникові гази підлягає ліцензуванню. Тобто, ОСОБА_1 з метою уникнення заходів нетарифного регулювання, а саме, ліцензування, що передбачено ст. 16 Закону України від 16.04.1991 №959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність», у гр. 31 митної декларації заявлено недостовірні відомості про відсутність в установках для кондиціонування повітря арт. CCR-36HR1-C/COU-36HSR1, та надано до митного органу документ (лист від виробника кондиціонерів Guangdong Chigo Heating and. Ventilation Equipment Co. Ltd. від 02.03.2021 №02/03) з недостовірними

відомостями про відсутність в кондиціонерах хладогенту.

Згідно висновку експерта СЛЕД Держмитслужби №1420003302-0250 від 08.06.2021 надані на дослідження предмети ПМП - кондиціонери спліт- системи торгівельної марки «GIWEE», виробництва «Guangdong Chigo Heating and Ventilation Equipment Co. Ltd», містять холодоагент - фреон R410A (R410A), що є неазеотропною сумішшю фторованих парникових газів у складі 50% дифторметану R32 (ГФВ-32) та 50% пентафторетану R125.

Вилучені предмети правопорушення зберігаються на складі митниці, а їх вартість згідно зазначеного висновку експертів складає 4 212 000 грн.

Так, на думку Дніпровської митниці, ОСОБА_1 в митній декларації від 20.04.2021 № UA110140/2021/004032 у гр. 31 не заявила точних та достовірних відомостей про товари за встановленою формою, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, а саме не заявила наявність хладогента у задекларованому товарі, чим вчинила порушення митних правил, передбачене ст. 472 МК України.

Представник митниці в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винною та накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 % вартості товару та конфіскації товару.

Представник ОСОБА_1 – Ляш С.В. в судовому засіданні з вищевказаним правопорушенням не погодився та наполягав на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, представника Дніпровської митниці, суд вважає, що адміністративна справа у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю, у зв`язку із відсутністю в її діях складу правопорушення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.04.2021 року в зоні діяльності Одеської митниці Держмитслужби морським транспортом із Китаю, відповідно до зовнішньоекономічного договору від 02.11.2017 № 021117 укладеного між Guangdong Chigo Heating end Ventilation Equipment Co. Ltd. та TOB «РУШ» на адресу ТОВ «РУШ» згідно коносаменту від 11.03.2021 № COSU6293059140, інвойсу від 02.03.2021 № CG-HVL2100470, пакувального листа від 02.03.2021 у контейнерах №№ CSNU7107665, OOCU8139138 на підставі CMR від 16.04.2021 №№ 402751 та 402752, вантажними автомобілями р/н НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та р/н НОМЕР_3 / НОМЕР_4 було переміщено товар «Установки для кондиціонування повітря- спліт-системи в розібраному вигляді з 3-х частин (зовнішній блок, внутрішній блок, декоративна панель внутрішнього блоку), без вмісту озоноруйнуючих речовин, в комплекті з пультами ДК: - арт. CCR-36HR1-C/COU- 36HSR1 - С спліт-система касетного кондиціонера, кондиціювання повітря і обігрів, потужність: обігрів - 3,6 кВт/ охолодження 3,8 кВт, 220-240В/1Ф/50 Гц - 130 к-ктів. Не містить у своєму складі радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання. Призначений для роботи з хладагентом R410A, який не входить у склад обладнання» у кількості 130 комплектів, вагою нетто 12 675 кг, загальною вартістю 76 440 доларів США., які у подальшому 20.04.2021 на підставі попередньої митної декларації від 16.04.2021 №UA110000000/2021/911500 було доставлено в зону діяльності Дніпровської митниці Держмитслужби.

20.04.2021 ОСОБА_1 подала до ВМО №2 митного поста «Дніпро» електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ, зареєстровану за № UA110140/2021/004032 та задекларувала у режимі імпорт вказаний вище товар.

Відповідно до положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

У відповідності до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, суддя зобов`язаний повно та всебічно з`ясувати усі обставини справи, зокрема, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного її вирішення при цьому, встановити істину по справі необхідно з аналізу наявних доказів, які відповідно чинного законодавства, представляють собою будь які фактичні дані, які підтверджують або спростовують ті чи інші обставини і мають суттєве значення для правильного вирішення справи по суті.

Диспозицією ст. 472 Митного кодексу України передбачено, що відповідальність настає через недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних даних про товар. За таких обставин, відповідальність може наступати лише у випадку, коли особі відомі усі необхідні реквізити товару, що підтверджуються відповідними документами, однак особа їх не декларує за встановленою формою.

Отже, основним безпосереднім об`єктом правопорушення за даною нормою закону є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України, а об`єктивною стороною є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активна поведінка (вчинок) особи.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність умислу чи необережності, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює, чи може та повинен передбачати обставини і характер незаконного недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто, незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Так, підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це може бути митна декларація.

Статтею 257 МК України, визначено, що декларування здійснюється шляхом заявления за встановленою формою точних відомостей про товари, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

На думку митного органу, порушення ОСОБА_1 полягало в порушенні процедури декларування та недекларуванні за встановлено формою, передбаченою ст. 257 МК України, точних відомостей про наявність халадагента у задекларованому товарі. Однак, при складанні протоколу, митним органом не були враховані наступні фактичні обставини.

Так, в рамках укладеного зовнішньо-економічного договору купівлі-продажу від 02.11.2017 року №021117 між ТОВ "РУШ" та компанією "Guangdong Chigo Heating and Ventilation Equipment Co. Ltd" (Китай) до України прибули наступні товари: Установки для кондиціонування повітря - спліт-системи в розібраному вигляді з 3-х частин (зовнішній блок, внутрішній блок, декоративна панель внутрішнього блоку), без вмісту озоноруйнучих речовин, в комплекті з пультами ДК: apT.CCR-36HR.l-C/COU-36HSRl-C спліт-система касетного кондиціонера, кондиціювання повітря і обігрів, потужність: обігрів - 3,6 кВт/охолодження 3,8 кВт, 220-240В/1Ф/50 Гц- 130 к-ктів. Не містистить у своєму складі радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання. Призначений для роботи з хладагентом R410A, який не входить у склад обладнання".

Згідно з 1.3 контракту кількість, асортимент, вимоги до якості, ціна товару, строк та/або дата виробництва та поставки визначаються в специфікаціях, які оформлюються на кожну партію товару і є його невід`ємною частиною контракту.

Після надходження товарів в Україну, 20.04.2021 ОСОБА_1 до ВМО №2 митного поста «Дніпро» подана для митного оформлення ЕМД №UA110140/2021/004032.

При заповненні ЕМД №UA110140/2021/004032 ОСОБА_1 відобразила відомості із товаросупровідних та комерційних документів, складених контрагентом відповідно до попередньо досягнутих домовленостей.

Відповідно до ч. З ст.335 МК України та п.2.1 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 №631, для здійснення митного оформлення товарів декларант подає до підрозділу митного оформлення митну декларацію, рахунок або інший документ, який визначає вартість товару (інвойс], та у випадках, встановлених Митним кодексом України також декларацію митної вартості.

У графі 31 ЕМД № UA110140/2021/004032, яка разом з документами, зазначено найменування, кількість товару з посиланням саме на інвойс від 02.03.2021 №CG-HVL2100470.

У разі поміщення товарів у митний режим імпорту у графі 31 митної декларації зазначаються відомості про найменування та кількість товару згідно з рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару, тобто згідно з інвойсом.

Згідно з п.8 ст.257 МК України, митне оформлення товарів, здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установленим кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться певні відомості про товари.

Також, відповідно до Наказу Міністерства фінансів України №998 від 17.09.2012 «Про затвердження Класифікатора додаткової інформації, необхідної для ідентифікації товарів, що вноситься до електронного інвойсу, який додається до митної декларації, заповненої на бланку єдиного адміністративного документа» обов`язковою додатковою інформацією при описі товару за кодом УТКЗЕД 84151090 (спліт-системи для кондиціонування повітря] є виключно потужність, що і було зазначено декларантом в графі 31 митної декларації.

Слід зазначити, що митному органу забороняється вимагати внесення інших відомостей до митної декларації, ніж визначені ст.257 МКУ, внесення до митної декларації інформації про заправлення чи не заправлення кондиціонера фреоном будь-якої марки чи типу не вимагається чинним законодавством.

В ході проведення митного огляду товарів, у зв`язку з виявленням митним органом не задекларованого хладагенту, TOB «РУШ» звернулося до відправника товарів за договором від 02.11.2017 щодо помилок у товаросупровідних документах.

У відповідь, компанія постачальник листами від 21.04.2021 №21/04 та від 22.04.2021 №2204/6 повідомила про те, що відвантаження за договором №021117 від 02.11.2017 та рахунком №CG- HVL2100470 від 02/03/2021 спліт-систем арт/ CCR-36HR1-C/COU-36HSR1-C було здійснено через помилку складу. Через те, що на складі відправника зберігається багато товарів і ні на якому кондиціонері і ящику немає відміток про те, що вони заправлені або не заправлені фреоном R410a (вказане тільки рекомендоване маркування, тип рекомендованого фреону], відправлено неправильну партію товару. На підставі чого відправник направив усі товаросупровідні документи, в яких не згадувалося про поставку кондиціонерів з фреоном R410A.

Додатково, ТОВ «РУШ» замовило офіційний переклад маркування, яке зазначалось на упаковці кожної спліт-системи, з метою однакового розуміння, які відомості щодо наявності або відсутності заправленого фреону містить маркування товару. Так, згідно офіційного перекладу англійської мови на українську мову зазначено, що «кількість холодильного агента для зарядки системи: R410A/2300r». Отже, на маркування спліт-систем містило відомості лише про кількість та тип хладагенту, який необхідно буде заправити в систему.

Зважаючи на виявлений в ході проведення митного огляду фреон у спліт-системах, декларантом був поданий необхідний перелік документів для отримання ліцензії на імпорт, яка була видана Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 27.04.2021 за №006133100000265. Це також свідчить про відсутність у діях ОСОБА_2 умислу на вчинення порушення митних правил з метою ухилення від ліцензування діяльності з імпорту вказаних товарів.

Отже, митним органом документально, у встановлений законодавством спосіб, не доведено, що відсутність декларування виявлених товарів не вплинула на збільшення митних платежів, тобто викладені в протоколі про порушення митних правил №0191/11000/21 факти призводять до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання.

Таким чином, митницею на припущеннях зроблено висновок про відсутність підстав для застосування в даному випадку положень статей 268, 460 МК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 МК України, перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям], зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Відповідно до статей 268, 460 МК України допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Дана обставина має значення для правильної кваліфікації дій особи, стосовно якої складено протокол, оскільки як визначено в ч. ч. 1, 2 ст. 268 МК України - допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, посадові особи митних органів надають декларантам або уповноваженим ним особам можливість виправити помилки, допущені в митній декларації.

Відповідно до ч. 1 ст. 460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Слід зазначити, що декларантом було виконано свої обов`язки для внесення до ЕМД достовірних відомостей про товар.

Відповідно до вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, при заповненні графи 31 митної декларації в розрізі кожного найменування товару зазначаються відомості, необхідні для ідентифікації товарів, що є в наявності, зокрема щодо: найменування товару (згідно з рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару); кількості (в одиницях виміру згідно з рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару).

При заповненні митної декларації гр. ОСОБА_1 відобразила відомості із товаросупровідних та комерційних документів, наданих компанією відправником, відповідно до попередньо досягнутих домовленостей.

Отже, ОСОБА_1 , як декларантом, були виконані вимоги Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Мінфіну України від 30.05.2012 року №651, під час внесення відомостей до ЕМД щодо найменування та кількісних характеристик товарів.

Також, Листом «щодо експертизи кондиціонерів» до Дніпровської митниці СЛЕД Держмитслужби інформувала про те, що методика відбору хладагентів безпосередньо з конструктивних вузлів спліт-систем відсутня, тому проведення фізико-хімічних досліджень з метою вивчення елементного складу хладагента (в разі наявності) є неможливим.

Дослідження кондиціонерів на наявність фреону проводилось лише візуальним методом, аналізом наявного маркування та інформації з Інтернет щодо «подібних» за конструкцією кондиціонерів, наявність фреону в них встановлена лише на підставі витягів досліджень за допомогою аналізатору хладогенту.

При цьому жодних фізико-хімічних досліджень елементного складу хладогенту не проводилось.

Матеріали справи не містять достатніх доказів про сертифікацію аналізатора хладагентів в Україні та проходження повірки та технічного обслуговування, натомість митним органом надано лише копію інструкції з використання аналізатора та сертифікату заводу-виробника про його калібрування.

Згідно висновку експертизи встановлено ринкову вартість 130 штук кондиціонерів у сумі 4 212 000, 00 гривень.

При цьому, відповідно до Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод за ціною договору.

Надані митному органу комерційні документи (інвойс, специфікація) містять достатні відомості про ціну товару, яку було фактично сплачено 24.12.2020 платіжним дорученням №240 на суму 76 440,00 доларів США.

Рішення про визначення вартості товару митним органом не приймалось, за таких обставин, вказана у висновку ринкова вартість товару є необґрунтованою та не відповідає дійсності і не може слугувати підставою для накладення штрафу в такому розмірі.

Статтею 495 МК України та статтями 251, 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. З ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги те, що митним органом не надано жодних доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 були вчинені дії, що призвели до не заявления за встановленою формою точних та достовірних відомостей про недекларування товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, суд тлумачить усі сумніви щодо доведеності вини особи на користь останнього.

Крім цього, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

ЄСПЛ у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

У пункті 110 рішення ЄСПЛ "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden N 36985/97) Суд визначив, що "...адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноваже Аналогічну правову позицію визначив Постановою від 31.01.2019 року Верховний Суд у справі №760/10803/15-а (адміністративне провадження №К/9901/19074/18]: один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Так, митним органом не надано жодних даних про те. шо незаявлення точних та достовірних відомостей про наявність хладагенту у задекларованому товарі, виявленому під час митного огляду, про які декларант не знав і не міг знати при складанні ЕМД UА110140/2021/004032 вплинуло на зміну розміру митних платежів або сприяло уникненню заходів нетарифного регулювання (ліцензування].

Отже, посилання митного органу ґрунтуються лише на припущеннях, без підтвердження належними доказами.

Відповідно до принципу "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у рішенні ЄСПЛ у справі "Кобець проти України" від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність в діянні ОСОБА_1 ознак об`єктивної сторони складу порушення митних правил, передбачених саме ст. 472 Митного кодексу України.

На підставі викладеного приходжу до висновку про відсутність складу правопорушення передбаченого ст. 472МК України у діях ОСОБА_1 , у зв`язку з чим на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, провадження по адміністративній справі стосовно неї підлягає закриттю.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 49,50,51, 247,248,270, 279 МК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративну справу у відношенні ОСОБА_1 про порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в її діях складу правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга, протест прокурора до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Г.А. Підберезний