Ухвала суду № 98851616, 09.08.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3107/21

(1-кп/199/434/21)

УХВАЛА

09.08.2021 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Лисенка В.О.,

секретаря судового засідання - Шеленок С.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12021046030000099 відносно ОСОБА_1 за її обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,

за участю: прокурора - Федика О.Р., потерпілої - ОСОБА_2 , представника потерпілої - Доненко О.В., - захисника - Кононенка О.В., обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

09.08.2021 захисник Кононенко О.В. заявив клопотання про винесення обмежувального припису та про необхідність забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні № 12021046030000099, шляхом заборони на протязі розгляду даного кримінального провадження проводити відеозйомку та наближатись на відстань 100 метрів до адвоката Кононенко Олександра Володимировича та обвинуваченої ОСОБА_1 : - адвокату Доненко Олені Володимирівні; - потерпілій ОСОБА_2 ; - невідомим особам, які, не будучи учасниками кримінального процесу, діють методом «булінгу» в інтересах адвоката Доненко О.В., потерпілої ОСОБА_2 та в інтересах Дніпровської міської ради.

Своє клопотання захисник Кононенко О.В. обґрунтував тим, що 04.08.2021 в судове засіданні по даному кримінальному провадженню, яке не відбулося через відключення світла, адвокатом Доненко О.В., яка є представником потерпілої ОСОБА_2 та самою потерпілою, були запрошені невідомі особи, які спочатку знімали судовий процес в залі суду, а потім почали цькувати його, як захисника, та підзахисну ОСОБА_1 на виході з будівлі суду та за його межами з метою вчинити провокацію, тикаючи йому під ніс мікрофон та відеоапаратуру, підбиваючи його ціпок, при цьому все це відбувалося під контролем кремезних чоловіків, які були в припаркованих автомобілях біля суду. Захисник вважає, що в діях цих осіб є елемент простої провокації, що підтверджується тим, що, на думку захисника, саме кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 ретельно планувалося.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала клопотання захисника.

Прокурор Федик О.Р., потерпіла ОСОБА_2 та її представник - Доненко О.В. заперечували проти задоволення клопотання захисника Кононенка О.В. про винесення обмежувального припису та про необхідність забезпечення безпеки осіб.

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання захисникаКононенка О.В. про винесення обмежувального припису та про необхідність забезпечення безпеки осіб, вважає необхідним вирішити дане клопотання наступним чином.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства віднесено гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.

Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. Частиною 4 цієї статті Закону визначено, що особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судових засідань, з якого має проводитися фотозйомка, відеозапис.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.

У пункті 16 розділу II доповіді Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) від 04.04.2011 № 512/2009, схваленої Комісією на 86-му пленарному засіданні 25-26.03.2011 «Верховенство права», вказано, що верховенство права є невід`ємною частиною будь-якого демократичного суспільства. Пунктом 41 розділу IV визначено, що обов`язковим елементом верховенства права є, зокрема, доступ до правосуддя. Відзначено, що доступ до правосуддя полягає, зокрема, в тому, що роль судівництва є істотно важливою в державі, заснованій на верховенстві права.

У Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів (місто Лондон, 16.10.2015), зокрема, зазначено, що метою судочинства є вирішення спорів, і, ухвалюючи рішення, суд виконує як «нормативну», так і «виховну» роль, надаючи громадянам відповідне керівництво, інформацію та гарантуючи дотримання закону і його практичне застосування. Тому судова влада повинна, насамперед, звітувати про роботу суддів, які розглядають передані їм судові справи, а особливо про винесені ними рішення та їх обґрунтування. Судові рішення повинні бути відкритими для вивчення та оскарження. Це можна назвати «підзвітністю судової влади», яка є дуже важливою.

Отже, презумпцією відправлення правосуддя у кримінальних справах є відкритість судового процесу, - що означає відкритий розгляд справи, відкритість інформації про справу як для сторін, третіх осіб та будь-яких інших осіб, право будь-яких осіб бути присутнім в залі судового засідання, вчиняти фотозйомку, відео- та аудіозапис судового засідання тощо. При цьому спеціальний порядок реалізації принципу гласності судового процесу передбачається в ході розгляду судової справи у закритому судовому засіданні.

Обмеження в застосуванні принципу відкритості судового розгляду справи мають виключний перелік, який не підлягає розширеному тлумаченню.

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 27 КПК України суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров`ю особи.

Відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя від 01.04.2021 № 763/0/15-21 «Про надання уніфікованих рекомендацій для судів усіх інстанцій та юрисдикцій щодо безпечної роботи в умовах карантину» зазначено наступне: «право на справедливий суд не може бути обмежено, проте, визначаючи справедливий баланс між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд, слід зазначити про пріоритет природного права особи на життя та безпечне довкілля, яке визнається усіма цивілізованими народами і націями та є загальним спадком європейської правової традиції, позитивний обов`язок щодо забезпечення якого на території України покладено на Державу Україна. Так, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 1 Конституції України). В умовах пандемії українські суди працюють незалежно від інстанції чи юрисдикції, ставлячи життя і здоров`я людини як найвищу соціальну цінність на перше місце, забезпечують і гарантують людям насамперед право на життя і здоров`я, а також право на захист - тобто право на справедливий суд. Адже Основний Закон України визначає, що діяльність судів не може бути припинена навіть в умовах військового або надзвичайного стану. Саме тому виникла необхідність встановлення відповідного балансу між процесуальним принципом розгляду справи протягом розумного строку і гарантуванням безпеки громадян під час пандемії, а також вироблення уніфікованого підходу до особливостей розгляду судових справ в умовах пандемії, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Вищою радою правосуддя та Консультативною місією Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України спільно розроблені уніфіковані рекомендації щодо безпечної роботи в умовах карантину для судів усіх інстанцій та юрисдикцій, розміщених на території України, з метою подальшого застосування у роботі. Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» вирішила: рекомендувати судам усіх інстанцій та юрисдикцій застосовувати у діяльності уніфіковані рекомендації щодо безпечної роботи в умовах карантину.».

Відповідно до Уніфікованих рекомендацій щодо безпечної роботи в умовах карантину, зокрема, судам рекомендовано:

- безперервно здійснювати судочинство у невідкладних справах, які визначені процесуальними кодексами та судами (суддями);

- посилити заходи з охорони судів, органів та установ системи правосуддя, не допускати до приміщень судів, органів та установ системи осіб з температурою 37,2 ?С та вище та ознаками респіраторних захворювань, а також без одягненої на ніс та рот захисної маски;

- рішення про допуск осіб, які не є учасниками проваджень, приймає головуючий у засіданні суддя;

- розглянути можливість участі журналістів у судових засіданнях з розгляду справ, які викликають значний інтерес громадськості, за наявності можливості у залі судового засідання дотримуватися безпечної дистанції, розробити чіткі правила для журналістів, присутніх під час судових слухань тощо.

Так, застосовуючи під час розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , Уніфікованих рекомендацій щодо безпечної роботи в умовах карантину, затверджених Вищою радою правосуддя, слід виходити з того, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 з урахуванням норм КПК України здійснюється безперервно; до приміщення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська не допускаються особи з температурою 37,2 ?С та вище та з ознаками респіраторних захворювань, а також без одягненої на ніс та рот захисної маски і в даному судовому засіданні знімальна група КП «Дніпровська міська студія телебачення» ДМР у складі журналіста ОСОБА_5 та оператора ОСОБА_6 , які присутні в залі судового засідання, не мають ознак респіраторних захворювань, а також мають одягнену на ніс та рот захисну маску.

При цьому, відповідно до оперативної інформації про поширення та профілактику COVID-19 віл 09.08.2021, за даними Центру громадського здоров`я за добу 08 серпня в Україні зафіксовано 300 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19.Відповідно до розподілу випадків COVID-19 по регіонах України в Дніпропетровській області підтвердженими є: 12 випадків, серед них померлих: 1; одужали за добу: 16 (https://moz.gov.ua/article/news/operativna-informacija-pro-poshirennja-koronavirusnoi-infekcii-2019-cov19).

Таким чином, на цей час підстав, визначених ч. 2 ст. 27 КПК України, для обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», не вбачається, оскільки даних про те, що присутність в судовому засіданні знімальної групи КП «Дніпровська міська студія телебачення» ДМР становитиме загрозу життю чи здоров`ю учасників судового провадження - не має.

Крім того, відповідно до ст. 27 КПК України, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках: 1) якщо обвинуваченим є неповнолітній; 2) розгляду справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; 3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; 4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; 5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Приймаючи до уваги положення процесуального законодавства, слід дійти висновку, що право на участь в закритому судовому засіданні може бути реалізовано виключно учасниками розгляду справи, що позбавляє можливості будь-якої іншої особи бути присутньою в залі судового засідання під час розгляду справи, так і реалізувати наслідкові права, зокрема, право на вчинення фотозйомки, відео- та аудіозапису судового засідання.

Оцінюючи доводи сторони захисту про те, що публічна присутність камер у залі судового засідання під час судового розгляду заважає нормально працювати захиснику, створюючи умови для тиску на нього, суд вважає їх такими, що не знайшли на цей час свого об`єктивного підтвердження, оскільки сторона захисту, як і інші учасники судового провадження, на протязі всього судового розгляду справи не зверталися до правоохоронних органів з приводу вчинення знімальною групою кримінальних правопорушень відносно захисника або обвинуваченої та, у зв`язку з цим, застосування заходів безпеки суду, з наданням суду результатів розслідування таких заяв або заходів, які вжито правоохоронними органами на підставі таких заяв, у зв`язку з чим вимога захисника щодо ухвалення судом рішення про заборону наближатись до захисника чи обвинуваченої на певну відстань під час розгляду даного кримінального провадження не ґрунтується на вимогах КПК України.

Суд вважає, що присутність засобів масової інформації у залі судового засідання під час відкритого розгляду справи не є проявом тиску як на учасників судового провадження, так і на суд, приймаючи до уваги наявний з боку сторонніх спостерігачів суспільний інтерес до розгляду цього провадження.

Керуючись ст.ст. 27, 110, 350, 369, 371, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника Кононенко О.В. про винесення обмежувального припису та про необхідність забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні № 12021046030000099, шляхом заборони на протязі розгляду даного кримінального провадження проводити відеозйомку та наближатись на відстань 100 метрів до адвоката Кононенко Олександра Володимировича та обвинуваченої ОСОБА_1 : - адвокату Доненко Олені Володимирівні; - потерпілій ОСОБА_2 ; - невідомим особам, які, не будучи учасниками кримінального процесу, діють методом «булінгу» в інтересах адвоката Доненко О.В., потерпілої ОСОБА_2 та в інтересах Дніпровської міської ради, - відмовити.

Дозволити знімальній групі Комунального підприємства «Дніпровська міська студія телебачення» Дніпровської міської ради - журналісту ОСОБА_5 та оператору ОСОБА_6 проведення в залі судового засідання фотозйомки та відеозапису судового засідання, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури.

Ухвала набирає чинності негайно та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: В.О.Лисенко